Ухвала

від 13.05.2013 по справі 2-2130/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2130/12 Головуючий у І інстанції Волчко А.Я. Провадження № 22-ц/780/1972/13 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 44 13.05.2013

УХВАЛА

Іменем України

25 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Мережко М.В.,

Суддів: Таргоній Д.О., Данілова О.М.

при секретарі: Черненко І.Ю.

розглянула в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю В«Білгород ІнвестбудВ» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 вересня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Юкант ТехВ» , третя особа: Управління Держкомзему в Києво-Святошинському районі Київської області про скасування державних актів на право власності на земельні ділянки.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ТОВ В«Юкант ТехВ» , третя особа: Управління Держкомзему в Києво-Святошинському районі Київської області про скасування державних актів на право власності на земельні ділянки. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 08 грудня 2006 року він уклав договори купівлі-продажу та придбав у ТОВ В«Агрофірма В«БілогородкаВ»два нежилі приміщення - склад мінеральних добрив по вул. Садовій 1Б в с. Білогородці, Києво-Святошинського району Київської області та склад отрутохімікатів по вул. Садовій 1В в с. Білогородці, Києво-Святошинського району Київської обласіі На час укладання вказаних договорів купівлі-продажу земельна ділянка площею 0,6182 га, на якій розташовані придбані позивачем нежилі приміщення, знаходилась у користуванні продавця ТОВ В«Агрофірма В«БілогородкаВ» на підставі державного акта на право колективної власності на землю. На теперішній час поштова адреса вищевказаних будівель у зв'язку із перейменуванням вулиці була змінена на вул. Богатирську 2Б с. Білогородці, Києво-Святошинського району Київської області. Позивачу стало відомо, що земельні ділянки під належними йому на праві власності нежитловими будівлями належать відповідачу на підставі оскаржуваних державних актів.

В подальшому позивач уточнив свої вимоги, просив скасувати державний акт на право власності відповідача на земельні ділянки: площею 0,3032 га, кадастровий номер 3222480401:01:118:0014, серія акту ЯЖ № 681883 та площею 0,3150 га, кадастровий номер 3222480401:01:118:0013, серія ЯЖ № 681882, що видані 24 листопада 2008 року товариству з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_3.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 вересня 2012 року позовні вимоги задоволено. Скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,3032 га, кадастровий номер 3222480401:01:118:0014, серія акту ЯЖ № 681883, виданий 24 листопада 2008 року на ім'я ТОВ В«Юкант ТехВ» . Скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,3150 га, кадастровий номер 3222480401:01:118:0013, серія акту ЯЖ № 681882, виданий 24 листопада 2008 року на ім'я ТОВ В«Юкант ТехВ» .

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду відповідач ТОВ В«Юкант ТехВ» подало апеляційну скаргу, в якій просил скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 01 листопада 2012 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 вересня 2012 року залишено без змін.

20 лютого 2013 року ТОВ В«Білгород ІнвестбудВ» , яке не брало участь у розгляді справи, подало апеляційну скаргу в якій просило скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 вересня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 08 грудня 2006 року між ТОВ В«Агрофірма В«БілогородкаВ» та ТОВ В«Юкант ТехВ» були укладені договори купівлі-продажу складу мінеральних добрив та складу отрутохімікатів, які розміщені на земельних ділянках по вул. Садовій 1Б, 1В в с. Білогородці, Києво-Святошинського району Київської області (а.с. 5-8). 14 грудня 2006 року між ТОВ В«Агрофірма В«БілогородкаВ»та ТОВ В«Юкант ТехВ» було підписано акт прийому-передачі вказаних нежилих приміщень, які, як зазначено в цьому акті, розташовані на земельній ділянці площею 0,6182 га, яка використовується для обслуговування даних нежилих приміщень (а.с.9).

Відповідно до довідки ТОВ В«Агрофірма В«БілогородкаВ»№ 432/01 від 22 листопада 2006 року спірна земельна ділянка га згідно до державного акту на право колективної власності на землю серії КВ, який зареєстрований в Книзі державних актів за № 106, використовується для обслуговування складів отрутохімікатів та міндобрив (а.с.10).

Рішенням Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 15 сесії 5 скликання № 307 від 19 червня 2008 року ТОВ В«Юкант ТехВ» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки по вул. Садовій 1Б в с. Білогородці, Києво-Святошинського району Київської області на умовах оренди терміном на 49 років для обслуговування двох нежилих приміщень (а.с. 11).

Як вбачається з матеріалів справи, 24 листопада 2008 року ТОВ В«Юкант ТехВ» було видано державні акти серії ЯЖ № 681883 та серії ЯЖ № 681882 на право власності на земельні ділянки площею 0,3032 га, кадастровий номер 3222480401:01:118:0014, та площею 0,3150 га, кадастровий номер 3222480401:01:118:0013, що знаходяться в с. Білогородці, цільове призначення - для ведення підсобного сільського господарства, в яких зазначено, що вони видані на підставі договору купівлі-продажу земельних ділянок від 10.07. 2008 року № 2-2243 (а.с. 12).

Згідно з довідкою Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 287 від 16 березня 2012 року виробничі будівлі розташовані за поштовою адресою: вул. Богатирська 2Б ( раніше Садова 1Б, 1В) с. Білогородці, Києво-Святошинського району Київської області, на приватизованій земельній ділянці ТОВ В«Юкант ТехВ» .

Відповідно до ст. 377 ЦК України ( в редакції станом на час купівлі позивачем складів 08 грудня 2006 року) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідно до ч.1 ст.120 ЗК України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до пп. В«ґВ» п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справВ» при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними після 31 грудня 2003 р., право власності на земельну ділянку або її частину може переходити відповідно доо ст. 120 ЗК на підставі цивільно-правових угод, а право користування -на підставі договору оренди, укладеного відповідно відчужувачем або набувачем. Якщо договором про відчуження жилого будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ті її частини, одна з яких зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, а інша необхідна для її обслуговування.

Як видно з витягу з Державного реєстру правочинів, за договором купівлі-продажу земельних ділянок від 10 липня 2008 року, посвідченого за реєстровим № 2-2243 спірні земельні ділянки відповідачу не відчужувались (а.с. 44-45), а інших доказів передбачених законом, які б давали підстави для видачі ТОВ В«Юкант ТехВ» державних актів на право власності на спірні земельні ділянки відповідач, всупереч ст. ст. 10, 60 ЦПК України, суду не надав.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції при ухваленні рішення про задоволення позовних вимог дійшов до обгрунтованого висновку, що оспорювані позивачем державні акти на право власності на земельні ділянки були видані ТОВ В«Юкан Тех" без належних правових підстав, що призвело до порушення прав позивача, який є власником нежитлових будівель, розміщених на цих земельних ділянках.

Згідно наявного в матеріалах справи Витягу з Державного реєстру правочинів на запит органу державної влади № 11526577 від 04 липня 2012 року виданий Києво-Святошинською районною державною нотаріальною конторою (тією - ж самою якою посвідчено договору купівлі-продажу земельних ділянок від 10 липня 2008 року № 2-2243) в реєстрі правочини, щодо відчуження земельних ділянок за договором купівлі-продажу від 10 липня 2008 року № 2-2243 укладеним між TOB В«Юкант ТехВ» та TOB В«Білгород ІнвестВ» але про правочини, щодо відчуження спірних земельних ділянок (площею 0.3032 га, кадастровий № 3222480401:01:118:0014, та площею 0,3150 га, кадастровий № 3222480401:01:118:0013) за цим договором інформація у реєстрі правочинів відсутня.

Суд першої інстанції вірно прийшов до висновоку про те, що на час ухвалення заочного рішення та на даний час, правочин за яким би у власність TOB В«Юкант ТехВ» перейшло право власності на спірні земельні ділянки (зокрема зазначений у спірних актах на право власності) не укладався.

Крім того, позивач, після отримання вищевказаного витягу із державного реєстру правочинів, подав заяву про зменшення позовних вимог відмовившись від вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу земельних ділянок від 10 липня 2008 року № 2-2243.

За таких обставин у суду не було жодних підстав для залучення до розгляду справи TOB В«Білгород ІнвестВ» .

Суд критично ставиться на посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не витребувано спірний договір та не опитано з цього приводу нотаріуса, оскільки, вказане повністю суперечить положенням ЦПК, про обов'язки сторін і суду та принципу змагальності зокрема ст. 10; ч. 2 ст. 11; ст. 60 ЦПК.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд прешої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки оспорювані ТОВ В«Білгород ІнвестбудВ» державні акти на право власності на земельні ділянки були видані ТОВ В«Білгород ІнвестбудВ» без належних правових підстав, що призвело до порушення прав позивача, який є власником нежитлових будівель, розміщених на цих земельних ділянках.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в порядку ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, в якій ставиться питання про ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обгрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303 ,307, 308, 313-315, 317,319, ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«Білгород ІнвестбудВ» - відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: