Постанова

від 08.11.2012 по справі 1-74/12

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-74/12

ПОСТАНОВА

про направлення справи на додаткове розслідування

08.11.2012 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Дідик М.В.,

при секретарі Опанасенко О.В.

з участю прокурора Рака П.О.

захисників-адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Єреван, Вірменія, вірмена, громадянина України, з освітою вищою, одруженого, директора ТОВ «Край», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ч.5 ст.27, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він, у невстановленому слідством місці, у невстановлений слідством час, з метою підробки довідки, яка б підтверджувала, що він працює в редакції газети «Волонтер»та перебуває на посаді кореспондента, і яка надає право на придбання пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв споряджених гумовими кулями, вступив у попередню змову з невстановленою слідством особою, надавши їй свої анкетні дані на виготовлення вище вказаного документу. Після чого невстановлена слідством особа, в невстановлений слідством час та в невстановленому слідством місці виготовила довідку на бланку з зображенням «Газета Волонтер», на якій міститься надпис «Довідка. Видана ОСОБА_3 в тому, що він працює в редакції газети «Волонтер»на посаді кореспондента, що і підписом і печаткою засвідчується. Головний редактор газети «Волонтер» «підпис»ОСОБА_4 та відтиск круглої печатки з надписом «*м. Київ * Україна * Товариство з обмеженою відповідальністю * Газета «Волонтер»Ідентифікаційний код 262037839». Після чого. ОСОБА_3 у невстановленому слідством місці, у невстановлений слідством час, за попередньою домовленістю, зустрівшись з невстановленою слідством особою, отримав вище вказаний документ.

Згідно наданої інформації Головного управління статистики у м. Києві встановлено, що ТОВ Газета «Волонтер»з ідентифікаційним кодом 262037839 в базі даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України по м. Києву не значиться, вказаний код 262037839, не є ідентифікаційним.

Згідно наданої інформації Державного комітету статистики України встановлено, що код 262037839 не є ідентифікаційним кодом (ЄДРПОУ), інформація щодо суб'єкта з найменуванням ТОВ Газета «Волонтер»до ЄДРПОУ не надходила.

Згідно наданої інформації Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві встановлено, що інформація щодо суб'єкту з назвою ТОВ Газета «Волонтер»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) станом на 01.08.2009 не надходила, номер 262037839 не є ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразились і пособництві в підробленні документу, який видається чи посвідчується підприємством і який надає права, або звільняє від обов'язків з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358КК України.

Крім того ОСОБА_5 25.07. 2002 з метою отримання дозволу на право зберігання, носіння пристрою для відстрілу патронів, споряджених гумовими нарядами, звернувся з заявою до ВДС УАСМ ГУМВС України в м. Києві з проханням надати йому дозвіл на придбання за власні кошти єдиного пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами, та при цьому подав підроблену довідку на бланку з зображенням «Газета Волонтер», на якій міститься надпис «Довідка. Видана ОСОБА_3 в тому, що він працює в редакції газети «Волонтер»на посаді кореспондента, що і підписом і печаткою засвідчується. Головний редактор газети «Волонтер» «підпис»ОСОБА_4 та відтиск круглої печатки з надписом «*м. Київ * Україна * Товариство з обмеженою відповідальністю * Газета «Волонтер»Ідентифікаційний код 262037839». Використавши завідомо підроблену вище вказану довідку, 27.08.2002 ОСОБА_5 у ВДС УАСМ ГУМВС України в м. Києві, отримав дозвіл №1753 від 27.08.2002 на придбання одного пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. 30.08.2002, ОСОБА_3 в приміщенні TOB «Інтертехсервіс», ідентифікаційний код 30170503, що розташоване за адресою м. Вишневе, Київської обл. вул. Ломоносова, 1 придбав один пристрій вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, марки «ФОРТ-12Р»серії Г НОМЕР_1, калібр 9 мм, виробництва НВО «Форт». 30.08.2002, ОСОБА_3 звернувся з заявою до ВДС УАСМ ГУМВС України в м. Києві з проханням зареєструвати пристрій для відстрілу гумовими кулями «ФОРТ-12Р», калібр 9 мм, НОМЕР_1 для власної безпеки. 31.08.2002, ОСОБА_3 отримав дозвіл на зброю НОМЕР_2 на право зберігання, носіння пристрою для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами марки «ФОРТ-12Р», калібр 9 мм, заводський НОМЕР_1.

Згідно наданої інформації Головного управління статистики у м. Києві встановлено, що ТОВ Газета «Волонтер»з ідентифікаційним кодом 262037839 в базі даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України по м. Києву не значиться, вказаний код 262037839 не є ідентифікаційним.

Згідно наданої інформації Державного комітету статистики України встановлено, що код 262037839 не є ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ інформація щодо суб'єкта з найменуванням ТОВ Газета «Волонтер»до ЄДРПОУ не надходила.

Згідно наданої інформації Головного міжрегіонального управлінні статистики у м. Києві встановлено, що інформація щодо суб'єкту з назвою ТОВ Газета «Волонтер»до ЄДРПОУ станом н 01.08.2009 не надходила, код 262037839, не є ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ

Таким чином, ОСОБА_5, своїми умисними діями, які виразились у використанні завідомо підробленого документу, вчинив злочин, передбачений ч.3 ст. 358 КК України.

Крім того, ОСОБА_3 19.12.2008 близько 15.30 години знаходячись біля будинку №1/14 по вул. Арсенальній в м. Києві, умисно, із застосуванням вогнепальної зброї, а саме гладкоствольного напівавтоматичного (самозарядного) пістолету калібру 9 мм P.A., моделі «ФОРТ-12Р», серії «Г»НОМЕР_1, що призначений для стрільби патронами несмертельної дії, спорядженими гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами (ПНД-9П, Терен-ЗФ, Терен-ЗФП), яким з близької відстані вистрілив в обличчя ОСОБА_6, чим умисно спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді сліпого кульового поранення голови, що супроводжувалось струсом головного мозку, в наслідок чого відбулось непоправне знівечення обличчя потерпілого ОСОБА_6.

Згідно висновку експерта №06-КЗ/2010 від 09.02.2010 встановлено, що згідно медичної карти стаціонарного хворого №3 159 у ОСОБА_6 мали місце наступні тілесні ушкодження:

- сліпе кульове поранення м'яких тканей правої верхньощелепної області, що супроводжувалось струсом головного мозку.

Дана травма утворилась в наслідок ударно-травмуючої дії одинарного снаряду, що був випущений в результаті пострілу із каналу ствола метальної зброї, яким міг бути і пістолет «ФОРТ-12Р», на що вказують дані із протоколу операції від 19.12.2008, при якій в правій верхньощелепній області потерпілого мала місце «забійно-розмозжена рана», а при ревізії раневого каналу довжиною 2,5 см в м'яких тканинах було виявлено інорідне тіло округлої форми в діаметрі близько 0,7 см (куля). Поранення могло бути спричинене під час подій 19.12.2008.

Кульове поранення у ОСОБА_6 піддавалось первинній хірургічній обробці, вхідна рана не зашивалась, а в подальшому ускладнилась розвитком локального запалювального гнойного процесу. Враховуючи звичайні строки заживання і рубцювання інфікованих ран вторинним натягом, дана травма потягнула за собою довготривалий розлад здоров'я, що перевищує 21 день, а тому відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм тривалості розладу здоров'я, згідно п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних пошкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995.

Закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку відноситься до легких тілесних пошкоджень, що потягнули за собою короткочасний розлад здоров'я, згідно п.2.3.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних пошкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995.

Результатом поранення обличчя ОСОБА_6 виявилось формування помітного зіркового рубця з втягнутою поверхнею, що розповсюджується на всю товщину м'яких тканей верхньої губи, та незначно обмежує рух губи в області кута роту за рахунок рубцевого стягнення м'язів. Даний рубець з часом або під впливом застосування не хірургічних методів лікування не зникає, для його усунення необхідне хірургічне лікування (косметична операція). Таким чином, пошкодження є непоправним і тому може бути оцінено як тяжке тілесне ушкодження, якщо воно буде визнано таким, що знівечує обличчя згідно п.2.1.8 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року.

Таким чином, як зазначено у обвинуваченні, ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило непоправне знівечення обличчя потерпілого, вчинив злочин передбачений ч.1 ст. 121 КК України.

Підсудний ОСОБА_3 винним себе не визнав. Пояснив, що документи не підроблював та не мав умислу на використання підроблених документів. Крім того, вважаючи свої дії правомірними, не заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

По завершенні судового слідства, захисник підсудного звернувся до суду з клопотанням про повернення справи на додаткове розслідування.

В обґрунтування зазначив, що в ході досудового слідства не було перевірено версію ОСОБА_3, з приводу того що він в дійсності працював позаштатним кореспондентом газети «Волонтер»; не встановлена особа, яка «підробила»документ; не проведено належної перевірки факту існування газети «Волонтер», яка відповідно до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», може не бути юридичною особою, а отже і відомості про неї не будуть внесені до ЄДРПОУ. Відповідно листа Державного комітету статистики від 13.09.2010 року (т.3 а.с.49) первинні данні щодо юр. осіб знаходяться у державних реєстраторів. Органом досудового розслідування проігноровано лист Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві (т.3 а.с.51) і не було зроблено запит до Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва. Не перевірено можливість існування інтернет видання «Волонтер». Не проведено експертне дослідження «підроблених»довідок; не перевірено факту надання дозволу на виготовлення печатки ТОВ Газета «Волонтер».

Крім того, враховуючи наявність ряду висновків експертиз, щодо різного ступеня тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_6, та неможливості провести, у зв»язку з відсутністю і не встановленням документації та неявкою потерпілого, повторної комісійної судово-медичної експертизи, суд позбавлений можливості встановити тяжкість ушкоджень отриманих потерпілим, а відповідно кваліфікувати дії підсудного.

Прокурор був проти повернення справи на додаткове розслідування.

В повному обсязі провівши судове слідство, заслухавши думку учасників, суд, вважає, що кримінальну справу, відповідно до ст. 281 КПК України, слід направити на додаткове розслідування.

Так, згідно ст. 281 КПК України, в разі неповноти або неправильності досудового слідства, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

В ході дослідження доказів було встановлено, що в матеріалах кримінальної справи є висновок експерта № 1715/е (т.2 а.с.72-95), в якому зазначено, що у ОСОБА_6 має місце легке тілесне ушкодження.

У висновку № 100 (т.2 а.с. 73-77) відображено, що якщо судом буде встановлено, що рубець у ОСОБА_6 «является обезображивающим лицо», то наявне у нього тілесне ушкодження слід визнати тяжким. Якщо суд встановить що рубець «не обезображивает лицо», то наявне у ОСОБА_6 тілесне ушкодження слід віднести до середньої тяжкості.

В свою чергу у висновку №06-КЄ/2010, категорично зазначено, що пошкодження «является неизгладимым и потому может быть расценено как тяжкое телесное повреждение, если будет признано обезораживающим лицо».

Після дослідження вищезазначених висновків, стороною захисту суду було надано висновок спеціаліста (т.5 а.с.111-121), яким поставлено під сумнів висновки вищезазначених експертиз, зазначено неточності які там допущені та відмічено, що їх не можна вважати науково-обгрунтованими.

Враховуючи, що вищезазначені висновки експертів містили ряд суттєвих суперечностей, щодо ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які отримав потерпілий, а також посилання на те, що у потерпілого пошкодження є непоправним і тому може бути оцінено як тяжке тілесне ушкодження, якщо воно буде визнано таким, що знівечує обличчя,що є не просто оціночним поняттям, а потребувало спеціальних знань, тому, при наявності сумнів у правильності висновків експертів, було призначено повторну комісійну судово-медичну експертизу.

Експерти ГБСМЕ МОЗ України, яким було доручено проведення експертизи, неодноразово зверталися до суду з проханнями забезпечити явку потерпілого для огляду експертами.

У зв»зку з чим, потерпілий ОСОБА_6 неодноразово інформувався судом про необхідність явки для огляду експертами, або в разі відмовити, щоб інформував суд. В той же час, потерпілий в експертну установу не з»явився, суд не інформував про причини неявки. Крім того, потерпілий та його представник, будучи належним чином повідомленими, також не з»явилися для участі в судових засіданнях, де б суд зміг запросити експертів на предмет огляду потерпілого, за його погодженням.

Крім того, на виконання рекомендацій експертів, слідчому було надано судове доручення на предмет необхідності проведення виїмки, наряду з іншим, історії хвороби ОСОБА_6 як стаціонарного хворого клініки «Борис»(т.5 а.с.172). Судове доручення не було виконано в повному обсязі і суду, а відповідно і експертній установі, не було надано вищезазначені медичні документи на ОСОБА_6

Як видно із висновку експертів № 317/12 (т.5 а.с.216), «заключение специалиста №28 по заявлению ОСОБА_6 от 23.01.2009г; висновок експерта № 100 від 27.03.2009 року; висновок експерта № 1715/е від 12.11.2009 року акт судово-медичного дослідження(обстеження) № 799/Е не можна вважати науково обгрунтованими, але такими що протирічать один одному.

Усунення протиріччя між вказаними документами, можливе в ході проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи з обов»язковим залученням до комісії фахівців в галузі нейрохірургії чи неврології, щелепно-лицевої хірургії чи косметології та оглядом ОСОБА_6 вказаними фахівцями

Оскільки ОСОБА_6 не з»явився для огляду, вирішення питання виправності (невиправності) ушкодження, яке у нього мало місце після події, не було можливим.

Таким чином, з огляду на відсутність об»єктивних медичних даних у наданих матеріалах (мається на увазі оригіналу медичної карти стаціонарного хворого) про перебіг раневого процесу у перші 12 днів лікування ОСОБА_6, характер, особливості лікувального процесу, а також суперечливі дані про наслідки вказаного ушкодження, судити про те, що саме обумовило довго тривалість розладу здоров»я у ОСОБА_6 -ушкодження, яке йому було спричинене, характер патологічного процесу або недоліки лікування, не можливо.

Враховуючи викладене, при наявності ряду суперечливих висновків, щодо ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілого, що є визначальним для кваліфікації дій підсудного, та неможливості результативного проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи, яка би дала відповіді на усі питання, суд, використавши усі передбачені законом процесуальні можливості, не має змоги, без проведення додаткового розслідування, повно, всебічно і об»єктивно з»ясувати обставини справи та дати належну правову оцінку діям підсудного.

В ході проведення додаткового розслідування, застосовуючи передбачені законом процесуальні заходи, слід провести повторну комісійну судово-медичну експертизу, на предмет встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень отриманих ОСОБА_6, при цьому обов»язково з його участю.

Крім того, встановити та провести виїмку оригіналу медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_6 № 3159 клініки «Борис», та надати експертам.

За результатами висновків експертів, визначитися з правовою кваліфікацією дій підсудного.

Як вважає суд, також заслуговує на увагу посилання захисника на необхідність, під час проведення додаткового розслідування: перевірити можливість існування інтернет видання «Волонтер»; провести експертне дослідження «підроблених» довідок; перевірити факти можливого надання дозволу на виготовлення печатки ТОВ Газета «Волонтер»та можливої реєстрації ТОВ Газета «Волонтер»у Державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Вищезазначена неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

Керуючись вимогами ст. 281 КПК України суд,

П ОС Т А Н О В И В :

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, за ч.5 ст.27, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.1 ст. 121 КК України, повернути прокурору Голосіївського району м. Києва для організації проведення додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу підсудному залишити попередню, - застава.

Копію постанови протягом трьох діб після її винесення надіслати сторонам.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду.

Суддя М.В. Дідик