Рішення

від 30.10.2012 по справі 9/281

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/281 30.10.12

За позовом Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Сатіс" до Спільного Українсько - німецького закритого акціонерного товариства "Вантаж" про стягнення 4 804,92 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Залозна Г.Є (дов. № 2/12 від 03.01.2012 року) від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30 жовтня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Сатіс" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Спільного Українсько - німецького закритого акціонерного товариства "Вантаж" (далі по тексту -відповідач) про стягнення 4 804,92 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2007 року призначено у справі № 9/281 судову технічну експертизу документа та судову бухгалтерську експертизу, проведення яких доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено до проведення судових експертиз та отримання висновків експертів.

02.08.2012 року до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист про неможливість дачі висновку судової технічної експертизи документа по справі № 9/281 з якого вбачається, що призначена ухвалою суду від 06.03.2007 року експертиза не проведена у зв'язку із невиконанням сторонами вимог експерта, а матеріали справи № 9/281 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2012 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 9/281 до свого провадження, розгляд справи призначено на 31.08.2012 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 року справу № 9/281 передано для розгляду судді Літвіновій М.Є., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду від 31.08.2012 року Суддя Літвінова М.Є. прийняла справу № 9/281 до свого провадження, розгляд справи призначено на 02.10.2012 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 27.09.2012 року справу № 9/281 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду від 27.09.2012 року Суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 9/281 до свого провадження, розгляд справи призначено у відповідності до ухвали Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 року.

У судовому засіданні 02.10.2012 року представник позивача надав документи на часткове виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 року.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 року не виконав про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 02.10.2012 року надав усні пояснення по суті справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2012 року розгляд справи було відкладено на 30.10.2012 року.

У судовому засіданні 30.10.2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 30.10.2012 року повторно не з'явився, вимог ухвали Господарського суду міста Києва не виконав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2001 року між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Сатіс" (страховик) та Спільним українсько - американським підприємством виробничо - торгівельною фірмою "ЕКМІ" (страхувальник) було укладено генеральний договір страхування № 224-002858/ГД.

19.10.2002 року між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Сатіс" та Спільним українсько - американським підприємством виробничо - торгівельною фірмою "ЕКМІ" було укладено адендум № 23/2858 до генерального договору страхування № 224-002858/Г від 27.09.2001 року, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Toyota Rav 4", державний номер 700-99 КА.

10.02.2003 року між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Сатіс" та Спільним українсько - американським підприємством виробничо - торгівельною фірмою "ЕКМІ" було укладено додаткову угоду № 1 до адендуму № 23/2858 від 19.10.2002 року відповідно до умов якої сторони домовились, що об'єктом страхування за генеральним договором страхування № 224-002858/Г від 27.09.2001 року є автомобіль марки "Toyota Camry", державний номер 70099 КА.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.07.2003 року у м. Києві на Столичному шосе сталась дорожньо - транспортна пригода (надалі по тексту - ДТП) за участю автомобіля марки "Toyota Camry", державний номер 700-99 КА та автомобіля марки "Мерседес Бенц", державний номер 75-99 КІА, яким керував Король Л.К..

ДТП сталася в результаті порушення Королем Л.К. правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Дарницького районного суду міста Києва від 13.08.2003 року.

Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль марки "Мерседес Бенц", державний номер 75-99 КІА належав на праві приватної власності Спільному Українсько-німецькому закритому акціонерному товариству "Вантаж".

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Toyota Camry", державний номер 70099 КА отримав механічні пошкодження.

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження № 97-1 від 14.07.2003 року, складеного бюром експертиз та оцінки майна "Бюмекс", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Toyota Camry", державний номер 700-99 КА, в результаті його пошкодження при ДТП складає 5 370,17 грн.

Позивач, виходячи із висновку автотоварознавчого дослідження № 97-1 від 14.07.2003 року та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування, що підлягає сплаті страхувальнику, в сумі 4 624,98 грн., про що склав страховий акт № 242858/23/01RR/01М від 27.11.2003 року.

Відповідно до умов генерального договору страхування № 224-002858/Г від 27.09.2001 року, позивачем було здійснено оплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 4 624,98 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 213 від 27.11.2003 року (належним чином засвідчена копія додана до матеріалів справи).

Зважаючи на вищенаведене, 25.05.2006 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з претензією про відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП у розмірі 4 804,92 грн., з яких 4 624,92 грн. страхового відшкодування та 180,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.

Проте, за твердженням позивача, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує, зазначаючи про те, що законодавством не передбачено зміну об'єкта страхування. Отже, на думку відповідача, у Спільного Українсько - німецького закритого акціонерного товариства "Вантаж" відсутні правові підстави для виплати страхового відшкодування у розмірі 4 804,92 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Мерседес Бенц", державний номер 75-99 КІА, яким керував Король Л.К., спричинено ДТП, що потягло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Toyota Camry", державний номер 70099 КА.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія який керував автомобілем "Мерседес Бенц", державний номер 75-99 КІА, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Дарницького районного суду міста Києва від 13.08.2003 року.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено відповідачем, автомобіль марки "Мерседес Бенц", державний номер 75-99 КІА, належав Спільному Українсько-німецькому закритому акціонерному товариству "Вантаж" на праві приватної власності.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Toyota Camry", державний номер 700-99 КА відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за генеральним договором страхування № 224-002858/Г від 27.09.2001 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо відсутності у Спільного Українсько-німецького закритого акціонерного товариства "Вантаж" правових підстав для виплати страхового відшкодування позивачу, з огляду на те, що у відповідності до статті 204 Цивільного кодексу України (в редакції, що була чинною на момент укладення генерального договору страхування № 224-002858/Г від 27.09.2001 року та додатків до нього) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії генерального договору страхування № 224-002858/Г від 27.09.2001 року та додатків до нього, які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін, доводи позивача відповідачем не спростовані, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Щодо вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на визначення вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Toyota Camry", державний номер 70099 КА, в результаті його пошкодження при ДТП, суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Нормою статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено право на відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.

Крім того, згідно пункту 22.2 статі 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується, виключно шкода, заподіяна майну.

У даному випадку, позивач просить стягнути з відповідача витрати на визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля в розмірі 180,00 грн., що не є шкодою, заподіяною майну в розумінні статті 22 вищенаведеного Закону.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Спільного Українсько-німецького закритого акціонерного товариства "Вантаж" (03680, м. Київ, вул. Малинська, буд. 18, код ЄДРПОУ 22929699) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Сатіс" (01133, м. Київ , пров. Лабораторний, буд. 1, код ЄДРПОУ 22963118) 4 624,92 ( чотири тисячі шістсот двадцять чотири гривні) грн. 92 коп. страхового відшкодування, 98 (дев'яносто вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 227 (двісті двадцять сім) грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного

тексту рішення 05.11.2012 року

Суддя С.В. Стасюк