Постанова

від 02.12.2008 по справі 7/499

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м

   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О

В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 02.12.2008 р.                                                  

11:30                                                 

№ 7/499 

Окружний

адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Арсірія Р.О. при секретарі судового

засідання  Поліщук О.А.  вирішив адміністративну справу

ОСОБА_1  

до

 Служби безпеки України  

про

 зобов'язання вчинити певні дії

Представники:

від позивача

ОСОБА_1 особисто

від відповідача

ОСОБА_2. -представник за

довіреністю

Позивач звернувся до суду з позовом

до відповідача про зарахування строку навчання у Київському військовому ліцеї

імені Івана Богуна в загальний та безперервний строк служби.

Позовні вимоги мотивовані тим, що

відповідач всупереч статей 19, 22 Конституції України та положень Закону

України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу»безпідставно

відмовив у зарахування періоду навчання позивача в Київському військовому ліцеї

імені Івана Богуна з 24.08.1993 по 16.06.1995 та внесення відповідних змін до

особової справи.

Ухвалою від 09.09.08 було відкрито

провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання

на 02.12.08 о 16:30.

Відповідач в судовому засіданні

проти позову заперечував, зазначивши про те, що чинне законодавство не містить

правових підстав для зарахування періоду навчання у військових ліцеях до

військової служби, та не передбачає врахування цих періодів до стажу військової

служби і для виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу.

Таким чином, відповідач просив суд

відмовити позивачу у повному обсязі.

За результатами розгляду документів

і матеріалів поданих позивачем, пояснень його представника, Окружний

адміністративний суд м. Києва, встановив:

Відповідно до Архівної довідки,

датованої 23.01.06 № 650, виданої Галузевим державним архівом Міністерства

оборони України, Позивач згідно з Директивою начальника Головного штабу МО

України від 04.03.1993 № 31, вимогами 

наказу 1981 № 150, позивача було зараховано курсантом на підставі

Київського військового ліцею (наказ № 61 від 24.08.1993).

З наданих позивачем пояснень по

справі, після закінчення навчання у Київському військовому ліцеї позивач прибув

для проходження подальшої військової служби на військову кафедру НАУ.

Як встановлено судом, під час

розгляду справи, відповідач не розглянув звернення позивача про зарахування

періоду навчання у військовому ліцеї до стажу військової служби. 

Відповідно до Закону України «Про

загальновійськовий обов'язок і військову службу»встановлені види військової

служби, серед яких і військова служба за контрактом курсантів (слухачів)

військово-навчальних закладів і студентів кафедр військової підготовки

(факультетів військової підготовки, відділень військової підготовки) вищих

цивільних навчальних закладів.

Відповідно до ст. 24 зазначеного

Закону в редакції до 31.07.1999 передбачалося, що початком перебування на

військовій службі вважається, зокрема, день прибуття на навчання до

військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому

військовим комісаріатом, - для допризовників, призовників і військовозобов'язаних.

Як вбачається із вищезазначеної

норми, початком перебування на військовій службі, зокрема, вважається день

зарахування до військового навчального закладу.

Зважаючи на те, що позивач проходив

навчання у Київському військовому ліцеї в період дії ст.24 Закону України „Про

загальний військовий обов'язок і військову службу” в редакції від 25.03.1992,

яка передбачала, що початком перебування на військовій службі вважається,

зокрема, день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового

ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, - для

допризовників, призовників і військовозобов'язаних, суд відхиляє посилання

відповідача щодо неможливості зарахування часу навчання у військових ліцеях до

загальної вислуги років як необґрунтовані.

Крім того, суд звертає увагу на те,

що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові

акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або

скасовують відповідальність особи.

Таким чином, застосування

відповідачем до спірних правовідносин ст.24 Закону України „Про загальний

військовий обов'язок і військову службу” в редакції від 31.07.1999 та відмова в

зарахуванні позивачу періоду навчання в Київському військовому ліцеї до

загального часу перебування на військовій службі є такою, що не відповідає

конституційним принципам, а також принципам, закріпленим у ч.3 ст. 2 Кодексу

адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.2 Кодексу

адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є

захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних

осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної

влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб,

інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі

законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть

бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних

повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності

Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового

провадження.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу

адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків,

встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу

адміністративного судочинства України в адміністративних справах про

протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень

обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності

покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не виконано обов'язку

передбаченого ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в частині

доказування правомірності вчиненої ним бездіяльності.

Оцінивши за правилами,

встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України наявні у

матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи,

суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що

підлягає задоволенню.

Керуючись  ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу

адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста

Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

ПозовОСОБА_1 задовольнити повністю.

Зобов'язати Службу безпеки України

зарахувати ОСОБА_1 строк навчання у Київському військовому ліцеї імені Івана

Богуна в загальний та безперервний строк служби.

Постанова набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого

Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була

подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення

цього строку.

Постанова може бути оскаржена до

суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими

ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про

апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної

скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження.

Дата виготовлення та підписання

повного тексту постанови 08.12.08

Суддя                                                                                                         

Арсірій Р.О.