cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.02.2012 № 22/267
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дикунської С.Я.
суддів: Калатай Н.Ф.
Сітайло Л.Г.
за участю секретаря Кравчук О.І.
За участю представників:
від позивача Комендант А.А. (дов. № 02 від 10.01.2012 р.)
Дзюби М.Г. (дов. від 06.12.2012 р.)
від відповідача Грищука В.В. (дов. від 30.12.2011 р.)
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
«Гаолта»
на рішення
господарського суду м. Києва
від 21.10.2011 р.
у справі № 22/267 (суддя Самсін Р.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК -
108» (далі ТОВ «ЖЕК -108»)
до Товариства з обмеженою відповідальністю
«Гаолта» (далі ТОВ «Гаолта»)
про стягнення 48 143,04 грн. заборгованості
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду м. Києва від 21.10.2011 р. по справі № 22/267 позов задоволено : з ТОВ «Гаолта» стягнуто на користь ТОВ «ЖЕК -108» 48 143,04 грн. основного боргу, 482,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись із рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. В обгрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом при прийнятті рішення не взято до уваги: відсутності обґрунтувань позивачем обсягів фактично наданих відповідачу послуг та їх вартість, доказів відповідача на підтвердження відсутності ремонту комунікацій будинку, ненадання відповідачу протягом останніх чотирьох років послуг з опалення, а також заперечень щодо включення до рахунків-фактур послуг : «відшкодування мереж» та «прісна вода», адже надання таких договором не передбачено. Відповідач звертався до позивача з вимогою про перерахування суми послуг, однак такого перерахунку не зроблено тощо.
В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю за наведених у скарзі підстав.
Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне й обґрунтоване залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.
Так, 01.08.2011 р. ТОВ «ЖЕК -108» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «Гаолта» про стягнення 48 143,04 грн. боргу. В обгрунтування своїх вимог зазначило, що 05.05.2004 р. між ТОВ «ЖЕК-108» та ТОВ «Гаолта» укладено договір № 15 про відшкодування експлуатаційних витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі Договір), за умовами п. 1.2 якого виконавець (позивач у справі) зобов'язався утримувати будинок та прибудинкову територію, а споживач зобов'язався своєчасно відшкодовувати пропорційну частку витрат на утримання будинку та прибудинкової території на умовах Договору. Станом на 01.07.2011 р. у відповідача наявна заборгованість по сплаті комунальних послуг згідно виставлених на оплату рахунків за період з липня 2008 р. по червень 2011 р. на загальну суму 48 143, 04 грн. тощо.
Позиція відповідача по справі, викладена в відзиві на позовну заяву, відповідає доводам апеляційної скарги.
Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог, а відтак їх задовольнив.
Так, задовольняючи позов, місцевий суд встановив, що рахунки-фактури, які виставлялись на оплату наданих послуг, складений станом на 01.07.2011 р. розрахунок суми боргу містять вартість послуг за кожен місяць при врахуванні проведених часткових оплат, які підтверджено наявними в матеріалах справи банківськими виписками.
Місцевим судом враховано подану відповідачем заяву про застосування строку позовної давності відносно боргу в сумі 398, 82 грн., який виник згідно рахунку за липень 2008 р. на., однак ця заборгованість не є предметом даного спору, оскільки розрахунок заявленої до стягнення суми боргу здійснено наростаючим підсумком та при врахуванні отриманих оплат за період з липня 2008 р. по липень 2011 р. рахунок за липень 2008 р. є сплаченим, адже станом на серпень, вересень, жовтень 2008 р. рахувалась переплата.
За умовами Договору (п. 3.1; 3.2; 3.3) плата по договору вноситься споживачем на рахунок виконавця до 25 числа кожного місяця; у випадку прийняття органами влади України рішень щодо змін цін і тарифів, порядку розрахунків між підприємствами, організаціями, установами та громадянами, новий порядок поширюється на умови Договору без їх узгодження сторонами; розмір пропорційної частки витрат на утримання будинку та прибудинкової території встановлюється згідно річного кошторису експлуатаційних витрат та щоквартально перераховується за фактичними даними бухгалтерського обліку за методикою, затвердженою органами самоврядування.
З огляду на наведене, строк оплати за надані послуги відносно боргу щодо якого вирішується спір у справі, є таким, що настав, оплата мала здійснюватись відповідачем до 25 числа кожного місяця.
Твердження відповідача щодо відсутності в матеріалах справи рахунків-фактур за липень 2008 р., квітень, липень 2009 р., вересень 2010 р. свідчать лише про їх відсутність в матеріалах справи, а не про їх відсутність взагалі, тим більше, що умови Договору не пов'язують настання строку сплати з обов'язком виставленням відповідного рахунку чи його отримання відповідачем.
Документів на підтвердження факту неотримання відповідачем згаданих рахунків місцевому суду не надано, хоча в разі їх ненадходження відповідач вправі звернутись до позивача із відповідним запитом щодо їх надання.
Враховуючи відсутність доказів повної оплати наданих послуг, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу місцевим судом визнано обґрунтованими.
Викладені у відзиві на позов заперечення відповідача місцевий суд до уваги не взяв вважаючи, що звернення з відповідними претензіями щодо якості наданих послуг є правом споживача, яке прямо обумовлено п. 4.2.1 Договору, а реалізація цього права не звільняє відповідача від обов'язку сплати наданих йому послуг в передбачений Договором (п. 3.1.) строк.
Згідно акту виконаних робіт, кошторисом до Договору № 0111 від 01.11.2007 р., що укладався відповідачем з ТОВ «Градобуд», виконано монтажні роботи системи опалення, які стосуються, зокрема: приміщення відповідача й є заходами по збереженню приміщення, комунікацій та інженерних систем, право вимоги проведення яких саме споживачем (відповідачем у справі), належить позивачу згідно п. 4.1.5 Договору.
Наданий до матеріалів справи договір № 02-6358 від 01.01.2011 р. на проведення робіт з дератизації і дезінсекції приміщення не є доказом на підтвердження факту ненадання позивачем послуг за Договором, оскільки за умовами п. 1.2 споживач (відповідач у справі) несе витрати по утриманню та обслуговуванню власного приміщення, а також бере участь у загальних для всього будинку та прибудинкової території витратах, пов'язаних з його експлуатацією і ремонтом, пропорційно площі приміщень що належить йому. Крім цього, п. 1.1 згаданого вище договору, укладеного відповідачем з Медично-виробничим підприємством «Профілактична дезінфекція» видом послуг, які надаються ТОВ «Гаолта» передбачено дератизацію та дезінсекцію кафе «Гаолта» фізичною площею 800 м. кв., що не має відношення до послуг, які є предметом Договору в даній справі.
Жодних належних доказів ненадання позивачем послуг за Договором у періоді з 01.07.2008 р. по 01.07.2011 р. місцевому суду не надано, Договір в частині проведення оплати відповідачем виконувався неналежним чином, що на думку місцевого суду було підставою для задоволення позовних вимог тощо.
За таких обставин, апеляційний суд вважає рішення місцевого суду законним, обґрунтованим обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду не знаходить.
З огляду на наведене, доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаолта» залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 21.10.2011 р. по справі № 22/267 - без змін.
Матеріали справи № 22/267 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя Дикунська С.Я.
Судді Калатай Н.Ф.
Сітайло Л.Г.
05.03.12 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2012 |
Оприлюднено | 12.11.2012 |
Номер документу | 27354779 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Дикунська С.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні