Постанова

від 17.10.2006 по справі 4/215

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/215

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

  "17" жовтня 2006 р.                                                                                           справа № 4/215

.

 За позовом        Прокурора Шевченківського району м. Чернівці в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю “Ларіс”

про  стягнення  заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування –6834,82 грн.

Суддя                                             О. Г. Проскурняк

Секретар судового засідання –Тинок О.С.

Представники:

Від позивача –Черняк О.О.    

Від відповідача – Коржан Т.М.

В засіданні приймав участь прокурор Ягодінова І.М.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор  Шевченківського району м. Чернівці в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ларіс” про  стягнення  заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 6834,82 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що відповідно до статті 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058 –ІV, відповідач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України у м. Чернівці і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Далі прокурор стверджує, що  згідно розрахунків суми страхових внесків, заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків станом на 1 серпня 2006 року складає суму у розмірі 1711,93 грн. грн. Прокурор вказує, що означена сума страхових внесків не була сплачена відповідачем самостійно у терміни передбачені пунктом 6 статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058 –ІV, а тому відповідно до частини 33 статті 1, пункту 2 статті 106 даного Закону, вважається простроченою заборгованістю —недоїмкою, яка стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій. Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці суму штрафних санкцій у розмірі 4138,58 грн. та пеню у сумі 984,51   

17 жовтня 2006 позивач звернувся до суду із листом № 7116/07 відповідно до якого вказав, що заборгованість станом на 16.10.2006 року у зв'язку із частковою сплатою складає: по внесках у сумі 2318,93 грн., по штрафних санкціях у сумі 2009,68 грн., по пені у сумі 479,03 грн.

Враховуючи означений лист позивача, відповідач звернувся до суду листом № 02/10 від 16.10.2006 року в якому підтвердив означену заборгованість та зобов'язався сплатити.   

Розглянувши подані прокурором та сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку позов задовольнити частково.   

Згідно поданих відповідачем до Пенсійного фонду розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та розрахунку позовних вимог, заборгованість станом на 01.08.2006 року становить 1711,93 грн.

Пунктом 6 статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058 –ІV визначено, що страхувальники зобов'язані  сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.   

Відповідно до пункту 2 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058 –ІV встановлено,  що “суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону …, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків ( далі недоїмка ) і стягується з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій”

Так, позивач за прострочення виконання зобов'язання зі сплати страхових внесків на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України № 1058 –ІV, прийняв рішення № 257 від 14.07.2006 року, яке отримане відповідачем, згідно якого нараховано пеню у сумі 984,51 грн. та застосовано штраф у сумі 4138,38 грн.

Як вбачається з листа Пенсійного фонду № 7116/07 від  17 жовтня 2006  року заборгованість станом на 16.10.2006 року у зв'язку із частковою сплатою складає: по внесках у сумі 2318,93 грн., штрафних санкціях у сумі 2009,68 грн., пені у сумі 479,03 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову у частині стягнення  штрафних санкцій у сумі 2128,90 грн. та пені у сумі 505,48 грн. у зв'язку із сплатою.   

Керуючись 94, 158, 160 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд —

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ларіс”, вул. Комунальників, 7, м. Чернівці, код 31561502, р/р 26005051601051 у “Приватбанк”, МФО 356282 на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Чернівці, проспект Незалежності, 106/503, м. Чернівці, код 21430532, р/р 256073063756 в ВАТ “Державний ощадний банк”, МФО 356334 — 1711,93 грн. недоїмки, 479,03 грн. пені, 2009,68 грн. штрафу.

3.          Відмовити у задоволенні позову у частині стягнення  штрафних санкцій у сумі 2128,90 грн. та пені у сумі 505,48 грн.

4.          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення строку. У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Відповідно до статті 185, частини першої - третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони, які беруть участь у справі,  мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю  або частково шляхом подання апеляційної заяви або апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову. Заява   про   апеляційне  оскарження  постанови  суду  першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 60 цього Кодексу—з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений  для подання заяви про апеляційне оскарження.         

Суддя                                                                                        О. Г.Проскурняк