4/224
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"20" листопада 2006 р. справа № 4/224
За позовом Прокурора Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Вижницька реалбаза хлібопродуктів”
про стягнення заборгованості –8564,50 грн.
Суддя О. Г. Проскурняк
Представники:
Від позивача –Юрійчук В.В.
Від відповідача –не з'явився
В засіданні приймав участь прокурор Швець О.А.
СУТЬ СПОРУ: Прокурор Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі звернувся з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Вижницька реалбаза хлібопродуктів” про стягнення заборгованості у сумі 8564,50 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що відповідно до статті 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058 –ІV, відповідач перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України у Вижницькому районі і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Далі прокурор стверджує, між управлінням пенсійного фонду у Вижницькому районі та Вижницькою реалбазою хлібопродуктів було складено акт звірки по платежах до Пенсійного фонду станом 1 березня 2005 року, яким підтверджується заборгованість відповідача в розмірі 8564,50 грн. в тому числі недоїмка по штрафних санкціях 7328,90 грн. та пеня у сумі 1235,60 грн. Зазначена сума не була сплачена підприємством самостійно у строки передбачені підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2118- ІІІ та пунктом 6 статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058 –ІV, а тому у відповідності до статті 106 означеного Закону не сплачена сума є недоїмкою, яку відповідач зобов'язаний сплатити.
Відповідач у письмових поясненнях вказує, що позовних вимог не визнає, оскільки рішенням господарського суду Чернівецької області від 17 жовтня 2005 року по справі 4/131 у частині стягнення штрафних санкцій у сумі 7328,90 грн. та пені у сумі 1235,60 грн. позов залишено без розгляду. При цьому відповідач зазначає, що акт звірки на який посилається прокурор не підписувався головою правління.
На виконання вимог суду, позивачем було надано акти перевірки від 15 травня, 30 вересня, 27 грудня 2002 року, 31 березня, 22 вересня 2003 року, а також рішення про застосування штрафних санкцій № 1,10,12 від 4 січня, 2 квітня 2003 року, 31 грудня 2004 року.
Відповідач вкотре явку повноваженого представника вкотре у судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце засідання суду. Не з'явлення у судове засідання представника відповідача не перешкоджає вирішення спору по суті за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши подані прокурором та сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
15 травня , 30 вересня, 27 грудня 2002 року, 31 березня, 22 вересня 2003 року управлінням Пенсійного фонду України у Вижницькому районі складено акти про перевірку правильності повноти нарахування, своєчасності сплати страхових внесків та збору до Пенсійного фонду та їх витрачання, згідно яких відповідачу за несвоєчасність перерахування внесків нараховано пеню на загальну суму 813,53 грн.
4 січня, 2 квітня 2003 року управлінням Пенсійного фонду України у Вижницькому районі прийнято рішення № 1,10 про застосування та стягнення сум штрафних санкцій за порушення граничних строків узгодженого податкового зобов'язання на загальну суму 2492,69 грн.
31 грудня 2004 року управлінням Пенсійного фонду України у Вижницькому районі прийнято рішення № 12 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, згідно якого до ВАТ “Вижницька реалбаза хлібопродуктів” застосовано штрафні санкції у сумі 1306,16 грн. та нараховано пеню у сумі 422,07 грн.
Згідно прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058 –ІV визначено, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року. Пунктом 15 прикінцевих положень означеного Закону передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону.
Пунктом 4 статті 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058 –ІV встановлено, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Так, пунктом 2 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058 –ІV встановлено, що “суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону …, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків ( далі недоїмка ) і стягується з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій”.
Пунктом 15 статті 106 Закону № 1058 –ІV передбачено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 17 жовтня 2005 року справа № 4/131 задоволено частково позов прокурора Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі до Відкритого акціонерного товариства “Вижницька реалбаза хлібопродуктів” та стягнуто на користь Пенсійного фонду 2941,48 грн. боргу, в частині стягнення штрафних санкцій у сумі 7328,90 грн. та пені у сумі 1235,60 грн. позов залишено без розгляду.
Як вбачається з вищевикладеного, відповідач не сплатив пеню нараховану згідно актів перевірок від 15 травня, 30 вересня, 27 грудня 2002 року, 31 березня, 22 вересня 2003 року у сумі 813,53 грн. та рішення № 12 від 31 грудня 2004 року у сумі 422,07 грн. Окрім того, відповідач не виконав зобов'язання щодо сплати застосованих штрафних санкцій згідно рішень № 1,10 від 4 січня, 2 квітня 2003 року у сумі 2492,69 грн., рішення 12 від 31 грудня 2004 року у сумі 1306,16 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку позов задовольнити частково та стягнути з відповідача пеню у сумі 1235,6 грн. та штрафні санкції у сумі 3798,85 грн.
Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Прокурор та позивач не довів обставин того, що до відповідача застосовувались штрафні санкції у сумі 3530,05 грн.
При цьому, безпідставним є посилання прокурора на акт звірки від 1 березня 2005 року, як підтвердження визнання відповідачем заборгованості по пені та штрафних санкціях, оскільки головою правління означений акт не підписувався, про що встановлено рішенням господарського суду Чернівецької області від 17 жовтня 2005 року справа № 4/131.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову у частині стягнення штрафних санкцій у сумі 3530,05 грн.
Керуючись 94, 158, 160 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд —
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Вижницька реалбаза хлібопродуктів”, вул. Невського, 3, м. Вижниця Чернівецька область, код 00957123, р/р 260007856 у ЧОД АППБ “Аваль” , МФО 356464 на користь Управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі Чернівецької області, вулиця Українська, 100 “а”, м. Вижниця, Чернівецька область, код 21430590, р/р 25602300033175 в Ощадбанку, МФО 356334 —1235,6 грн. пені, 3798,85 грн. штрафу.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення строку. У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Відповідно до статті 185, частини першої - третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної заяви або апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 60 цього Кодексу—з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О. Г.Проскурняк
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 274044 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні