Рішення

від 26.12.2008 по справі 2/101

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/101

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.08                                                                                           Справа№ 2/101

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Троцко Р.Я., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Новороздільського державного гірничо-хімічного підприємства “Сірка”, м. Новий Розділ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Євробуд Галичина”, м. Новий Розділ про стягнення 23 476 грн. 15 коп.  

В С Т А Н О В И В:

Новороздільське державне гірничо-хімічне підприємство “Сірка”, м. Новий Розділ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Євробуд Галичина”, м. Новий Розділ про стягнення 23 476 грн. 15 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 31.10.2008р. ухвалив призначити розгляд справи на 18.11.2008р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 02.12.2008р., 16.12.2008р. та 26.12.2008р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити з підстав, викладених в позовній заяві. З приводу заявленого позову пояснив, що відповідачу були надані послуги з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. На оплату цих послуг відповідачу були виставлені рахунки №373 від 24.07.2005р., №431 від 29.07.2005р. та №23, №24 та №25 від 13.06.2006р. Однак відповідач свій обов'язок щодо оплати виконав частково, заборгованість на дату подання позову становить 23 476 грн. 15 коп., яку і просить стягнути.

Представнику роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України та право заявляти відводи.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 03.10.2008р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві, по місцезнаходженню відповідача, внесеному в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

22 червня 2005р. відповідач звернувся до позивача з листом за вих. №4 з проханням відвантажити 2 хопери-цементовози для перевезення порошку мінерального неактивованого Києво-Святошинському РайДУ - 1 вагон та Яготинському РайДУ - 1 вагон. Відповідач вказаним листом гарантував оплату послуг позивача.

Позивачем було надано послуги в повному обсязі, що підтверджується квитанцією в прийомі вантажу.

24 липня 2005р. позивач надав відповідачу рахунок №373 на оплату наданих послуг в сумі 8296 грн. 38 коп.

30 червня 2005р. відповідач звернувся до позивача з листом за вих. №7 з проханням відвантажити 2 хопери-цементовози для перевезення порошку мінерального неактивованого Києво-Святошинському РайДУ - 1 вагон та Миронівському РайДУ - 1 вагон. Відповідач вказаним листом гарантував оплату послуг позивача.

Позивачем було надано послуги в повному обсязі, що підтверджується квитанцією в прийомі вантажу.

29 липня 2005р. позивач надав відповідачу рахунок №431 на оплату наданих послуг в сумі 8342 грн. 58 коп.

За вихідним №09-775 від 3 жовтня 2008р. позивач надіслав відповідачу вимогу, в якій вимагав оплатити заборгованість. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дану вимогу залишив без розгляду, вартість послуг не оплатив.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 16638 грн. 96 коп., яка на день розгляду справи не оплачена.  

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема  договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до частини 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Сторони є вільними в укладенні договору, а також у визначенні форми договору (усна чи письмова), що підтверджується ст. 218 ЦК України, яка передбачає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорюваних окремих його частин може доводитися, в тому числі, письмовими доказами.   

Відповідно до укладеного договору (усних домовленостей, які досягнуті сторонами), позивач надав відповідачу обумовлені послуги, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Оскільки строк виконання зобов'язання сторонами визначений не був, позивач, в порядку ст. 530 ЦК України, направив відповідачу вимогу про сплату боргу, яка залишена останнім  без відповіді  та задоволення.

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.  

Стаття 598 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.   

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання  боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору. Позивачем на виконання вимог ухвал суду від 18.11.2008р. та 16.12.2008р. не подано нормативно та документально обґрунтованого розрахунку решти заборгованості в сумі 6837 грн. 19 коп., яка виникла внаслідок неоплати боргу відповідно до рахунків №23, №24 та №25 від 13.06.2006р., поважності причин неподання такого розрахнку не наведено. Оскільки такий розрахунок є необхідним для всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та вирішення спору по суті, розгляд справи без цих доказів відповідно до ст. 75 ГПК України в цій частині є неможливим. Таким чином, суд залишає позовні вимоги в частині стягнення 6837 грн. 19 коп. без розгляду.  

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами частково, а сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 16638 грн. 96 коп. основного боргу. Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 6837 грн. 19 коп. суд залишає без розгляду.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Євробуд Галичина ”, м. Новий Розділ, вул. Лесі Українки, 21/2, Львівська область (ідентифікаційний код 33331916) на користь Новороздільського державного гірничо-хімічного підприємства “Сірка”, м. Новий Розділ, вул. Гірнича, 2, Львівська область (ідентифікаційний код 32940082) 16638 грн. 96 коп. основного боргу, 166 грн. 37 коп. державного мита та 83 грн. 62 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Позовні вимоги в частині стягнення 6837 грн. 19 коп. основного боргу залишити без розгляду.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Мазовіта А.Б.