Постанова

від 26.10.2006 по справі 20-5/180

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-5/180

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 26 жовтня 2006 року  

Справа № 20-5/180

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Борисової Ю.В.,

суддів                                                                      Прокопанич Г.К.,

                                                                                          Гонтаря В.І.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився; товариства з обмеженою відповідальністю "КриммаркетЦентр";

відповідача: не з'явився; товариства з обмеженою відповідальністю "Трафик";

відповідача: не з'явився; приватного підприємства "ЦУМ";

відповідача: не з'явився; приватного підприємства "Транзит";

третьої особи: не з'явився; товариство з обмеженою відповідальністю "Латона";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Трафик" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя  Євдокімов І.В.) від 14.09.2006 у справі №20-5/180

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "КриммаркетЦентр" (пр. Кірова/вул. Одесська, 19/1,Сімферополь,95001)

до           товариства з обмеженою відповідальністю "Трафик" (вул. М. Музики, 64-29,Севастополь,99007)

приватного підприємства "ЦУМ" (вул. М. Музики, 64-29,Севастополь,99007)

приватного підприємства "Транзит" (вул. Новгородська, 38,Харків,61000)

третя особа:  товариство з обмеженою відповідальністю "Латона" (вул. Гер. Сталінграда, 63,Севастополь,99059)

про визнання договору недійсним

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Криммаркет Центр”, як позивач,  звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Трафик”, приватного підприємства „ЦУМ”,  приватного підприємства „Транзит 2005” про визнання договору оренди, укладеного 13.02.2004 між товариством „Трафик” та приватним підприємством „ЦУМ”  недійсним, у наступному змінило предмет позову та просило визнати договір оренди розірваним.

  Позовні вимоги обґрунтовані тим, що керуючий санацією товариства з обмеженою відповідальністю „Трафик” Старков О.В. згідно зі статтею 17 Закону України  «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»09.12.2005 відмовився від укладеного 13.02.2004 між товариством з обмеженою відповідальністю „Трафик” та приватним підприємством „ЦУМ” договору оренди площі комплексу будов та споруд Універмагу „Центральний”, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 2, отже спірний договір, за ствердженням позивача, є фактично розірваний з 09.12.2005.

           Рішенням господарського суду міста Севастополя від 14.09.2006 у справі № 20-5\180 (суддя Євдокимов І.В.) позов товариства з обмеженою відповідальністю „Криммаркет Центр” задоволено. Укладений 13.02.2004 між товариством з обмеженою відповідальністю „Трафик” та приватним підприємством „ЦУМ” договір оренди площі комплексу будов та споруд Універмагу „Центральний” визнаний розірваним, з відповідачів на користь позивача стягнуто 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Не погодившись з цим рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю „Трафик” звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

          Обґрунтування скарги полягає в тому, що при ухваленні рішення господарським судом порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відають фактичним обставинам справи. Так, законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не передбачено право управляючого санацією розривати господарські договори. Крім того, задовольняючи позов, суд не прийняв до уваги,  що товариство з обмеженою відповідальністю „Криммаркет Центр” не було учасником  угоди, а згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір можє бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.    

          Представники сторін у судове засідання не з'явилися. Розгляд справи у суді апеляційної інстанції призначався двічі: Про час і місце розгляду справи сторони повідомлялись своєчасно, належним чином. Про причини неявки представників у судове засідання 26.10.2006 судову колегію не сповістили.

          Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.  

          Визнавши, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і підстав для повторного відкладення розгляду справи не вбачається, судова колегія розглянула справу у відсутність представників сторін.

          При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступне.

          13.02.2004 між  товариством з обмеженою відповідальністю „Трафик” та приватнім підприємством „ЦУМ” був укладений договір оренди площі комплексу будов та споруд Універмагу „Центральний”, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 2. Відповідно до умов даного договору орендований об'єкт складався із площ літ  „А”, „Б”, „В”, „Д”, „Д-1”, „Е”, „Ж”, „З”, „И”, „К”, ”до1”, „Л”, „Л-1”, „М” загальною площею 5840 кв.м., крім літ „А”, №№ 1-14, 1-15, 1-16, 1-17, 1-18, 1-19, 1-20, 1-21, 1-22, 1-23, 1-24, 1-25, 1-26, 1-27, 1-28, 1-29, 1-30, 1-31, 1-36, літ. „Г”, „Н”, „Н-1”. Додатковими угодами до договору оренди № 1 від 13.02.2004, № 2 від 13.02.2004, № 3 від 13.02.2004, а також № 4 від 31.07.2006, були змінені площі об'єкту, переданого в оренду, та строк дії договору оренди. Угодою № 4 строк договору оренди був продовжений до 27 червня 2009 року.  Договір укладений в простій письмовій формі (а.с.7-11).   

          Також встановлено, що ухвалою господарського суду м. Севастополя від 30.03.2004 порушено провадження в справі № 20-9\075 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Трафик».

  Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 05.12.2005 по справі № 20-9\075-4\026-10\050 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Трафик»впроваджена процедура санації, керуючим санацією призначений Старков О.В. (а.с.12-14)

  Згідно з частиною 4 статті 17 Закону України  «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від дня винесення ухвали про санацію керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку, передбаченого статтею 53 цього Закону.

           Частиною 10 статті 17 названого Закону керуючому санацією у тримісячний строк з дня прийняття рішення про санацію надано право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження в справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо доведено, що виконання договору завдає збитки боржникові, або договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі (крім випадку випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника), виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника. Сторона договору, щодо якої прийнято рішення керуючим санацією про відмову від його виконання, має право в тридцятиденний строк з дня прийняття рішення керуючим санацією вимагати в установленому порядку відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з відмовою від виконання договору в процедурі провадження у справі про банкрутство.  

          Такі правила не протирічать положенням статті 525 Цивільного кодексу України, яка не допускає односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, якщо інше не встановлено договором або законом (п. 10.5  Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 року № 04-5\1193).  

          Матеріалами справи підтверджується, що 09.12.2005 керуючий санацією товариства з обмеженою відповідальністю «Трафик», Старков О.В., відмовився від спірного договору оренди, про що направив відповідне повідомлення № 66т\05 (а.с.21).

    Повідомлення було отримано приватним підприємством «ЦУМ», що підтверджується відповіддю на адресу керуючого санацією від приватного підприємства «ЦУМ»за № 01с\06 від 03.01.2006 (а.с.22). Разом з тим, не погоджуючись з вказаними діями керуючого санацією, приватне підприємство „ЦУМ” з відповідними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „Трафик” в судовому порядку  не зверталось.

          Відповідно до вимог частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

          За таких обставин, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що договір оренди площі комплексу будов та споруд Універмагу „Центральний” по вул. Вакуленчука, 2 в м. Севастополі, укладений  13.02.2004  між товариством з обмеженою відповідальністю „Трафик” та приватним підприємством „ЦУМ” є розірваним з 09.12.2005.    

          Доводи відповідача стосовно того, що позивач не мав права на звернення з вимогами про розірвання договору згідно з правилами частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, оскільки не є стороною договору, спростовуються наступним.  

              Так, виходячи зі змісту змінених позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Криммаркет Центр”, вимоги позивача зводились до визнання договору оренди вже розірваним на підставі частини 10 статті 17 Закону України  «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України (а.с.95-96).

             Право звернення до суду з відповіднім позовом товариство з обмеженою відповідальністю „Криммаркет Центр” набуло на підставі ухвали господарського суду м. Севастополя від 27.01.2006 у справі № 20-9\075-4\026-10\050-5\027 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Трафик”, якою було затверджено мирову угоду, укладену між боржником - товариством „Трафик” в особі керуючого санацією Старкова О.В. і кредиторами в особі голови комітету кредиторів суб'єкта підприємницької діяльності Невеніцина С.М., згідно умовам якої до товариства з обмеженою відповідальністю „Криммаркет Центр”, що прийняв на себе зобов'язання боржника по погашенню кредиторської заборгованості, перейшло право власності на комплекс будов та споруд Універмагу „Центральний”, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 2 (а.с.64-67).

     25 липня 2006 товариство з обмеженою відповідальністю „Криммаркет Центр” зареєструвало своє право власності в БТІтаДРОНМ в м. Севастополі, і з цього часу до нього надійшли права та обов'язки  орендодавця.

          Зазначаючи в апеляційній скарзі ті обставини, що Постановою Верховного Суду України від 19.09.2006 у справі № 20-9/075-4/026-10/050-5/027 ухвала господарського суду міста Севастополя від 27.01.2006 була скасована і справа повернена в суд першої інстанції для розгляду, апелянт звернув увагу судової колегії на те, що товариство „Криммаркет Центр” є неналежним позивачем, оскільки не є правомірним власником і йому не належать права та обов'язки орендодавця.

              Але з такими доводами судова колегія не погоджується, оскільки на момент звернення з позовом та розгляду справи господарським судом міста Севастополя товариство з обмеженою відповідальністю „Криммаркет Центр” було правомірним власником комплексу будов та споруд Універмагу „Центральний”, про що і було зазначено в оскаржуваному рішенні, враховуючи правила статті 35  Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає підстави звільнення від доказування.

          Крім того, згідно з Роз'ясненнями президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 викладені заявником скарги обставини відносно скасування ухвали суду, якою затверджено мирову угоду сторін, на думку судової колегії, можуть вважатися фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Отже обставини, виниклі на підставі Постанови Верховного Суду України від 19.09.2006 у справі № 20-9/075-4/026-10/050-5/027, фактично є нововиявленими, виниклими після вирішення спору, тому не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення (пункти 1.1, 1.2 Роз'яснень).

   Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що підстав для скасування рішення господарського суду першої інстанції немає, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю „Трафик” підлягає відхиленню.

          Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, Севастопольський апеляційний господарський суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

          1. Рішення господарського суду міста Севастополя від 14.09.2006 у справі № 20-5/180 залишити без змін.

          2. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Трафик" залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                  Ю.В. Борисова

Судді                                                                                Г.К. Прокопанич

                                                                                В.І. Гонтар