Рішення

від 05.11.2012 по справі 11/248

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/248 05.11.12

За позовом Приватного підприємства «Укрпромлайн» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Левченко Юрій Миколайович про визнання недійсним договору поруки Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаПахомов Ю.О., Чернікова О.С. -представники від відповідачаМаксимченко І.В. -представники від третьої особиЛевченко Ю.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «Укрпромлайн»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»про визнання недійсним укладеного між сторонами договору поруки від 13.08.2008.

Позовні вимоги мотивовані тим, що підпис від імені директора товариства Палажченка Р.Є. виконаний не ним, а невідомою особою.

Відповідач та третя особа проти позову заперечують та зазначають, що спірний договір за своєю формою та змістом відповідає вимогам законодавства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 у справі № 11/248 призначено комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу документів, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та зупинено провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи.

До Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи № 11/248 з висновками судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи, складеними 16.08.2012 та 31.08.2012 відповідно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 поновлено провадження у справі № 11/248 та призначено розгляд справи на 15.10.2012.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 15.10.2012 та 24.10.2012 розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні, призначеному на 05.11.2012 представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

В С Т А Н О В И В:

13.08.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»та Приватним підприємством «Укрпромлайн»(позивачем) укладено договір поруки (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.2. Договору сторони встановлюють, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед лізингодавцем відповідати по зобов'язанням лізингоодержувача, які виникають за договором лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умова договору лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором лізингу, а також виконати інші умови Договору лізингу в повному обсязі.

При цьому, термін «Договір лізингу»вживається у значенні «договори фінансового лізингу № L2724-08/08 та № L2725-08/08 від 13.08.2008, укладений між лізингодавцем (Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль») та лізингоодержувачем (Суб'єктом підприємницької діяльності Левченком Юрієм Миколайовичем)».

За змістом ст. 546 Цивільного кодексу України, порука є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені ст. 203 Цивільного кодексу України, яка, зокрема, передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підстави та наслідки недійсності правочинів передбачені, зокрема, ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України. Так, встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є також правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що підпис від імені виконуючого обов'язки директора Палажченка Р.Є. виконаний не ним, а невідомою особою.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі (ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 за клопотанням позивача у справі було призначено комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу документів.

Як зазначено у висновку № 2974/2975/12-32 судово-почеркознавчої експертизи, складеним 31.08.2012, підпис від імені Палажченка Р.Є. у графі «Поручитель»в договорі поруки від 13.08.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»та Приватним підприємством «Укрпромлайн»виконаний не Палажченком Русланом Євгеновичем, а іншою особою з наслідуванням підпису Палажченка Р.Є. підпис від імені виконуючого обов'язки директора Палажченка Р.Є. виконаний не ним, а невідомою особою.

У висновку експерта від 16.08.2012 № 2976/12-33, складеного за результатами проведення судово-технічної експертизи документів, вказується, що у договорі поруки від 13.08.2008 відтиск печатки з текстом «м. Київ Україна Приватне підприємство «Укрпромлайн»Ідентифікаційний код 31286488»нанесений не тією печаткою, якою нанесені експериментальні зразки відтисків печатки ПП «Укрпромлайн», а іншою печаткою з аналогічним змістом.

Зазначені обставини відповідач належними та допустимими доказами не спростував.

Пунктами 5.6, 5.7 Статуту позивача передбачено, що оперативну діяльність підприємства виконує директор, який, в тому числі, займається підписанням договорів.

Обставини справи свідчать, що особа, яка обіймала посаду директора позивача, спірний договір не підписувала. В справі відсутні докази і того, що на підписання спірного договору від імені позивача уповноважувалася у встановленому порядку будь-яка інша особа. Крім того, суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наступне схвалення юридичною особою (Приватним підприємством «Укрпромлайн») спірного договору поруки, як то прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні тощо.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»та Приватним підприємством «Укрпромлайн»договір поруки підписано особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для вчинення такого правочину, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача та визнання Договору поруки від 13.08.2008 недійсним.

За змістом ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача у тому числі витрати у розмірі 4 078,08 грн. на проведення судової експертизи.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним договір поруки від 13.08.2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»та Приватним підприємством «Укрпромлайн».

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(04073, м. Київ, проспект Московський, 9, корпус 5, офіс 101, ідентифікаційний код 34480657) на користь Приватного підприємства «Укрпромлайн»(02225, м. Київ, проспект Маяковського, 5, кв. 390, ідентифікаційний код 31286488) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також 4 078 (чотири тисячі сімдесят вісім) грн. 08 коп. витрат по оплаті судової експертизи.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.11.2012

Суддя Ю.М. Смирнова