Постанова

від 14.11.2012 по справі 5023/3739/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2012 р. Справа № 5023/3739/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Камишева Л.М., суддя Плахов О.В.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

позивача - Скобова В.А., за довіреністю № 1098 від 21.09.2012р.,

відповідача -Гонгало О.А., за довіреністю від 20.04.2012р.,

третьої особи -ОСОБА_3. - особисто,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез», м. Київ (вх. 3206Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 24.09.2012р. у справі № 5023/3739/12,

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез», м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта», м. Харків;

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Гонгало Володимир Йосипович , м. Харків,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

20.08.2012р. позивач - ПАТ «Акціонерний банк «Синтез»звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - ТОВ «Дельта» про стягнення заборгованості за агентським договором № 79 про відкриття пунктів обміну валюти від 15.07.2005 р. в розмірі 60 000,00 грн. та судових витрат.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.09.2012р. у справі № 5023/3738/12 (суддя Бринцев О.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись, на порушення норм матеріального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 24.09.2012р. скасувати повністю та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «АБ «Синтез»до ТОВ «Дельта»про стягнення заборгованості за Агентським договором №79 про відкриття пунктів обміну валют від 15.07.2005р. у розмірі 60 000,00 грн.; судові витрати покласти на позивача.

Апелянт вказує, зокрема, на те що зарахування зустрічних однорідних вимог у процедурі ліквідації банку у відповідності до статті 602 ЦК України призведе до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого Законом України «Про банки і банківську діяльність», про що також зазначено у постановах Верховного суду України від 03.10.2011р. у справах № 27/292-10 та № 27/291-10.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, вважає оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 24.09.2012 р. законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач вказує, що ТОВ «Дельта» у липні-серпні 2010р. звернулось із заявою до позивача про припинення (зарахуванням) зустрічних однорідних вимог до ПАТ «АБ «Синтез», тобто набагато раніше ніж було розпочато процедуру ліквідації банку (постанова Правління НБУ № 479 від 03.11.2010р. «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ «АБ «Синтез»).

Третя особа - ОСОБА_3 подав письмове пояснення стосовно апеляційної скарги, в якому вважає оскаржуване рішення правомірним та прийнятим при повному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 24.09.2012 р. у справі № 5023/3739/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа також стверджує, що ТОВ «Дельта»набагато раніше звернулось із заявою про припинення (зарахуванням) зустрічних однорідних вимог до ПАТ АБ «СИНТЕЗ»(серпень 2010р.), ніж було розпочато процедуру ліквідації банку відповідно до постанови Правління НБУ № 479 від 03.11.2010р. «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ «АБ «Синтез»).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи у справі, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду Харківської області по даній справі, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2005р. між Акціонерним товариством «Акціонерний банк «Синтез», правонаступником якого є ПАТ «Акціонерний банк «Синтез»(далі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта»(далі -відповідач, агент) укладено агентський договір № 79 про відкриття пунктів обміну валюти (далі - договір) зі змінами та доповненнями до нього (т.1, а.с.11-23), предметом якого є діяльність сторін по створенню пунктів обміну іноземних валют в місті Харкові (пункт 1.1. договору).

Згідно пункту 1.2. договору, банк доручив, а агент зобов'язався від імені та за рахунок банку здійснювати валютно-обмінні операції готівкою іноземної валюти для фізичних осіб резидентів і нерезидентів відповідно до чинного валютного законодавства України.

Пунктами 2.1.1., 2.1.2 договору передбачено, що банк здійснює реєстрацію пунктів обміну валюти в Управлінні НБУ по Харківській області згідно з Наказом банку про відкриття пунктів обміну валюти; банк організовує роботу пунктів обміну валют за умови дотримання вимог "Інструкції про організацію та здійснення валютно-обмінних операцій на території України", затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.12.2002р. №502, щодо кваліфікації касирів, забезпечення пунктів засобами для визначення справжності банкнот та наявності сертифікованої комп'ютерної системи.

Відповідно до пункту 2.1.3. договору, банк зобов'язався щомісячно через касира видати агенту аванс у національній і іноземних валютах у рамках ліміту авансу, встановленого обмінному пункту, але не більше суми застави.

Пунктом 2.1.10. договору передбачено, що у разі прийняття Управлінням НБУ в Харківській області рішення про припинення дії письмового дозволу на здійснення банком валютно-обмінних операцій чи відкликання банківської ліцензії або про відкликання генеральної ліцензії фінансової установи на здійснення операцій з валютними цінностями банк зобов'язаний у день одержання зазначеного рішення повідомити агента, закрити приналежні йому пункти обміну валют з розірванням Агентського договору, має в триденний строк після отримання цього рішення повернути довідки про реєстрацію пунктів обміну валюти до територіального управління.

Згідно пункту 2.2.1. договору, агент оплачує розміщення пункту обміну валюти Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта»за адресою м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 47/19 -ріг пр. 50-річчя ВСЛКСМ (5,8 м.кв.).

Пунктом 2.2.6 договору № 79 від 15.07.2005р., з урахуванням змін внесених доповненням № 8 від 01.06.2010р., банк для обмінних пунктів агента встановив ліміт авансу в розмірі 100 000,00 грн., 20 000,00 доларів США, 15 000,00 євро, 400 000,00 російських рублів, 20 000,00 австралійських доларів та ліміт максимальних залишків в касі пунктів обміну: 150 000,00 грн., 30 000,00 доларів США, 20 000,00 євро, 700 000,00 російських рублів, 50 000,00 австралійських доларів.

Пунктом 3.5. договору визначено, що продаж і купівля іноземної валюти здійснюється відповідно до порядку й умов, встановлених НБУ.

Згідно з доповненнями № 1 від 22.07.2005р. та № 5 від 16.12.2008р. до договору № 79 від 15.07.2005р., у пункті 3.2. встановлені режими роботи пункту обміну іноземних валют.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що розрахунки між банком і агентом здійснюються на підставі акту звірки розрахунків, підписаного сторонами.

Відповідно до пунктів 6.3, 6.5, 6.6. договору, агент контролює і забезпечує безпечне перевезення і цілість оборотних коштів, виданих банком для проведення валютних операцій в обмінному пункті, а також забезпечує охорону приміщення обмінного пункту; у випадку розірвання Агентської угоди сторони зобов'язані зробити повний розрахунок по даній Агентській угоді на день юридичного розірвання цього договору;агент у випадку розірвання Агентської угоди зобов'язаний протягом 3-х днів передати банку довідку про реєстрацію обмінного пункту для повернення їх в Управління НБУ по Харківській області і повернути в банк весь залишок каси обмінного пункту.

У відповідності до пункту 9.2. договору, цей договір набирає сили з моменту його підписання, термін його дії часом не обмежений.

Розглядом матеріалів справи встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, а саме: передав відповідачу аванс, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з особового рахунку відповідача за період з 27.10.2010р. по 23.04.2012р., за період з 16.03.2010р. по 05.04.2012р.

09.06.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено Генеральну угоду про відкриття депозитного рахунку та проведення депозитних операцій № 090606/02 з додатковими угодами до неї, відповідно до пункту 1.2. якої гарантійний депозит є гарантійним забезпеченням агентського договору № 79 віл 15.07.2005р. (т.1, а.с. 56-58).

13.07.2011 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою (вих. № 1388/08) про повернення дебіторської заборгованості банку, що складає 60 000,00 грн. отриманого авансу на підставі договору № 79 від 15.07.2005р. (т.1, а.с. 26-27).

Також відповідач неодноразово звертався до позивача з заявами № 61 від 21.07.2010р., № 64 від 26.07.2010р. про припинення (зарахуванням) зустрічних однорідних вимог на суму 60 000,00 грн. шляхом підписання акту звіряння взаєморозрахунків за Генеральною угодою № 090606/02 від 09.06.2006р. та агентською угодою № 79 від 15.07.2009р. (т.1, а.с. 65-67).

10.08.2010 р. відповідач звернувся до позивача з заявою за вих. № 65, в якій повідомив у відповідності до статті 601 ЦК України про припинення (зарахування) зустрічних однорідних вимог на суму 60 000,00 грн. Вказана заява була отримана позивачем 12.08.2010р., що підтверджується відбитком штампу позивача на даній заяві (т.1, а.с. 69-70).

Позивач у довідці № 61 від 12.08.2010р. зазначає про наявність депозитного рахунку № 26150012 (в національній валюті), який належить ТОВ «Дельта»(код 22712764), і станом на 05.08.2010 р. сума на рахунку складає 66 000,00 грн. (т.1, а.с. 73).

Постановою Правління Національного банку України від 03.11.2010 р. № 479 "Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез»відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації позивача (т.1, а.с. 34-39).

28.12.2010р. та 17.01.2011р. відповідач повторно звертався до позивача з заявами (вих. № 105 та вих. № 1) про припинення (зарахування) зустрічних однорідних вимог на суму 60 000,00 грн. (вказані заяви відповідно до поштових повідомлень були отримані уповноваженим представником позивача 04.01.2011р. та 21.01.2011р.), в яких зазначено, що заявою від 10.08.2010р. за вих. № 65 ТОВ «Дельта»повідомляло про припинення (зарахуванням) зустрічних однорідних вимог (т.1, а.с. 74-78).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України), до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 602 ЦК України встановлено вичерпний перелік, коли саме не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Аналогічні положення містить Господарський кодекс України. Так, відповідно до частини 3 статті 203 ГК України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач знаходиться на стадії ліквідації і в ньому відкрита ліквідаційна процедура, яка проводиться у відповідності до положень Закону України «Про банки і банківську діяльність», якій є спеціальним, а тому всі інші закони України можуть застосовуватись до правовідносин, в яких стороною є позивач, лише в тій частині, що не суперечить положенням спеціального закону.

Частиною 8 статті 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність»встановлено, що вимоги за зобов'язаннями банку, які виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Відповідно до статті 93 вказаного Закону, законодавець визначив порядок здійснення ліквідатором заходів щодо підготовки задоволення вимог кредиторів, який передбачає складення акцептованих ним вимог для затвердження Національним банком України; тільки після затвердження Національним банком цього переліку він набуває статусу реєстру кредиторських вимог до Банку і у ліквідатора з'являється можливість задовольняти вимоги кредиторів у порядку встановленому статтею 96 цього Закону, тобто лише у визначеній законодавцем певній черговості.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта як на підставу про незастосування зарахування однорідних зустрічних вимог за агентським договором № 79 від 15.07.2005р. та укладеною у забезпечення генеральною угодою № 090606/02 від 09.06.2006р., про те, що заяви відповідача про припинення зобов'язань на суму 60 000,00 грн. були надіслані відповідачем після початку процедури ліквідації, у зв'язку з чим зарахування зустрічних однорідних вимог у процедурі ліквідації банку у відповідності до статті 602 ЦК України призведе до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого Законом України «Про банки і банківську діяльність», про що також зазначено у постановах Верховного суду України від 03.10.2011р. у справах № 27/292-10 та № 27/291-10, зважаючи на викладене.

З наявних матеріалів справи вбачається, що відповідач звернувся до позивача з заявою за вих. № 65 від 10.08.2010р. про припинення (зарахуванням) зустрічних однорідних вимог на суму 60 000,00 грн. у відповідності до статті 601 ЦК України, з актом звірки стану взаєморозрахунків станом на 10.08.2010р. (т. 1, а.с. 69-70).

Дана заява відповідача з актами звірки стану взаєморозрахунків станом на 10.08.2010р. для підписання позивачем була отримана 12.08.2010р., про що свідчить відповідний штам позивача, а з 03.11.2011р. було відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ПАТ «АБ «Синтез» відповідно до постанови Правління Національного банку України № 479 «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ «Акціонерний Банк «Синтез».

З викладеного вбачається, що відповідач раніше звернувся до позивача з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, ніж було розпочато процедуру ліквідації, що свідчить про відсутність підстав для застосування положень спеціального закону -Закону України «Про банки і банківську діяльність»та незастосування положень статті 601 ЦК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що положеннями статті 602 ЦК України встановлений вичерпний перелік, коли саме не допускається зарахування зустрічних вимог, у зв'язку з чим вимоги позивача є безпідставними, недоведеними і такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні, а апеляційна скарга є недоведеною та необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99 101, пункту 1 статті 103, статтею 105 ГПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.09.2012р. у справі № 5023/3739/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 14.11.2012р.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Л.М. Камишева

Суддя О.В. Плахов