Постанова

від 14.03.2013 по справі 5023/3739/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2013 р. Справа № 5023/3739/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І. суддівБондар С.В. (доповідач), Палія В.В. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Синтез" від позивача: Коротков О.А. від відповідача: не з'явились від третьої особи: не з'явились на рішенняГосподарського суду Харківської області від 24.09.2012 року та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 12.11.2012 року у справі№ 5023/3739/12 за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Синтез" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дельта" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 простягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Синтез" (далі позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта" (далі відповідач) про стягнення суми заборгованості за агентським договором № 79 про відкриття пунктів обміну валют від 15.07.2005 року в розмірі 60 000 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.09.2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2012 року апеляційна скарга залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що наявна в матеріалах справи Постанова Правління Національного банку України № 479 Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Синтез" (далі Постанова), на яку посилався позивач в обгрунтування позовних вимог про незастосування зарахування однорідних зустрічних вимог за агентським договором № 79 про відкриття пунктів обміну валют від 15.07.2005 року (далі Договір) та укладеною в забезпечення генеральної угоди № 090606/02 від 09.06.2006 року, датована 03.11.2010. Заява відповідача з актами звірки стану взаєморозрахунків станом на 10.08.2010 року була отримана позивачем 12.08.2010 року. Отже відповідач раніше звернувся до позивача з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог ніж було розпочато процедуру ліквідації.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В своїй касаційній скарзі позивач звертає увагу на те, що рішенням комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 11.03.2011 року за № 83 було затверджено перелік (реєстр) вимог кредиторів позивача, зокрема, кредиторські вимоги відповідача. Це, на думку позивача, підтверджує, що фактичного припинення зобов'язань їх зарахуванням до початку процедури ліквідації не відбулося.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

15.07.2005р. між сторонами у справі укладено агентський договір № 79 про відкриття пунктів обміну валюти зі змінами та доповненнями до нього (т.1, а.с.11-23), предметом якого є діяльність сторін по створенню пунктів обміну іноземних валют в місті Харкові (пункт 1.1. Договору).

Згідно пункту 1.2. Договору, банк доручив, а агент зобов'язався від імені та за рахунок банку здійснювати валютно-обмінні операції готівкою іноземної валюти для фізичних осіб резидентів і нерезидентів відповідно до чинного валютного законодавства України.

Пунктами 2.1.1, 2.1.2 Договору передбачено, що банк здійснює реєстрацію пунктів обміну валюти в Управлінні НБУ по Харківській області згідно з Наказом банку про відкриття пунктів обміну валюти; банк організовує роботу пунктів обміну валют за умови дотримання вимог "Інструкції про організацію та здійснення валютно-обмінних операцій на території України", затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.12.2002р. №502, щодо кваліфікації касирів, забезпечення пунктів засобами для визначення справжності банкнот та наявності сертифікованої комп'ютерної системи.

Відповідно до пункту 2.1.3. Договору, банк зобов'язався щомісячно через касира видавати агенту аванс у національній і іноземних валютах у рамках ліміту авансу, встановленого обмінному пункту, але не більше суми застави.

Пунктом 2.2.6 Договору № 79 від 15.07.2005р., з урахуванням змін внесених доповненням № 8 від 01.06.2010р., банк для обмінних пунктів агента встановив ліміт авансу в розмірі 100 000,00 грн., 20 000,00 доларів США, 15 000,00 євро, 400 000,00 російських рублів, 20 000,00 австралійських доларів та ліміт максимальних залишків в касі пунктів обміну: 150 000,00 грн., 30 000,00 доларів США, 20 000,00 євро, 700 000,00 російських рублів, 50 000,00 австралійських доларів.

Пунктом 3.5. Договору визначено, що продаж і купівля іноземної валюти здійснюється відповідно до порядку й умов, встановлених НБУ.

Згідно з доповненнями № 1 від 22.07.2005р. та № 5 від 16.12.2008р. до договору № 79 від 15.07.2005р., у пункті 3.2. встановлені режими роботи пункту обміну іноземних валют.

У відповідності до пункту 9.2. Договору, цей договір набирає сили з моменту його підписання, термін його дії часом не обмежений.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, а саме: передав відповідачу аванс, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з особового рахунку відповідача за період з 27.10.2010р. по 23.04.2012р., за період з 16.03.2010р. по 05.04.2012р.

09.06.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено Генеральну угоду про відкриття депозитного рахунку та проведення депозитних операцій № 090606/02 з додатковими угодами до неї, відповідно до пункту 1.2. якої гарантійний депозит є гарантійним забезпеченням агентського договору № 79 віл 15.07.2005р. (т.1, а.с. 56-58).

10.08.2010 року відповідачем на адресу позивача було направлено лист за № 65 (згідно відмітки позивачем отримано вказаний лист - 12.08.2010 року).

В листі відповідач зазначає, що в зв'язку із направленням позивачем на адресу відповідача вимоги щодо повернення залишку авансу за агентським договором про відкриття пунктів обміну валют № 79 від 15.07.2005 року та відповідно до ст. 601 ЦК України відповідач повідомляє позивача про припинення (зарахуванням) зустрічних однорідних вимог на суму 60 000 грн.. Відповідно до ч. 2 ст. 601 ЦК України цей лист є відповідною заявою відповідача про зарахування (т.1 а.с. 70).

Згідно з ч.3 ст. 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Аналогічні правила містить і ст. 601 ЦК України, отже заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань (п. 31 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року № 01-8/211).

03.11.2010 року Національним банком України прийнято Постанову (т.1 а.с. 34-39), якою ініційовано ліквідацію позивача. Тобто з 03.11.2010 року з урахуванням ст.93 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зарахування зустрічних вимог не допускається.

Оскільки, зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином на взаємовідносини сторін розповсюджуються приписи параграфу 1 глави 16 ЦК України (правочин).

Частиною 1 статті 214 ЦК України (відмова від правочину) передбачено, що особа, яка вчинила односторонній правочин має право відмовитись від нього, якщо інше не встановлено законом. Якщо такою відмовою від правочину порушено право іншої особи, ці права підлягають захисту.

До матеріалів справи (т.2 а.с. 66) залучена копія вимоги відповідача, яка була надіслана позивачу 09.11.2010 року та отримана позивачем 10.11.2010 року. В зазначеній вимозі відповідач вимагає включити до реєстру кредиторів та повернути суми вкладу за Генеральною угодою про відкриття депозитного рахунку та проведення депозитних операцій № 090606-02 від 09.06.2006 року (із врахуванням додаткових угод) у розмірі 66 000 грн., а також нараховані відсотки, шляхом зарахування відповідної суми грошових коштів на рахунок № 2650730131148 в "Реал банк" м. Харків.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 32) залучена копія повідомлення позивача про те, що кредиторські вимоги відповідача в сумі 67 800, 11 грн. визнані та віднесені до 7-ї черги задоволення вимог кредиторів.

Оскільки стаття 214 ЦК України передбачає відмову особи, якою вчинено односторонній правочин, від нього (правочину), судам при здійсненні провадження у справі необхідно було дати оцінку взаємовідносинам сторін з урахуванням приписів ст. 214 ЦК України та вимозі відповідача щодо включення до реєстру кредиторів суми, по відношенню до якої (у тому числі) відповідачем було вчинено односторонній правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Синтез" підлягає частковому задоволенню, а судові рішення прийняті у справі скасуванню з передачею справи на новий розгляд в іншому складі суду.

При новому розгляді справи суду необхідно дати оцінку взаємовідносинам сторін, з урахуванням статті 214 ЦК України та вимоги відповідача щодо включення до реєстру кредиторів грошової суми яка була (у тому числі) предметом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційній скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Синтез" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 24.09.2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2012 року прийняті у справі № 5023/3739/12 скасувати.

3. Справу № 5023/3739/12 направити на новий судовий розгляд до Господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

В.В.Палій