cpg1251
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" листопада 2012 р. Справа № 18/3564/11
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Шевель О. В. , суддя Афанасьєв В.В. , суддя Гетьман Р.А.
при секретарі Сіренко К.О.
за участю представників сторін:
позивача -Суркової І.О. (за довіреністю),
відповідача -Мірошниченко В.В. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2668 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 02.08.2012р. у справі № 18/3564/11
за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", м. Харків,
до Приватного підприємства "Інтер-Актив", с. Бреусівка, Козельщанський район, Полтавська область,
про стягнення 89082,63 грн.,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.08.2012 року у справі №18/3564/11 (суддя Киричук О.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 5980,51 грн. та 119,61 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Позивач із вказаним рішенням не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Скаргу обґрунтовує тим, що розрахунок збитків позивачем було проведено згідно норм чинного законодавства, а саме: відповідно до ст. 224-225 ГК України, ст.623 ЦК України, розд.2 Закону України «Про ціни і ціноутворення»та Тимчасової методики визначення розміру збитку (збитків), заподіяного порушенням господарських договорів від 21.12.1990р. Відповідні суми збитків, на думку позивача, доведені ним наявними у справі доказами.
Позивач зазначає, що до складу збитків увійшла вартість природного газу, втраченого в результаті витоків та використаного для продування та заповнення відновленого газопроводу. Розрахунок витоку природного газу на газопроводі високого тиску в районі с.Соснівка, заподіяного при проведенні земляних робіт 03.10.2011р., проведено згідно Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003р. №261.
Як зазначає позивач, щоб визначити вартість ремонтних робіт застосовано ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва». Згідно з п.1.4.2 ресурсні елементні кошторисні норми (РЕКН) є первинними кошторисними нормативами, призначеними для визначення нормативної кількості ресурсів, необхідних для виконання різних видів будівельних, монтажних, ремонтних і реставраційних робіт, прямих витрат у вартості будівництва, а також для розроблення поточних одиничних розцінок.
Крім того, як зазначає апелянт, основною формою компенсації заподіяної шкоди потерпілої особи є відшкодування збитків. Також, відшкодування збитків, завданих порушенням правил здійснення господарської діяльності є мірою господарсько-правової відповідальності. Ця санкція може бути застосована у всіх випадках порушення господарсько-правових зобов'язань, коли внаслідок правопорушення суб'єкт, права і законні інтереси якого порушені, несе збитки.
Представник позивача у судовому засіданні та у поясненнях до апеляційної скарги (вх. №8680 від 08.11.2012р.) зазначив, що розрахунок витоку природного газу на газопроводі високого тиску здійснено згідно формули, яка наведена у методиці та такий розрахунок містить всі необхідні складові, а саме: тиск газу в газопроводі, температуру газу, фізико-хімічні властивості газу на момент аварії та підпорядковується фізичним законам гідродинаміки, які присутні у всіх формулах розрахунку обсягів газу згідно нормативно-технічної документації України.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись, зокрема, на те, що відповідно до п.3 додатку 1 до п.3.2 Правил безпеки систем газопостачання України, додаткові вимоги до обладнання систем і об'єктів газопостачання до Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 01.10.1997р. №254, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.05.1998р. за №318/2758. Траси підземних газопроводів повинні бути позначені вказівними знаками: у незабудованій частині -спеціальними орієнтирними стовпчиками. При прокладенні підземних газопроводів поза територією населених пунктів орієнтирні стовпчики повинні встановлюватися з інтервалами між ними не більше 500 м на прямих ділянках газопроводів, а також у характерних точках траси газопроводу (повороти, відгалуження та ін.). Як зазначає відповідач, на зазначеній ділянці, між селами Соснівка та Березівка Красноградського району Харківської області, де було пошкоджено газопровід високого тиску, такі вказівні знаки, зокрема, орієнтирні стовпчики, що позначають наявність прокладених підземних газопроводів були відсутні, внаслідок чого визначити, що по відповідній території проходить газогон було неможливо, фотографії з місця аварії, які були надані позивачем на підтвердження наявності стовпчиків, не є належними та допустимими доказами у справі, оскільки останні були зроблені тільки в липні 2012р., в той час як сама аварія сталася 03.10.2011р. Окрім того, з відповідних фотографій не видно, що останні зроблені саме між селами Соснівка та Березівка Красноградського району Харківської області в тому місці, де 03.10.2011р. сталася аварія. Таким чином, на думку відповідача, позивачем так і не надано жодного доказу, з якого було б видно, що відповідні стовпчики взагалі існували на момент коли сталася аварія, а саме 03.10.2011р.
Крім того, на думку відповідача, позивачем так і не підтверджено належними доказами кількість втраченого ним газу через відповідний порив. Для підтвердження відповідної кількості газу позивач мав би надати дані щодо показань приладів обліку, згідно з якими б було видно, яку саме кількість газу було прокачено через пошкоджений трубопровід в період з 10.15 год. до 11.15 год. Такі дані, а також відомості про вартість зазначеного газу в матеріалах справи відсутні.
Також посилається на інші обставини, викладені у запереченнях на апеляційну скаргу.
Що ж стосується наданого позивачем розрахунку витоку природного газу -відповідач зазначає, що наявні у цьому розрахунку складові (зокрема, діаметр пошкодження, час витоку, ін.) не підтверджені належними доказами, а тому такий розрахунок є необґрунтованим.
Також відповідач посилається на те, що відповідний розрахунок позивачем не було надано до суду першої інстанції та на наявність у матеріалах справи висновку судового експерта, який і був покладений в основу оскаржуваного рішення.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судових засіданнях пояснення їх представників, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
В грудні 2011р. ПАТ «Харківгаз»звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з ПП «Інтер-Актив»збитків в розмірі 89082,63 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 03.10.2011р. ПП «Інтер-Актив»при виконанні земельних робіт по демонтажу водогону було пошкоджено газопровід високого тиску, який знаходиться між селами Соснівка та Березівка Красноградського району Харківської області (d-108 mm, металевий). Внаслідок даної аварії було припинено газопостачання в 2 населених пунктах Красноградського району, у зв'язку з чим без газопостачання залишилось 321 абонент, на підтвердження чого надано акт від 03.10.2011р., підписаний робітниками відповідача Василенко А.Н. та Шлянцевим Е.О. Згідно акту газопровід ушкоджений екскаватором, який належить підприємству відповідача. Тобто, роботи проводились транспортним засобом відповідача, який є джерелом підвищеної небезпеки, що не спростовується самим відповідачем. Відповідач також не спростовує і факт пошкодження газопроводу, однак, посилається на відсутність своєї вини, оскільки відповідними засобами позивач не позначив проходження газопроводу саме на даній території.
Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідно до п.3.16 «Правил безпеки систем газопостачання України», затверджених наказом Держнаглядохоронпраці»№254 від 01.10.1997р., про початок будівництва будівельно- монтажні організації повинні повідомити орган Держнаглядохоронпраці і СПГГ не пізніше як за 5 днів до початку будівництва. В порушення вимог п.3.16 вищевказаних правил відповідачем не було повідомлено ПАТ «Харківгаз»про початок проведення земельних робіт по демонтажу водогону.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про трубопровідний транспорт»ПАТ «Харківгаз»були проведені роботи, пов'язані з ліквідацією вищевказаної аварії з повідомленням про це відповідних органів державної виконавчої влади та інших.
З метою ліквідації аварії ПАТ «Харківгаз»були проведені роботи по ремонту пошкодженого газопроводу, до складу яких входять: демонтаж газопроводу, прокладку трубопроводу газопостачання, врізка в діючий сталевий газопровід, нанесення посилено й антикорозійної бітумно-резинової (бітумно-полімерної) ізоляції на сталеві трубопроводи та інше на суму 7079,80 грн. Пуско-налагоджувані роботи жилих домів сел. Березівка та Соснівка, автотранспортні послуги на суму 42295,72 грн.; продування та заповнення газопроводів, витоки природного газу в розмірі 39707,11 грн. Таким чином, як зазначає позивач, внаслідок вищевказаної аварії ПП «Інтер-Актив»товариству було нанесено збитки в розмірі 89082,63 грн.
Відповідно до приписів частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відшкодування збитків можливо лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, вина. Відсутність хоча б одного елементу складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками і їх розмір покладається на кредитора, на боржника покладається обов'язок факту доведення відсутності вини.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (ст.614 ЦК України).
Законом України «Про об'єкти підвищеної небезпеки»встановлено, що газопровід є об'єктом підвищеної небезпеки та потенційно небезпечним об'єктом. Існує ризик негативної події, яка може відбутися за певних обставин на території об'єкта та за його межами.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт" охорона зона - землі вздовж магістральних та промислових трубопроводів, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля в цілому.
Згідно ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Виконання будівельних робіт без відповідного документа, який дає право виконувати такі роботи, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до п. 3.16. «Правил безпеки систем газопостачання України», затверджених наказом Держнаглядохоронпраці»№ 254 від 01.10.1997 p., про початок будівництва будівельно-монтажні організації повинні повідомити орган Держнаглядохоронпраці і СПГГ не пізніше як за 5 днів до початку будівництва.
Тобто, п. 3.16 Правил, стосується саме будівельно-монтажних організацій, які здійснюють роботи з будівництва газопроводів, газорегуляторних пунктів та інших об'єктів газопостачання міст, а як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач не здійснював взагалі роботи з будівництва газопроводів, газорегуляторних пунктів та інших об'єктів газопостачання, а 03.10.2011р. відповідачем здійснювались роботи по демонтажу водогону.
Відповідно до п. З Додатку 1 до п. 3.2 Правил безпеки систем газопостачання України, додаткові вимоги до обладнання систем і об'єктів газопостачання до Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 01.10.1997 p. №254, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.05.1998р. за № 318/2758, траси підземних газопроводів повинні бути позначені вказівними знаками: у незабудованій частині - спеціальними орієнтирними стовпчиками.
При прокладенні підземних газопроводів поза територією населених пунктів орієнтирні стовпчики повинні встановлюватися з інтервалами між ними не більше 500 м на прямих ділянках газопроводів, а також у характерних точках траси газопроводу (повороти, відгалуження та ін.).
З наявних в матеріалах справи документів неможливо встановити наявність чи відсутність відповідних табличок-покажчиків у місті пошкодження газопроводу, а відтак, з урахуванням того, що відповідачем не надано жодних дозвільних документів на проведення будівельних робіт у місці пошкодження газопроводу, а також не доведено відсутності вини у пошкодженні газопроводу та не надано доказів на підтвердження проведення будь-яких залежних від відповідача заходів для усунення можливості пошкодження газопроводу під час проведення робіт, суд першої інстанції визнав підтвердженим як факт пошкодження майна позивача, який став підставою для нарахування понесених збитків, так і факт наявності вини відповідача у завданні таких збитків.
Погоджуючись із висновками суду першої інстанції стосовно цього питання, колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що пошкодження майна позивача сталося у зв'язку з використанням відповідачем у своїй діяльності (при здійсненні робіт) джерела підвищеної небезпеки (екскаватора).
Вищенаведені фактичні обставини справи відповідачем не спростовувалися.
Як вбачається із матеріалів справи, заперечення відповідача фактично зводилися до не підтвердженості позивачем заявлених до стягнення сум збитків та відповідних параметрів, які використовувалися під час нарахування таких сум (зокрема, діаметр розриву труби, часу витоку газу, ін.).
Для підтвердження розміру заявлених до стягнення збитків, переліку робіт та послуг, необхідних для ліквідації аварії (з урахуванням того, що для встановлення розміру відповідних розрахунків необхідні спеціальні знання), судом першої інстанції за погодженням із сторонами було призначено у справі судову експертизу.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №1-1-47/12 від 14.06.2012р., проведеною експертами Судової незалежної експертизи України, встановлено, що оскільки на момент пошкодження газопроводу високого тиску, який знаходиться між селами Соснівка та Березівка Красноградського району Харківської області, експерт безпосередньо не був присутній, в наданих документах (Актах, Повідомлені та інших) опис пошкодження газопроводу поверховий, без деталізування (визначення обсягу, характеру та виду пошкоджень), відповісти на питання стосовно комплексу робіт, який слід було виконати ПАТ "Харківгаз" для усунення наслідків пошкодження газопроводу, який знаходиться між селами Соснівка та Березівка Красноградського району Харківської області», експерту не надається можливості.
Також, як зазначено у висновку, на підставі наявних в матеріалах справи № 18/3564/11 документів, а саме: копії Акту від 03.10.2011 року, копії Повідомлення про порушення газопостачання, копії Акту про виявлені дефекти на об'єкті від 03.10.2011 року, копії Заходів щодо організації робіт по відновленню газопостачання в с.Соснівка та с.Березівка після проведення ремонтних робіт на газопроводі високого тиску від ГРС Соснівка до с.Березівка, в зв'язку з його механічним пошкодженням при виконані земляних робіт монтажною організацією ПП «Інтер-Актив»від 03.10.2011p., копії Акту виконаних робіт станом на 03.10.2011р. експертом встановлено, що необхідність проведення пусконалагоджувальних робіт для відновлення функціонування газопроводу після проведення ремонтних робіт існує, що підтверджується вимогами Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 01.10.1997р. №254, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.05.1998р. за №318/2758 та СНІП 3.05.05-84 «Технологічне обладнання і технологічні трубопроводи».
У зв'язку з повним відновленням на момент проведення дослідження пошкодженої досліджуваної ділянки газопроводу та виходячи з того, що інформація, наявна в Акті від 03.10.2011р. про пошкодження газопроводу, є недостатньою для встановлення обсягу та характеру пошкоджень та пусконалагоджувальних робіт, визначити вартість пусконалагоджувальних робіт для відновлення функціонування вищевказаного газопроводу експерту не надалось можливості.
Керуючись вимогами п. 2.31 ДБН В.2.5-20-2001 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання», затверджених Наказом Держбуду України від 23.04.2001р. №101 і введений в дію з 1 серпня 2001p., п. 23.1, експертом було встановлено, що необхідність проведення продування і заповнення газопроводів, витоки природного газу при ліквідації аварії існує. Однак, на підставі п.23.3 вищевказаного ДБН В.2.5-20-2001, а також у зв'язку з повним відновленням на момент проведення дослідження пошкодженої досліджуваної ділянки газопроводу, та недостатністю для встановлення обсягу та характеру пошкоджень інформації, наявної в копії Акту від 03.10.2011р. про пошкодження газопроводу, - встановити вартість робіт по продуванню і заповненню газопроводів, витоки природного газу при ліквідації аварії експерту не надалось можливості.
Як зазначено у висновку, розмір шкоди, завданої позивачу при виконанні робіт по демонтажу водогону, що призвело до пошкодження газопроводів високого тиску з врахуванням складу робіт, складу будівельних матеріалів, машин та механізмів, цін на них та цін на витрати труда працівників, вказаних у наданій копії Акту приймання виконаних підрядних робіт станом на 03.10.2011 p., без врахування вартості продування та заповнення газопроводу, витоки природного газу, пусконалагоджувальних робіт, складає: 5980,51 грн.
Саме вказана сума і була стягнута судом першої інстанції на користь позивача.
Колегія суддів повністю погоджується із висновками суду першої інстанції та висновками судової експертизи стосовно того, що позивачем в порушення приписів ст. 33 ГПК України на підтвердження своїх вимог надано недостатньо доказів, з яких можливо було б встановити обсяг та характер пошкоджень та пусконалагоджувальних робіт, визначити вартість пусконалагоджувальних робіт для відновлення функціонування вищевказаного газопроводу.
Складені позивачем документи, зокрема, акт про фіксацію аварії, фото таблиці, ін., або взагалі не містять вихідних даних (діаметру розриву) або містять суперечливі дані (щодо часу витікання газу), що позбавляє відповідні докази належної переконливості.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.4-3 ГПК України судами обох інстанцій було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Так, як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи як в суді першої інстанції, так і в апеляційному господарському суді неодноразово відкладався, тобто, у позивача був час та можливість надати всі необхідні докази на підтвердження своїх вимог.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що у апеляційній скарзі позивач посилається на те, що судом першої інстанції не враховані ряд документів, однак, такі твердження не відповідають дійсності, оскільки, як встановлено вище, всі надані документи були враховані як судовим експертом, так і судом, однак, в частині заявлених до стягнення сум було відмовлено через недостатньо доказів, з яких можливо було б встановити обсяг та характер пошкоджень та пусконалагоджувальних робіт.
Що ж стосується стягнення суми витоку природного газу, яку, як стверджує позивач, він обраховував відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільчими мережами, колегія суддів зазначає наступне.
Наявні у справі докази свідчать про те, що належного та обгругтованого розрахунку відповідної суми позивач до суду першої інстанції не надав, до апеляційної скарги такий розрахунок також надано не було.
Лише в останнє судове засідання суду апеляційної інстанції позивач надав розрахунок вказаних сум, навів визначену вказаною Методикою формулу, куди, як пояснив представник позивача, слід поставити вихідні дані, зокрема, діаметр пориву труби, час витоку, вартість газу, ін.
В акті-розрахунку позивачем зазначено, що виток природного газу на газопроводі високого тиску в районі с.Соснівка, заподіяного при проведенні земляних робіт, відбувся з 09-55 год. до 11-15 год. 03.10.2011р., тобто час витоку газу 1 год. 20 хв., однак в розрахунку позивачем зазначено 1 год. 33 хв. (а.с.20 т.1) Згідно акту від 03.10.2011р. повідомлення на пульт поступило о 10 год.15 хв., задвижку було перекрито об 11 год. 15 хв., тобто через годину (а.с.9 т.1). У розрахунку ж відповідної суми, що надано до суду апеляційної інстанції позивачем взагалі взято час витоку газу -0,1144 год.
Отже, позивачем належними та допустимими доказами не доведено конкретного часу витоку газу, а надані ним докази містять суперечливу інформацію.
Також позивачем не надано доказів на підтвердження відповідної кількості газу, тобто показань приладів обліку, згідно з якими було б видно, яку саме кількість газу було прокачено через пошкоджений трубопровід. У матеріалах справи також відсутні докази на підтвердження діаметру витоку газу (пориву труби), який взято позивачем при розрахунку, відповідний діаметр лише зазначено у одноособово складених позивачем актах, та, як стверджував представник позивача, він зафіксований у наданих до справи фото таблицях.
Однак, з огляду наданих до матеріалів справи фотокопій (фототаблиць) неможливо встановити діаметр витоку газу (пошкодження труби), оскільки такі таблиці не містять жодних параметрів, які б надавали можливість встановити відповідні дані (а.с.114-121 т.2).
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині стягнення 5980, 51 грн. та відмовлено в задоволенні іншої частини позовних вимог у зв'язку з недоведеністю розміру шкоди доказами, які надані позивачем, а відтак, апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 02.08.2012р. у справі № 18/3564/11 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 13.11.2012р.
Головуючий суддя Шевель О. В.
Суддя Афанасьєв В.В.
Суддя Гетьман Р.А.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2012 |
Оприлюднено | 23.11.2012 |
Номер документу | 27599260 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Шевель О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні