Рішення

від 07.11.2012 по справі 2-6748/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07.11.2012

Справа № 2-6748/11

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

07 листопада 2012 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі :

Головуючого судді Бойка О.М.

при секретарі Карпенко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення порушень права власності на землю шляхом визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю,

в с т а н о в и в:

Позивачка, разом зі своїм представником у судовому засіданні позов підтримали, у повному обсязі та просили уточнені позовні вимоги задовольнити і визнати недійсним Розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації №251-р від 15.04.2005 року «Про передачу земельної ділянки у власність для ведення садівництва», а також визнати недійсним та скасувати (анулювати) кадастровий номер 1221455800-01-103-0009, присвоєний земельній ділянці НОМЕР_1, розташованій у садовому товаристві «Авіатор»на території смт. Ювілейне, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, переданій ОСОБА_2 у приватну власність на підставі Розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації №251-р від 15.04.2005 року «Про передачу земельної ділянки у власність для ведення садівництва», Просили визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважаючи позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, тому надав письмові заперечення у яких просив відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача, Дніпропетровської районної державної адміністрації та представник третьої особи, відділу Держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області надали заяви про розгляд справи без їхньої участі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка НОМЕР_2 у садовому товаристві «Авіатор», розташованого на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району. Вказана земельна ділянка була надана у власність Позивачці згідно з рішенням виконавчого комітету Ювілейної селищної ради №255 від 16.12.1998 р., на підставі якого їй було оформлено та видано Державний акт на право приватної власності на землю серії II - ДП №104880 від 19.11.2001 року. Вказаний Державний акт було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №5752. Згідно з Державним актом №104880 площа наданої їй у власність земельної ділянки складає 0,1117 га з цільовим призначення «для ведення садівництва». Після її звернення, у листопаді 2010 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельні реформи»із замовленням на проведення робіт з інвентаризації належної їй земельної ділянки та виготовлення технічної документації з метою присвоєння земельній ділянці НОМЕР_2 кадастрового номера було з'ясовано, визначено згідно з Державним актом №104880 межа належної позивачці земельної ділянки НОМЕР_2, на даний час перетинається суміжною земельною ділянкою НОМЕР_1, що знаходиться у власності ОСОБА_2 в результаті чого утворилося накладення земельної ділянки НОМЕР_1 на земельну ділянку НОМЕР_2.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер 1221455800-01-103-0009, посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №182984 від 23.11.2005 року,

номер державної реєстрації 010512003242, виданим на підставі розпорядження голови

Дніпропетровської районної державної адміністрації №251-р від 15.04.2005 року. Вказаний акт було видано Відповідачу набагато пізніше, ніж Державний

акт №104880, яким посвідчується право власності Позивачки на земельну ділянку НОМЕР_2 та до земельної ділянки Відповідача включено частину належної ОСОБА_1 ділянки НОМЕР_2 площею 0,0177 га.

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності і землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами і ржавою виключно відповідно до закону. Згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним, примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Статтею 153 Земельного кодексу України встановлено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Як встановлено судом, позивачка не здійснювала відчуження вказаної частини належної їй земельної ділянки, площею 0,0177 га та її право власності щодо цієї частини земельної ділянки не припинялося у будь-який інший спосіб. Відповідно до ст.126 ЗКУ право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 ЗКУ).

Таким чином, право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_2 ОСОБА_1 посвідчене Державним актом №104880 та зареєстроване за №5752 у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю, зберігається щодо усієї земельної ділянки НОМЕР_2 у межах, визначених зазначеним правовстановлюючим документом, а спірний Державний акт, яким Відповідачу надано у власність належну Позивачу частину земельної ділянки площею 0,0177 га, видано Відповідачеві в порушення права власності на землю Позивача.

Відповідно до ст. 155 ЗКУ у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

В результаті зазначених обставин ОСОБА_1 позбавлена можливості отримати кадастровий номер на належну їй земельну ділянку НОМЕР_2 та вільно реалізувати своє право власності на землю.

Зазначені дії з присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру є необхідними у відповідності до чинного законодавства, оскільки зміст права власності на землю полягає у праві володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (ст. 78 ЗКУ), а згідно зі ст. 132 ЗКУ угоди про перехід права власності на земельні ділянки повинні, серед іншого, містити кадастровий номер земельної ділянки (цифровий код (номер) земельної ділянки, що не повторюється на всій території України, присвоюється земельній ділянці під час проведення її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування такої ділянки (абз. 5 п. 2 Постанови КМ України від 18.08.2010, № 749 «Про затвердження Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці»)). Тобто для реалізації належного Позивачу права власності на земельну ділянку НОМЕР_2, їй (земельній ділянці) має бути присвоєно кадастровий номер.

Як встановлено у судовому засіданні, під час виготовлення спірного Державного акту Відповідачем не погоджувалися межі земельної ділянки НОМЕР_1 з Позивачем, який є суміжним землевласником.

Згідно з п. 2.1. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Держкомзему України №43 від 04.05.1999 року (в редакції, що діяла на 23.11.2005) роботи зі складання держаного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою включають встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки. У тому числі здійснюється кадастрова зйомка земельної ділянки з наступним вирахуванням координат поворотних точок меж (у державній або умовній системі координат) іі площі ділянки. За результатами кадастрових робіт складається кадастровий план земельної ділянки (п.2.4 вказаної Інструкції), який є складовою частиною технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку.

Статтею 198 ЗКУ визначено, що кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок, які включають геодезичне встановлення меж земельної ділянки, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, відновлення меж земельної ділянки на місцевості тощо.

Із зазначених обставин вбачається, що спірним Державним актом порушується право приватної власності ОСОБА_1 на належну їй згідно з Державним актом №104880 земельну ділянку НОМЕР_2 у Садовому товаристві «Авіатор».

Відповідно до ст. 79 ЗКУ земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Стаття 373 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності на землю гарантується Конституцією України, а згідно зі ст. 378 ЦКУ право власності особи на земельну ділянку може бути припинене лише за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Статтею 90 Земельного Кодексу України визначено права власників земельних ділянок, зокрема, продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, самостійно господарювати на землі, тощо, та передбачено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 152 ЗКУ держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до ст. 154 ЗКУ органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ст. 155 ЗКУ).

За статтею 91 ЗКУ власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства, зберігати геодезичні знаки.

Отже, порушене право власності Позивачки на земельну ділянку НОМЕР_2, що посвідчене Державним актом на право приватної власності на землю серії II - ДП №104880 від 19.11.2001 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №5752, підлягає відновленню шляхом визнання недійсним спірного Державного акту.

Статтею 158 Земельного Кодексу України визначені органи, що вирішують земельні спори. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Згідно до Постанови ПВС України від 16 квітня 2004 року №7 із змінами від 19 березня 2010 року № 2 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»до компетенції адміністративних судів віднесено визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки а також визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 153 ЗК України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. Статтею 152 даного кодексу визначено способи захисту прав на землю та зазначено про те, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

На підставі наведеного, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 212, 215, 214 ЦПК України, ст.ст.14, 41 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 5, 22, 81, 116, 120, 152, 153 158 ЗК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення порушень права власності на землю шляхом визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю -задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним Розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації №251-р від 15.04.2005 року «Про передачу земельної ділянки у власність для ведення садівництва ОСОБА_2».

Визнати недійсним та скасувати (анулювати) кадастровий номер 1221455800-01-103-0009, присвоєний земельній ділянці НОМЕР_1, розташованій у садовому товаристві «Авіатор»на території смт. Ювілейне, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, переданій ОСОБА_2 у приватну власність на підставі Розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації №251-р від 15.04.2005 року «Про передачу земельної ділянки у власність для ведення садівництва».

Зобов'язати Відділ Держкомзему у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області внести зміни до автоматизованої системи державного земельного кадастру шляхом скасування (анулювання) кадастрового номеру 1221455800-01-103-0009, присвоєного земельній ділянці НОМЕР_1, розташованій у садовому товаристві «Авіатор»на території смт. Ювілейне, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, переданій ОСОБА_2 у приватну власність на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації №251-р від 15.04.2005 року «Про передачу земельної ділянки у власність для ведення садівництва».

Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯА № 182984 від 23.11.2005 року виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1137 га у межах згідно з планом розташовану та території Ювілейної селищної ради с/т «Авіатор»№ НОМЕР_1, кадастровий номер 1221 455 800:01:103:0009, на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації № 251-р від 15.04.2005 року та зареєстрований за № 010512003242 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.М. Бойко