Постанова

від 23.11.2012 по справі 1-390/12

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 1 -390 -12 р.

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРКАСИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2012 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

колегії суддів

головуючого судді Євтушенка П. М.

при секретарі Шевченко О.П.

за участю

прокурора Щербини М. Ю.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Веселий Кут Тальнівського району Черкаської області, громадянина України, одруженого, освіта середня спеціальна, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчинені злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 , ч. 2 ст. 383 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний обвинувачується у тому, що він 26 червня 2007 року, перебуваючи в приміщенні кредитної спілки «Лідер-Плюс»(код ЄДРГІОУ 33283150), яка знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Смілянська, 2, та членом якої він являвся, отримав кредит, шляхом укладення з кредитною спілкою "Лідер-Плюс" кредитного договору № С556 від 26 червня 2007 року на суму 500 000 грн., які він у той же день на підставі видаткового касового ордеру № 1682 отримав у касі спілки, а в подальшому у нього виник умисел на неповернення вказаних вище коштів у кредитну спілку, реалізовуючи який він, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами кредитної спілки «Лідер-Плюс», шляхом зловживання довірою службових осіб, не маючи наміру їх повернути, ігноруючи неодноразові усні та письмові вимоги керівництва кредитної спілки «Лідер-Плюс»про необхідність сплати кредиту, дізнавшись про наміри кредитної спілки про примусове стягнення з нього коштів в судовому порядку, 13 лютого 2008 року звернувся до УПМ ДПА в Черкаській області та до прокуратури Черкаської області з письмовою заявою, в якій вказав завідомо неправдиву інформацію про порушення чинного законодавства та скоєння особливо тяжкого злочину, а саме шахрайства головою правління кредитної спілки "Лідер-Плюс" ОСОБА_2, зазначивши, що остання у червні 2007 року, шляхом обману, оформивши кредитний договір № С556 від 26 червня 2007року на його ім'я , заволоділа коштами членів спілки у сумі 500 000 грн.. та в подальшому вимагає від нього повернення кредиту, згідно вищевказаного договору, і таким чином шляхом шахрайства заволоділа зазначеними коштами на суму 500 000 грн., що у 2500 разів перевищує встановлений на той період неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим заподіяв членам кредитної спілки шкоди в особливо великих розмірах.

Обвинувачення вважає, що таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України - шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене в особливо великих розмірах.

Він же обвинувачується в тому, що 13 лютого 2008 року умисно, з корисливих мотивів, з метою неповернення отриманих шляхом зловживання довірою коштів, ігноруючи неодноразові усні та письмові вимоги керівництва кредитної спілки «Лідер-Плюс»про необхідність сплати кредиту, дізнавшись про наміри кредитної спілки про примусове стягнення з нього коштів в судовому порядку, звернувся до УПМ ДПА в Черкаській області та до прокуратури Черкаської області з письмовою заявою, в якій вказав завідомо неправдиву інформацію про порушення чинного законодавства та скоєння особливо тяжкого злочину, а саме шахрайства, головою правління кредитної спілки «Лідер-Плюс»ОСОБА_2, зазначивши, що остання у червні 2007 року, шляхом обману, оформивши кредитний договір № С 556 від 26.06.2007 р. на його ім'я, заволоділа коштами членів спілки у сумі 500 000 грн., та в подальшому вимагає від нього повернення кредиту згідно вищевказаного договору, якого він не отримував. На підставі матеріалів перевірки за заявою гр. ОСОБА_1 прокуратурою Черкаської області 7 березня 2008 року порушена кримінальна справа № 2510800019 за фактом заволодіння службовими особами кредитної спілки «Лідер-Плюс»шляхом зловживання службовим становищем грошовими коштами, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Обвинувачення вважає, що таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 383 КК України - завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, поєднане з обвинуваченням особи в особливо тяжкому злочині, вчинене з корисливих мотивів.

Підсудний по пред'явленому обвинуваченню вину не визнав та пояснив, що неодноразово, на прохання посадових осіб кредитної спілки з якими на той час підтримував приязні стосунки, з їх слів для перевіряючих, оформляв фіктивні документи про отримання кредиту, які після перевірки знищувались. Отримавши позовну заяву спілки про стягнення кредиту, якого він не брав -звернувся до правоохоронних органів, але справу порушили проти нього та дружини.

Судом на обговорення учасників процесу поставлено питання про повернення справи на додаткове розслідування для об'єднання кримінальних справ.

Прокурор заперечував проти повернення справи на додаткове розслідування, посилаючись на те, що по справі можливо постановити обвинувальний вирок.

Підсудний вважає, що справи необхідно об'єднати в одне провадження, так як зазначене рішення прийнято вже судом по справі 1-150-12 19. 11. 2012 року. Зазначає, що згоден нести відповідальність за скоєне, але не за заволодіння коштами.

Суд на час розгляду справи позбавлений можливості виправити недоліки слідства з наступних підстав :

Постановою суду від 07 червня 2012 року кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачених ст. 191 ч. 5 ст. 367 ч. 2 КК України направлена на додаткове розслідування. Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 06.11.2012 року постанова Соснівського районного суду м. Черкаси в частині направлення справи на додаткове розслідування залишена без змін. Оскільки кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2, ОСОБА_3 направлена на додаткове розслідування в прокуратуру Черкаської області, суд позбавлений можливості об'єднати вказані справи в одне провадження;

По справі № 1- 178 - 11 відповідно до якої пред'явлено обвинувачення про те, що ОСОБА_2 , відповідно до протоколу засідання спостережної ради Спілки № 1 від 03.12. 2004 р. перебуваючи на посаді голови правління кредитної спілки «Лідер-Плюс », яка зареєстрована в установленому законом порядку та находиться за юридичною адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська 2, та є небанківською, неприбутковою фінансовою установою, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими обов'язками щодо здійснення керівництва, забезпечення фінансово-господарської діяльності, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи усупереч інтересам служби для незаконного та безоплатного обертання чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, в період часу з 01. 09. 2005 по 01. 12. 2009, за попередньою змовою з ОСОБА_3, заступником голови правління даної кредитної спілки, шляхом привласнення заволоділи коштами членів кредитної спілки «Лідер-Плюс»при наступних обставинах: на підставі отриманої ліцензії від 16. 05. 2005 № 1948-Л, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок членів кредитної спілки, не маючи наміру виконувати зобов'язання перед вкладниками, здійснювали фінансово-господарську діяльність кредитної спілки по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, шляхом укладання із фізичними особами - мешканцями м. Черкаси та Черкаської області договорів про внесення коштів на депозитні рахунки, гарантуючи їм високі відсотки по закінченню строку вкладу. Однак, по закінченню строків договорів, чуже майно, яке знаходилось у їхньому правомірному володінні, не повертали, а переукладали договори з більш вигідними умовами з наміром в подальшому обернути грошові кошти вкладників на свою користь чи користь третіх осіб. Таким чином, внаслідок зловживання своїм службовим становищем, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно з висновком судово - економічної експертизи № 3/54 від 06.11.2010, шляхом привласнення заволоділи грошовими коштами вкладників кредитної спілки на загальну 3 161 084,28 грн., що в 12 276 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що є особливо великим розміром, які використали на власні потреби, чим завдали шкоду членам кредитної спілки на вищевказану суму. Органами слідства зроблено висновок про те, що ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України -привласнення, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Крім того, ОСОБА_2 будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими обов'язками, зловживаючи своїм службовим становищем, спільно з заступником голови правління ОСОБА_3 та іншими невстановленими досудовим слідством особами, в результаті несумлінного ставлення до покладених на неї службових обов'язків та неналежного їх виконання, порушила вимоги п. 315 розділу 4 «Облік та звітність»Переліку типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 № 41 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.09.1998 за № 576/3061 та п.6.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Мін'юсті 05.06.1995 за № 168/704, ОСОБА_2 відповідно до п. 6.7 Положення № 88, повинна забезпечити «зберігання первинних документів та облікових регістрів, що пройшли обробку і були підставою для складання звітності», внаслідок її дій, 16. 03. 2009 згідно акту про виділення до знищення документів і справ первинні касові та банківські документи кредитної спілки за 2006-2008 були знищені шляхом механічної утилізації, на підставі наказу від 09.03.2009 № 2, підписаного головою правління ОСОБА_2, як такі, «що не мають встановлений термін зберігання, науково-історичної цінності та втратили практичне значення»та актом від 16.03.2009 первинні касові та банківські документи вищевказаної кредитної спілки за 2006-2008 рік були знищені шляхом механічної утилізації, на підставі наказу від 09.03.2009 за № 2, підписаного головою правління кредитної спілкою ОСОБА_2

Таким чином, знищення первинних касових та банківських документів кредитної спілки « Лідер-Плюс»за 2006,2007 та 2008 роки, призвело до того, що в повному обсязі встановити заборгованість кредитної спілки перед фізичними особами по депозитним вкладам та повноту кредиторської заборгованості унеможливлюється, що підтверджується актом позапланової документальної перевірки проведеної Контрольно-ревізійним управлінням у Черкаської області від 14. 07. 2010 та висновком судово-економічної експертизи від 06.11.2010 № 3/54, внаслідок вищезазначених дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3, спричинено кредитній спілці «Лідер-Плюс» та її членам тяжкі наслідки. Органами слідства зроблено висновок про те, що своїми умисними діями, пов'язаними з неналежним виконанням службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, ОСОБА_3 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України -службова недбалість.

Пред'явлене підсудному ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 2 ст. 383 КК України перебуває в протиріччі з послідуючими діями слідства та свідчить про те, що прокуратурою Черкаської області 07 березня 2008 року порушена кримінальна справа № 2510800019 за фактом заволодіння службовими особами кредитної спілки «Лідер-Плюс»шляхом зловживання службовим становищем грошовими коштами, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України була закрита безпідставно;

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення в заволодінні, шляхом привласнення, грошовими коштами вкладників кредитної спілки на загальну 3 161 084,28 грн. Зазначена суму встановлена висновком експерта № 3/54 від 06. 11. 2010 року. Відповідно висновку сума 3 161 084 грн. 28 коп. є загальною сумою неповернутих кредитною спілкою «Експресія»депозитних внесків та відсотків по них. Відповідно довідки № 22 від 27. 04. 2012 року сума 3 161 084,28 грн. складається з: 1 152 218 грн. 16 коп. -по виконавчих листах, що перебувають на виконанні, а решта борг ОСОБА_4 та ОСОБА_1 Зазначене свідчить про те, що органи слідства пред'явили обвинувачення в заволодінні чужим майном, як підсудному ОСОБА_1, так і ОСОБА_2, ОСОБА_3;

Посилання прокурора на те, що по справі здобуто достатньо доказів для постановлення обвинувального вироку є безпідставними. Сам факт оформлення кредитних документів не свідчить про те, що підсудний отримав кошти в кредитній спілці і не спростовують його доводи про те, що зазначена угода була фіктивною. Покази свідків -працівників кредитної спілки про те, що підсудний отримав кошти, суд оцінює критично, так як вони є зацікавленими в результатах розгляду справи і слідством не встановлено з ким ОСОБА_2, ОСОБА_3 скоювали злочин. Органами слідства не звернуто увагу на те, що відповідно до Акту інспекції кредитної спілки «Лідер-Плюс» № 26/07-26-1315 вфд 28. 09. 2007 року т. 3 а. с. 114 -120 за період з 01. 01. 2006 року по 31. 08. 2007 року у Спілці відсутні фінансові операції, які більше або дорівнюють 80 000 грн., та мають ознаки визначені ст.. 11 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»- на, що безумовно підсудний вплинути не міг;

Суд вважає, що кримінальні справи 1-390-12, 1- 178-11, 1-150-12 органам слідства необхідно об'єднати в одне провадження з метою усунення протиріч у пред'явлених обвинуваченнях. В першу чергу органам слідства необхідно встановити чи мала можливість кредитна спілка надати кредит в 1 000 000 грн. Посилання на те, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 знищили бухгалтерські документи є безпідставними, так як слідством не досліджено рух коштів по банківських рахунках спілки, не встановлено чи мала взагалі такі кошти спілка. В залежності від отриманих результатів, слідству необхідно відповісти на питання ким будуть ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в рамках єдиної кримінальної справи -свідками, чи їх дії необхідно кваліфікувати за ст.. ст.. 27, 28, 191 ч. 5 КК України, а для цього необхідно провести ряд слідчих дій.

На думку суду, об'єднання кримінальних справ в одне провадження та кваліфікація дій ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 виходить за межі прав прокурора при розгляді кримінальної справи в суді, передбачених ст.. 277 КПК України (1960 року), так як такі дії прокурора в першу чергу порушать право підсудних на захист. Ст. 277 КПК України передбачено право прокурора, а не обов'язок. За наведених обстав, суд вбачає недоцільним в порядку ст.. 315-1 КПК України( 1960 року) доручати проведення слідчих дій, так як отримані результати не вплинуть на виявлені недоліки.

Керуючись ст. 281 КПК України ( 1960 року), суд -

ПОСТАНОВИВ:

Справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчинені злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 , ч. 2 ст. 383 КК України - направити прокурору Черкаської області для проведення додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу залишити сталою -підписку про невиїзд.

На постанову сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду протягом семи діб з дня її проголошення.

Головуючий : підпис Євтушенко П. М.