ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
24 жовтня 2012 р. № 29/128пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Заріцької А.О., Бакуліної С.В., Козир Т.П., Кота О.В., Малетича М.М. розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про перегляд Верховним Судом України постанови у справі за позовом до Вищого господарського суду України від 22.05.2012 № 29/128пн Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто Трейдінг Груп" 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардон", 2. Відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство № 11425", в особі ліквідатора Жмайло Олексія Івановича за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруЗакритого акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" провизнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіто Трейдінг Груп" права добросовісного набувача нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 12.05.2009 у справі
№ 29/128пн, з урахуванням ухвали господарського суду про виправлення помилок від 29.09.2010, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіто Трейдінг Груп до відповідачів про визнання права добросовісного набувача нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно задоволено повністю, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіто Трейдінг Груп" право добросовісного набувача нерухомого майна загальною площею 11780,4 м2, що розташоване за адресою місто Донецьк, проспект Веселий, будинок 46, та визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіто Трейдінг Груп" право власності на нерухоме майно загальною площею 11780,4 м2, розташоване за адресою місто Донецьк, проспект Веселий, будинок 46.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2012, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.05.2012, рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2009 скасовано, в задоволені позовних вимог відмовлено.
Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 22.05.2012 у справі № 29/128пн, в якій заявник просить скасувати названу постанову та прийняти нове судове рішення про задоволення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 14.12.2010 у справі № 12/105пн, від 14.09.2011 у справі № 11-34-30-17/235-05-7605, від 30.11.2011 у справі № 18/191/10, від 05.10.2010 у справі № 9/71-10, від 07.12.2011 у справі № 5015/1833/11, від 16.05.2012 у справі № 5015/6180/11, від 05.07.2011 у справі № 5023/331/11 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
У постанові від 22.05.2012 у справі № 29/128пн, на яку подана заява про перегляд, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволені позову про визнання права власності на нерухоме майно, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що на час розгляду даної справи та прийняття рішення судом першої інстанції правовстановлюючий документ -договір купівлі-продажу нерухомого майна, що має значення для набуття позивачем права власності на спірне нерухоме майно, було визнано недійсним рішенням господарського суду Донецької області від 12.03.2009 у справі № 44/244пд. Також суд касаційної інстанції залишив без змін постанову апеляційного господарського суду в частині відмови від задоволення позову про визнання добросовісним набувачем спірного майна зазначивши, що дана позовна вимога не відповідає способам захисту цивільних прав, передбаченим статтею 16 Цивільного кодексу України та іншими законодавчими актами.
У постанові Вищого господарського суду України від 14.12.2010 у справі №12/105пн, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанції щодо задоволення частково зустрічного позову про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності за ТОВ "Геонікс", оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач у даній справі за всіх обставин не знав і не міг знати того, що право власності на спірне майно його попереднім власником набуте з порушенням вимог чинного законодавства, а також суди дійшли висновку, що дане відчуження спірного майна не можна вважати таким, що здійснено поза волею власника майна.
У постанові Вищого господарського суду України від 14.09.2011 у справі
№ 11-34-30-17/235-05-7605, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо задоволення зустрічного позову про визнання права власності за ТОВ "Курорт-Південь", оскільки судами попередніх інстанцій встановлено добросовісність набуття спірного майна ТОВ "Курорт-Південь", яке на день укладення спірного правочину не знало та не могло знати про те, що продавець не є особою, яка не має право відчужувати даний об'єкт, і сплатило вартість даного майна у повному обсязі (тобто придбав майно за відплатним правочином) та враховано, що на час укладення договору купівлі-продажу, на підставі якого ТОВ "Курорт-Південь" придбало спірне майно, ухвала Овідопольського районного суду Одеської області від 27.08.2004 про затвердження мирової угоди, на підставі якої МПП "Амос" (продавець за спірним договором) набуло право власності на спірне нерухоме майно, була чинною.
У постанові Вищого господарського суду України від 30.11.2011 у справі № 18/191/10, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції залишив без змін рішення та постанову судів попередніх інстанцій, якими відмовлено в задоволенні первісного позову про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнано, при цьому, позивача за зустрічним позовом добросовісним набувачем спірного майна з огляду на встановлені обставини справи, а саме: ТОВ "Юкреін Бізнес Солюшнз" придбало спірне майно за відплатним договором; на момент укладення нотаріально посвідчених договорів спірне нерухоме майно не мало обтяжень, про що видано довідку нотаріусом; право власності належним чином зареєстровано; відсутні належні докази того, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочинів.
У постанові Вищого господарського суду України від 07.12.2011 у справі № 5015/1833/11, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення первісного позову про визнання недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно, оскільки спірний договір купівлі-продажу суперечить положенням статей 203, 658 Цивільного кодексу України. Враховуючи, що право власності позивача за первісним позовом на спірне приміщення оспорювалося і не визнавалося відповідачами, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо визнання за позивачем за первісним позовом права власності на спірне приміщення в порядку статті 392 Цивільного кодексу України. Крім того, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в частині задоволення зустрічного позову про визнання добросовісним набувачем нерухомого майна приміщень, зазначивши про невідповідність вимог ТОВ "Портал-Інвест-Груп" чинному законодавству способу захисту прав та охоронюваних законом інтересів.
У постанові Вищого господарського суду України від 05.07.2011 у справі № 5023/331/11, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позову про витребування спірного майна з огляду на фактичні обставини справи, а саме: під час продажу спірного майна на аукціонних торгах під час провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_8 (який був власником цього майна), результати аукціонних торгів не оскаржувалися, договір укладений ФОП ОСОБА_9 за результатами їх проведення недійсним не визнавався. Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що ФОП ОСОБА_9 набув право власності на нерухоме майно за два роки до того, як рішенням Київського райсуду міста Харкова було визнано недійсним договір купівлі-продажу спірних приміщень, укладений між ФОП ОСОБА_10 та ОСОБА_8, а зазначене рішення набуло чинності тільки з дня прийняття апеляційною інстанцією ухвали у справі № 22-Ц-6347-2009, тобто після того, як господарським судом було затверджено ліквідаційний баланс у справі про банкрутство боржника. Також суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України в частині зобов'язання вчинити дії, а саме внести зміни щодо скасування державної реєстрації права власності з огляду на підвідомчість даного спору судам адміністративної юрисдикції.
У постанові Вищого господарського суду України від 16.05.2012 у справі № 5015/6180/11, на яку також посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову про витребування нерухомого майна з огляду на те, що позивач не підтвердив своє право власності на об'єкт спірного майна, а саме судами попередніх інстанцій встановлено: що право власності на спірний об'єкт нерухомості за особами, що здійснили його купівлю та продаж після того, як об'єкт був проданий у процесі банкрутства позивача, підтверджується матеріалами справи, а за позивачем право власності на цей же об'єкт було зареєстроване пізніше; ні біржовий договір, ні наступно укладений договір купівлі-продажу цього ж об'єкту не були визнані недійсними; реєстрація ж за позивачем права власності на цей об'єкт проводилась двічі, що не може свідчити про набуття ним права власності при повторній реєстрації, а рішеннями в іншій справі встановлена правомірність набуття відповідачем права власності на об'єкт, що був відчужений позивачем у 2004 році. Також суд касаційної інстанцій погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо припинення провадження у справі в частині вимог ФОП ОСОБА_11 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між вказаною фізичною особою та ТОВ "Гал-дар" (якого ліквідовано), у зв'язку з непідвідомчістю даного спору господарським судам України.
Таким чином, зазначені судові рішення, незважаючи на подібний предмет спору, не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.
Крім того, постанова Вищого господарського суду України від 05.10.2010 у справі
№ 9/71-10 не може бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки у вказаній справі суд касаційної інстанції дійшов такого ж правового висновку щодо відмови в задоволенні позову про визнання добросовісним набувачем, що і у справі № 29/128пн, у якій заявлено про перегляд постанови.
За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 111 16 - 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Відмовити Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у допуску справи № 29/128пн до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяА. Заріцька Судді С.Бакуліна Т. Козир О. Кот М. Малетич KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2012 |
Оприлюднено | 26.11.2012 |
Номер документу | 27612308 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Заріцька А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні