Рішення

від 19.11.2012 по справі 5023/3192/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2012 р.Справа № 5023/3192/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "ТМ-Віра", с. Васищеве, Харківського р-ну, Харківської області 3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Тролейбусне депо №3", м. Харків до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Демір", м. Харків 2) Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія", м. Київ простягнення 76756,85 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Запорожець І.С. за дов. №03/05-12 від 03.05.12р.;

3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Решитько С.О. за дов. №10 від 13.03.12р.;

першого відповідача: Бойкова А.М., директор (протокол №5 від 06.02.95 р.);

другого відповідача: Островерх А.В. за дов. №1601/12-01 від 16.01.12 року;

ВСТАНОВИВ:

В позовній заяві ПП "ТМ-Віра" просить суд стягнути на його користь з ТОВ "Демір" 76756, 85 грн., з яких 14250 вартості відновлювального ремонту в розмірі франшизи, 29543,42 грн. збитків, що полягають у втраті товарної вартості, 32563,43 грн. збитків в результаті простою автобусу, 400,00 грн. витрат за проведення експертизи та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до збільшених позовних вимог просить суд стягнути з ТОВ "Демір" 11160,00 коп. вартості відновлювального ремонту, 14250,00 грн. вартості відновлювального ремонту в розмірі франшизи, 29543,42 грн. збитків, що полягають у втраті товарної вартості, 42491,30 грн. збитку в результаті вимушеного простою автобусу, 400,00 грн. витрат за проведення експертизи та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.10.2012р. задоволено клопотання першого відповідача про продовження строку вирішення спору на 15 днів. Продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

У судове засідання 13.11.2012р. представник позивача з'явився, просив задовольнити збільшені позовні вимоги.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача у судове засідання з'явився, підтримує позовні вимоги заявлені позивачем.

Представник першого відповідача скористався правом участі у судовому засіданні, направив свого представника, який позовні вимоги не визнає.

Другий відповідач направив у судове засідання свого представника, який проти позовних вимог заперечував у судовому засіданні, та у наданому відзиві на позовну заяву (вх.№18741 від 13.11.2012р.).

13.11.2012р. від представника ПАТ "СК "Країна" надійшла заява (вх.№18740) про надання засвідчених копій документів на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 30.10.2012р., а саме копію Висновку експертного автотоварознавчого дослідження №249 від 08.05.2012р. по ДТП, що сталося 20.04.2012р. Вказані докази досліджено судом та долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 19.11.2012р. об 11-00.

У судове засідання після перерви представник позивача з'явився, просив задовольнити збільшені позовні вимоги.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача у судове засідання з'явився, підтримує позовні вимоги заявлені позивачем.

Представник першого відповідача скористався правом участі у судовому засіданні, направив свого представника, який позовні вимоги не визнає.

Другий відповідач направив у судове засідання свого представника, який проти позовних вимог заперечував у судовому засіданні.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив наступне.

20 квітня 2012 року о 16 годині 30 хвилин в м. Харкові на перехресті вулиці Новгородської та вулиці Клочківської, водій Товариства з обмеженою відповідальністю «Демір» Український Сергій В'ячеславович керуючи автомобілем «МАЗ 5337», державний номер 6064 МАЦ, не обрав безпечну швидкість, в зв'язку з чим допустив зіткнення з транспортним засобом «ЛАЗ А18301» державний номер АХ 0026 АА під керуванням водія Приватного підприємства «ТМ-ВІРА» Тертишника Олега Анатолійовича.

03.02.2012р. позивачем було укладено з Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Країна" Договір №42/003/2.1.5.7. добровільного страхування наземного транспорту (автомобільного) (програма "Престиж") (далі - Договір страхування-1). Відповідно до п.1.1 Договору страхування-1 Страховик приймає на себе обов'язок на умовах Правил відшкодувати збитки, які може зазнати позивач у результаті пошкодження, знищення або втрати застрахованого транспортного засобу та додаткового обладнання до нього.

Приватне підприємство "ТМ-ВІРА" користується автобусом «ЛАЗ A183D1» державний номер АХ0026АА на підставі Договору оренди майна № 4700 від 24 січня 2012 року (надалі за текстом Договір) укладеного між комунальним підприємством «Тролейбусне депо №3» та приватним підприємством «ТМ-ВІРА».

У відповідності до п. 4.5. Договору ПП «ТМ-ВІРА» зобов'язане забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню та псуванню.

У відповідності до п. 4.7. Договору ПП «ТМ-ВІРА» зобов'язане за свій рахунок здійснювати поточний ремонт орендованого майна.

Відповідно до п.1.3 Договору страхування-1 предметом Договору страхування-1 є страхування автобусу марки ЛАЗ A183D1, державний номерний знак №АХ0026АА, 2010 року випуску №кузова Y8AA183D1A3000462 з об'ємом двигуна 7146.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 червня 2012 року по справі №3/2011/2550/2012 Український Сергій Вячеславович був визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 20.04.2012р. о 16-30 на перехресті вул. Новгородської та вул. Клочківської та притягнутий до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КпАП в результаті скоєння якої було завдано механічних ушкоджень транспортному засобу, що знаходиться у оренді в позивача, а саме:

- боковина ліва в районі заднього лівого колеса протяжністю 2,5 метра вперед деформована з вигином всередину з утворенням глибоких пошкрябин з розірванням металу частково ;

- балки боковини лівої в кількості 8 штук п'ятого та шостого вікон деформовані з вигином всередину(алюміневі);

- габаритний ліхтар боковий середній на лівій боковині розбитий;

- скло боковини лівої 4-те, 5-те розбиті з розірванням ущільнювача (герметика);

- скло форточне нерухоме над 5-м склом розбите;

- рамка форточного скла деформована з вигином;

- накладка нижня внутрішня п'ятого вікна пошкоджена;

- накладка гумова арки заднього лівого колеса розірвана;

- стекла над 4-м і 5-м боковими стеклами в районі даху розбиті;

- поручень в районі 5-го скла лівої боковини в місці кріплення деформований з вигином та утворенням складок зі счесннями пластикового покриття довжиною до 40 см;

- в задній лівій частині знесене лакофарбове покриття на бампері задньому з ліва та на боковині лівій.

Як вбачається з матеріалів справи автомобіль МАЗ, № кузова 21920, 1993 року випуску, державний номер 6064ХАЦ належить першому відповідачу.

Відповідно до Полісу №АВ/0385113 від 21.10.2011р. обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Договір страхування-2) перший відповідач застрахував свою відповідальність за завдану шкоду у СТДВ "Гарантія".

20 квітня 2012 року, з метою проведення автотоварознавчого дослідження автобуса «ЛАЗ A183D1» державний номер АХ 0026 АА, ПП «ТМ-ВІРА» звернулась до суб'єкта оціночної діяльності Фоменко Сергія Станіславовича. Розмір матеріальних збитків, спричинених ПП «ТМ-ВІРА» з урахуванням втрати товарної вартості автобуса «ЛАЗ A183D1» державний номер АХ 0026 АА склав 89225,42 грн., у тому числі НДС-20%, з них вартість відновлювальних робіт складає 59682,00, розмір втрати товарної вартості - 29543,42 грн., що підтверджується висновком №000014 експертного автотоварознавчого дослідження від 24 квітня 2012 року, наданого суб'єктом оціночної діяльності Фоменко Сергієм Станіславовичем.

25.04.2012р. з метою проведення автотоварознавчого дослідження автобуса «ЛАЗ A183D1» державний номер АХ 0026АА ХФПАТ "Страхова компанія "Країна" звернулась до суб'єкта оціночної діяльності Шаповалова Віталія Івановича для визначення ринкової вартості автобусу та вартості відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу автобуса. За результатами проведення експертизи 08.05.2012р. було складено висновок №249 відповідно до якого ринкова вартість автобусу ЛАЗ A183D1» державний номер АХ0026АА склала 1409484,96 грн., вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу склала 59682,00 грн.

10 липня 2012 року у відповідності до Договору добровільного страхування наземного транспорту № 42/003/2.1.5.7. від 03 лютого 2012 року укладеного між Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» та Приватним підприємством «ТМ-ВІРА» ПАТ «Страхова компанія «Країна» відшкодувала вартість відновлювальних робіт без урахування франшизи (1% від страхової суми в розмірі 14250 грн.), в розмірі 45390,00 грн. (т.1 а.с.62).

За проведення експертизи №000014 від 24.04.2012р. ПП «ТМ-ВІРА» були витрачені кошти в розмірі 400 грн., що підтверджується платіжним дорученням №687 від 21 травня 2012р. (т.1 а.с.19).

Позивач зазначав у позовних вимогах, що в результаті пошкоджень завданих ДТП, автобус «ЛАЗ A183D1» державний номер АХ0026АА був знятий з маршруту та перебував в очікуванні ремонту. Виходячи із розрахунку денного прибутку складеного позивачем, з урахуванням доходів та витрат автобусу «ЛАЗ A183D1» державний номер АХ 0026 АА позивач вважає, що не отримав доходу в розмірі 42491,30 грн.

25.07.2012р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бус-Сервіс», м. Київ було укладено Договір №26/03-1 про надання послуг з ремонту транспортного засобу. TOB «Бус-Сервіс» складено калькуляцію ремонту автобуса «ЛАЗ-A183D1» державний номер АХ0026АА: відповідно до якої сума відновлювальних ремонтних робіт складає 70800,00 гривень. За умовами передбаченими п.4.2. договору №26/03-1 від 25 липня 2012 року ПП «TM-ВІРА» на поточний рахунок TOB "Бус-Сервіс" перераховані кошти в розмірі 50% від суми зазначеної в калькуляції, в розмірі 35400,00 грн. Сплата коштів у розмірі 35400,00 грн. підтверджується платіжним дорученням №1119 від 08 серпня 2012р. (т.1. а.с. 63).

Частиною 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України передбачено право юридичної та фізичної особи на відшкодування майнової шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи; шкоди, завданої майну фізичної або юридичної особи; моральної шкоди, завданої фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю.

Статтею 1187 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за завдання шкоди особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Позивачем заявлено до стягнення з першого відповідача 11160,00 грн. вартості відновлювального ремонту. В обґрунтування стягнення вказаної суми позивач зазначав, що розмір матеріальних збитків відповідно до висновку експертного дослідження №000014 від 24.04.2012р. склала різницю між невідшкодованою за Договором страхування-1 сумою, сумою франшизи та сумою за Договором №26/03-1 від 25.07.2012р. укладеного між позивачем та ТОВ "Бус-Сервіс".

Суд дослідивши матеріали справи вважає вказану позовну вимогу не обґрунтованою належними доказами та такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення втраченої речі.

Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.

У відповідності до ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ч.З ст.ЗЗ Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, доки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або з експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Згідно з експертним дослідженням №000014 від 24.04.2012р. сума відновлювального ремонту автобусу складає 59682,00 грн. (з урахуванням ПДВ), експертним дослідженням №249 від 08.05.2012р. також встановлено суму коштів для проведення відновлювального ремонту в сумі 59682,00 грн.(з урахуванням ПДВ). Проте, позивачем укладено договір про надання послуг з ремонту з завищенням його вартості в сумі 70800,00 грн. Вказане завищення, на думку суду, відбулось за рахунок неправильного нарахування ПДВ за Договором, без врахування експертних досліджень про визначення вартості ремонту, у відповідності до яких ПДВ вже було враховане. Копій податкових накладних про сплату ПДВ за Договором №26/03-1 суду не надано.

Тобто, позивачем укладено договір №26/03-1 на власний роззуд, де він погодився на завищення вартості ремонту, що не може зумовлювати виникнення підстав, для повернення відповідачем 11160 грн. оскільки не відображає реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення втраченої речі.

Крім того, матеріалами справи не підтверджується повна сплата коштів за Договором №26/03-1, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують повну оплату робіт за Договором №26/03-1 та їх не надано позивачем.

При заявленні вимоги про відшкодування вартості відновлювального ремонту позивачем взагалі не враховано питання зменшення суми стягнення на вартість запасних частин автобусу, що могли бути повернуті позивачу при його проведенні, що також зумовлює необґрунтованість стягнення 11160 грн. суми на користь позивача.

Стосовно, стягнення з відповідача 29543,42 грн. матеріальних збитків, в результаті втрати товарної вартості автобусу суд вважає, що вказана вимога не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 779 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

Право на відшкодування шкоди, завданої майну фізичної та юридичної особи, згідно з вимогами ч. 3 ст. 386 Цивільного кодексу України має власник.

Відповідно до п. Договору оренди майна №4700 від 24.01.2012р. (далі - Договір оренди) передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це Майно. Власником майна залишається територіальна громада м. Харкова.

Відповідно до п.2.3 Договору оренди у разі припинення цього Договору оренди Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцеві майно у стані, з урахуванням зносу за час експлуатації транспортного засобу.

Відповідно до п.4.8 Договору оренди у разі припинення або розірвання Договору оренди повернути Орендодавцю орендоване майно у належному стані, з урахуванням зносу за час експлуатації транспортних засобів та відшкодувати Орендодавцю збитки в разі втрати орендованого майна (повної або часткової) з вини Орендаря.

Оскільки власником майна є територіальна громада м. Харкова в особі КП "Тролейбусне депо №3", суд приходить до висновку, що саме власник майна має право вимагати у особи, дії якої призвели до наслідків втрати товарної вартості автобусу відшкодування вказаних збитків. Доказів передачі права вимоги власником майна до ПП "ТМ-Віра" позивачем суду не надано, крім того позивач згідно з умовами Договору оренди не зобов'язаний відшкодовувати втрату товарної вартості автобусу Орендодавцеві, оскільки втрата товарної вартості автобусу відбулася не з його вини.

Розмір збитків у вигляді упущеної вигоди (простою) Позивачем суду не доведено належними доказами, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України , особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби ЇЇ право не було порушене (упущена вигода).

Пунктом 1 статті 225 Господарського Кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного зобов'язання другою стороною.

В якості доказів розміру упущеної вигоди Позивачем надано розрахунок денного прибутку за період з 09.05.2012р. по 19.05.2012р. Відповідно до вказаного розрахунку середній прибуток позивача за автобусом, державний номер АХ0026АА складає 397,12 грн.

Також, позивачем були надані засвідчені копії квитково-касових листів за період від 09.05.2012р. - 19.05.2012р. серії ААА, номери 165343-165352. (т.1 а.с.21-30 та т.1. а.с.117, 119, 121, 123, 125, 127,129,131, 133,135).

Чинним нормативним актом, що визначає порядок розрахунку розміру завданих збитків є Тимчасова методика визначення розміру шкоди (збитків), викликаних порушенням господарських договорів від 21.12.90 року.

Згідно з п. 10 вказаної методики розмір упущеної вигоди при зменшенні виробництва або реалізації послуг визначається як різниця між ціною та повною плановою собівартостю одиниці послуги помножена на кількість ненаданих з вини контрагента послуг. В свою чергу кількість ненаданих послуг визначається, зокрема, шляхом помноження денної/годинної норми надання послуг на кількість днів простою.

Хоча позивачем й надані суду відомості щодо собівартості послуг, які він надавав, але з наданих позивачем засвідчених копій квитково-касових листів вбачається, що підпис бухгалтера на квитково-касових листах за одним і тим самим номером, які надано до суду у різний час виконано з суттєвими розбіжностями, номери бланків квитково-касових листів йдуть один за одним незважаючи на те, що згідно з Договором оренди позивач використовує декілька автобусів, за кожним з яких необхідно щоденно складати вказаний документ, що фактично не є можливим. Крім того, з квитково-касових листів №ААА165345 та №ААА165350 взагалі не вбачається, що позивач отримав від підзвітної особи грошові кошти за реалізацію квитків.

Вказане вище зумовлює неможливість визнання вказаних доказів належними та допустимими, що зумовлює підстави відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 42491,30 грн. збитків за час вимушеного простою.

Стосовно стягнення з відповідача 14250 грн. вартості відновлювального ремонту в розмірі франшизи, то вказана позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до п.36.6. ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Відповідно до п.3.1 Договору страхування-1 страхова сума встановлена в розмірі 1425000 грн. Пунктом 4.1.1 встановлено безумовну франшизу у розмірі 1% від страхової суми за кожним страховим випадком.

Оскільки позивачем сплачено 400грн. за проведення експертизи №000014 безпосередньо пов'язаної з ДТП, що сталася, вказані кошти підлягають стягненню з відповідача.

Стосовно позовних вимог до другого відповідача - СТДВ "Гарантія", то суд визнає їх безпідставними та такими. що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відносини щодо відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в подальшому - Закон).

Норми Закону є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України, які регулюють загальний порядок відшкодування шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі -Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Проте, Законом, а саме ст.32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик не відшкодовує - шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.

Також, відносини між Страхувальником та Страховиком за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0385117 врегулюванні спеціальними законами Законом України № 85/96-ВР «Про страхування», та Законом України №1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» норми яких не передбачають такого виду відповідальності, як відшкодування втрати товарної вартості ТЗ, збитків в результаті вимушеного простою, вартості відновлюваного ремонту у розмірі франшизи.

Таким чином, в СТДВ «ГАРАНТІЯ» не має законних підстав сплачувати позивачу вартість відновлюваного ремонту у розмірі франшизи, втрату товарної вартості автомобіля та збитки у результаті вимушеного простою.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається:

- у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

- у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Зважаючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково витрати по сплаті судового збору у сумі 1609,50 грн. підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Демір", м. Харків задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ДЕМІР" (61001, м. Харків, вул. Лебединська, буд.1, кв.51, код в ЄДРПОУ 21208555, п/р 26005819066101 в ПАТ "Банк "Грант" м. Харкова, МФО 351607) на користь Приватного підприємства "ТМ-Віра" (62495, Харківська обл., Харківський район, смт.Васищеве, вул. Промислова, буд. 21, п/р 2600700114699 в АТ "Регіон-Банк", МФО 351254) - 14250 грн. вартості відновлювального ремонту в розмірі франшизи, 400 грн. витрат на проведення експертизи та 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Демір", м. Харків відмовити.

В позові до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія", м. Київ відмовити повністю.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.11.2012 р.

Суддя Жельне С.Ч.