Рішення

від 27.11.2012 по справі 5006/12/193/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.11.12 р. Справа № 5006/12/193/2012

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Міщенко Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Приватного підприємства «Лєопард», м. Брянка Луганської області

до відповідача: Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес», м. Донецьк

про стягнення 57180,38грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Башта М.І. - за довіреністю;

від відповідача: Швайко М.О. - за довіреністю;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Приватним підприємством «Лєопард», м.Брянка Луганської області до Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 52000,00грн., пені в сумі 3620,38грн. та 3% річних інфляції в сумі 1560,00грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору №01/11 від 01.10.2011р. про надання послуг охорони території та об'єктів розташованих на ній відповідач взяв на себе зобов'язання щодо оплати наданих послуг, однак у встановлений строк їх не виконав, у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 52000,00грн., що стало підставою для нарахування пені в сумі 3620,38грн. та 3% річних інфляції в сумі 1560,00грн.

Одночасно із позовною заявою позивачем було подану заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3641,40грн. та витрати від інфляції в сумі 845,00грн. Однак відповідно до наданого до матеріалів справи розрахунку сума заявлена позивачем у розмірі 845,00грн. є 3% річними, у зв'язку із чим суд розглядає заявлену позивачем суму у розмірі 845,00грн. як 3% річних. Розглянувши дану заяву суд дійшов висновку, що вона відповідає приписам ст. 22 ГПК України та приймається судом до розгляду.

Заявою від 27.11.2012р. позивач в порядку ст.22 ГПК України відмовився від суми 845,00грн., заявленої відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 28.10.2012р. позов не визнає та не погоджується із здійснений позивачем розрахунком 3% річних та за контррозрахунком відповідача сума 3% річних повинна складати 822,74грн.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 18 Закону України "Про мови в Український РСР" (від 28 жовтня 1989р. N8312) та клопотання представників сторін, справа розглядалась російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Між Приватним підприємством «Лєопард» (Охорона) та Приватною науково-виробничою компанією «Інтербізнес» (Замовник) 01 жовтня 2011р. було укладено договір №01/11 про надання послуг охорони, за умовами якого Замовник передає, а Охорона приймає під охорону об'єкти, перелічені та позначені в дислокації (Додаток №1) об'єкту, що охороняється, яким є територія птахогосподарства п/ф «Бахмутська» ПНВК «Інтербізнес», зі суцільною огорожею по периметру.

Відповідно до п.2.1. договору сума оплати складає 26000,00грн. щомісячно. Оплата за охорону відповідно до обумовлених тарифів та кількості годин охорони здійснюється щомісячно до 30-31 числа поточного місяця, але не пізніше 5-го числа наступного місяця за оплачуваним, за платіжними вимогами-рахунками Охорони, які вручаються замовнику із одночасним підписом актів виконаних робіт(п.2.2. договору).

За приписами п.4.2.15. договору Замовник зобов'язаний своєчасно вносити плату за надані послуги Охороною сумою, обумовленою п.2.1. в строки, обумовлені п.2.2 договору.

Згідно п.9.10. договору у разі несвоєчасної оплати наданих послуг Замовник сплачує Охороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на час прострочення платежу, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати, але не більше встановлених законодавством 180 днів.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами з 01.10.2011р. та діє до 01.10.2012р. Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін.

До укладеного договору між сторонами було підписано Додаток №1 - дислокація об'єктів, які передаються під охорону ПП «Лєопард» та Додаток №2 - розрахунок вартості охорони об'єктів, які охороняються ПП «Лєопард».

У період з жовтня 2011р. по березень 2012р. позивачем були надані обумовлені договором послуги з охорони об'єктів, що підтверджується підписаними між сторонами актами виконаних робіт, в яких відповідач підтвердив надання послуг за даний період на суму 26000,00грн. в місяць. Також позивачем були виставлені рахунки за період з жовтня 2011р. по березень 2012р. на оплату наданих послуг.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію №10/12 від 16.02.2012р., претензію №16/12 від 27.04.2012р. та претензію №18/12 від 16.07.2012р. з вимогою сплати суму боргу у розмірі 52000,00грн.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору та несплатою наданих послуги з охорони за жовтень 2011р. та березень 2012р. за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 52000,00грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, відповідно до приписів передбачених у частині 1 ст. 12 ЦК України.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України.

Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України, цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно приписів частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Відповідно до вимог статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу вимог передбачених ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У даній справі Договір №01/11 від 01.10.2011р. за своєю природою відноситься до договору по наданню послуг, а саме наданню охоронних послуг.

Частиною першою ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до приписів статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частиною першою ст.903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У Договорі №01/11 від 01.10.2011р, згідно умов п.2.2. сторони домовились, що оплата буде здійснюватися за обумовленими між сторонами тарифами та кількістю годин охорони, та буде здійснюватись щомісячно до 30-31 числа поточного місяця, не пізніше 5 числа наступного місяці за звітним.

Отже, встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язання по своєчасному і в повному обсязі внесенню плати за умовами Договору охорони №01/11 від 01.10.2011р., господарський суд дійшов ґрунтовного висновку про стягнення заборгованості в сумі 52000,00грн., яка утворилася перед позивачем за надання охоронних послуг.

Щодо суми заявленої позивачем відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, яка складає 845,00грн. суд зазначає наступне. Відповідно до положень п.4. ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, відмовитись від позову. У судовому засідання 27.11.2012р. позивачем було надано заяву, у якій він в порядку ст.22 ГПК України відмовився від суми 845,00грн., заявленої відповідно до ст.625 ЦК України. Розглянувши дану заяву суд дійшов висновку прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 845,00грн. з підстав передбачених ст.78 ГПК України, як таку, що не суперечить законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб. У зв'язку із вищевикладеним суд припиняє провадження по справі в частині стягнення 845,00грн. на підставі п.4. ст.80 ГПК України, у зв'язку із відмовою позивача від позову.

Щодо стягнення пені відповідно до п. 9.10 договору в сумі 3641,40грн. суд зазначає наступне:

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься у ст.611 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.ст.546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст.216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 ГК України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Перевіривши розрахунок пені суд встановив, що він є обґрунтованим, але арифметично невірним та за розрахунком суду сума пені складає 3633,70грн. Відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково в сумі 3633,70грн.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вимог передбачених ст.ст.6, 11 - 16, 202, 509, 526, 530, 546, 549, 550, 598, 599, 610-612, 625-627, 629, 632, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 67, 173, 174, 193, 216-218 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 15, 20, 22, 28, 32-34, 36, 43, 49, 78, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Лєопард», м. Брянка Луганської області до Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес», м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 52000,00грн., пені в сумі 3641,40грн. та 3% річних в сумі 845,00грн., задовольнити частково.

Припинити провадження по справі в частині стягнення з Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» (83059, м. Донецьк, вул. Сєченова, 2, код ЄДРПОУ 01200244) суми у розмірі 845,00грн., у зв'язку із відмовою позивача від позову в цій частині.

Стягнути з Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» (83059, м. Донецьк, вул. Сєченова, б.2, р/р260000102906 в ПАТ КБ «Фінансова ініціатива», м. Київ, МФО 380054, код ЄДРПОУ 01200244) на користь Приватного підприємства «Лєопард» (94100, Луганська область, м. Брянка, вул. Майколона, 1, р/р 2600812650180 в АБ «Укркомунбанк», МФО 304988, код ЄДРПОУ 36833517) заборгованість в сумі 52000,00грн., пеню в сумі 3633,70грн.

В іншій частині позовних відмовити.

Стягнути з Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» (83059, м. Донецьк, вул. Сєченова, б.2, р/р260000102906 в ПАТ КБ «Фінансова ініціатива», м. Київ, МФО 380054, код ЄДРПОУ 01200244) на користь Приватного підприємства «Лєопард» (94100, Луганська область, м. Брянка, вул. Майколона, 1, р/р 2600812650180 в АБ «Укркомунбанк», МФО 304988, код ЄДРПОУ 36833517) витрати по сплаті судового збору в сумі 1566,05грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 29.11.2012р.

Суддя Тоцький С.В.