Рішення

від 26.11.2012 по справі 5011-36/11359-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/11359-2012 26.11.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Житлово-будівельного кооперативу «Текстильщик» про стягнення 188 257,60 грн. Та за зустрічним позовом Житлово-будівельного кооперативу «Текстильщик» до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення 128 374,14 грн. Суддя Трофименко Т.Ю. Представники: Від позивача Залерцов М.О. - за довіреністю №226 від 02.07.2012 р. Омельченко А.А. -по дов. №290 від 01.01.2012р. Від відповідача Кравець Д.М. -за довіреністю № б/н від 29.08.2012 р. Сергієнко С.В. -за довіреністю б/н від 29.08.2012 р. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»до Житлово-будівельного кооперативу «Текстильщик» про стягнення 188257,60 грн., з яких інфляційні втрати в розмірі -8132,22 грн., три проценти річних в розмірі - 6415,06 грн. та пеня в розмірі - 628,03 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2012 порушено провадження по справі № 5011-53/11359-2012, розгляд справи призначено на 10.09.2012.

05.09.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи на вимогу ухвали суду.

06.09.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи на вимогу ухвали суду та відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі виходячи з наступного: в частині стягнення за серпень 2009р. відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності, в іншій часті заявлених позовних вимог заперечує посилаючись на те, що умовами договору не передбачено оплата вартості питної води, використаної води для потреб гарячого водопостачання, та її стоків, також позивачем застосовуються тарифи для розрахунку, що не встановлені в порядку, передбаченому чинним законодавством.

10.09.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи - копії зведених відомостей розщеплення сплат за період з серпня 2009р. по червень 2012р.

10.09.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Житлово-будівельного кооперативу «Текстильщик», на підставі ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, подано зустрічну позовну заяву, в якій просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»на користь Житлово-будівельного кооперативу «Текстильщик»зайво сплачені кошти за послуги з водовідведення та водопостачання у розмірі 128374,14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2012р. відповідно до ст.ст. 60, 77 Господарського процесуального кодексу України прийнято зустрічний позов Житлово-будівельного кооперативу «Текстильщик»до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»про стягнення 128374,14 грн. для спільного розгляду з первісним позовом, зобов'язано позивача за первісним позовом надати суду письмовий відзив на зустрічний позов з наданням доказів, що стверджують викладені в ньому обставини, та оголошено в судовому засіданні перерву до 01.10.2012р.

Представником позивача за первісним позовом подано до суду відзив на зустрічний позов.

Також, у судовому засіданні 01.10.2012р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 15.10.2012р.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 15.10.2012р. справу № 5011-36/11359-2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»до Житлово-будівельного кооперативу «Текстильщик»про стягнення 188257,60 грн. та за зустрічним позовом Житлово-будівельного кооперативу «Текстильщик»до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»про стягнення 128374,14 грн., передано для розгляду судді Сіваковій В.В. у зв'язку із знаходженням у відпустці судді Трофименко Т.Ю.

У зв'язку із виходом судді Трофименко Т.Ю. з відпустки справу № 5011-36/11359-2012 передано судді Трофименко Т.Ю. для розгляду.

В судовому засіданні 15.10.2012р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 31.10.2012р.

В судовому засіданні 31.10.2012р. у зв'язку із необхідність подання додаткових пояснень оголошено перерву до 14.11.2012р.

В судовому засіданні 14.11.2012р. представники сторін надали пояснення по суті справи, долучено додаткові документи до матеріалів справи, у зв'язку з чим оголошено перерву до 26.11.2012р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

25.04.2011 року між ДКО «Київводоканал»(правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал») (далі по тексту -Позивач за первісним позовом, Відповідач за зустрічним позовом, Постачальник за Договором) та Житлово-будівельним кооперативом «Текстильщик»(далі по тексту -Відповідач за первісним позовом, Позивач за зустрічним позовом, Абонент за Договором) укладено Договір № 9357/4-13 (далі по тексту -Договір) на послуги з водопостачання та водовідведення.

Згідно п. 1. вказаного Договору Постачальник зобов'язується надати Абоненту послуги з постачання питної води та прийняти від Абонента каналізаційні стоки, а Абонент зобов'язується розраховуватися за вищезазначені послуги на умовах, які визначені договором…

Відповідно до п. 3.1. Договору кількість води, що подається Постачальником та використовується Абонентом, визначається за показами водо лічильників, зареєстрованих Постачальником. Згідно пункту 3.4. Договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показниками водолічильника.

Пункт 3.1. Договору передбачає, що зняття показань водо лічильників здійснюється як правило щомісячно представником Постачальника.

Змістом пп. А) п. 2.2. Договору встановлено, що сплата за послуги з водопостачання та водовідведення здійснюється «… за тарифами встановленими в порядку передбаченому чинним законодавством».

Відповідно до п. 3.6. Договору Абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленим чинним законодавством, у п'ятиденний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи.

На виконання умов вказаного договору ПАТ «АК «Київводоканал»поставляв, а ЖБК «Текстильщик»споживав питну воду.

ПАТ «АК «Київводоканал»у спірний період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р. Відповідачу за первісним позовом було надано послуг з водопостачання та водовідведення, з врахуванням перерахунків, на загальну суму 344120,45 грн., що включає постачання холодної води та стоків холодної води, холодної води, що йде на теплові пункти для підігріву, та стоки вже гарячої води. На момент звернення до суду заборгованість ЖБК «Текстильщик»перед ПАТ «АК Київводоканал»за надані з 01.07.2009р. по 30.06.2012р. послуги з водопостачання та водовідведення становить 173082,29 грн.

За таких обставин ПАТ «АК «Київводоканал»просив суд стягнути з ЖБК «Текстильщик»173082,29 грн. заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р., інфляційні втрати в розмірі 8132,22 грн., три проценти річних в розмірі 6415,06 грн., пеню в розмірі 628,03 грн. та судові витрати.

У відзиві на позовну заяву ЖБК «Текстильщик»просить суд застосувати загальну позовну давність та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Разом з тим, ЖБК «Текстильщик»звернувся із зустрічним позовом до ПАТ «АК «Київводоканал»про стягнення зайво сплачених коштів в розмірі 128374,14 грн.

ЖБК «Текстильщик»зазначив, що за період з вересня 2009 року по червень 2012 року включно ЖБК «Текстильщик»було отримано 51102,00 куб м холодної води і відповідно такий об'єм було прийнято відповідачем за зустрічним позовом, як стоки.

Враховуючи, що розпорядження КМДА всупереч вимогам закону не були зареєстровані в відповідному підрозділі Міністерства юстиції України, а тому є такими що не набули чинності і не підлягають застосуванню згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України, вважає, що підлягають застосуванню тарифи, встановлені Розпорядження КМДА від 28.08.2002 року за № 1680 з наступними змінами «Про встановлення тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення», що зареєстровано в Київському міському управлінні юстиції 30 серпня 2002 року за N 66/449.

За вказаний об'єм холодної води та водовідведення по чинним тарифам за період з вересня 2009 року по червень 2012 року включно, ЖБК «Текстильщик»повинен був сплатити ПАТ «АТ «Київводоканал»кошти у розмірі 41903,64 грн., а фактично було сплачено 170277,78 грн. Таким чином, просив суд стягнуто з ПАТ «АК «Київводоканал»зайво сплачені кошти у сумі 128374, 14 грн.

У відзиві на зустрічний позов ПАТ «АК «Київводоканал»просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ПАТ «АК «Київводоканал»слід відмовити повністю, а зустрічні позовні вимоги ЖБК «Текстильщик»підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, 25.04.2011 року між ДКО «Київводоканал»(правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал») та Житлово-будівельним кооперативом «Текстильщик»укладено Договір № 9357/4-13 на послуги з водопостачання та водовідведення.

Згідно п. 1. вказаного Договору Постачальник зобов'язується надати Абоненту послуги з постачання питної води та прийняти від Абонента каналізаційні стоки, а Абонент зобов'язується розраховуватися за вищезазначені послуги на умовах, які визначені договором…

Змістом пп. А) п. 2.2. Договору встановлено, що сплата за послуги з водопостачання та водовідведення здійснюється «… за тарифами встановленими в порядку передбаченому чинним законодавством».

Відповідно до п. 3.1. Договору кількість води, що подається Постачальником та використовується Абонентом, визначається за показами водо лічильників, зареєстрованих Постачальником. Зняття показань водо лічильників здійснюється як правило щомісячно представником Постачальника. Згідно пункту 3.4. Договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показниками водолічильника.

Відповідно до п. 3.6. Договору Абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленим чинним законодавством, у п'ятиденний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного договору ПАТ «АК «Київводоканал»поставив ЖБК «Текстильщик»холодну воду та прийняв стоки холодної води об'ємом 54870 куб.м., що підтверджується Актами про зняття показань з приладу обліку.

Умовами Договору передбачено постачання холодної води та послуг з прийняття стоків холодної води, та не передбачено постачання холодної води, що йде на підігрів, та стоків вже гарячої води.

Згідно з ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відповідно до п. 2, 6 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.05 р. N630, централізоване постачання гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання. Послуги повинні відповідати з централізованого постачання гарячої води - вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які набрали чинності з 18.10.2008 року.

Згідно з п.3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів, фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

З наведених норм вбачається, що чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду (яку законодавець також називає енергією). Тобто, саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач, при цьому саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води. Даний висновок підтверджується також постановою Вищого господарського суду України від 03.03.11р. у справі 42/230. При цьому, споживач оплачує холодну воду, яка йде на підігрів, лише у тому випадку, якщо він отримує від водопостачальника холодну воду та самостійно підігріває її до стану гарячої води.

Крім того, умовами укладеного позивачем та відповідачем договору передбачено постачання позивачем відповідачу питної води, яка споживається відповідачем та обліковується лічильниками у кубічних метрах, та не передбачено оплати відповідачем питної води, яка буде постачатись йому з теплових пунктів АЕК «Київенерго»у вигляді гарячої води за кількістю, визначеною позивачем розрахунковим методом.

За таких обставин позовні вимоги ПАТ «АК «Київводоканал»щодо стягнення заборгованості за постачання холодної води, що йде на підігрів, та стоків вже гарячої води не підлягають задоволенню.

Враховуючи Постанову Верховного Суду України від 28.11.2011р. у справі № 21-246а11, абзац перший пункту 1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, Указ Президента України від 3 жовтня 1992 року

№ 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», суд приходить до висновку, що розпорядження Київської міської державної адміністрації, якими керувався ПАТ «АК «Київводокананл»при розрахунку плати за поставлену холодну воду № 516 від 29.04.2009, № 980 від 31.08.2009, № 1332 від 30.11.2009 не були подані на державну реєстрацію до відповідних органів юстиції та не зареєстровані ними, а отже, не набрали чинності у встановленому законом порядку.

Також, суд приходить до висновку, що тарифи, встановлені Постановою НКРЕ № 58 від 20.01.2011 року за період з лютого 2011 року по березень 2012 року, та Постановою НКРЕ № 82 від 10.02.2012 р. за період з березня 2012 р. по червень 2012 р. включно, неправомірно було застосовано ПАТ «АК «Київводоканал»для розрахунку позовних вимог, оскільки вищевказані Постанови НКРЕ не набрали чинності.

Відповідно до п. 13 Указу Президента України № 1059/2011 від 23 листопада 2011 року «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики»: Рішення, прийняті НКРЕ, оформлюються постановами і розпорядженнями. Рішення НКРЕ, які є нормативно-правовими актами , підлягають обов'язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку , за винятком рішень з питань встановлення цін та тарифів (крім встановлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.

Згідно ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Виходячи з умов даного Договору, ціну (тарифи) на послуги з водопостачання та водовідведення визначити неможливо, оскільки є лише посилання пп. А) п. 2.2. Договору на те, що сплата за послуги з водопостачання та водовідведення здійснюється «… за тарифами встановленими в порядку передбаченому чинним законодавством».

Згідно ч. 1, 4 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування; якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Отже, ПАТ «АК «Київводоканал»не доведено встановлення відповідно до вимог закону цін (тарифів) за якими належить здійснити ЖБК «Текстильщик»розрахунок за надані послуги за позовний (спірний) період.

За таким обставин, суд приходить до висновку про правильність та обґрунтованість контррозрахунку на позовні вимоги ПАТ «АК «Київводоканал», з якого вбачається переплата (дебіторська заборгованість) ПАТ «АК «Київводоканал»перед ЖБК «Текстильщик»в розмірі 136149,50 грн.

Також суд не має правових підстав для застосування позовної давності, заявленої ЖБК «Текстильщик», оскільки сплата грошових коштів за липень 2009 року за послуги з водопостачання та водовідведення холодної води за Договором, проводиться протягом п'яти днів з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи.

Оскільки, ПАТ «АК «Київводоканал»надіслало до банку платіжний документ раніше поданого позову, то відповідно ЖБК «Текстильщик»порушив строк для сплати.

Оскільки, відсутня заборгованість з боку ЖБК «Текстильщик», то відсутні підстави для стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені, а отже ці вимоги не підлягають задоволенню.

Натомість зустрічні позовні вимоги ЖБК «Текстильщик»є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджується, що ПАТ «АК «Київводоканал»надав ЖБК «Текстильщик»холодної води та прийняв стоки холодної води об'ємом 51102,00 куб.м., за надані послуги за період з вересня 2009р. по червень 20121р. сплатив ПАТ «АК Київводоканал»170277,78 грн., що підтверджується зведеними відомостями розщеплення сплат за період з вересня 2009р. по червень 2012р., отримані з ГІОЦ (копії в матеріалах справи).

За розрахунком позовних вимог ЖБК «Текстильщик»сума, яка повинна бути сплачена за період з вересня 2009р. по червень 2012р. за чинними тарифами, що підлягають застосуванню, а саме тарифами, встановлені Розпорядженням Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА) від 28.08.2002 р. за №1680 з наступними змінами «Про встановлення тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення», що зареєстровано в Київському міському управлінні юстиції 30.08.2002 р. за №66/449, становить 41903,64 грн.

Протягом спірного періоду Київська міська державна адміністрація видавала інші розпорядження про встановлення тарифів на послуги з холодного водопостачання та водовідведення, однак ці розпорядження всупереч вимогам закону не були зареєстровані в відповідному підрозділі Міністерства юстиції України, а тому є такими що не набули чинності і не підлягають застосуванню згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України.

Враховуючи Постанову Верховного Суду України від 28.11.2011р. у справі № 21-246а11, абзац перший пункту 1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, Указ Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», суд приходить до висновку, що розпорядження Київської міської державної адміністрації, якими керувався ПАТ «АК «Київводокананл»при розрахунку плати за поставлену холодну воду № 516 від 29.04.2009, № 980 від 31.08.2009, № 1332 від 30.11.2009 не були подані на державну реєстрацію до відповідних органів юстиції та не зареєстровані ними, а отже, не набрали чинності у встановленому законом порядку та не підлягають застосуванню.

Пунктом 3 частини п'ятої статті 19 "Прикінцеві положення" Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" від 09.07.2010 № 2479-VI, який набрав чинності з 31.10.2010, викладено у новій редакції підпункт 2 пункту "а" частини першої статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування" (з подальшими змінами і доповненнями), згідно з якою до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Згідно з раніше чинною редакцією підпункту 2 пункту "а" частини першої статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належали власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади.

Таким чином, з 31.10.2010 р. повноваження щодо встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення перейшли до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Суд приходить до висновку, що тарифи, встановлені Постановою НКРЕ № 58 від 20.01.2011 року за період з лютого 2011 року по березень 2012 року, та Постановою НКРЕ № 82 від 10.02.2012 р. за період з березня 2012 р. по червень 2012 р. включно, не підлягають застосуванню, оскільки вищевказані Постанови НКРЕ не набрали чинності, зважаючи на те, що вони не були подані на державну реєстрацію до відповідних органів Міністерства юстиції України та не зареєстровані ними.

Відповідно до п. 13 Указу Президента України № 1059/2011 від 23 листопада 2011 року «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики»: Рішення, прийняті НКРЕ, оформлюються постановами і розпорядженнями. Рішення НКРЕ, які є нормативно-правовими актами , підлягають обов'язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку , за винятком рішень з питань встановлення цін та тарифів (крім встановлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.

Судом встановлено, що у даних правовідносинах, між сторонами договору на водопостачання та водовідведення, застосовуються тарифи, що встановлені для населення, а тому вищевказані Розпорядження КМДА та Постанови НКРЕ, не підлягають застосуванню як такі, що не набрали чинності та не створюють будь-яких прав чи обов'язків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ЖБК «Текстильщик»було переплачено ПАТ «АК «Київводоканал»за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з вересня 2009р. по червень 2012р. грошові кошти в сумі 128374,14 грн.

31.08.2012 року ПАТ «АК «Київводоканал»було отримано від ЖБК «Текстильщик» вимогу про повернення зайво сплачених коштів за послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 128374,14 грн., однак грошові кошти не було перераховано.

Відповідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення викладається у письмовій формі та підписується всіма суддями, які брали участь у засіданні. У разі розгляду справи трьома суддями суддя, не згодний з рішенням, зобов'язаний викласти у письмовій формі свою окрему думку, що приєднується до справи. Обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати за первісним позовом та за зустрічним позовом покладаються на ПАТ «АК «Київводоканал».

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»до Житлово-будівельного кооперативу «Текстильщик»про стягнення 188257,60 грн. відмовити в повному обсязі.

Зустрічний позов Житлово-будівельного кооперативу «Текстильщик»до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»про стягнення зайво сплачених коштів в розмірі 128374,14 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, Код ЄДРПОУ 03327664) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Житлово-будівельного кооперативу «Текстильщик»(02166, м. Київ, вул. Маршала Жукова, 45, Код ЄДРПОУ 22885789) зайво сплачені кошти в розмірі 128374,14 грн. (сто двадцять вісім тисяч триста сімдесят чотири гривні 14 копійок) та судовий збір в розмірі 2650,43 грн. (дві тисячі шістсот п'ятдесят гривень 43 копійки).

Після набрання судовим рішенням законної сили видати судовий наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.11.2012р.

Суддя Т.Ю. Трофименко