Постанова

від 27.11.2012 по справі 22/521

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р. Справа№ 22/521

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Калатай Н.Ф.

за участю секретаря Драчук Р.А.

За участю представників:

від позивача Науменко Т.В. (дов. № 245 від

02.08.2012 р.)

від відповідача Серафімова І.М. (дов. від 21.05.2012 р.)

від третьої особи не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«Атлантик Плюс»

на рішення господарського суду міста Києва від 13.04.2012 р.

у справі № 22/521 (Самсін Р.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства

«Сведбанк» (далі ПАТ «Сведбанк»)

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Атлантик Плюс» (далі ТОВ «Атлантик

Плюс»)

третя особа Кадун Андрій Васильович

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 13.04.2012 р. по справі № 22/521 позов задоволено повністю: звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 2709/1107/88-491-Z-1, посвідченим 14.11.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковецькою О.П., зареєстрованим в реєстрі за № 3478, а саме на: нежиле приміщення (в літ. "А"), загальною площею 214, 50 кв. м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна б. 28 та належить на праві власності ТОВ "Атлантик Плюс" в рахунок погашення заборгованості Кадуна А.В. перед ПАТ "Сведбанк": за кредитним договором № 2709/1107/88-491 від 14.11.2007 р. в розмірі боргу по кредиту в сумі 677 027, 02 доларів США, нарахованих процентів у сумі 229 534 доларів США, пені за несвоєчасну сплату кредиту - 43 502, 59 доларів США, пені за несвоєчасну сплату процентів - 27 838, 22 доларів США, всього 977 901, 83 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 13.04.2012 р. складає 7 808 546, 11 грн. Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах з визначенням початкової ціни продажу предмета іпотеки, що визначена сторонами у п. 4 іпотечного договору від 14.11.2007 р. в сумі, що еквівалентна 1 157 009 доларів США. Стягнуто з ТОВ "Атлантик Плюс"на користь ПАТ "Сведбанк" 56 460 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом при прийнятті рішення не перевірено методики підрахунку пені та відсотків за договором тощо.

В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення щодо нарахованої пені скасувати та прийняти в цій частині нове, яким в позові відмовити за наведених в скарзі підстав. Підтвердив факт сплати третьою особою коштів за Кредитним договором й фактично відсутність спору, через те просив не продовжувати проведення судово-економічної експертизи згідно ухвали апеляційного суду від 19.06.2012 року.

Представник позивача вирішення апеляційної скарги й спору відніс на розсуд суду, адже в зв»язку з погашенням третьою особою заборгованості за Кредитним договором втратив до справи інтерес. Одночасно просив не проводити призначену ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 року.

В судове засідання представник третьої особи не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належно (повідомлення про вручення поштового відправлення наявні в матеріалах справи), про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав, отже апеляційний суд вважав за необхідне справу розглянути за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що розгляд справи по суті спору можливий без проведення призначеної ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 року судово-економічної експертизи. За наявних доказів по справі вважав, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 29.12.2011 р. ПАТ «Сведбанк» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «Атлантик Плюс» про звернення стягнення на майно останнього, а саме: нежиле приміщення (в літ. «А») загальною площею 214, 50 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна б. 28, яке є предметом іпотеки за посвідченим 14.11.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковецькою О.П. й зареєстрованим в реєстрі за № 3478 іпотечним договором № 2709/1107/88-491-Z-1 шляхом його продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за рахунок чого задовольнити вимоги ПАТ «Сведбанк» щодо сплати заборгованості за укладеним з Кадуном Андрієм Васильовичем кредитним договором № 2709/1107/88-491 від 14.11.2007р.. В обгрунтування своїх вимог зазначило, що третьою особою порушено умови згаданого кредитного договору (далі Кредитний договір) та станом на 25.07.2011 р. не сплачено суми загальної заборгованості в розмірі 977 901,83 дол. США. Відповідно до п. 10.3 укладеного 14.11.2007 р. між позивачем та відповідачем іпотечного договору № 2709/1107/88-491-Z-1, (далі Іпотечний договір) у разі невиконання позичальником умов основного зобовязання та/або цього договору, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки й задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі, включаючи основну суму боргу (кредит) та будь-яке збільшення цієї суми за умовами основного зобов»язання, проценти за користування кредитом, пеню та інші платежі і санкції, які передбачено та/або випливають з основного зобов»язання, а також пов'язані з вчиненням виконавчого напису, його реалізацією витрати, вартість послуг незалежного експерта-субєкта оціночної діяльності. 25.07.2011 р. позивач надіслав відповідачу та третій особі листи про усунення порушень за Кредитним договором, проте заборгованості погашено не було тощо.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, натомість заявив клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду справи за позовом ТОВ «Атлантик Плюс» до ПАТ «Сведбанк» про визнання недійсним Іпотечного договору.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог, а відтак позов задовольнив.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд встановив, що позичальником порушено визначені графіком повернення кредиту строки сплати, вимоги банку про дострокове повернення суми заборгованості по кредиту (повідомлення за вих. № 2509 від 13.04.2011 р. про зміну умов Кредитного договору, вимога за вих. № 5458 від 25.07.2011 р.) Кадуном А.В. не виконано й не спростовано в суді.

У відповідності до п. 10.3 Іпотечного договору, у разі невиконання позичальником умов основного зобовязання та/або цього договору, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі, включаючи основну суму боргу (кредит) та будь-яке збільшення цієї суми , проценти за користування кредитом, пеню та інші платежі і санкції, що передбачені та/або випливають з основного зобовязання, а також витрати, пов'язані з вчиненням виконавчого напису, його реалізацією та вартість послуг незалежного експерта-субєкта оціночної діяльності.

Право обирати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки належить іпотекодержателю ( п. 10.5 Іпотечного договору).

Згідно вимоги за вих. № 5458 від 25.07.2011 р. банк повідомляв, що у разі залишення без задоволення цієї вимоги протягом 30 - денного строку, ВАТ «Сведбанк» будучи іпотекодержателем, з метою захисту порушених прав та інтересів розпочне звернення стягнення за Іпотечним договором. Доказом отримання вимоги іпотекодавцем (ТОВ «Атлантик Плюс») є поштове повідомлення про вручення рекомендованого відправлення від 25.07.2011 р.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін) якщо інше не обумовлено договором або законом (ст. 590 ЦК України).

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки ( ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05.06.2003 р. (далі Закон № 898). Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з встановлених ст. 12 цього Закону підстав за рішенням суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, місцевий суд дійшов висновку, що позичальник не виконував зобов'язань за Кредитним договором, а тому позивач на підставі ст. 589 ЦК України, п. 10.3 Іпотечного договору мав право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як встановлено матеріалами справи, на день пред'явлення позову та розгляду справи зобов'язання за Кредитним договором не виконано, сума заборгованості щодо якої позивачем заявлено вимоги про погашення за рахунок предмета іпотеки є : сума кредиту в розмірі 677 027, 02 доларів США, нараховані проценти в розмірі 229 534 доларів США,пеня за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 43 502, 59 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 27 838, 22 доларів США. Наведене свідчить про порушення договірних зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати процентів в порядку та на умовах, встановлених Кредитним договором.

З огляду на висновки постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі» місцевий суд вважав, що станом на 13.04.2012 р. заборгованість в сумі 977 901, 83 доларів США за офіційним курсом НБУ складає 7 808 546, 11 грн.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовано, в зв'язку з чим вимоги банку звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості Кадуна А.В. за Кредитним договором шляхом продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою іпотекодавця і іпотекодержателя або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна (ч. 6 ст. 38 Закону № 898 ).

Початкова ціна продажу предмета іпотеки на підставі ч. 2 ст. 43 Закону № 898 встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом оцінки.

При укладенні Іпотечного договору сторони п. 4 передбачили, що за згодою сторін предмет іпотеки оцінюється в 1 157 009 доларів США, що за курсом Національного банку України на день укладення договору становить 5 842 895 грн.

Місцевий суд врахував пояснення позивача щодо визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності у разі реалізації нерухомого майна в межах виконавчого провадження, однак вимоги, що ставляться положеннями ст. 39 Закону № 898 передбачають зазначення початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації саме в судовому рішенні, тому початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації за відсутності доказів про недосягнення згоди між іпотекодавцем та іпотекодержателем з цього приводу слід вважати 1 157 009 доларів США тощо.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду не знаходить.

Заяву позивача про відмову від позову в зв'язку з погашенням третьою особою заборгованості за Кредитним договором, апеляційний суд на підставі ст. 78 ГПК України до уваги не взяв, вважаючи, що таку відмову від позову можливо подавати лише до прийняття судового рішення по суті.

Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик Плюс» залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 13.04.2012 р. по справі № 22/521 - без змін.

Матеріали справи № 22/521 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Дикунська С.Я.

Судді Алданова С.О.

Калатай Н.Ф.