Постанова

від 20.11.2012 по справі 2а-2943/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 листопада 2012 року № 2а-2943/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Безсчасній Я.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем Джі Девелопмент», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Сервіс А -Плюс»про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними правочинами на суму 870 000, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва ДПС (далі по тексту також -Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем Джі Девелопмент»(надалі -Відповідач1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Сервіс А -Плюс», в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Сервіс А-Плюс»(код 35017678) в дохід держави всього отриманого за угодою на суму 870 000,00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ ДЖІ Девелопмент» (код за ЄДРПОУ -35463763) та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ ДЖІ Девелопмент» (код за ЄДРПОУ - 35463763) в дохід держави всього отриманого за угодою на суму 870 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що договір поставки №11/06/02 від 02.06.2011р., укладений Відповідачами є нікчемний, позаяк не спрямований на реальне настання юридичних наслідків, порушує публічний порядок, спрямований на незаконе заволодіння майном (коштами) держави шляхом безпідставного віднесення Відповідачем-1 сум до податкового кредиту з ПДВ та на валові витати з податку на прибуток, а з іншого боку - податкові зобов'язання по сплаті до державного бюджету податку на додану вартість незаконно перекладались на підприємство з ознаками фіктивності ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс»і до бюджету не сплачувались.

Представник Відповідача1 проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях проти позову, зазначив, що господарські операції за спірним договором відповідачами реально здійснені відповідно до вимог законодавства та підтвердженні первинною документацією.

Відповідач2 належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання явки уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки уповноваженого представника не повідомив. Будь-яких заперечень чи пояснень по суті розгляду справи не надав.

Відповідно до частини шостої ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ч.6 ст.128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов задоволенню не підлягає, з огляду про наступне.

Під час проведення позапланової невиїзної докуиентальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем Джі Девелопмент»з питань правильності нарахування та своєчасності оплати податку на додану вартість, Позивачем встановлено фінансово-господарські відносини позивача з ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс».

Судом встановлено, що 03.09.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ем Джі Девелопмент»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Сервіс А -Плюс», укладено договір поставки № №11/06/02 від 02.06.2011р.

Так, згідно даного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ем Джі Девелопмент»придбало у ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс»товар - будівельні матеріали, що підтверджується доданими до пояснень копіями договору та видаткової накладної №БС-21063 від 21.06.2011 р. ТОВ «Бізнес Сервіс А Плюс»(продавцем) надано ТОВ«Ем Джі Девелопмент»(покупцю) податкову накладну №09063 від 09.06.2011 р. на загальну суму 870000,00 грн., в тому числі ПДВ 145000,00 грн. Продавцем надано покупцю (отримувачу) на його вимогу підписані уповноваженою платником особою та скріплені печаткою податкові накладні, у яких зазначено всі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 201 Податкового Кодексу України.

У відповідності до п. 201.6. названої статті вказана сума податку на додану вартість за накладною №09063 повністю відображена в реєстрах отриманих накладних та у складі податкових декларацій з ПДВ, що подані до по Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва.

Вартість вказаного товару була оплачена на підставі платіжних доручень: №62 від 09.06.2011 р. на суму 200000,00 грн., №64 від 15.06.2011 р. на суму 450000,00 грн. та №70 від 21.06.2011 р. на суму 220000.00 грн.

Заборгованість по вказаним операціям на день надання, пояснень відсутня. Сплачена сума за товар у загальному розмірі 870000,00 грн. повністю відображена ТОВ «Ем Джі Девелопмент»в обігових сальдових відомостях. Зазначений товар ТОВ «Ем Джі Девелопмент»зберігало на складі ТОВ «Ресвуд», і в цьому ж червні місяці 2011 року товар було реалізовано кінцевому набувачу ПП «Анжеліка Трі Девелопмент», що зареєстровано за адресою: 04071, м. Київ, вул. Введенська, 32 оф. 77.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивачем проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності ТОВ «Бізнес Сервіс А Плюс»код за ЄДРПОУ 35017678 з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 30.06.2011 р. За результатами перевірки складено акт 20.09.2011р. №352/23-618/35017678.

В ході перевірки ТОВ «Бізнес Сервіс А Плюс»Позивачем встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) від ТОВ "Бізнес сервіс А-Плюс", що придбані у контрагентів.

Водночас в обґрунтування позовних вимог, Позивач покликається на відомості службової записки, отриманої від ГВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва від 19.05.2011р. №427/26-7, якою надано постанову про порушення кримінальної справи старшим слідчим СВ Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві капітаном міліції Вишневським А.В. від 17.05.2011р. за фактом підробки документів та фіктивного підприємництва за ознаками злочинів передбачених ч.1 ст. 358, ч. 2 ст. 205 КК України.

В ході розслідування кримінальної справи встановлено, що протягом 2007 - 2010 років невстановлена слідством особа, перебуваючи у невстановленому слідством місці, підробила від імені посадових осіб підприємства реєстраційні документи та податкову звітність.

Згідно висновку почеркознавчої експертизи від 17.05.2011р. №250 підписи від імені посадових осіб ТОВ «Бізнес Сервіс А Плюс»- виконані не ними, а іншою особою.

Враховуючи вищенаведене - усі операції купівлі-продажу за ТОВ "Бізнес сервіс А-Плюс" за період з 01.01.2011р. по 30.06.2011р. не підтверджені первинними документами, тому не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до „вигодонабувача".

З огляду на вказану інформацію Позивач вважає, що господарське зобов'язання між відповідачами вчинено з метою, яка не переслідувала створення взаємних прав та обов'язків, а натомість метою було ухилення від сплати обов'язкових податків та зборів, що суперечить інтересам держави та суспільства, одночасно суперечать моральним засадам суспільства , тобто є нікчемними відповідно до частини першої статті 203, частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, що є підставою для звернення до суду з позовом про стягнення в доход держави коштів, одержаних за таким нікчемним правочином.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з позовними вимогами Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС та вважає їх необґрунтованим, керуючись наступним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 Цивільного кодексу України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до частини другої статті 215 цього Кодексу недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За визначенням статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З аналізу наведених норм права вбачається, що для висновку про нікчемність правочину, вчиненого Товариством з обмеженою відповідальністю «Ем Джі Девелопмент»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Сервіс А -Плюс»у формі договору поставки, необхідно встановити невідповідність такого правочину загальним умовам чинності правочину та наявність мети, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

На думку Позивача, про наявність умислу у Відповідачів на укладення правочину з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства свідчить: факт порушення кримінальної справи №70-00547 по обвинуваченню гр. ОСОБА_3 (Директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Сервіс А -Плюс»); не підтвердження господарських операцій первинною документацією суб'єктів господарювання; підписи на фінансових документах, угодах, договорах, банківських виписках Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Сервіс А -Плюс»; здійснювали невідомі особи.

Щодо кваліфікації Позивачем правочину нікчемним з підстав порушення кримінальної справи за фактом підробки документів та фіктивного підприємництва, суд звертає увагу на наступне.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Така позиція суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеній у Постанові Пленуму від 06.11.2009 року № 9.

Факт порушення кримінальної справи відносно особи не є доказом її вини у вчиненні злочину. Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Крім того, Судом встановлено, що Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2012 р. у справі №2а-17804/11/2670 адміністративний позов ТОВ «Ем Джі Девелопмент»до ДПІ у Подільському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000113230 від 16.11.2011 р. задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №000113230 від 16.11.2011 p., яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Ем Джі Девелопмент»з податку на додану вартість на 145 000,00 грн. та застосовано штраф у сумі 1,00 грн.

Постанова у справі №2а-17804/11/2670 набрала законної сили 22.06.2012р.

Так, в межах справи №2а-17804/11/2670 досліджувалась правомірність висновку податкового органу про нікчемність договору поставки продукції №11/06/02 від 02.06.2011 p., який також є підставою для звернення з позовом у даній справі.

Зокрема, судовим рішенням у справі №2а-17804/11/2670 встановлено, що господарські операції за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р. щодо придбання ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс»у контрагентів-постачальників товарів (робіт, послуг) та продажу ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс»товарів (робіт, послуг) контрагентам-покупцям не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

При цьому, встановлено, що за договором поставки продукції №11/06/02 від 02.06.2011 ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс»було поставлено товар, факт поставки, якого підтверджується видатковою накладної БС-21063 від 21.06.2011 та податковою накладною № 09063 від 09.06.2011 та відповідної технічною документацією на товар .

Здійснення позивачем оплати за договором поставки продукції №11/06/02 від 02.06.2011 підтверджується платіжними дорученнями № 62 від 09.06.2011 на суму 200 000,00 грн., № 64 від на суму 450 000,00 грн. та № 70 від 21.06.2011 на суму 220 000,00 грн.

Факт зберігання отриманого за договором поставки продукції №11/06/02 від 02.06.2011 товару на складі за адресою: Волинська область, Маневицький район, село Прилісне, вул. Центральна 17Ж, який належить ТОВ «Ресвуд», підтверджується договором зберігання № 02-06/11 від 02.06.2011 та актом приймання-передачі майна на зберігання від 02.06.2011, прибутковим касовим ордером № 6 від 30.06.2011 та листом № 19-02/12 від 19.02.2012, яким ТОВ «Ресвуд»у відповідь на запит суду підтвердило факт зберігання товару майна переданого позивачем згідно договору зберігання № 02-06/11 від 02.06.2011.

У подальшому отриманий від ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс»товар за договором поставки продукції №11/06/02 від 02.06.2011 був реалізований ПП «Анжеліка Трі Девелопмент»за договором купівлі-продажу будівельних матеріалів № 0020611 від 02.06.2011, відповідно до податкової накладної №010711/1 від 01.07.2011, що підтверджується Листом ПП «Анжеліка Трі Девелопмент»від 20.02.2012, до якого, зокрема, додано товарно-транспортні накладні на підтвердження транспортування товару отриманого ПП «Анжеліка Трі Девелопмент»за зазначеним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Конфіскаційні санкції, передбачені даною нормою, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування зазначених санкцій, передбачених частиною першою статті 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Отже, аналіз наведених приписів дає підстави для висновку про те, що для визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, та як наслідок -застосування зазначених конфіскаційних санкцій до учасників такого правочину, Закон передбачає наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність цього правочину публічно-правовим актам держави, що одночасно становить правопорушення у вигляді злочину чи адміністративно-правового делікту.

Враховуючи, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи (частина перша статті 92 Цивільного кодексу України), то виявлення умислу в діях учасників правочину передбачає обов'язкове встановлення персоналій посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставин, за яких такий умисел виник. Без з'ясування наведених фактичних даних саме по собі порушення юридичною особою правил здійснення господарської діяльності та несплата податків і зборів не може бути підставою для висновку про укладення правочину, який порушує публічний порядок.

В матеріалах даної справи відсутні докази на підтвердження відповідних обставин, як-от -притягнення винної особи (носія умислу) до кримінальної або адміністративної відповідальності за завідоме укладення протиправного правочину з метою ухилитися від сплати податків або отримати безпідставну податкову вигоду з бюджету. Недотримання ж Відповідачами податкової дисципліни є підставою для притягнення їх до відповідальності за порушення податкового законодавства.

Таким чином, доводи Позивача, викладені у позовній заяві спростовуються матеріалами даної адміністративної справи та імпетаривними приписами чинного законодавства України.

З огляду на вищевикладене, Суд прийшов до висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс»за договором поставки продукції №11/06/02 від 02.06.2011 р. мали реальний товарний характер, а відтак Позивач не мав правових підстав для визнання правочину №11/06/02 від 02.06.2011р нікчемним.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Так, позивач не надав належних та беззаперечних доказів, які б підтверджували укладення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, та які б свідчили про його нікчемність, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у задоволенні адміністративного позову ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС має бути відмовлено в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем Джі Девелопмент», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Сервіс А -Плюс» про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними правочинами на суму 870 000, 00 грн., - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур