Ухвала

від 05.03.2013 по справі 2а-2943/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2943/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів: Романчук О.М., Шелест С.Б.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника позивача - Перепелюка О.В.

представника ТОВ «Ем Джі Девелопмент» - Вертипорох Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем Джі Девелопмент», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Сервіс А-Плюс» про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2012 року -

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС звернулась у суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем Джі Девелопмент», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Сервіс А-Плюс», у якому просила стягнути в дохід держави кошти, отримані за нікчемним правочином на суму 870000,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2012 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність доводів позивача щодо нікчемності угоди, укладеної між відповідачами.

З такими висновками суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт від 20.09.2011 року № 352/23-618/35017678 та виявлені порушення товариством п. 1,2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201, п. 187.1 ст. 187 ПК України, що призвело до завищення податкових зобов'язань у сумі 3735054,00 грн., та завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 3731321,00 грн. за квітень, травень 2011 року.

В ході перевірки ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» позивачем встановлено відсутність реальної можливості поставок товариством товарів (робіт, послуг), що придбані у контрагентів.

Також, позивачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ем Джі Девелопмент» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт від 29.10.2011 року №426/23-304/35463763 та виявлені порушення товариством п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 145000,00 грн. за червень 2011 року.

Як убачається із позовної заяви, підставою для звернення у суд стало виявлення податковим органом під час перевірки відповідачів, укладення ними угоди, яка суперечать п.п. 1, 2 ст. 215, п. 1, 5 ст. 203 ЦК України, тобто є нікчемною, а тому не створює правових наслідків.

Вказані висновки контролюючого органу ґрунтуються на матеріалах розслідування ГВПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва кримінальної справи, порушеної за фактом підробки документів та фіктивного підприємництва за ознаками злочинів передбачених ч.1 ст. 358, ч. 2 ст. 205 КК України, в ході якої, згідно висновків почеркознавчої експертизи, встановлено, що підписи від імені посадових осіб ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» виконувались не ними, а іншими невстановленими особами.

Окрім того, в акті перевірки зроблено висновок про те, що фактичне здійснення господарських операцій між відповідачами не підтверджується з урахуванням реального часу здіснення таких, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна.

Аналізуючи наведені доводи, колегія суддів зважає на таке.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

За визначенням Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36. п. 14.1 ст. 14)

За приписом статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

У статті 203 Цивільного кодексу України, визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Серед них, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1)

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).

Відповідно до частини другої статті 215 цього Кодексу недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Отже, вирішення спорів, пов'язаних із стягненням у доход держави коштів, отриманих за нікчемним правочином, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Підтвердженням винуватості особи у вчиненні правочинів, які суперечать інтересам держави, в силу ст. 62 Конституції України, може бути лише обвинувальний вирок суду, яким установлено відповідні обставини.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази існування будь-яких обвинувальних вироків стосовно посадових осіб відповідачів.

Колегією суддів установлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2012 року у справі №2а-17804/11/2670 за адміністративним позовом ТОВ «Ем Джі Девелопмент» до ДПІ у Подільському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000113230 від 16.11.2011 р. задоволено позовні вимоги, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №000113230 від 16.11.2011 p., яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Ем Джі Девелопмент» з податку на додану вартість на 145 000,00 грн. та застосовано штраф у сумі 1,00 грн. Зазначена постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2012 року, відтак набрала законної сили з моменту проголошення ухвали.

Так, в межах справи №2а-17804/11/2670 досліджувалась правомірність висновку податкового органу про нікчемність договору поставки продукції № 11/06/02 від 02.06.2011 pоку, який підлягає дослідженню в межах даної справи.

Зокрема, судовими рішеннями у справі №2а-17804/11/2670 встановлено, що за договором поставки продукції № 11/06/02 від 02.06.2011 року ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс»було поставлено товар, факт поставки, якого підтверджується видатковою накладною БС-21063 від 21.06.2011 року та податковою накладною № 09063 від 09.06.2011 року та відповідною технічною документацією на товар.

Здійснення ТОВ «Ем Джі Девелопмент» оплати за зазначеним договором підтверджується платіжними дорученнями № 62 від 09.06.2011 року, № 64 від 15.06.2011 року та № 70 від 21.06.2011 року на загальну суму 870000,00 грн.

Факт зберігання отриманого за вказаним договором поставки продукції товару на складі за адресою: Волинська область, Маневицький район, село Прилісне, вул. Центральна 17-Ж, який належить ТОВ «Ресвуд», підтверджується договором зберігання № 02-06/11 від 02.06.2011 року та актом приймання-передачі майна на зберігання від 02.06.2011 року, прибутковим касовим ордером № 6 від 30.06.2011 року та листом № 19-02/12 від 19.02.2012 року, яким ТОВ «Ресвуд» у відповідь на запит суду підтвердило факт зберігання товару майна переданого товариством згідно згаданого договору зберігання.

У подальшому отриманий від ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» товар за договором поставки продукції №11/06/02 від 02.06.2011 року був реалізований ПП «Анжеліка Трі Девелопмент» за договором купівлі-продажу будівельних матеріалів № 0020611 від 02.06.2011 року, відповідно до податкової накладної № 010711/1 від 01.07.2011 року, що підтверджується листом ПП «Анжеліка Трі Девелопмент» до якого, зокрема, додано товарно транспортні накладні на підтвердження транспортування товару отриманого ПП «Анжеліка Трі Девелопмент» за зазначеним договором.

У справі № 2а-17804/11/2670 місцевий та апеляційний адміністративний суд прийшли до висновку про те, що господарські операції між ТОМ «Ем Джі Девелопмент» та ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс» за договором поставки продукції № 11/06/02 від 02.06.2011 року мали реальний товарний характер, а правочин був безпідставно визнаний податковим органом нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено належним чином відсутність реального характеру господарських взаємовідносин за договором поставки продукції № 11/06/02, укладеного між ТОВ «Ем Джі Девелопмент» та ТОВ «Бізнес Сервіс А-Плюс».

Зважаючи на наведене, судовою колегію не встановлено підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 206, 212, 254, КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 листопада 2012 року залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Романчук суддяС.Б. Шелест

(Повний текст ухвали складений 11 березня 2013 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Романчук О.М

Шелест С.Б.