Ухвала

від 28.11.2012 по справі 38/357

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

28.11.12 р. Справа № 38/357

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Шилової О.М.,

суддів Сгари Е.В., Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув матеріали справи

за позовом Прокурора Старобешівського району Донецької області, смт.Старобешеве в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м.Київ, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м.Донецьк

до

відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сладкая Жизнь", м.Макіївка, Донецька область

відповідача 2: Публічного акціонерного товариства НАСК «ОРАНТА», м.Київ в особі Донецької обласної дирекції ПАТ НАСК «ОРАНТА», м.Донецьк

про стягнення завданої шкоди у сумі 38052,20грн., яка складається з вартості ремонтних робіт у сумі 28422,00грн. та вартості витоку природного газу у повітря на суму 9630,20грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Осипенко Ю.С. - за посвідченням №003174,

від позивачів: Афендиков А.В. - за дов. від 05.06.2012р.,

від відповідача 1: Оксаниченко А.С. - за дов. №3 від 04.01.2011р.,

від відповідача 2: не з'явився.

Позивач, Прокурор Старобешівського району Донецької області, смт. Старобешеве в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м.Київ, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м.Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сладкая Жизнь", м.Макіївка, Донецька область про стягнення завданої шкоди у сумі 38052,20грн., яка складається з вартості ремонтних робіт у сумі 28422,00грн. та вартості витоку природного газу у повітря на суму 9630,20грн.

Ухвалою господарського суду від 21.02.2012р. до участі у справі у якості другого відповідача було залучено Публічне акціонерне товариство НАСК «ОРАНТА», м.Київ в особі Донецької обласної дирекції ПАТ НАСК «ОРАНТА», м.Донецьк (т.1, а.с.93).

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 19.09.2012р. у зв'язку із переведенням судді Лейби М.О. до колегії з розгляду справ про банкрутство та визначенням іншої спеціалізації спорів справу №38/357 передано на повторний автоматичний розподіл.

Автоматизованою системою «Документообіг суду» для розгляду справи №38/357 призначено головуючого суддю Шилову О.М.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 28.11.2012р. у зв'язку з перебуванням судді Левшиної Г.В. у відпустці внесено зміни до складу судової колегії: суддю Левшину Г.В. замінено на суддю Сич Ю.В.

За змістом ст.ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами про захист прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.

Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В такій позовній заяві прокурор повинен вказати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, та самостійно визначити, в чому саме полягає порушення інтересів держави.

Прокурором Старобешівського району наступним чином визначено, в чому полягає порушення інтересів держави. Відповідно до ст.7 Закону України «Про трубопровідний транспорт України» магістральний трубопровідний транспорт має важливе народногосподарське та оборонне значення. Згідно Договору №14/1074/08 про передачу права користування державним майном, що не підлягає приватизації, НАК «Нафтогаз України» передало ВАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» право строкового користування майном, що не підлягає приватизації. Відповідно газорозподільні газопроводи та споруди на них ВАТ «Донецькоблгаз» є державним майном (т.1, а.с.4-5).

В судовому засіданні представник прокуратури пояснив, що порушення відповідачем-1 інтересів держави полягає у пошкодженні газопроводу, який є об'єктом державної власності, та нанесення таким чином державі збитків (Протокол судового засідання від 28.11.2012р., т.2, а.с.63).

Зазначене спростовується матеріалами справи, з яких вбачається, що 31.12.2008р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (Компанія) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (Користувач) було укладено Договір про передачу права користування державним майном, що не підлягає приватизації, №14/1074/08 (далі - Договір, а.с.19-28).

Згідно з п.1.1. Договору Компанія передає Користувачу право строкового користування державним майном, що не підлягає приватизації і на підставі постанови Кабінету Міністрів України №747 було передане у користування Компанії (далі - державне майно), а також майно, що на момент передачі знаходиться на балансі Користувача, не увійшло до його статутного фонду та експлуатується ним з метою забезпечення розподілу та постачання природного і нафтового газу споживачам.

Відповідно до підп.«а», «в» п.1.2. Договору до державного майна, зокрема, відносяться: газорозподільні газопроводи та споруди на них, а також інше державне майно, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №747 було передане у користування Компанії; майно, передане на баланс Користувачу та яке набуло статусу державного до дати укладення Договору, а також протягом строку його дії.

З пункту 3.5. Договору вбачається, що ризик випадкового знищення або пошкодження державного майна несе Користувач з дати укладення Договору та до моменту припинення у Користувача права володіння державним майном.

На момент ДТП від 25.10.2011р., під час якої було пошкоджено розподільний газопровід середнього тиску, Договір діяв і право володіння Користувачем державним майном припинене не було, тобто ризик випадкового знищення або пошкодження зазначеного державного майна несло Відкрите (Публічне) акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», а отже, випадкове знищення або пошкодження газорозподільного газопроводу та опори відносилось до ризиків ведення товариством власної господарської діяльності. Таким чином, збитки в результаті ДТП від 25.10.2011р. були понесені не державою, а суб'єктом господарювання - ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз».

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що прокурор звернувся до суду не з метою захисту інтересів держави, а в інтересах юридичної особи приватного права - ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз».

В резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. №3-рп/99 зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Відповідно до п.2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно зі ст.29 Господарського процесуального кодексу України зазначений орган набуває статусу позивача.

Судом встановлено, що виходячи зі змісту преамбули позовної заяви, прокурором визначено у якості позивача Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, м.Київ, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України", м.Київ, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м.Донецьк, в той час як Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не є учасником спірних цивільно-правових відносин, які склалися між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» та відповідачами у даній справі.

Судом також встановлено, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості України було штучно визначено прокурором у якості позивача, в той час як Міністерство не є учасником спірних цивільно-правових відносин, які склалися між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» та відповідачами у даній справі. Крім цього, згідно з резолютивною частиною позовної заяви вимог на користь Міністерства енергетики та вугільної промисловості України прокурором заявлено не було, внаслідок чого судом встановлено, що в якості позивача фактично було визначено ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз».

Таким чином, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України та Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не можуть бути позивачами за предметом позову у справі №38/357, а ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», визначене прокурором як позивач, є підприємством, яке не здійснює функцій органу виконавчої влади, тому не може бути визнане судом «органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» за змістом ст.2 Господарського процесуального кодексу України та рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. №3-рп/99.

В абз.4 п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» від 23.03.2012р. №7 зазначено: «Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України».

За таких обставин позовні вимоги прокурора у даній справі підлягають залишенню без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України - внаслідок неправильного визначення прокурором позивачів за вимогами про захист інтересів держави.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру"; ч.ч.1, 3 ст.2, ст.29, п.1 ч.1 ст.81, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Прокурора Старобешівського району Донецької області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м.Київ, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м.Донецьк до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сладкая Жизнь", м.Макіївка Донецької області; 2) Публічного акціонерного товариства НАСК «ОРАНТА», м.Київ в особі Донецької обласної дирекції ПАТ НАСК «ОРАНТА», м.Донецьк про стягнення завданої шкоди у сумі 38052,20грн., яка складається з вартості ремонтних робіт у сумі 28422,00грн. та вартості витоку природного газу у повітря на суму 9630,20грн. - залишити без розгляду.

Головуючий суддя Шилова О.М.

Суддя Сгара Е.В.

Суддя Сич Ю.В.