Постанова

від 06.12.2012 по справі 26-29/363-07-8649

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2012 р. Справа № 26-29/363-07-8649

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -суддіДерепи В.І., суддів :Грека Б.М., -(доповідача у справі). Палія В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЮжненської міської ради на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 27.09.12 у справі№ 26-29/363-07-8649 господарського судуОдеської області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Комінтернівського району електричних мереж" доЮжненського міського комунального підприємства електромереж третя особаЮжненська міська рада за участюПрокуратури міста Южного Одеської області простягнення суми за участю представників від: скаржникаГалер Є.С. (дов. від 25.08.11) сторінне з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Южненського міського комунального підприємства електромереж 178138,40 грн. заборгованості за спожиту електроенергію за Договором № Кю-1235 про постачання електричної енергії від 01.08.06, а також нарахованих на цю заборгованість 13482,79 грн. пені, 2419,27грн. річних, 11839,70 грн. інфляційних.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.11.08, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.12 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Мирошниченко М.А., суддів: Головей В.М., Шевченко В.В.), позов задоволено та стягнуто 178138,40 грн. основного боргу, 13482,79 грн. пені, 11839,70 грн. інфляційних втрат, 2419,27 грн. 3% річних, 2058,80 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Судові акти мотивовані доведеністю суми заборгованості.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, Южненська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові відмовити. Касаційна скарга мотивована тим, що висновок експертиз не є належним доказом, оскільки відповідачу відмовили у задоволенні клопотання про виклик експерта та про його відвід. Крім того, договір №Кю-1235 від 01.08.06 є неукладеним, а відповідно і відсутні підстави для стягнення грошових коштів.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 01.08.06 між позивачем та відповідачем у справі був укладений Договір № Кю-1235 про постачання електричної енергії на строк до 31.12.06. Відповідно до розділу 1 Договору, позивач (постачальник) продає електричну енергію на об'єкти відповідача в межах визначених договором, умовами та обсягами постачання електроенергії та потужності, а відповідач зобов'язаний щомісячно своєчасно здійснювати оплату відпущеної йому електроенергії та виконувати інші умови договору. Пунктом 1 Додатку 4 до Договору розрахунковий період становить з 30 по 30(31) число попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. Додатковою угодою від 02.04.07 та встановлений розрахунковий період з 25 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. Розділом 4 Договору сторони також передбачили відповідальність за неналежне виконання умов договору, в т.ч. можливість на рахування та стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за несвоєчасне внесення відповідачем платежів за отриману електроенергію.

У спірний період, тобто з 01.08.06 по 01.10.07 позивач виконував свої зобов'язання по договору в повному обсягу. Судами встановлено, що з наявних в матеріалах справи належних та достатніх доказів, а саме з звітів про кількість щомісячної спожитої електричної енергії за вказаний вище період, рапорту спожитої електроенергії відповідачем за серпень 2006р., актів про обсяги спожитої енергії за вказаний вище період спожиття, копій виставлених відповідачеві рахунків-фактур за вказаний період споживання електроенергії, вбачається, що відповідачем вказаний період спожито 782233 кВт/год електричної енергії на суму 2348880,28 грн. Позивач виписував відповідачу рахунки за спожиту енергію в період з 01.09.06 по 01.10.07, однак останній повністю їх оплатив, і має заборгованість в сумі 178138,40 грн.

Для визначення наявності та розміру заборгованості у справі призначалася експертиза. Відповідно до висновку судово-економічної експертизи від 03.07.12 №4229/4230: обсяг електроенергії, який отримано Южненським міським комунальним підприємством електромереж від ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" у період з серпня 2006 року по жовтень 2007 року складає 7896125 кВтг, та вартість переданої електроенергії складає 1741322,10 грн. Вартість втраченої електроенергії Южненським міським комунальним підприємством електромереж у період з серпня 2006 року по жовтень 2007 року складає 149162,85 грн. без ПДВ. Вимоги ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" до Южненського міського комунального підприємства електромереж про стягнення заборгованості за спожиту та втрачену електричну енергію за період з серпня 2006 року по жовтень 2007 року документально обґрунтовані в сумі 178995,43 грн. у тому числі ПДВ у сумі 29832,57 грн., а не у сумі 178138,40 грн. згідно позовних вимог. Різницю у сумі 857,03 грн. по наданим документам обґрунтувати не надається за можливе.

На підставі вищевикладених обставин справи, судами зроблено висновок про обґрунтованість позовних вимог позивача та правильність здійсненого ним розрахунку кількості поставленої відповідачу та спожитої останнім електроенергії та її вартості, а також наявність вказаної позивачем заборгованості підтверджується сукупністю доказів у справі а також висновком судової експертизи проведеної п процесі апеляційного провадження.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими, оскільки матеріалів справи вбачається та визнається представником відповідача в процесі апеляційного провадження, що відповідач дійсно отримував від позивача електроенергію за цим договором і частково оплачував її.

Слід вказати, що за змістом ст. 11 Цивільного кодексу України) права і обов'язки сторін виникають з відповідних дій осіб, споживання електроенергії відповідачем є конклюдентною дією, яка породжує обов'язок її (використаної електроенергії) оплати, незалежно від оформлення таких правовідносин відповідним договором.

Щодо укладеності договору Кю-1235, то судами це питання перевірялося та з цього приводу встановлено наступне. Зміст Договору, його форма та зміст відповідають вимогам законодавства (в т.ч. Закону України „Про електроенергетику" та Правилам користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.96 № 28, зареєстрованих в Мінюсті України 14.11.02 за № 903/7191). Дійсність цього договору неодноразово підтверджувалось рішеннями господарських судів різних інстанції по іншим справам, які розглядали спори по виконанню умов цього договору, при чому, відповідач визнавав факт його укладання. З матеріалів справи вбачається та визнається представником відповідача, що відповідач дійсно отримував від позивача електроенергію за цим договором і частково оплачував її.

Судами також цілком правомірно зазначено, що визначення договору як неукладеного, може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами. За таких обстави судами цілком обґрунтовано задоволено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 13482,79 грн., збитків від інфляції та 3% річних в сумі 11839,79 грн. та 2419,27 грн. відповідно, оскільки стягнення цих нарахувань передбачено ст. 549 ЦК України, ст. 231 ГК України , розділом 4 Договору та ст. 625 ЦК України. Також суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду про те, що права Южненської міської ради не порушуються судовими актами у даній справі, оскільки стягнення має місце з іншої юридичної особи, який має свою власну правосуб'єктність.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст.111-5 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 111 5, 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Южненської міської ради залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.12 у справі №26-29/363-07-8649 залишити без змін.

Головуючий - суддя В.І. Дерепа

Судді Б.М. Грек

В.В. Палій