Постанова

від 02.12.2008 по справі 36/291

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

36/291

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 02 грудня 2008 р.                                                                                    № 36/291  

               Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В., Уліцького А.М.,

розглянув касаційну скаргу

Управління комунального майна району виконавчого органу Оболонської районної у місті Києві ради (Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації)

на постанову від 18.09.08 Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 36/291 господарського суду міста Києва

за позовомУправління комунального майна району виконавчого органу Оболонської районної у місті Києві ради (Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації)

доПриватного підприємства "Софтсервіс Україна"

провиселення з приміщення

у справі взяли участь представники

позивача: Саушкіна О.В.,

відповідача: Кравчук В.В., Маріненко В.К.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 09.02.2008 (суддя Т.Трофименко) позовні вимоги задоволено - відповідача виселено зі спірного приміщення, оскільки ним не подано доказів правомірності користування цим приміщенням.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2008 (судді: Л.Репіна, О.Синиця, С.Буравльов) рішення скасовано та в позові відмовлено. Постанова мотивована тим, що відмова у продовженні договору оренди безпідставна.

Позивач в касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати і залишити без змін рішення місцевого суду. Постанова винесена з порушенням вимог ч.1 ст.777 ЦК України. Висновок апеляційного суду про належне виконання відповідачем умов договору оренди спростовується матеріалами справи, які суд в порушення вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України не досліджував. На 09.03.2008р. - час припинення договору борг відповідача складав 1267 грн. 27 коп., комунальне майно не було застраховано всупереч вимогам п.4.10 договору сторін. Від участі в конкурсі відповідач відмовився, тобто від пропозицій щодо умов майбутнього договору оренди. Доводи щодо наявності у відповідача переважного права відповідачем не заявлялися, а апеляційним судом не розглядалися.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга  підлягає задоволенню   з наступних підстав.          

Відповідно до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судом першої інстанції встановлено:

9 березня 2008 року закінчилася дія договору №04177 оренди відповідачем приміщення 70,3 кв.м. для офісу за адресою: м. Київ, пр.Оболонський,14Б.

Позивач листом № 207-УМ від 01.04.2008 повідомив відповідача, що дія договору оренди припинилася з 09.03.2008 і запропонував у 5-ти денний строк звільнити орендоване приміщення. Лист-попередження відповідачем отриманий.

Відповідач орендоване приміщення не звільнив та позивачу не повернув.

Відповідач не надав суду доказів правомірного користування спірним приміщенням після закінчення дії договору оренди.

Натомість суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач має переважне право на продовження договору оренди приміщення, оскільки належним чином виконував умови договору оренди і приміщення позивачу для власних потреб не потрібно, а буде виставлено на конкурс.

На спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Згідно ст.ст.26,27 цього закону, ст.291 Господарського  кодексу України  договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. При припиненні договору найму наймач зобов'язаний повернути наймодавцеві майно негайно у тому стані, який обумовлений в договорі, про що зазначено в ст.785 ЦК України.

Частиною 3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий строк. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладання договору припиняється.

Відповідно ч.1 ст.777 ЦК України наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладання договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором –у розумний строк.

Поняття переважного права орендаря означає надання йому переваги орендодавцем у разі наявності пропозицій інших господарюючих суб'єктів, що містять умови рівні з умовами особи, що наділена переважним правом.

Апеляційним судом було встановлено, що спірне приміщення буде передано в оренду по конкурсу. Відповідач своїм правом участі в конкурсі, а також умовами договору (п.5.4) щодо реалізації переважного права не скористався.

Окрім того, предметом даного господарського спору є виселення відповідача із займаних приміщень у зв'язку з припиненням договору оренди, а питання можливої реалізації колишнім орендарем переважного права на продовження договору оренди на новий строк можуть бути лише предметом іншого позовного провадження.

З матеріалів справи не вбачається подання ПП "Софтсервіс Україна" відповідного зустрічного позову, а тому передчасно встановлюючи наявність у нього переважного права на оренду спірного приміщення, суд апеляційної інстанції фактично вийшов за межі позовних вимог всупереч вимогам п.2 ст.83 ГПК України.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд неправильно застосував ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", в зв'язку з чим постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням без змін первісного рішення по справі.

Керуючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління комунального майна району виконавчого органу Оболонської районної у місті Києві ради (Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації) задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2008 у справі №36/291 скасувати, а рішення господарського суду м.Києва від 09.06.2008 у цій справі залишити без змін.

Головуючий, суддя                     В.Овечкін

Судді                    Є.Чернов

                    А.Уліцький