Постанова

від 05.12.2012 по справі 14/363

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2012 р. Справа№ 14/363

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Корсакової Г.В.

при секретарі

судового засідання: Ростовська І.Ю.

за участі представників

сторін:

від заявника

(відповідача): Філь А.В. - дов. б/н від 01.07.2012 р.;

від стягувача

(позивача): Награбовський О.В. - дов. б/н від 23.11.2012 р.;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.10.2012 р.

у справі № 14/363 (суддя Митрохіна А.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа»

про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню

за заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

про видачу судового наказу на виконання рішення постійнодіючого Третейського суду при Асоціації український банків у справі №1354/09 від 12.01.2010 р.

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа»

про стягнення 5 441 713,16 грн..

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.12.2010 Заяву ПАТ "Укрсоцбанк" від 06.08.2010 р. № 02-08/85-756 задоволено, видано Наказ на виконання Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12.01.2010 р. № 1354/09.

13.08.2012 р. відповідач (боржник за Наказом) звернувся до суду з Заявою від 07.08.2012р. № 190 про визнання Наказу Господарського суду міста Києва від 17.12.2010 р. №14/363 таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з укладенням Мирової угоди; стягнення виконавчого збору за проведення виконавчих дій з примусового виконання Наказу Господарського суду міста Києва від 17.12.2010 р. № 14/363; закінчити виконавче провадження з примусового виконання Наказу Господарського суду міста Києва від 17.12.2010 р. № 14/363.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.10.2012 р. № 14/363 вищевказану Заяву ТОВ "Константа" задоволено частковою, а саме:

- визнано Наказ Господарського суду м. Києва від 17.12.2010 р. №14/363 про стягнення на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" 5441713,16грн. заборгованості, 25 500,00 грн. витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом, виданий на виконання Рішення Третейського суду при Асоціації українських банків від 12.01.2010 р. № 1354/09 таким, що не підлягає виконанню;

- в іншій частині у задоволенні Заяви ТОВ "Константа" про визнання Наказу Господарського суду міста Києва від 17.12.2010 р. № 14/363 таким, що не підлягає виконанню - відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним Ухвалою, стягувач (позивач) - ПАТ "Укрсоцбанк" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати Ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.10.2012 р. № 14/363 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні Заяви ТОВ "Константа" відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована на тому, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної Ухвалу було допущено порушення норм як матеріального так і процесуального права.

Ухвалою КАГС від 31.10.2012 р. № 14/363 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ільєнок Т.В., судді: Коротун О.М., Корсакова Г.В. вищевказану апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" прийнято до апеляційного провадження та призначено її до розгляду.

Розпорядженням Секретаря судової палати КАГС від 28.11.2012 р. змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В.; судді: Гаврилюка О.М., Корсакова Г.В..

У судове засідання від 05.12.2012 р. з'явилися представники обох сторін та надали усні пояснення по справі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про необхідність залишити без задоволення апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк", Ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.10.2012 р. № 14/363 залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.08.2010 р. № 19/157/10 (суддя Даценко Л.І.) порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Константа", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Геращенка Д.В.

Розпорядженням Голови Господарського суду Запорізької області Немченко О.І. від 01.10.2010 р., справу № 19/157/10 про банкрутство ТОВ "Константа" передано на розгляд судді Дьоміній А.В..

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.10.2010 р. суддею Дьоміною А.В. справу № 19/157/10 прийнято до свого провадження, справі присвоєно № 19/157/10-25/195/10.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.11.2010 р. звільнено арбітражного керуючого Геращенка Д.В. від виконання обов'язків розпорядника майна боржника. Розпорядником майна ТОВ "Константа" призначено арбітражного керуючого Левченка В.В..

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.05.2011 р. (суддя Дьоміна А.В.) затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Константа", зобов'язано розпорядника майна боржника скликати перші загальні збори кредиторів відповідно до ст. 16 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2011 р. Ухвала господарського суду Запорізької області від 25.05.2011 р. № 19/157/10-25/195/10 залишена в силі.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2011 р. скасовано Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2011 р. та Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.05.2011 р. по справі № 19/157/10-25/195/10. Справу направлено на новий розгляд.

Відповідно до автоматичного розподілу справ, справа № 19/157/10-25/195/10 передана на розгляд судді Владимиренко І.В..

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.11.2011 р. суддя ВладимиренкоІ.В. прийняв справу № 19/157/10-25/195/10-12/5009/7270/11 до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.03.2012 р. усунено арбітражного керуючого Левченко В.В. від виконання ним обов'язків розпорядника майна ТОВ "Константа" та призначено розпорядником майна ТОВ "Константа" арбітражного керуючого Короленко І.М..

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.04.2012 р. у даній справі затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Константа" та зобов'язано розпорядника майна боржника скликати в 10-денний строк перші загальні збори кредиторів відповідно до ст.16 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Рішенням зборів кредиторів та комітету кредиторів зобов'язано надати суду у строк до 20.05.2012 р. Засідання суду, на якому буде вирішено питання про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство призначено на 29.05.2012 р..

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.05.2012 р. № 19/157/10-25/195/10-12/5009/7270/11 затверджено Мирову угоду між кредиторами та ТОВ "Константа", провадження у справі про банкрутство ТОВ "Константа" припинено.

Згідно п. 3.1 та 3.2 Мирової угоди, яка затверджена господарським судом, грошові зобов'язання ТОВ "Константа" перед ПАТ «Укрсоцбанк», які випливають з підстав, зазначених у пред'явленій ПАТ «Укрсоцбанк» Заяві про грошові вимоги до ТОВ "Константа" (зокрема, серед інших це Наказ Господарського суду м. Києва від 17.12.2010 р. № 14/363), припиняються відповідно до ст. 604 ЦК України за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Одночасно з укладенням Мирової угоди у ТОВ "Константа" виникають перед ПАТ "Укрсоцбанк" зобов'язання, передбачені Мировою угодою.

За умовами Мирової угоди (п. 2.2.4), кредиторські вимоги ПАТ "Укрсоцбанк", які були заявлені на підставі Наказу Господарського суду м. Києва від 17.12.2010 р. № 14/363, визнано в повному обсязі, віднесено до четвертої черги погашення кредиторських вимог та встановлено відстрочку погашення заборгованості до 31.12.2017 р. (п. 4.1.2 Мирової угоди).

Згідно ч.2 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Частина 4 ст. 117 ГПК України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Позивач (стягувач) - ПАТ "Укрсоцбанк", як в суді першої так і в апеляційній інстанції повністю заперечує проти визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню обґрунтовуючи це наступним.

Так, у запереченнях позивач вказав про те, що Мирова угода укладена між ТОВ "Контстанта" та кредиторами, зокрема, ПАТ "Укрсоцбанк" укладена без участі ПАТ "Урсоцбанк", а відтак не може вважатися такою, яка укладена відповідно до норм чинного законодавства, крім того Ухвала від 29.05.2012 р. № 19/157/10-25/195/10-12/5009/7270/11, якою затверджено зазначену Мирову угоду, станом на дату подання заяви ТОВ "Константа" (13.08.2012 р.) оскаржується. А відтак, з огляду на вищевказане підстави для задоволення Заяви ТОВ "Константа" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню відсутні.

Відповідно до ст. 32 ГПК доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Дослідивши наявні у справі матеріали, місцевим господарським судом встановлено, що позивачем (стягувачем) не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в Заяві відповідача (боржника).

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність визнати Наказ Господарського суду м. Києва від 17.12.2010 р. № 14/363 , виданий на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12.01.2010 р. №1354/09 таким що не підлягає виконанню.

Колегія суддів, погоджується з вищевказаним висновком місцевого господарського суду, приймаючи до уваги наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 117 ГПК України господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню, також і з інших причин. До таких інших підстав слід відносити зміну одного виконавчого документу (наказу) іншим виконавчим документом (мировою угодою). Відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавчими документами визнаються: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 35 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформлюється угодою сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 вказаного Закону, мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що підписавши мирову угоду, кредитор погодився з тим, що саме таким способом буде виконуватися судове рішення, на підставі якого його було включено до реєстру кредиторів.

Існування одночасно двох виконавчих документів є недопустимим, тому суд першої інстанції правомірно визнав таким, що не підлягає виконанню, Наказ від 17.12.2010 р. №14/363. Водночас, виконавчі дії можуть здійснюватися на підставі мирової угоди, затвердженої відповідною ухвалою, оскільки саме вона є виконавчим документом.

За своєю правовою природою, мирова угода одночасно є правочином і судовою процедурою у справі про банкрутство (стаття 4 Закону), тому місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що укладення мирової угоди між боржником і кредиторами є новацією.

Новація є особливим видом припинення зобов'язання за домовленістю сторін.

Частиною 2 ст. 604 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Тому, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладення мирової угоди між боржником і кредитором у справі про банкрутство (новація) є саме тією обставиною, яка є підставою для припинення зобов'язання боржника по Наказу Господарського суду м. Києва від 17.12.2010 р. № 14/363.

В даному випадку новація не припинила правового зв'язку сторін, оскільки замість зобов'язання, дія якого припинена, виникло узгоджене сторонами нове зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 08.11.2012 р. № 12/83/10 (колегія суддів: головуючий суддя - Дерепа В.І., судді: Грек Б.М., Палій В.В.).

Також, відповідач у своїй Заяві просив місцевий господарський суд закінчити виконавче провадження з примусового виконання Наказу Господарського суду м. Києва від 17.12.2010 р. №14/363 про стягнення з ТОВ "Константа" на користь АКБ "Укрсоцбанк" суми у розмірі 5 441 713,16 грн. - основного боргу та 25 500,00 грн. - третейського збору та заборонити стягнення виконавчого збору за проведення виконавчих дій з примусового виконання даного Наказу.

Розглянувши вищезазначені вимоги відповідача, суд першої інстанції, за оцінкою колегії суддів, дійшов правильного висновку про те, що зобов'язання закінчити виконавче провадження за Наказом Господарського суду м. Києва від 17.12.2010 р. № 14/363, виданим на виконання Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12.01.2010 р. № 1354/09 може бути предметом розгляду лише за зверненням однієї із сторін зі скаргою на дії або бездіяльність державного виконавця за порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Щодо вимоги заявника про заборону стягнення з ТОВ "Константа" виконавчого збору за проведення виконавчих дій з примусового виконання Наказу Господарського суду м. Києва від 17.12.2010 р. № 14/363 про стягнення з ТОВ "Константа" на користь АКБ "Укрсоцбанк" суми в розмірі 5 441 713,16 грн. - основного боргу та 25 500,00 грн. - третейського збору, господарським судом правомірно зауважено на наступному.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши пояснення представників сторін та перевіривши встановлені господарським судом фактичні обставини на наявних у справі матеріалах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмовити у задоволені клопотання заявника щодо закінчення виконавчого провадження з примусового виконання Наказу Господарського суду м. Києва від 17.12.2010 р. № 14/363 про стягнення з ТОВ "Константа" на користь АКБ "Укрсоцбанк" суми у розмірі 5 441 713,16 грн. - основного боргу та 25 500,00 грн. - третейського збору та заборони стягнення з ТОВ "Константа" виконавчого збору за проведення виконавчих дій з примусового виконання Наказу Господарського суду м. Києва від 17.12.2010 р. № 14/363 про стягнення з ТОВ "Константа" на користь АКБ "Укрсоцбанк" суми в розмірі 5 441 713,16 грн. - основного боргу та 25 500,00 грн. - третейського збору.

Посилання скаржника - ПАТ "Укрсоцбанк" у своїй апеляційній скарзі на те, що він не підписував мирової угоди у справі про банкрутство та не давав згоди на її укладення не заслуговують на увагу і спростовуються наступним.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст.35 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.

Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її.

Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 37 зазначеного Закону мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство.

Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Одностороння відмова від мирової угоди не допускається.

При цьому, колегією суддів взято до уваги те, що Ухвала Господарського суду Запорізької області від 29.05.2012 р. про затвердження Мирової угоди у справі № 19/157/10-25/195/10-12/5009/7270/11 про банкрутство боржника набрала законної сили, виконується боржником, а у разі примусового виконання наказу будуть порушені права боржника та інших кредиторів, під загрозою буде можливість щодо відновлення платоспроможності ТОВ "Константа", що є прямим порушенням преамбули Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст. 45 ГПК України, ч. 2 ст. 11 Закону України "Про судоустрій України".

Відповідно до ст. 117 ГПК України наказ має відповідати вимогам виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження", зокрема, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Згідно зі ст.1 24 Конституції України та ст. 115 ГПК України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Статтями 34, 37, 40, 40-1 ЗУ "Про виконавче провадження" не передбачено повернення виконавчого документу чи припинення виконання рішення з підстав, вказаних у ст.ст. 35-38 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п. 9 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавче провадження закінчується поверненням Державною виконавчою службою виконавчого документа без виконання на вимогу суду, який видав виконавчий документ.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відмови у задоволенні клопотання заявника про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання Наказу Господарського суду м. Києва від 17.12.2010 р. №14/363.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 14.12.2006 р. № 02/1758 (колегія суддів: головуючий суддя - Шевчук С.Р., судді: Владимиренко С.В., Кот О.В.).

Інші доводи апеляційної скарги внаслідок їх необґрунтованості не можуть бути підставою для скасування Ухвали Господарського суду м. Києва від 01.10.2012 р. № 14/363.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що під час розгляду даної справи Господарським судом м. Києва фактичні обставини встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.10.2012 р. № 14/363 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 р.

№ 14/363 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 р.

№ 14/363 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.

Матеріали справи № 14/363 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Ільєнок Т.В.

Судді Гаврилюк О.М.

Корсакова Г.В.

10.12.2012 р.