Постанова

від 05.02.2013 по справі 14/363

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа № 14/363 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Демидової А.М., Воліка І.М., Коваленко С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалувід 01.10.2012 господарського суду міста Києва та на постанову від 05.12.2012 Київського апеляційного господарського суду за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі№ 14/363 господарського суду міста Києва за заявою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" провидачу судового наказу на виконання рішення постійнодіючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 1354/09 від 12.01.2010 у третейській справі№ 1354/09 за позовомПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Константа" простягнення 5 441 713,16 грн. В судове засідання прибули представники сторін: позивачаП'ятецький С.В. (дов. від 17.01.2013 № 08.6-186/84-260); відповідачаКірюхін А.Т. (дов. від 01.07.2012 № б/н); Відповідно до Розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 05.02.2013 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегією суддів у наступному складі: головуючий суддя - Демидова А.М., судді - Коваленко С.С., Волік І.М..

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.12.2010 у справі №14/363 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (надалі - ПАТ "Укрсоцбанк") від 06.08.2010 за № 02-08/85-756 та видано наказ на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12.01.2010 № 1354/09 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа" (надалі - ТОВ "Константа") на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості у сумі 5441713,16 грн. та 25000,00 грн. судових витрат. На виконання цієї ухвали суду господарським судом міста Києва виданий наказ №14/363 від 17.12.2010.

13.08.2012 боржник - ТОВ "Константа" звернувся до господарського суду з заявою в порядку, передбачсеному ст. 117 ГПК України, про визнання наказу господарського суду міста Києва № 14/363 від 17.12.2010 таким, що не підлягає виконанню. Крім цього, в резолютивній частині зазначеної заяви боржник також просить суд заборонити виконавчій службі стягнення виконавчого збору за проверення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 14/363 від 17.12.2010 та закінчити виконавче провадження з примусового виконання наказу № 14/363 від 17.12.2010.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.2012 у справі №14/363 (суддя Митрохіна А.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 (колегія суддів: Ільєнок Т.В. - головуючий, судді - Гаврилюк О.М., Корсакова Г.В.), заяву ТОВ "Константа" задоволено частковою, а саме: визнано наказ господарського суду міста Києва від 17.12.2010 №14/363 про стягнення на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" 5441713,16 грн. заборгованості, 25 500,00 грн. витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом, виданого на виконання рішення Третейського суду при Асоціації українських банків від 12.01.2010 № 1354/09 таким, що не підлягає виконанню; в іншій частині у задоволенні заяви ТОВ "Константа" про визнання наказу господарського суду міста Києва від 17.12.2010 № 14/363 таким, що не підлягає виконанню - відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанції, кредитор - ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 01.10.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2012, і прийняти нове рішення про відмову задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що господарськими судами порушено норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема, ст. ст. 33, 43, 83, 103 Господарського процесуального кодексу України, ст. 604 Цивільного кодексу України, що призвело до прийняття незаконних судових актів.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2010 у справі № 14/363 задоволено заяву ПАТ "Укрсоцбанк" про видачу наказу на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12.01.2010 у третейській справі № 1354/09 про стягнення з ТОВ "Константа" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості у сумі 5441713,16 грн. та 25000,00 грн. судових витрат. На виконання цієї ухвали суду господарським судом міста Києва видано наказ № 14/363 від 17.12.2010.

Разом з тим, ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.08.2010 у справі № 19/157/10 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Константа", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Геращенка Д.В. Зазначена банкротна справа розглядалась судом неодноразово і ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.04.2012 у справі № 19/157/10 (№ 19/157/10-25/195/10-12/5009/7270/11) затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Константа" та зобов'язано розпорядника майна боржника скликати в 10-денний строк перші загальні збори кредиторів відповідно до ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Рішенням зборів кредиторів та комітету кредиторів зобов'язано надати суду у строк до 20.05.2012. Засідання суду, на якому буде вирішено питання про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство призначено на 29.05.2012.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.05.2012 у справі № 19/157/10-25/195/10-12/5009/7270/11 затверджено Мирову угоду між кредиторами та ТОВ "Константа", провадження у справі про банкрутство ТОВ "Константа" припинено.

За умовами Мирової угоди (п. 2.2.4), затвердженої у справі № 19/157/10-25/195/10-12/5009/7270/11 про банкрутство ТОВ "Константа", кредиторські вимоги ПАТ "Укрсоцбанк", що заявлені на підставі наказу господарського суду міста Києва № 14/363 від 17.12.2010, визнано у повному обсязі, віднесено до четвертої черги погашення кредиторських вимог та встановлено відстрочку погашення заборгованості до 31.12.2017 (п. 4.1.2 Мирової угоди). При цьому, відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 Мирової угоди, сторони погодили, що грошові зобов'язання ТОВ "Константа" перед ПАТ "Укрсоцбанк", які випливають з підстав, зазначених у пред'явленій ПАТ "Укрсоцбанк" заяві про грошові вимоги до ТОВ "Константа" (зокрема, серед інших це наказ господарського суду міста Києва від 17.12.2010 № 14/363), припиняються відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Одночасно з укладенням Мирової угоди у ТОВ "Константа" виникають перед ПАТ "Укрсоцбанк" зобов'язання, передбачені Мировою угодою.

В силу приписів частини 4 ст. 117 ГПК України, суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, з підстав, зокрема, якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою; або з інших причин. До таких інших підстав слід відносити погашення грошових вимог відповідно до Закону або договору.

Частиною 1 ст. 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)", під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. При цьому, частиною 2 ст. 37 цього Закону передбачено, що мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Відповідно до частини 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчими документами визнаються, зокрема, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

За таких обставин та враховуючи вищенаведені законодавчі приписи, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що мирова угода затверджена господарським судом у справі про банкрутство відповідно до частини 2 ст. 604 Цивільного кодексу України є новацією, оскільки укладаючи таку угоду сторони визначили, що зобов'язання між тими ж сторонами з того ж самого предмету (повернення кредитної заборгнованості) є припиненим, у зв'язку зі зміною їх новим зобов'язанням, які породжуєть інші права та обов'яки виїходячи з умов затвердженої судом мирової угоди. При цьому судами правомірно зауважено, що мирова угода затверджена господарським судом у справі про банкрутство в силу приписів Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є виконачим документом. З огляду на це, суди дійшли винсновку, щодо правомірноспі звернення боржника з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з тим, що зобов'язання боржника по наказу господарського суду міста Києва від 17.12.2010 № 17.10.2010 є припиненими на підставі мирової угоди затвердженої рішенням суду, що є правовою підставою для задоволення вимог боржника в цій частині.

За приписами ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", погашеними визнаються задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до Закону вважаються погашеними.

Таким чином, у справі про банкрутство вимоги кредиторів є погашеними внаслідок оплати боргу; обміну вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права; прощення; а також новації (укладання мирової угоди у справі про банкрутство).

Отже, суди попередніх інстанцій встановивши обставини справи щодо припинення зобов'язань боржника за наказом господарського суду міста Києва від 17.12.2010 № 17.10.2010 дійшли обгрунтованого та правомірного висновку про задоволення заяви боржника в цій частині.

В частині вимог боржника про заборону виконавчій службі стягнення виконавчого збору за проверення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 14/363 від 17.12.2010 та закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 14/363 від 17.12.2010, судами правомірно відмовлено взадоволенні заяви в цій частині, у зв'язку з тим, що зазначені вимоги можуть бути предметом розгляду лише за зверненням однієї із сторін зі скаргою на дії або бездіяльність державного виконавця за порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" .

Колегія судді Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки зазначені вимоги відносяться до оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, які розглядаються за заявою стгувача, боржника чи прокурора в порядку, передбаченому ст. 121 2 ГПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої й апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 та ухвалу господарського суду міста Києва від 01.10.2012 у справі № 14/363 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

С.С. Коваленко