Постанова

від 19.11.2012 по справі 19/020-07/4

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2012 р. Справа№ 19/020-07/4

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі судового засідання: Камінській Т.О.

розглядаючи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича фірма «Будматеріали ЛТД»

на рішення господарського суду Київської області

від 06.08.2012 року

у справі № 19/020-07/4 (суддя - Щоткін О.В.)

за позовом приватного акціонерного товариства «Київспецмонтажбуд», м.Київ

дотовариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича фірма «Будматеріали ЛТД», Київська область, смт Коцюбинське

про стягнення 420795,82грн.,

за участю представників:

від позивача: Шевченко К.В. - предст. (дов. №8В-А від 26.05.2008р.);

Маковеєв В.П. - директор;

від відповідача: Козимир Т.М. - предст. (дов. б/н від 05.11.2012р.);

Сторожук О.С. - предст. (угода №12/01 від 12.06.2012р.)

ВСТАНОВИВ:

В січні 2007 року приватне акціонерне товариство "Київспецмонтажбуд" (надалі - ПАТ "Київспецмонтажбуд", позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Будматеріали" ЛТД Торгово-виробничої фірми (надалі - ТОВ "Будматеріали" ЛТД ТВФ, відповідач) про стягнення 217 858,83 грн., з них: заборгованість за договорами підряду №31/1 та № 31/2 від 07.07.2005 року в сумі 207 682,39 грн., штрафні санкції - 7 891,93 грн., інфляційні втрати - 1 038,42 грн. та три проценти річних - 1 246,09 грн., мотивуючи вимоги тим, що відповідач лише частково провів з ним розрахунок за виконані роботи, без мотивованих причин відмовляється від підписання актів виконаних робіт та їх оплати.

В ході розгляду справи позивачем були подані заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Так, зокрема, поданим до господарського суду Київської області клопотанням від 26.02.2007 року позивач збільшив розмір позовних вимог на суму 4 269,18 грн. (т.1 а.с.116-117); клопотанням від 04.04.207 року - на суму 81 812,00грн. (т.1 а.с.245-246); клопотанням від 07.07.2008 року - на суму 57 058,00грн. (т.2 а.с.70-71); за наданим суду 07.07.2008 року обґрунтованим розрахунком остаточної суми заборгованості просив стягнути з відповідача 322 724,86 грн. (т.2 а.с.86-87), а за наступним розрахунком остаточної суми заборгованості станом на 07.07.2008 року - 114 841,72 грн. заборгованості згідно неоплачених актів виконаних робіт (№005 за листопад 2005 року на суму 50 058,00 грн.; №005 за лютий 2006 року на суму 6 040,98 грн.; №006 за лютий 2006 року на суму 58 74282 грн.) та 53 238,18 грн. заборгованості, вказаної у клопотаннях про збільшення позовних вимог від 20.03.2007 року та від 07.07.2008 року, 246,17 грн. пені, 129,55 грн. інфляційних втрат та 38,86 грн. - три проценти річних за договором № 31/1 від 07.07.2005 року та 149 898,59 грн. боргу, 543,01 грн. пені, 285,78 грн. інфляційних втрат та 85,73 грн. - три проценти річних за договором № 31/2 від 07.07.2005 року, а загалом 319 307,59 грн. (т.2 а.с.95-98).

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.01.2009р. у справі №19/020-07 рішення господарського суду Київської області від 11.09.2008 року, яким позовні вимоги були частково задоволені та стягнуто з відповідача на користь позивача 114 841,80 грн. основного боргу, 246,17 грн. пені, 129,55 грн. інфляційних втрат та 85,73 грн. 3 % річних, скасовано та постановлено нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю (т.2 а.с.112-116).

Постановою Вищого господарського суду України від 29.04.2009р., рішення суду першої інстанції від 11.09.2008 р. та постанова суду апеляційної інстанції від 26.01.2009р. у справі №19/020-07 були скасовані, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

В ході повторного розгляду справи позивачем 31.01.2011 року до місцевого господарського суду було подано клопотання в порядку статті 22 ГПК України про збільшення розміру позовних вимог, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь 176 465, 87 грн. основного боргу за договорами №31/1 та №31/2 від 07.07.2005 року, 4269,18 грн. - вартість проведеної експертизи, 14450,84 грн. - пені, 77144,29 грн. - інфляційних втрат, 20 334, 67 грн. - три проценти річних, а всього 292 634, 85 грн. (т.4, а.с. 97-99).

Згідно поданого позивачем 04.04.2011 року клопотання про збільшення розміру позовних вимог за договором № 31/2, останній просив додатково стягнути з відповідача суму боргу по акту № 3 та № 4 в сумі 102 518,09 грн. та штрафні санкції в сумі 4 368, 95 грн., 47 613,54 грн. - інфляційні втрати, 11 813, 45 грн. - три проценти річних, всього 166 314, 03 грн. (т. 5, а.с. 65-67), а всього - 458 948, 88 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 06.08.2012 року у справі №19/020-07/4 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Будматеріали"ЛТД ТВФ на користь ЗАТ "Київспецмонтажбуд" 176 466,36 грн. основного боргу, 15 889,07 грн. пені, 39 351, 99 грн. інфляційних втрат, 5 308,49 грн. - три проценти річних, 2 842,07 грн. судового збору, 66,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 6 607,00 грн. витрат за проведення судової експертизи, в іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.08.2012 року було виправлено описку, допущену у п. 2 рішення господарського суду Київської області від 06.08.2012 року у справі №19/020-07/4, замість помилково зазначеної організаційно-правової форми позивача - «закрите акціонерне товариство» зазначено вірну - «приватне акціонерне товариство».

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «Будматеріали"ЛТД ТВФ звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій порушило питання про скасування рішення господарського суду Київської області від 06.08.2012 року з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняття нового рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 року апеляційну скаргу ТОВ «Будматеріали"ЛТД ТВФ на рішення господарського суду Київської області від 06.08.2012 року у справі №19/020-07/4 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів: Рудченка С.Г., Пономаренка Є.Ю. та призначено до розгляду на 15.10.2012 року.

У зв'язку з перебуванням судді Рудченка С.Г. на лікарняному, розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 року у розгляді справи №19/020-07/4 була проведена зміна складу колегії суддів: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Буравльов С.І., Пономаренко Є.Ю.

На підставі розпорядження в.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2012 року, у зв'язку з перебуванням судді Буравльова С.І. у відпустці, розгляд справи №19/020-07 здійснюється колегією суддів у складі: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Пономаренко Є.Ю., Зеленін В.О.

В судовому засіданні представники скаржника вимоги апеляційної скарги підтримали, просили скаргу задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача не погодився з доводами апеляційної скарги, находить їх необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим просив судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В cудовому засіданні 19.11.2012 року колегією суддів апеляційного господарського суду було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишеним без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 07.07.2005 року товариство з обмеженою відповідальністю "Будматеріали"ЛТД Торгово-виробничої фірми (в тексті договору - замовник) та закрите акціонерне товариство "Київспецмонтажбуд"( в тексті договору - підрядник) уклали договір № 31/1, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконання роботи по реконструкції існуючих будівель нових адміністративних та складських приміщень для зберігання продовольчих товарів в смт. Коцюбинське, вул. Залізнична, 2 "Продовольчі склади", відповідно до проектно-кошторисної документації (т.1 а.с.7-9).

Згідно п. 2.1 договору №1, він набуває чинності з дня його укладання до моменту остаточного виконання сторонами всіх зобов'язань по договору.

Того ж дня, 07.07.2005 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору підряду №31/1 від 07.07.2005 року, якою визначили, що загальна вартість будівництва продовольчого складу №1 з надбудовою мансарди складає 888 607,20 грн. (т.1 а.с.10-11).

Даною угодою сторони також визначили термін будівництва - з 01.08.2005 року по 30.11.2005 року та набуття чинності угоди - з дня її підписання і до остаточного виконання сторонами зобов'язань по договору № 31/1.

01.02.2006 року сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору підряду №31/1 від 07.07.2005 року, за якою замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по будівництву продовольчого складу №5 згідно проектно-кошторисної документації.

Згідно п.п. 2.1, 3.1 додаткової угоди загальна вартість будівництва складу № 5 складає 1 174 938,74 грн., у тому числі ПДВ 195 823,12 грн., а термін будівництва - з 10.02.2006 року по 31.05.2006 року (т.1 а.с.15).

Як на доказ виконання робіт за договором № 31/1 від 07.07.2005 року позивач послався на копії актів приймання виконаних підрядних робіт № 001 за вересень 2005 року (т.1 а.с.133-134), № 002 за жовтень 2005 року (т.1 а.с. 135), № 005 за листопад 2005 року (т.1 а.с.136-137), № 004 за грудень 2005 року (т.1 а.с.138), № 005 за лютий 2006 року (т.1 а.с.12), № 006 за лютий 2006 року (т.1 а.с.13-14).

Пунктами 3.1, 3.6 договору № 31/1 від 07.07.2005 року сторони узгодили, що вартість робіт складає 35 % від загальної вартості об'єкта, а розрахунки за виконані роботи проводяться сторонами щомісячно по актах здачі-приймання виконаних робіт за фактично виконані роботи в межах програми будівництва та реконструкції на поточний рік.

Після підписання актів виконаних робіт, замовник сплачує підряднику вартість виконаних робіт на протязі 3-х банківських днів. Остаточний розрахунок проводиться після введення об'єкта в експлуатацію. Замовник перераховує підряднику кошти в розмірі не більше 50 % від загальної вартості робіт за поточний рік для закупівлі матеріалів (п.п. 3.7-3.9).

Водночас, 07.07.2005 року між ТОВ "Будматеріали" ЛТД ТВФ (в тексті договору - замовник) та закритим акціонерним товариством "Київспецмонтажбуд" (в тексті договору - підрядник) було укладено договір № 31/2 на виконання проектно-кошторисної документації по корегуванню документів на стадії "Проект" та виготовлення робочих креслень по реконструкції існуючих будівель і спорудження нових адміністративних та складських приміщень для зберігання продовольчих товарів в смт. Коцюбинське, вул. Залізнична, 2 "Продовольчі склади", відповідно до проектно-кошторисної документації (т.1 а.с.26-27).

Згідно п. 2.1 цього договору, за виконану проектно-кошторисну продукцію замовник сплачує виконавцю 5% від загальної вартості об'єкта проектування.

Після підписання актів виконаних робіт та передачі проектно-кошторисної документації згідно цих актів замовник сплачує виконавцю вартість виконаних проектних робіт на протязі 3-х банківських днів (п. 2.4 договору).

При цьому, у разі неналежного виконання або невиконання зобов'язань сторони несуть відповідальність у вигляді сплати подвійної облікової ставки НБУ за кожен день з моменту порушення зобов'язань (п. 4.2 договору).

Додатковою угодою № 1 від 07.07.2005 року до договору підряду № 31/2, предметом якої є виконання підрядником за дорученням замовника проектно-кошторисних робіт по корегуванню на стадії "Проект" та виготовлення робочого креслення продовольчих складів № 1 без мансарди, сторони визначили загальну вартість проектних робіт в сумі 40 345,15 грн. (т.1 а.с.28-29); додатковою угодою № 1 від 07.07.2005 року підрядник прийняв на себе зобов'язання по виконанню проектно-кошторисної документації по корегуванню та виготовленню робочих креслень продовольчого складу № 1 (без мансарди) та складу № 5 згідно технічного завдання замовника.

Пунктом п.2.1 цієї угоди сторони погодили вартість проектних робіт в сумі 127 380,50 грн. (т.1 а.с.30).

З матеріалів справи вбачається, що державним підприємством «Київський експертно-технічний центр» 31.08.2006 року було зроблено висновок 06В №04-1970-20650 щодо відповідності робочого проекту «Реконструкція існуючих будівель та будівництва адміністративних та складських приміщень для зберігання продовольчих товарів в смт. Коцюбинське по вул.. Залізнична,2» нормативно-правовим та нормативним актам з охорони праці та промислової безпеки (т.4 а.с.140).

Додатковою угодою № 2 від 21.02.2006 року до договору підряду № 31/2, предметом якої є виконання підрядником проектно-кошторисної документації по корегуванню та виготовленню робочих креслень мансарди продовольчого складу № 1, яка є підписаною лише позивачем, загальна вартість проектних робіт визначена в сумі - 61 813,06 грн. (т.1 а.с.31).

Додатковою угодою № 3 від 09.03.2006 року до договору підряду № 31/2, предметом якої є виконання підрядником проектно-кошторисної документації по корегуванню на стадії "Проект" та виготовлення робочих креслень адміністративно-побутового корпусу з контрольно-пропускним пунктом згідно технічного завдання замовника, яка також є підписаною лише позивачем, вартість проектних робіт вказана в сумі - 83 071,50 грн. (т.1 а.с.37).

За твердженням позивача, відповідач за виконані роботи розрахунок провів частково, у зв'язку з чим залишились неоплаченими виконані роботи за договором підряду № 31/1 від 07.07.2005 року: по акту №005 за листопад 2005 року на суму 50 058,00 грн., по акту №005 за лютий 2006 року на суму 11 591,10 грн., по акту №006 за лютий 2006 року на суму 58 742,82 грн. та по акту №007 за березень 2007 року на суму 48 696,00 грн., а всього 169 087,92 грн.

За договором підряду № 31/2 від 07.07.2005 року залишились неоплаченими станом на 21.02.2006 року виконані роботи по акту №2 - на суму 40 380,50 грн., по акту № 3 - на суму 61 813,06 грн., а станом на 10.03.2006 року - роботи по акту № 4 на суму 40 705,03 грн., а всього 142 898,59 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договорами підряду на момент вирішення спору складає 311 986,51 грн.

Під час розгляду справи судом першої інстанції, так і в ході апеляційного провадження відповідач наголошував на тому, що підстави для підписання та оплати спірних актів відсутні через неякісне та неповне виконання підрядних робіт, про що позивач повідомлявся листами від 15.02.2006 року, від 22.02.2006 року за №18, від 03.03.2006 року за №03, від 10.03.2006 року за №04.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що за відсутності кошторисної документації до дефектних актів від 30.09.2005 року та 22.11.2005 року суд дійшов необгрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог в частині робіт, включених до спірних актів та підписаних до них дефектних актів. Крім того, місцевим судом неправомірно стягнуто вартість робіт, вказаних у акті № 005 за лютий 2006 року по корчуванню пнів, оскільки не стосуються замовлених відповідачем робіт. Оскільки через неякісне виконання робіт з улаштування покрівлі скаржник був змушений залучати до виконання робіт інших підрядників, суд, не давши належної оцінки даним обставинам, дійшов висновку про стягнення на користь позивача їх вартості. Аналогічним чином, на переконання апелянта, місцевий суд визнав такими, що підлягають оплаті виконані позивачем роботи з фарбування приміщень вапном, прийнявши у якості належного доказу розписку, надану директором ТОВ «Будматеріали» ЛТД щодо обсягів цих робіт.

Місцевий господарський суд, надаючи оцінку наявним у справі та додатково наданими сторонами доказам, у тому числі висновкам проведених Київським НДІСЕ судово-будівельних експертиз від 03.06.2008 року та 26.06.2012 року, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог частково.

При цьому, суд першої інстанції вірно визначив природу правовідносин, що виникли між сторонами та зазначив, що такі мають ознаки договору будівельного підряду, згідно якого, в силу положень статті 875 ЦК України підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 03.06.2008 року за №10020/10021, проведеної КНДІСЕ в межах даної справи, вартість фактично виконаних робіт за договором № 31/1 від 07.07.2005 року становить 1 311 085,7 грн.

Оскільки експертом при визначенні вартості робіт було зроблено посилання на не підписані відповідачем акти виконаних робіт та дефектні акти, які не свідчать про освоєння робіт, а лише вказують на включення таких робіт до кошторису, судом першої інстанції було призначено повторну експертизу.

Так, у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 26.06.2012 року №3518/11 зазначено, що «перелік робіт, включених до актів приймання виконаних підрядних робіт із зазначеними у проектно-кошторисній документації будівельно-монтажними роботами з реконструкції існуючих будівель та будівництва нових адміністративних та складських приміщень для зберігання продовольчих товарів в смт. Коцюбинське по вулиці Залізничній, 2 та Договору №31/1 від 07.07.2005 року (у тому числі з роботами, включеними до Дефектних актів на виконання додаткових робіт) встановлено, що заявлені позивачем роботи відповідно до:

- акту №005 за листопад 2005 року виконані згідно із Дефектним актом від 22 листопада 2005 року щодо фактично виконаних робіт, які не ввійшли в кошторис об'єкту, по оздобленню фасаду складського приміщення №1, а саме: установлення і розбирання зовнішніх інвентарних риштувань, підготовлення поверхонь під фарбування, ґрунтувань поверхонь фасаду, фарбування із риштувань по підготовленій поверхні тощо. Даним Дефектним актом обумовлено включення фактично виконаних додаткових робіт до кошторису об'єкта;

- акту №005 за лютий 2006 року виконані згідно із Дефектним актом від 30 вересня 2005 року щодо фактичного виконання робіт, які не ввійшли в кошторис об'єкту, по підготовці території будівництва складу №5, а саме: перевезення будівельного сміття, звалювання дерев, корчування, перевезення та засипка пнів після корчування, влаштування щебеневої засипки на плямах корчування тощо. Даним актом обумовлено включення фактично виконаних додаткових робіт до кошторису об'єкта;

- акту №006 за лютий 2006 року виконані згідно із Локальним кошторисом №1 до договірної ціни на залишок робіт від 25.10.05р. на об'єкті будівництва складу №1, за виключенням робіт: улаштування стяжок цементних товщиною 20мм (для примикання покрівлі до парапету); улаштування покриття парапету; герметизація мастикою «Оксіпласт» вертикальних швів тощо. Мають місце розбіжності об'ємів виконаних робіт зазначених у пунктах: 9 Акту (відповідно до передбачених пунктом 31 Кошторису), 10,13 Акту (відповідно до передбачених пунктом 34 Кошторису) тощо, а також застосування іншої кошторисної норми при муруванні внутрішніх стін, зазначеної у пункті 2 Акту (відповідно до передбаченої пунктом 37 Кошторису), у тому числі і застосованого матеріалу;

- акту №007 за березень 2007 року (виготовленого у трьох варіантах з однаковим переліком робіт), виконані згідно із Локальним кошторисом №1 до договірної ціни на залишок робіт від 25.10.2005р. на об'єкті будівництва складу №1, але мають місце розбіжності об'ємів виконаних робіт зазначених у всіх пунктах Акту (відповідно до передбачених пунктами Кошторису). Встановлено як збільшення, так і зменшення обсягів робіт, зазначених у акті.

Порівнюючи перелік включених до Актів приймання виконаних підрядних робіт № 005 за листопад 2005 року, № 005 за лютий 2006 року, № 006 за лютий 2006 року, № 007 за березень 2007 року із зазначеними у Актах приймання виконаних підрядних робіт №001 за вересень 2005 року, №002 за жовтень 2005 року, №003 за листопад 2005 року, №004 за грудень 2005 року встановлено, що роботи в них не повторюються».

Місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив у оскаржуваному рішенні, що саме висновком повторної експертизи підтверджується факт виконання позивачем робіт, вартісна оцінка яким була надана за результатами проведення попередньої будівельно-технічної експертизи від 03.06.2008р., за висновком якої за Актом №005 за листопад 2005 року будівельні роботи були виконані згідно із Дефектним актом від 22.11.2005 року щодо фактично виконаних робіт (встановлення та розбирання зовнішніх інвентарних риштувань, підготовка поверхонь із збірних елементів під фарбування, ґрунтування поверхонь фасаду, фарбування фасадів), які не ввійшли до кошторису об'єкту та заборгованість за яким відповідачем не погашена, у зв'язку з чим сума заборгованості по даному акту в сумі 50 058,00 грн. підлягає задоволенню.

Роботи із вивезення будівельного сміття, звалювання дерев, корчування та перевезення пнів, засипка ям, влаштування щебеневої засипки на плямах корчування за Актом № 005 за лютий 2006 року були виконані згідно із Дефектним актом від 30.09.2005 року щодо фактично виконаних робіт, які не увійшли до кошторису об'єкту, відтак заявлений до стягнення розмір виконаних за даним актом робіт в розмірі 11 591,10 грн. підлягає частковому задоволенню в сумі, яка визначена експертами - 5 644,40 грн.

Як слідує з висновку судової будівельно-технічної експертизи від 26.06.2012 року, заявлені позивачем роботи відповідно до Акту № 006 за лютий 2006 року виконані згідно із Локальним кошторисом №1 до договірної ціни на залишок робіт від 25.10.2005р. на об'єкті будівництва складу №1, за виключенням робіт: улаштування стяжок цементних товщиною 20мм (для примикання покрівлі до парапету); улаштування покриття парапету; герметизація мастикою «Оксіпласт» вертикальних швів тощо. При цьому, мають місце розбіжності об'ємів виконаних робіт, зазначених у пунктах: 9 Акту (відповідно до передбачених пунктом 32 Кошторису), 10,13 Акту (відповідно до передбачених пунктом 34 Кошторису) тощо, а також застосування іншої кошторисної норми при муруванні внутрішніх стін, зазначеної у пункті 2 Акту (відповідно до передбаченої пунктом 37 Кошторису), у тому числі і застосованого матеріалу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що заявлена вартість робіт за актом № 006 за лютий 2006 року в розмірі 58 742, 82 грн., підлягає частковому задоволенню в сумі, яка визначена без перевищення сум, вказаних у кошторисі та становить 43 185, 34 грн.

Щодо виконаних позивачем робіт згідно Акту №007 за березень 2007 року, у висновку будівельно-технічної експертизи зазначено, що такі були виконані згідно із Локальним кошторисом №1 до договірної ціни на залишок робіт від 25.10.2005 року, однак мають місце розбіжності об'ємів виконаних робіт зазначених у всіх пунктах Акту (відповідно до передбачених пунктами кошторису). Встановлено як збільшення так і зменшення обсягів робіт, зазначених у Акті.

Зважаючи на дані обставини, заявлені до стягнення кошти за виконані роботи в сумі 48 696, 00 грн. місцевий суд, відрахувавши види та вартість робіт, які не були передбачені локальним кошторисом до договірної ціни на залишок робіт, дійшов правильного висновку про задоволення вимог за даним актом частково - в сумі 37 198,12 грн.

З огляду на встановлене, апеляційний господарський суд погоджується з позицією суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача за виконані підрядні роботи за договором № 31/1 від 07.07.2005р. 136 085,86 грн.

Також місцевим господарським судом встановлено, що на виконання договору підряду №31/2 від 07.07.2005 року, ТВФ "Будматеріали" ЛТД та ЗАТ "Київспецмонтажбуд" того ж дня було укладено додаткову угоду № 1, предметом якої є виконання проектно-кошторисних робіт по коригуванню на стадії «проект» та виготовлення робочих креслень продовольчих складів №1 (без мансарди) та №5 згідно технічного завдання замовника.

Як вірно встановив суд першої інстанції, проект та робочі креслення по «Реконструкції існуючих будівель та будівництва нових адміністративних та складських приміщень для зберігання продовольчих товарів в смт. Коцюбинське по вул. Залізнична, 2» в частині продовольчих складів №1 та №5, виконаний по договору підряду № 31/2 від 07.07.2005 року, відповідають вимогам ДБН та іншим державним стандартам з питань будівництва. Загальна вартість проектних робіт у відповідності до умов додаткової угоди №1 до договору підряду №31/2 від 07.07.2005 року становить 127 380,50 грн. з ПДВ.

Згідно акту № 2 від 21.02.2006 року, складеного на підставі додаткової угоди №1 вбачається, що вартість робіт (виготовлення проекту складу №1, №5) складає 80 380,50 грн., із яких відповідачем, як стверджує позивач, було сплачено 40 000,00 грн., у зв'язку з чим несплаченою залишається сума 40 380, 50 грн.

В ході розгляду справи відповідач факт часткової оплати робіт за актом № 2 від 21.02.2006р. в сумі 40 000,00 грн. не заперечував, а лише наголошував на завищенні позивачем вартості будівельних робіт.

Оскільки матеріалами справи, зокрема, висновками експертних досліджень стосовно завищення вартості робіт доводи скаржника спростовуються, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 40 380,50 грн. в якості різниці виконаних та неоплачених робіт.

Водночас суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог позивача щодо оплати проектних робіт за актом № 3 від 21.02.2006 року «Реконструкція існуючих будівель та будівництво нових адміністративних та складських приміщень для зберігання продовольчих товарів» на суму 61 813,06 грн., складеного відповідно до додаткової угоди №2 від 21.02.2006 року та актом № 4 від 10.03.2006 року на суму 40 705,03 грн., складеного відповідно до додаткової угоди №3 від 09.03.2006 року договору підряду №31/2 від 07.07.2005 року, оскільки додаткові угоди відповідачем підписані не були, істотні умови щодо порядку та вартості виконання робіт за угодами останнім не погоджувались, відтак, вірно зазначив в оскаржуваному рішенні про те, що заявлена вимога щодо стягнення заборгованості за договором № 32/1 від 07.07.2005 року на суму 142 898,59 грн. підлягає частковому задоволенню в сумі 40 380,50 грн.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частина 1 статті 882 Цивільного кодексу України передбачає, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх заявником оформляється актом, підписаним обома сторонами; у разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною; акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України).

Частиною 4 статті 879 цього Кодексу визначено, що оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкту (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Умовами укладеного сторонами договору підряду № 31/1 від 07.07.2005 року було передбачено здійснення розрахунків протягом 3 днів після підписання актів здачі-приймання виконаних робіт, а приймання робіт - комісією, про що складається акт приймання робіт згідно з кошторисом, що підписується членами комісії у триденний термін. При цьому, при неотриманні підрядником у п'ятиденний термін підписаного акту виконаних робіт без мотивованих причин, роботи вважаються прийнятими і підлягають оплаті з виконанням усіх умов договору.

Судом встановлено, що спірні акти виконаних робіт № 005 за листопад 2005 року, № 005 за лютий 2006 року, № 006 за лютий 2006 року, № 007 за березень 2007 року були належним чином направлені позивачем на адресу відповідача, однак в обумовлений договором строк замовником підписані не були. Факт неодноразового направлення актів здачі-приймання виконаних робіт, підписаних позивачем в односторонньому порядку відповідач не заперечував.

Відмова відповідача була мотивована тим, що роботи були виконані неповно, неякісно та з порушенням строків, що за твердженням скаржника належним чином підтверджується складеним ним актом від 15.02.2006 року та листами від 22.02.2006 року, 03.03.2006 року за №03, 10.03.2006 року за №04.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, на вищевказаний акт недоліків по складу №1 позивачем 22.02.2006 року були надані письмові пояснення про те, що роботи є якісними, проте незакінченими через зрив замовником графіку фінансування. Аналогічного змісту лист про припинення фінансування підрядних робіт замовником був направлений на адресу відповідача 15.03.2006 року(т.1 а.с.65-67).

Колегія суддів вважає, що відмова відповідача від підписання актів здачі-прийняття робіт є необґрунтованою, як і посилання на те, що остаточний розрахунок у відповідності до п.3.8 договору має бути проведений лише після введення об'єкта в експлуатацію, оскільки умовами договору та додатковими угодами до них передбачено поетапне здійснення оплати, згідно актів виконаних робіт.

Варто також зазначити, що належними та допустимими доказами відповідач не довів факт своєчасного та належного фінансування підрядних робіт.

Апеляційний господарський суд критично ставиться до тверджень апелянта про безпідставне зарахування судом першої інстанції на користь позивача робіт, які фактично були виконані іншим підрядником на підставі укладеного 05.05.2006 року між ТОВ «Будматеріали» ЛТД ТВФ і ПП «Агат-сервіс» договору на виконання робіт згідно Дефектного акту з дотриманням «Технологической карты на устройство и ремонт кровель из битумно-полимерных наплавляемых рулонных материалов «Акваизол» за адресою: смт.Коцюбинське, вул. Залізнична,2. (т.1 а.с.63-64), виходячи з наступного.

Згідно п.п. 1.1, 3.1, 4.4 наказу Міністерства будівництва, архітектури та МЖКХ від 21.10.2005 року № 2 консервації підлягають об'єкти (будови), будівництво та введення в дію яких не забезпечене фінансуванням; після прийняття рішення про консервацію об'єкта (будови) замовник будівництва зобов'язаний у місячний термін за участю підрядника, що здійснював будівництво, скласти для кожного об'єкта акт припинення будівництва та відомість стану об'єкта (будови), що підлягає консервації. В силу пункту 4.4 наказу підрядник зобов'язаний здати, а замовник прийняти об'єкт за актом прийняття законсервованого об'єкта.

З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, відповідач своїми діями позбавив себе права на пред'явлення вимог щодо якості та кількості виконаних робіт, оскільки не вжив заходів, передбачених вищенаведеним наказом. Таким чином, визначити якість за залишок невиконаних робіт є неможливим з вини відповідача.

Крім того, з висновку повторно проведеної експертизи вбачається, що значна частина робіт, що включена до актів виконаних підрядних робіт є супутніми роботами та роботами, які перевіряються технічним наглядом в процесі їх виконання і не можуть бути перевірені обстеженням. Крім цього, відповідно до виконавчої документації, яка погоджена уповноваженими особами сторін, відповідно до дефектних актів від 30.09.2005 року та 22.11.205 року, роботи внесені до актів №005 за листопад 2005 року та № 005 за лютий 2006 року, виконані.

Також, у п.6 експертного висновку від 26.06.2012 року вказано, що встановити, чи відповідала якість виконаних робіт, зазначена в актах №005 за листопад 2005 року, № 005 за лютий 2006 року, №006 за лютий 2006 року, №007 за березень 2007 року вимогам ДБН діючих в галузі будівництва станом на 2005-2007 роки, на час проведення дослідження не вбачається за можливе, оскільки конструктивні елементи та їх опоряджувальні покриття за шестирічний період набули певного фізичного зносу.

Згідно ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 903 «Про порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури» обов'язок здійснювати технічний нагляд за об'єктом будівництва покладається на замовника.

Матеріали справи свідчать, що для здійснення такого нагляду за об'єктом будівництва відповідачем були призначені інженер-будівельник Китлінський С.С., про що свідчить дозвіл на виконання будівельних робіт №253 від 04.08.2005 року, виданий Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю, а в подальшому, наказом директора ТВФ «Будматеріали ЛТД» від 05.04.2006 року № 01а, призначена Кулик Г.Л., яка має спеціальність інженера-будівельника (т.1 а.с.62).

Таким чином, вказані особи, маючи необмежений доступ до будівельного майданчика, проектної документації та наділені необхідними повноваженнями, мали можливість заявити зауваження та претензії щодо обсягів та якості виконаних робіт, однак цього не зробили, у зв'язку з чим, суд, оцінивши зібрані у справі докази в сукупності у відповідності до вимог статті 43 ГПК України, дійшов висновку про належне виконання позивачем вказаних робіт, а тому доводи скаржника про те, що питання якості виконаних позивачем підрядних робіт залишилось не визначеним експертизою спростовуються з огляду на вищевказане.

Відтак, матеріалами справи підтверджується заборгованість ТОВ «Будматеріали» ЛТД ТВФ перед ПАТ «Київспецмонтажбуд» за договором підряду № 31/1 від 07.07.2005р. - в сумі 136 085,86 грн., за договором № 31/2 від 07.07.2005р. - в сумі 40 380,50 грн., а всього 176 466,36 грн.

Посилаючись на статті 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а також положення п.5.2 договору № 31/1 та п. 4.2 договору № 31/2 від 07.07.2005 року, позивач, крім заборгованості просив стягнути з відповідача пеню в сумі 25 548, 34 грн., надавши відповідний розрахунок, з якого вбачається, що розмір пені розрахований позивачем за шість місяців, починаючи з 01.04.2007 року, тобто з часу отримання відповіді на претензію, по 01.10.2007 року.

У відповідності до статей 1, 3 вищевказаного Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, згідно п.п. 3.7, 4.5, 4.6 договору № 31/1 від 07.07.2005 року та п.п. 3.2, 3.4 договору № 31/2 від 07.07.2005 року при неотриманні підрядником у 5-ти денний термін підписаного акту виконаних робіт без мотивованих причин, роботи вважаються прийнятими, після чого замовник сплачує підряднику вартість робіт згідно цих актів на протязі 3 банківських днів.

Аналізуючи вищенаведені положення законів та умови договорів, місцевий господарський суд правомірно наголосив на тому, що позивачем не було враховано передбачені договорами умови здійснення розрахунків та початок настання відповідальності у разі невиконання зобов'язань за договорами та чинного законодавства, відповідно судом самостійно було проведено розрахунок пені по кожного акту, з урахуванням моменту отримання актів відповідачем, строків кінцевої оплати та визначено, що заявлена позивачем до стягнення пеня за договором № 31/1 та договором № 31/2 в розмірі 25548,68 грн. підлягає частковому задоволенню в сумі 15889,07 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати підрядних робіт за спірними договорами позивачем також було заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 69 606,22 грн. за період з січня 2008 року по грудень 2008 року) та три проценти річних в сумі 9 358, 23 грн. за період з 01.04.2007 року по 31.03.2008 року.

Апеляційний господарський суд погоджується з розрахунком, проведеним судом першої інстанції, який з урахуванням задоволених позовних вимог щодо суми основного боргу та заявленого позивачем періоду нарахування, дійшов висновку про задоволення даних вимог частково та стягнення на користь останнього 39 351, 99 грн. інфляційних втрат за період з січня 2008 року по грудень 2008 року та 5 308, 49 грн. - 3% річних у період з 01.04.2007 року по 31.03.2008 року.

Відтак, доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для стягнення з останнього штрафних санкцій, інфляційних втрат та трьох процентів річних спростовуються вищенаведеним. Поряд з цим, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відмови позивачеві у задоволенні вимоги про стягнення вартості проведеної 31.08.2006 року Державним підприємством «Київський експортно-технічний центр» експертизи в розмірі 4 269, 18 грн. з підстав необґрунтованості та недоведеності з огляду на те, що за своєю правовою природою включена до суми позовних вимог вартість проведеної експертизи є збитками, а тому означена сума не є судовими витратами в розумінні статті 44 ГПК України та не є сумою заборгованості, яка виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань.

Водночас судом у рішенні зазначено, що вартість проведеної експертизи, яка є лише доказом в обґрунтування заявлених позивачем вимог, не може розцінюватись як збитки, понесені останнім внаслідок неправомірних дій відповідача, оскільки не містить всіх необхідних елементів для застосування такої міри відповідальності, передбачених статтею 1166 ЦК України, а саме: протиправної поведінки відповідача, завданої шкоди, вини особи, яка заподіяла шкоду, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою.

З урахуванням зазначеного, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заявлені позивачем вимоги в сумі 420 795, 82 грн. підлягають задоволенню частково і відповідно до з ТОВ «Будматеріали»ЛТД має бути стягнуто 176 466,36 грн. основної заборгованості за договором № 31/1 та № 31/2 від 07.07.2005 року, 15 889, 07 грн. пені, 39 351, 99 грн. інфляційних втрат та 5 308, 49 грн. - 3% річних, а всього 237 015, 91 грн. Інша частина позовних вимог задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2012 року у справі №19/020-07/4 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2012 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будматеріали" ЛТД Торгово-виробничої фірми без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будматеріали" ЛТД Торгово-виробничої фірми на рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2012 року у справі №19/020-07/4 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2012 року у справі №19/020-07/4 залишити без змін.

3. Матеріали справи №19/020-07/4 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Зеленін В.О.

Пономаренко Є.Ю.