Постанова

від 04.12.2012 по справі 57/221-55/462

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р. Справа№ 57/221-55/462

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Синиці О.Ф.

Мальченко А.О.

при секретарі: Кобець М.О.

За участю представників:

від позивача (за первісним позовом) - не з'явились;

від відповідача 1 (за первісним позовом) - Поцелов А.О. - представник за довіреністю від 01.06.2011 року;

від відповідача 2 (за первісним позовом) - Митрофанов В.Б. - представник за довіреністю від 22.11.2012 року;

від третьої особи (за первісним позовом) - Походзяєв С.О.;

від позивача (за позовом третьої особи) - не з'явились;

від відповідача 3 (за позовом третьої особи) - не з'явились;

від третьої особи (за позовом третьої особи) - не з'явились,

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Юність», Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля» та Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 року

у справі № 57/221-55/462 (суддя - Блажівська О.Є.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Юність»

про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 29.03.2012 року за нововиявленими обставинами у справі № 57/221-55/462

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Будбізнесефект»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Юність»

Третя особа Арбітражний керуючий Походзяєв С.В.

про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № 70-2/09 від 29.04.2009 року

за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Будбізнесефект»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Юність»

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал ІСТ»

Третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Поділля-Капітал»

про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № 70-2/09 від 29.04.2009 року

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будбізнесефект» та Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Юність» про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № 70-2/09 від 29.04.2009 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.12.2010 року у справі № 57/221 відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2011 року, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» залишено без розгляду.

Постановою Вищого Господарського суду України від 05.04.2011 року задоволено касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2011 року скасовано, а матеріали справи направлено для розгляду апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.12.2010 року у справі № 57/221 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.12.2010 року залишено без змін.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 18.10-08.11.2011 року, касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» задоволено частково, Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 року та рішення Господарського суду міста Києва від 28.12.2010 року у справі № 57/221 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками нового розгляду справи Господарським судом міста Києва 29.03.2012 року на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України була прийнята ухвала, якою припинено провадження у справі № 57/221-55/462 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля» до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будбізнесефект», Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Юність», Третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Арбітражний керуючий - Походзяєв С.В. про визнання недійсним договору та за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будбізнесефект», Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Юність», Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал ІСТ» за участю третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Поділля-Капітал» про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Юність» задоволено частково, ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.03.2012 року по справі № 57/221-55/462 змінено в частині мотивів припинення провадження по справі, із застосуванням п. 2. ч.1 ст. 80 ГПК України, стосовно позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк».

29.05.2012 року ТОВ - фірма «Юність» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 29.03.2012 року у справі № 55/221-55/462, в якій просило суд переглянути зазначену ухвалу за нововиявленими обставинами та за результатами перегляду скасувати ухвалу і поновити провадження у справі.

Ухвалою суду від 01.06.2012 року заяву про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами було прийнято до розгляду суддею Зеленіною Н.І.

Розглянувши по суті заяву ТОВ - фірми «Юність» про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 29.03.2012 року у справі № 55/221-55/462, місцевий господарський суд 27.06.2012 року прийняв ухвалу, якою відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Юність» про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 29.03.2012 року у справі № 57/221-55/462 за нововиявленими обставинами, ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.03.2012 року у справі № 57/221-55/462 залишив без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 року суд постановив: апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Юність» задовольнити частково. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2012 року про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 29.03.2012 року у справі № 57/221-55/462 в частині перегляду первісного позову СТОВ «Поділля» до ТОВ «Будбізнесефект», ТОВ - фірми «Юність», третя особа без самостійних вимог на предмет спору Арбітражний керуючий Походзяєв С.В. про визнання недійсним договору скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Юність» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 29.03.2012 року у справі № 57/221-55/462 задовольнити частково. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.03.2012 року у справі № 57/221-55/462 в частині перегляду первісного позову СТОВ «Поділля» до ТОВ «Будбізнесефект», ТОВ - фірми «Юність», третя особа без самостійних вимог на предмет спору Арбітражний керуючий Походзяєв С.В. про визнання недійсним договору скасувати.

Передати справу №57/221-55/462 на розгляд до Господарського суду міста Києва в частині первісного позову СТОВ «Поділля» до ТОВ «Будбізнесефект», ТОВ - фірми «Юність», третя особа без самостійних вимог на предмет спору Арбітражний керуючий Походзяєв С.В. про визнання недійсним договору.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.06.2012 року про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 29.03.2012 року у справі № 57/221-55/462 в частині перегляду позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ПАТ «Кредитпромбанк» до ТОВ «Будбізнесефект», ТОВ - фірми «Юність», ТОВ «Капітал ІСТ», третя особа без самостійних вимог на предмет спору ТОВ «ІК «Поділля-Капітал» про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів змінити в частині мотивів залишення ухвали Господарського суду міста Києва від 29.03.2012р. у справі № 57/221-55/462 без змін. В іншій частині апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Юність» відмовити.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва щодо повторного автоматичного розподілу справ від 31.08.2012 року справу № 57/221-55/462 передано на розгляд судді Блажівській О.Є.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 року заяву ТОВ - фірми «Юність» про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 29.03.2012 року за нововиявленими обставинами у справі № 57/221-55/462 задоволено частково. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.03.2012 року по справі № 57/221-55/462 скасовано частково. У задоволенні первісного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля» відмовлено повністю. В іншій частині заяви за нововиявленими обставинами відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля» та Товариство з обмеженою відповідальністю - Фірми «Юність» подали апеляційні скаргу, в яких просили скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 у справі № 57/221-55/462.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2012 апеляційні скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля» та Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Юність» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.12.2012 року.

14.11.2012 на адресу Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Юність» надійшло письмове клопотання, в якому останній просив перенести судове засідання на ранішу дату, терміном до 24.11.2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 року перенесено судове засідання на 27.11.2012 року.

26.11.2012 року до відділу документального забезпечення суду від Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 року, відповідно до якого останній просить апеляційний суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 року та прийняти нове, яким визнати договір купівлі-продажу цінних паперів № 70-2/09Б від 29.04.2009 року недійсним.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.11.2012 року.

Розпорядженнями заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 року, у зв'язку із перебуванням головуючого судді Зеленіна В.О. у відпустці, справу № 57/221-55/462 передано для розгляду колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, Синиця О.Ф., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 року апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Юність», Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля» та Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» прийнято до свого провадження колегією суддів: Дідиченко М.А. - головуюча, Синиця О.Ф., Мальченко А.О.

23.11.2012 року через відділ документального забезпечення суду від Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Юність» надійшла заява про відмову від апеляційної скарги.

У судовому засіданні 27.11.2012 року представник ТОВ - фірми «Юність» підтримав подану заяву про відмову від апеляційної скарги.

Представники СТОВ «Поділля» та ТОВ «Поділля-Капітал» у судове засідання 27.11.2012 року не з'явилися, однак через відділ документального забезпечення суду подали клопотання про розгляд скарг без їх участі.

Представник ПАТ «Кредитпромбанк» у судове засідання 27.11.2012 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 року відкладено розгляд справи до 04.12.2012 року.

Представник відповідача 1 за первісним позовом, представник відповідача 2 за первісним позовом та третя особа за первісним позовом заперечували проти задоволення апеляційних скарг та просили суд рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 року залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 29.04.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будбізнесефект» (надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою «Юність» (надалі - покупець) був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № 70-2/09Б (далі - договір).

Предметом договору визначено, що продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити наступні цінні папери:

Вид ЦП, форма випуску - інвестиційні сертифікати, іменні;

Форма існування - бездокументарна;

Назва емітента - ТОВ «КУА АПФ «Ініціатива» (ПЗНВІФ «Венчурний Капітал»);

Код ЄДРПОУ - 33097725;

Код ISIN UA - 4000024376;

Номінальна вартість 1 штуки - 1 000 (одна тисяча гривень);

Вартість 1 штуки - 1 084,74 гривень;

Кількість, штук - 35031 (тридцять п'ять тисяч тридцять одна) штука;

Загальна номінальна вартість - 35 031 000,00 грн. (тридцять п'ять мільйонів тридцять одна тисяча гривень);

Загальна вартість - 37 999 526,94 грн. (тридцять сім мільйонів дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот двадцять шість гривень 94 копійки).

Згідно з визначенням, наведеним в пункті 1.2. договору, загальна вартість є загальною сумою договору та складає 37 999 526,94 грн.

Пунктом 2.1. договору визначено, що розрахунки за цим договором здійснюються між покупцем та продавцем шляхом перерахування покупцем на розрахунковий рахунок продавця загальної суми договору до 30 квітня 2010 року включно. Графік платежів за договором має наступний вигляд:

до 01.08.2009 року включно - 8 000 000 грн.;

до 01.11.2009 року включно - 10 000 000 грн.;

до 01.02.2010 року включно - 10 000 000 грн.;

до 30.04.2010 року включно - 9999526,94 грн.

Пунктом 3.2. договору визначено обов'язок продавця у строк до 30 квітня 2009 року включно надати розпорядження на переказ цінних паперів з рахунку № 004448, найменування зберігача: ТОВ «ФК «Ініціатива» на рахунок у ЦП № 004450, найменування зберігача: ТОВ «ФК «Ініціатива», який належить покупцю.

Документом, що підтверджує факт здійснення переходу прав власності на ЦП на ім'я покупця є виписка з рахунку в ЦП (пункт 3.3. договору).

На забезпечення виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних паперів, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будбізнесефект» (заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою «Юність» (заставодавець) був укладений договір застави від 04 травня 2010 року, умовами якого заставодавець передав у заставу заставодержателю цінні папери в кількості 35031 штук для забезпечення виконання зобов'язань заставодавця за договором, згідно якого заставодавець повинен сплатити заставодержателю 37 999 526,94 грн.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля» звернулося з позовом про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів № 70-2/09Б недійсним, оскільки вважає, що оспорюваний договір є фіктивним, укладеним без наміру створення наслідків, через продаж відповідачем майнових активів, якими він не володів та отримання покупцем за договором їх у власність без зарахування на свої відповідні рахунки.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільного права є визнання правочину недійсним.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків недійсного правочину може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою стороною, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (постанова №9 від 06.11.2009 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, враховуючи, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля» не є стороною за договором, позивачем, перш за все, має бути доведено факт порушення його прав та законних інтересів внаслідок укладання Товариством з обмеженою відповідальністю «Будбізнесефект» та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою «Юність» договору купівлі-продажу.

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За таких обставин, приймаючи до уваги викладені вище норми чинного законодавства, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

Обов'язковість доведення наявності факту порушення спірною угодою прав та/або інтересів позивача узгоджується з позицією Вищого господарського кодексу України, викладеною в абз.1 п.4 Роз'яснення №02-5/111 від 12.03.1999р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними».

Реалізуючи своє право на судовий захист та звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Аналогічну позицію викладено у постанові від 11.08.2010 року Вищого господарського суду України по справі № 50/008-10.

Наразі, як встановлено судом, позивач безпосередньо не є стороною, вигодонабувачем чи зобов'язаною особою за договором купівлі-продажу цінних паперів № 70-2/09Б від 29.04.2009 року, з огляду на що, спірний договір безпосередньо не впливає на права та обов'язки позивача.

Одночасно, позивач зазначає, що договір № 70-2/09Б від 29.04.2009 року порушує його права, оскільки став підставою стійкої фінансової неспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Юність» і підставою порушення Господарським судом Вінницької області справи про банкрутство.

Проте, позивачем не надано належних та допустимих доказів безспірності кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Юність». Крім того, колегією суддів встановлено, що в справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Юність» не затверджено реєстр вимог кредиторів та не визнанні кредиторські вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля», а отже позивачем не доведено порушення чи оспорювання відповідачами прав позивача у зв'язку із укладенням договору купівлі-продажу цінних паперів № 70-2/09Б від 29.04.2009 року.

Також, колегією суддів встановлено, що Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 року передано справу №57/221-55/462 на розгляд до Господарського суду міста Києва лише в частині первісного позову СТОВ «Поділля» до ТОВ «Будбізнесефект», ТОВ - фірми «Юність», третя особа без самостійних вимог на предмет спору Арбітражний керуючий Походзяєв С.В. про визнання недійсним договору.

Таким чином, Київським апеляційним господарським судом переглянуто заяву за нововиявленими обставинами та задоволено її частково та залишено в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.03.2012 року, якою припинено провадження у справі за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ПАТ «Кредитпомбанк» до ТОВ «Будбізнесефект», ТОВ - фірми «Юність» та ТОВ «Капітал ІСТ» про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів.

Отже, Господарський суд міста Києва повинен був переглянути справу №57/221-55/462 тільки в частині первісних позовних вимог з урахуванням нововиявлених обставин.

Так, розглянувши первісні позовні вимоги апеляційним судом встановлено наступне.

Як зазначалося вище, 29.04.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будбізнесефект», у якості продавця та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою «Юність», у якості покупця був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № 70-2/09Б.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною другою вказаної статті зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ЦК України), серед яких договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Права та обов'язки, що виникають для сторін з укладеного ними договору визначені його положеннями, та зокрема, згідно з п. 2.1 договору на покупця покладено обов'язок здійснити розрахунки шляхом перерахування суми договору на розрахунковий рахунок продавця у строк до 30.04.2010 року включно, а п. 3.2 договору передбачає обов'язок продавця до 30 квітня 2009 року включно надати розпорядження на переказ цінних паперів з рахунку № 004448, найменування зберігача: ТОВ «ФК «Ініціатива» (рахунок зберігача в депозитарії системи 1153) на рахунок у ЦП № 004450, найменування зберігача: ТОВ «ФК «Ініціатива» (рахунок зберігача в депозитарії системи 1153), який належить покупцю.

Заявляючи вимоги про недійсність договору № 70-2/09Б позивач стверджує, що договір між його сторонами є фіктивним і не створює юридичних наслідків.

Відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином визнається судом недійсним.

Правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тому дії особи, що вчинені без наміру створити будь-які юридичні наслідки, не призводять до правочинів. Цивільний кодекс називає такі правочини фіктивними.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють його лише для вигляду, усвідомлюючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчинення фіктивного правочину учасники мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Водночас фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений.

Факт невиконання сторонами умов правочину не робить правочин фіктивним. Невиконання або неналежне виконання угоди не може бути підставою для визнання її недійсною.

Позивачем не надано належних доказів фіктивності спірного договору, оскільки про виконання договору свідчать матеріали справи, в тому числі надані зберігачем (ТОВ «ФК «Ініціатива») виписки про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 004450, № 004448, залучений до справи акт прийому-передачі складений 30.04.2009 року до договору купівлі-продажу цінних паперів № 70-2/09Б, розпорядження від 30.04.2009 року за яким на виконання облікової операції по договору зберігачем був здійснений переказ цінних паперів.

Виконання договору означає що визначена ч. 5 ст. 203 ЦК України ознака (відсутність правових наслідків угоди), при наявності якої правочин може бути визнаний недійсним, в даному випадку відсутня. Угода на виконання умов якої були створені юридичні наслідки та за якою сторони вчинили відповідні дії не може бути визнана фіктивною.

Твердження позивача про те, що ТОВ «Будбізнесефект» здійснив продаж цінних паперів не володіючи майновими активами, колегією суддів не приймається, оскільки не зазначення в договорі посилання на підставу виникнення права власності у продавця жодним чином не підтверджує того, що продавцю цінні папери, які є предметом договору не належать.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України. При цьому, відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути дво- чи багатосторонніми (договори).

Так, про реальність намірів сторін досягти відповідних правових наслідків укладенням спірного договору свідчать матеріали справи, а саме платіжні доручення в іноземній валюті, розпорядження на виконання облікової операції виписка з рахунку в ЦП, які наявні в справі.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що договір купівлі-продажу цінних паперів № 70-2/09Б від 29 квітня 2009 року укладений без порушення вимог чинного законодавства.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 року в частині відмови у задоволенні первісного позову є вичерпним, відповідає дійсності і підтверджується достовірними доказами, а тому в даній частині рішення підлягає залишенню без змін. Отже, апеляційні скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля» та Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» задоволенню не підлягають.

Водночас, згідно зі п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України передбачено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Апеляційний суд відзначає, що оскільки Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 року було вирішено по суті питання щодо розгляду заяви за нововиявленими обставинами, про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 29.03.2012 року та позову третьої особи з самостійними вимогами, суд першої інстанції не правомірно розглянув справу в зазначених частинах, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 року у справі № 57/221-55/462 в частині часткового задоволення заяви ТОВ - фірми «Юність» про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 29.03.2012 року за нововиявленими обставинами, в частині часткового скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 29.03.2012 року та в частині відмови у задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами підлягає скасуванню.

Крім того, в ході перегляду справи в апеляційній інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Юність» надійшла заява про відмову від апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови. Про прийняття відмови від скарги, згідно частини 3 вказаної норми, апеляційний господарський суд виносить ухвалу, якщо рішення місцевого господарського суду не оскаржено іншою стороною.

В силу ч. 2 ст. 100 ГПК України апеляційний господарський суд має право не приймати відмову від скарги з підстав, визначених у частині шостій ст.22 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Юність» про відмову від поданої ним апеляційної скарги, з'ясувавши питання щодо наявності відповідних повноважень у особи, яка підписала заяву про відмову від апеляційної скарги, колегія суддів визнала можливим прийняти відмову ТОВ - фірми «Юність» від апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 року у справі № 57/221-55/462, оскільки відмова від апеляційної скарги є правом скаржника, наданим йому ст.100 ГПК України, реалізація якого у даному випадку не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших учасників апеляційного провадження та не суперечить вимогам діючого законодавства.

Беручи до уваги, що на підставі ст. 49 ГПК України у разі відмови у задоволенні позовних вимог витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, враховуючи, перегляду в апеляційній інстанції підлягали лише первісні позовні вимоги та зважаючи на те, що колегією суддів відмовлено у задоволенні первісного позову, витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову покладаються на позивача, а витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Припинити апеляційне провадження щодо розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Юність».

2. Відмовити у задоволенні апеляційних скарг Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля» та Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 року.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 року у справі № 57/221-55/462 скасувати частково.

4. В частині відмови у задоволенні первісного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля» залишити без змін.

5. В частині часткового задоволення заяви ТОВ - фірми «Юність» про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 29.03.2012 року за нововиявленими обставинами, в частині часткового скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 29.03.2012 року та в частині відмови у задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 року у справі № 57/221-55/462 скасувати.

6. Матеріали справи № 57/221-55/462 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Дідиченко М.А.

Судді Синиця О.Ф.

Мальченко А.О.