Ухвала

від 29.11.2012 по справі 2-а-342/09

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" листопада 2012 р. м. Київ К-46471/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Гордійчук М.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційними скаргами Управління праці та соціального захисту Дзержинської районної в місті Харкові ради та ОСОБА_3 на постанову Дзержинського районного суду міста Харкова від 10 червня 2009 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту Дзержинської районної в місті Харкові ради, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про скасування рішення та зобов'язання виплатити недоплачену грошову допомогу до 05 травня,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту Дзержинської районної в місті Харкові ради, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, в якому із урахуванням заяви про зміну позовних вимог просив скасувати рішення відповідача Управління праці та соціального захисту Дзержинської районної в місті Харкові ради, що викладене в листі від 05 грудня 2007 року №П-275/1 та відповідача Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, що викладене в листі від 14 березня 2008 року № П-805/04-44/34 та їх запереченнях про відмову здійснити доплату різниці разової грошової допомоги, яка повинна була бути виплачена щорічно до 05 травня у 2006 році у розмірі 3.190 грн., у 2007 році 3.610 грн., у 2008 році 4.310 грн., як такі, що не відповідають вимогам законодавства; зобов'язати відповідача Управління праці та соціального захисту Дзержинської районної в місті Харкові ради негайно призначити виплату цієї різниці, для чого надати базу даних та список розпорядження Харківському обласному центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації для забезпечення своєчасного оформлення виплатних документів з цього приводу; зобов'язати Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації на підставі отриманих документів, нарахувати та направити у поштове відділення зв'язку кошти для здійснення виплати щорічної разової допомоги до 05 травня 2006-2009 років, а Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, як головного розпорядника коштів з соціальних виплат в області негайно профінансувати доплату різниці щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2006-2009 роки у сумі 15.550 грн.

Постановою Дзержинського районного суду від 10 червня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково: визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту Дзержинської районної в місті Харкові ради; зобов'язано Управління праці та соціального захисту Дзержинської районної в місті Харкові ради виконати перерахунок щорічної разової допомоги до 5 травня за 2006-2009 роки згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХП з наступними змінами та направити данні щодо належних виплат до Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації для здійснення виплати недоплаченої різниці: а саме за 2006 рік 3.190 грн., за 2007 рік 3.610 грн., за 2008 рік -0 4.310 грн., за 2009 рік 4.440 грн.; стягнуто з Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації на користь позивача щорічну разову грошову допомогу за 2006-2009 роки в розмірі 15.550 грн.; в задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2009 року постанову Дзержинського районного суду міста Харкова від 10 червня 2009 року скасувано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської районної в місті Харкові ради та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської районної в місті Харкові ради виконати перерахунок щорічної разової допомоги до 5 травня за 2006-2009 роки згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та направити данні щодо належних виплат до Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації для здійснення виплати недоплаченої різниці: а саме за 2006 рік 3.190 грн., за 2007 рік 3.610 грн., за 2008 рік -0 4.310 грн., за 2009 рік 4.440 грн. Про стягнення з Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_3 щорічної разової грошової допомоги за 2006-2009 роки в розмірі 15.550 грн.; прийнято нове рішення про відмову в задоволенні даних позовних вимог; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської районної в місті Харкові ради нарахувати та здійснити дії щодо виплати ОСОБА_3 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, з урахуваннями раніше виплаченої суми, за 2009 рік в розмірі, встановленому ч. 5 ст. ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХП; в іншій частині постанову Дзержинського районного суду міста Харкова від 10 червня 2009 року залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту Дзержинської районної в місті Харкові ради із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У свою чергу, у поданій касаційній скарзі ОСОБА_3 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є інвалідом війни 1 групи, що підтверджується відповідним посвідченням; перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту Дзержинської районної в місті Харкові ради та має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня на підставі частини п'ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Задовольняючи позовні вимоги за 2006, 2007, 2008, 2009 роки, суд першої інстанції, виходив з протиправності дій відповідача щодо виплати позивачеві у вказаних роках щорічної грошової допомоги до 05 травня у розміру меншому, ніж десять мінімальних пенсій за віком, встановлених частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, вказав на помилковість висновків суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача при виплати щорічної грошової допомоги за 2006, 2007, 2008 роки. В той же час, суд апеляційної інстанції погодився з позицією суду першої інстанції щодо наявності підстав для зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської районної в місті Харкові ради нарахувати та здійснити дії щодо виплати ОСОБА_3 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, з урахуваннями раніше виплаченої суми, за 2009 рік в розмірі, встановленому ч. 5 ст. ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Зазначена позиція суду апеляційної інстанції ґрунтується на тому, що під час здійснення у 2006, 2007 та 2008 роках виплати вказаної допомоги відповідач правомірно керувався положеннями законів України про Державний бюджет на відповідні роки, які під час здійснення виплати не були визнані неконституційними.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із вказаними висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

У 2006 році дію частини п'ятої статті 13 зупинено на 2006 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".

Вказані положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" неконституційними не визнавалися. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що у 2006 році положення частини п'ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни не підлягали застосуванню, у зв'язку з чим вказує на обгрунтованість висновку суду апеляційної інстанції щодо правомірності виплати відповідачем щорічної грошової допомоги до 05 травня у розмірі, встановленому статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".

Пунктом 13 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" дія статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" на 2007 рік була зупинена. Статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" розмір виплати разової грошової допомоги був встановлений у розмірі 450 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 визнано неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими зупинялась на цей рік дія статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи викладене, положення статті 13 Закону України України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у попередній редакції поновили свою дію у 2007 році -з 09.07.2007.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що виплату позивачеві одноразової грошової допомоги до 05 травня у 2007 здійснено відповідачем у квітні 2007 року; при цьому, зазначену виплату здійснено у розмірі, встановленому статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік". З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що положення Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" на момент здійснення виплати позивачеві щорічної грошової допомоги до 05 травня були чинними та підлягали виконанню, колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції в частині правомірності дій відповідача з виплати грошової допомоги у розмірі, встановленому Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік".

У свою чергу, у 2008 році положення статті 13 Закону України України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено у новій редакції згідно із Законом України від 28.12.2007 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI.

Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 13 Закону України України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у попередній редакції поновили свою дію у 2008 році -з 22.05.2008.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що виплату позивачеві одноразової грошової допомоги до 05 травня у 2007 здійснено відповідачем у квітні 2008 року; при цьому, зазначену виплату здійснено у розмірі, встановленому з урахуванням положень Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що положення Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" на момент здійснення виплати позивачеві щорічної грошової допомоги до 05 травня були чинними та підлягали виконанню, колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції в частині правомірності дій відповідача з виплати грошової допомоги у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №183 від 12.03.2008 року "Про розміри грошової допомоги, яка виплачується у 2008 році згідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" та пунктом 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

У свою чергу, у 2009 році приписами частини другої статті 54 та статті 71 Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" визначено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Дані положення в встановленому порядку неконституційними не визначені.

В той же час, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції в частині протиправності здійснення у квітні 2009 року виплати позивачеві щорічної грошової допомоги до 05 травня в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 року № 211 "Про розміри грошової допомоги, що виплачується в 2009 році", а не в розмірі, передбаченому частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

З урахуванням викладеного, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів вказує на обгрунтованість позиції суду апеляційної інстанції в частині відсутності підстав задоволення позову в частині позовних вимог за 2006, 2007, 2008 роки та наявності підстав для задоволення позову в частині позовних вимог за 2009 рік.

Доводи касаційних скарг висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судом апеляційної інстанції дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом не допущено.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги Управління праці та соціального захисту Дзержинської районної в місті Харкові ради та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Дзержинського районного суду міста Харкова від 10 червня 2009 року, змінену постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2009 року, та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2009 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: