Рішення

від 31.12.2008 по справі 9/195

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/195

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

31.12.08 р.                                                                                                       Справа № 9/195                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

присекретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергочермет-П”, м.Донецьк

до відповідача Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м.Макіївка

про стягнення 816 144грн.73коп.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Бойко М.І. – начальник відділу з претензійно-позовної роботи (за довіреністю №235/0109 від 27.03.2008р.).

З 04.12.2008р. о 15год.20хв. по 09.12.2008р. о 16год.20хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергочермет-П”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м.Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 816 144грн.73коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 814 903рн.80коп. та пені в розмірі 1 240грн.93коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір підряду №913/08 від 28.07.2008р., специфікації до договору, довідки про вартість виконаних робіт за період серпень-вересень 2008р., акти приймання виконаних робіт за відповідний період, рахунки-фактури №СФ-76 від 29.08.2008р., №СФ-85 від 30.09.2008р., податкові накладні №76 від 29.08.2008р., №85 від 30.09.2008р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №429/0144 від 26.11.2008р., відповідно з яким позовні вимоги не визнає, посилаючись на неможливість встановлення дати виникнення зобов`язання.

Крім того, 10.12.2008р. відповідачем надані пояснення №457/0144 від 08.12.2008р., відповідно з якими останній зазначає, що строк виконання останнім зобов`язань щодо оплати робіт, виконаних позивачем у серпні-вересні 2008р. за договором підряду №913/08 від 28.07.2008р. спливає 31.12.2008р.

Згідно відомостям Відділу державної реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності, підприємств, організацій та установ Макіївської міської ради Закрите акціонерне товариство „Макіївський металургійний завод”, м.Макіївка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України значиться як юридична особа.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

28.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Енергочермет-П”, м.Донецьк та Закритим акціонерним товариством „Макіївський металургійний завод”, м.Макіївка укладений договір підряду №913/08, відповідно з яким замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) зобов`язується на власний ризик виконати в порядку та на умовах даного договору роботи щодо поточного ремонту, технічного обслуговування та технічного діагностування електрообладнання, запасних частин та змінного обладнання замовника, перелік якого наводиться у специфікаціях (п.1.1 договору).

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо виконання підрядних робіт за договором підряду №913/08 від 28.07.2008р.

За твердженням позивача, останній свої зобов'язання за договором здійснив належним чином, виконавши у серпні-вересні 2008р. роботи, передбачені умовами договору, що підтверджується наступними актами приймання виконаних робіт:

За серпень 2008р. – акти №1/8 на суму 2 558грн.40коп., №2/8 на суму 984грн.00коп., №3/8 на суму 24 206грн.40коп., №4/8 на суму 38 769грн.60коп., №5/8 на суму 1 968грн.00коп., №6/8 на суму 16 279грн.20коп., №7/8 на суму 18 345грн.60коп., №8/8 на суму 8 668грн.80коп., №9/8 на суму 4 838грн.40коп., №10/8 на суму 11 611грн.20коп., №11/8 на суму 14 563грн.20коп., №12/8 на суму 6 691грн.20коп., №13/8 на суму 4 526грн.40коп., №14/8 на суму 984грн.00коп., №15/8 на суму 2 361грн.60коп., №16/8 на суму 3 024грн.00коп., №17/8 на суму 48 609грн.60коп., №18/8 на суму 4 526грн.40коп., №19/8 на суму 34 267грн.80коп., №20/8 на суму 6 691грн.20коп., №21/8 на суму 7 872грн.00коп., №22/8 на суму 100 515грн.60коп., №23/8 на суму 25 313грн.40коп., №24/8 на суму 12 201грн.60коп. – а всього на суму 400 377грн.60коп.

За вересень 2008р. – акти №1/9 на суму 9 840грн.00коп., №2/9 на суму 31 684грн.80коп., №3/9 на суму 14 366грн.40коп., №4/9 на суму 1 180грн.80коп., №5/9 на суму 13 972грн.80коп., №6/9 на суму 2 361грн.60коп., №7/9 на суму 1 771грн.20коп., №8/9 на суму 12 177грн.00коп., №9/9 на суму 5 116грн.80коп., №10/9 на суму 2 755грн.20коп., №11/9 на суму 10 233грн.60коп., №12/9 на суму 2 164грн.80коп., №13/9 на суму 2 755грн.20коп., №14/9 на суму 787грн.20коп., №15/9 на суму 25 603грн.20коп., №16/9 на суму 11 491грн.20коп., №17/9 на суму 13 230грн.00коп., №18/9 на суму 4 233грн.60коп., №19/9 на суму 6 048грн.00коп., №20/9 на суму 2 755грн.20коп., №21/9 на суму 5 904грн.00коп., №22/9 на суму 17 908грн.80коп., №23/9 на суму 70 454грн.40коп., №24/9 на суму 16 334грн.40коп., №25/9 на суму 5 510грн.40коп., №26/9 на суму 6 100грн.80коп., №27/9 на суму 14 366грн.40коп., №28/9 на суму 80 294грн.40коп., №29/9 на суму 21 451грн.20коп., №30/9 на суму 1 672грн.80коп. – а всього на суму 414 526грн.20коп.

Крім того, виконання зазначених вище робіт підтверджується довідками про вартість виконаних робіт форми КБ-3, які видані по кожному окремому акту.

Копії вищезазначених документів наявні в матеріалах справи.

Загальна вартість фактично виконаних робіт складає 814 903грн.80коп.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначені акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт підписані сторонами без заперечень та скріплені печатками підприємств, що свідчить про фактичне прийняття відповідачем виконаних робіт.

Позивач посилається на те, що на сплату виконаних робіт останнім на адресу відповідача виставлені рахунки-фактури №СФ-76 від 29.08.2008р. на суму 400 377грн.60коп., №СФ-85 від 30.09.2008р. на суму 414 526грн.20коп. та відповідні податкові накладні №76 від 29.08.2008р., №85 від 30.09.2008р.

Відповідно до п.4.1 договору, оплата замовником виконаних робіт здійснюється поетапно (щомісячно), протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати підписання сторонами відповідних актів КБ-2в з додатками до актів КБ-2в, підтверджених довідками КБ-3, на підставі наданих підрядником рахунків та податкових накладних.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки акти приймання-передачі виконаних робіт містять лише місяць їх складання (без зазначення дати), тому встановити точну дату їх підписання сторонами не виявляється можливим. Втім, суд вважає, що в контексті п.4.1 договору моментом виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати виконаних робіт є дата отримання останнім відповідних рахунків-фактур.

Як зазначено вище, відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що зобов`язання, яке є предметом позову, не може вважатися порушеним з вини відповідача, оскільки на момент розгляду даної справи не вичерпано строк його виконання, визначений умовами договору.

Суд не приймає заперечення відповідача з огляду на наступне:

За твердженням позивача, податкові накладні та рахунки-фактури надані відповідачу разом із актами приймання виконаних робіт.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа б/н від 28.11.2006р. позивач направив на адресу відповідача податкові накладні №76 від 29.08.2008р. , №85 від 30.09.2008р. та рахунки-фактури №СФ-76 від 29.08.2008р. на суму 400 377грн.60коп., №СФ-85 від 30.09.2008р. на суму 414 526грн.20коп. до договору №ДГ-913/08 від 28.07.2008р. (докази направлення додані до матеріалів справи). Отримання відповідачем зазначених документів підтверджується відповідною відміткою на поштовому повідомленні („вручено 01.12.2008р.”).

Оскільки інших доказів надсилання (вручення) зазначених вище податкових накладних та рахунків-фактур суду не представлено, тому відповідно до п.4.1 договору, моментом виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати виконаних робіт є 01.12.2008р.

Таким чином, на момент винесення рішення по даній справі, у позивача виникло право вимоги щодо стягнення оплати за виконані у серпні-вересні 2008р. за договором підряду №913/08 від 28.07.2008р. роботи, а отже заперечення відповідача спростовуються наявними у справі доказами.

За твердженням позивача, відповідач всупереч умовам договору та закону своїх зобов`язань щодо оплати наданих послуг не виконав, у зв`язку з чим на момент винесення рішення по даній справі за останнім утворився борг в розмірі 814 903грн.80коп.

Згідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В свою чергу, згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором, виконавши необхідний обсяг робіт, що підтверджено матеріалами справи. Відповідач всупереч вимогам договору свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим з його боку виникла заборгованість за договором підряду №913/08 від 23.07.2008р. в сумі 814 903грн.80коп.

Заперечення відповідача судом не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач надав всю документацію, необхідну для оплати виконаних робіт.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за виконані роботи, суд робить висновок, що заборгованості в розмірі 814 903грн.80коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи те, що фактичне виконання позивачем підрядних робіт за договором подряду №913/08 від 28.07.2008р. підтверджено матеріалами справи, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 814 903грн.80коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочення оплати товару.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 10.2 договору встановлено, що у випадку порушення строку оплати виконаних робіт, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нарахована пеня.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, пеня за період прострочення оплати виконаних робіт становить суму в розмірі 1 240грн.93коп.

Розглянувши розрахунок позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

При встановлені моменту виникнення обов`язку відповідача щодо оплати отриманої продукції, позивач визначає жовтень 2008р. (31 день прострочення).

Однак, як вище встановлено судом, моментом виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати виконаних робіт є 01.12.2008р. Тобто, пеня повинна бути нарахована після вказаної дати.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що пеня нарахована позивачем до моменту, коли відповідні нарахування повинні бути здійснені, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 1 240грн.93коп. є необґрунтованими, а відтак підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України; ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                             ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергочермет-П”, м.Донецьк до відповідача, Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м.Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 816 144грн.73коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 814 903рн.80коп. та пені в розмірі 1 240грн.93коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” (за адресою: вул.Металургійна, 47, м.Макіївка, Донецька область, 86101, р/р 260023107491/980 в АКБ „ЮНЕКС” м.Київа, МФО 322539, код ЄДРПОУ 33185989, ІПН 331859805184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергочермет-П” (за адресою: пр-т 25-річчя РККА, б.13, кв.110, м.Донецьк, 83050, р/р 26002046976000 в „Райффайзен Банк Аваль” м.Донецька, МФО 335076, код ЄДРПОУ 33702945, ІПН 337029405622) суму основного боргу в розмірі 814 903рн.80коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 8 149грн.04коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 117грн.82коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 31.12.2008р. оголошено повний текст рішення.

               Суддя                                                                                                            Марченко О.А.