Рішення

від 13.12.2012 по справі 2-1844/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-1844/12

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2012 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Батрин О.В.,

при секретарі - Ковалевська А. П.,

за участю позивача ОСОБА_1,

його представника ОСОБА_2

представника відповідача та третьої особи - Гармаш В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до В.о. Начальника Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації - ОСОБА_5, за участю третьої особи Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації про визнання інформації недостовірною, захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до до директора Бучанської школи мистецтв ім. Л.Ревуцького - ОСОБА_6, заступника директора Бучанської школи мистецтв ім. Л.Ревуцького - ОСОБА_7, В.о. Начальника Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації - ОСОБА_5, завідувача відділу культури та спорту Бучанської міської ради Київської області - ОСОБА_8, викладачів Бучанської школи мистецтв ім. Л.Ревуцького - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, за участю третіх осіб Бучанської школи мистецтв, Управління культури і туризму Київської обласної адміністрації, Відділу культури та спорту Бучанської міської ради Київської області про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2012 року виділено з цивільної справи № 2-1844/12 позовні вимоги ОСОБА_1 до директора Бучанської школи мистецтв ім. Л.Ревуцького -ОСОБА_6, заступника директора Бучанської школи мистецтв ім. Л.Ревуцького - ОСОБА_7, завідувача відділу культури та спорту Бучанської міської ради Київської області - ОСОБА_8, викладачів Бучанської школи мистецтв ім. Л.Ревуцького - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, за участю третіх осіб Бучанської школи мистецтв, Відділу культури та спорту Бучанської міської ради Київської області про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди в окреме провадження

та передано їх за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області, залишивши в провадженні Печерського районного суду м. Києва позовні вимоги ОСОБА_1 до В.о. Начальника Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації -ОСОБА_5, за участю третьої особи Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними, визнання інформації недостовірною, захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди (т. 1 а.с. 183-184).

Ухвалою суду від 8 листопада 2012 року провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до В.о. Начальника Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації - ОСОБА_5, за участю третьої особи Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними - закрито, залишено в провадженні Печерського районного суду м. Києва позовні вимоги ОСОБА_1 до В.о. Начальника Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації - ОСОБА_5, за участю третьої особи Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації про визнання інформації недостовірною, захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди (т. 1 а.с. 205).

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що листом від 18 квітня 2012 року № 542/01-02 відповідач Начальник Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації - ОСОБА_5 повідомив народному депутату України - ОСОБА_13 неправдиві відомості про позивача. Зокрема, відповідачем зазначено, що факти, викладені позивачем щодо створення нездорової, на його думку, атмосфери у педагогічному колективі навчального закладу, його переслідування, приховування від нього розкладу, несправедливого розподілу навантаження між викладачами не відповідають дійсності; не відповідає дійсності і той факт, що ОСОБА_1 має позитивну репутацію серед колег та учнів, оскільки впродовж 2011-2012 років адміністрацією школи було розглянуто 17 доповідних записок, заяв та скарг стосовно порушення трудової дисципліни та невиконання позивачем трудових обов'язків, які надходили від викладачів Бучанської школи мистецтв ім. Л.Ревуцького. Окрім того, в листі також зазначено, що позивач систематично запізнюється на уроки, а 30 січня та 27 лютого 2012 не вийшов на роботу без поважних причин; за порушення трудової дисципліни позивачу оголошено догану.

Такими діями відповідач принизив честь, гідність та ділову репутацію позивача, в зв'язку з чим йому було завдано моральної шкоди, яку позивач оцінив в 10 000 грн.

Тому, позивач звернувся з даним позовом до суду та просив суд ухвалити рішення, яким визнати недостовірною інформацію та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, викладену в листі від 18 квітня 2012 року № 542/01-02 Начальником Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації - ОСОБА_5 на ім'я народного депутата України - ОСОБА_13 та стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні позов не визнала, мотивуючи тим, що на підставі доручення Міністерства культури України Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації звернулось до начальника відділу культури, молоді і спорту Бучанської міської ради ОСОБА_8 з проханням розглянути звернення народного депутата України ОСОБА_13 з приводу ситуації в Бучанській школі мистецтв ім. Л.Ревуцького. В зв'язку з отриманою відповіддю Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації надало народному депутату України відповідь на депутатське звернення відповідно до п. 14 ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України». Іншим особам відповідь Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації не надавалась, в зв'язку з чим відсутнє поширення неправдивої інформації.

Крім того, представник відповідача зазначила, що позивачем не доведено факт завдання йому моральної шкоди. А тому, його позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15 зазначили, що вони не працюють в Бучанській школі мистецтв ім. Л.Ревуцького, але раніше працювали з позивачем і можуть його охарактеризувати лише з позитивної сторони: позивач на роботу ніколи не запізнювався, не порушував трудову дисципліну, неконфліктний, є талановитим викладачем.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 в судовому засідання підтвердила той факт, що її син відвідує Бучанську школу мистецтв ім. Л.Ревуцького, викладачем якого є позивач. Про порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 свідку нічого невідомо. Вона може охарактеризувати його як чуйного, талановитого педагога.

Заслухавши пояснення сторін, свідків та, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та що кожен має право на повагу до його гідності (ст. ст. 3, 28).

Разом із цим Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).

За правилами ст.ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації, а також право на спростування недостовірної інформації та право на відповідь.

Разом з тим, згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією слід розуміти документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Відповідно до положень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відповідно до ч. 2 ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 Європейської конвенції з прав людини захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість.

Судом встановлено, що листом від 18 квітня 2012 року № 542/01-02 відповідач Начальник Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації - ОСОБА_5 повідомив народному депутату України - ОСОБА_13 про те, що факти, викладені позивачем щодо створення нездорової, на його думку, атмосфери у педагогічному колективі навчального закладу, його переслідування, приховування від нього розкладу, несправедливого розподілу навантаження між викладачами не відповідають дійсності; не відповідає дійсності і той факт, що ОСОБА_1 має позитивну репутацію серед колег та учнів, оскільки впродовж 2011-2012 років адміністрацією школи було розглянуто 17 доповідних записок, заяв та скарг стосовно порушення трудової дисципліни та невиконання позивачем трудових обов'язків, які надходили від викладачів Бучанської школи мистецтв ім. Л.Ревуцького. Окрім того, в листі також зазначено, що позивач систематично спізнюється на уроки, а 30 січня та 27 лютого 2012 не вийшов на роботу без поважних причин; за порушення трудової дисципліни позивачу оголошено догану (а.с. 14-15).

Тобто даним листом відповідач поширив інформацію відносно позивача.

В основу даного листа був покладений лист завідувача відділу культури та спорту Бучанської міської ради Київської області - ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 71).

Інформація, викладена в листі від 18 квітня 2012 року № 542/01-02 щодо створення нездорової, на думку позивача, атмосфери у педагогічному колективі навчального закладу, його переслідування, приховування від нього розкладу, не може бути судом визнана як недостовірна інформація, оскільки правдивість такої інформації неможливо перевірити і вона містить критичні зауваження.

Ця розповсюджена інформація не містить будь-якої образливої інформації, яка би принижувала честь, гідність та ділову репутацію позивача.

Відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Інформація, викладена в листі від 18 квітня 2012 року № 542/01-02 щодо несправедливого розподілу навантаження між викладачами; не відповідності дійсності того факту, що ОСОБА_1 має позитивну репутацію серед колег та учнів, оскільки впродовж 2011-2012 років адміністрацією школи було розглянуто 17 доповідних записок, заяв та скарг (т. 1 а.с. 25-32, 35-36. т. 2 а.с. 8-24, 26-31) стосовно порушення трудової дисципліни та невиконання позивачем трудових обов'язків, які надходили від викладачів Бучанської школи мистецтв ім. Л.Ревуцького; систематичного запізнення на уроки, а 30 січня та 27 лютого 2012 не виходу на роботу без поважних причин; про оголошення позивачу догани за порушення трудової дисципліни позивачу також не може бути судом визнана як недостовірна інформація, оскільки відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» для такої інформації законом передбачений інший порядок її оскарження.

Крім того, судом встановлено, що дійсно наказом Бучанської школи мистецтв ім. Л.Ревуцького № 17 від 7 березня 2012 року ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни (т. 1 а.с. 13). Даний наказ не скасований, а тому інформація надана в листі щодо оголошення догани позивачу є достовірною.

Не заперечливим є і той факт, що позивач був відсутнім на робочому місці 30 січня та 27 лютого 2012 року, що визнано сторонами в судовому засідання та надано позивачем довідку про відвідування ним лікаря в 30 січня 2012 року (т. 1 а.с. 24). Однак, така довідка лікаря не є підставою для невиходу на роботу, оскільки на підставі неї не оформлено позивачу листок непрацездатності.

Водночас, слід зазначити, що позивачем подано позов про визнання інформації недостовірною, захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди до неналежного відповідача - В.о. Начальника Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації - ОСОБА_5, замість Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації, яке в даній справі є третьою особою.

Так, відповідно до ч. 2 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» у разі поширення такої інформації посадовою чи службовою особою для визначення належного відповідача судам необхідно з'ясовувати, від імені кого ця особа виступає. Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов'язків, то належним відповідачем є саме вона.

В даній ситуації, В.о. Начальника Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації - ОСОБА_5, даючи відповідь народному депутатові ОСОБА_13, виступав як посадова особа Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації, діяв від її імені та при виконанні посадових (службових) обов'язків. А тому, належним відповідачем по даній справі мало бути Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації.

Враховуючи положення ст. 33 ЦПК України, відповідно до якої суд лише за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача; такого клопотання від позивача та його представника до суду не надходило та з врахуванням вище наведеного, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Разом з тим, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог про відшкодування завданої позивачу моральної шкоди, виходячи з наступного.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Частина 1 ст. 23 ЦК України закріплює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

В судовому засіданні не було надано доказів, які б підтверджували доводи щодо вчинення відповідачем дій, направлених на заподіяння позивачу моральної шкоди.

Враховуючи встановлені обставини та вимоги закону суд не вбачає підстав для задоволення позову.

В зв'язку з цим, відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем їй не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 297, 299, 277, 23 ЦК України, ст.ст. 1, 47-1 Закону України «Про інформацію», ст. 10 Європейської конвенції з прав людини ст.ст. 10, 15, 88, 57, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову ОСОБА_1 до В.о. Начальника Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації - ОСОБА_5, за участю третьої особи Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації про визнання інформації недостовірною, захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя