Постанова

від 18.12.2012 по справі 9/271-59/261

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р. Справа № 9/271-59/261 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, м.Київ

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2012

зі справи № 9/271-59/261

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, м.Київ

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю "Издательство Астрель", м.Москва, Російська Федерація

до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "Издательство АСТ", м.Щелково, Московська область, Російська Федерація

про захист авторських прав.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2;

відповідача-1 -не з'явився;

відповідача-2 -не з'явився.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року позивач звернувся з позовом до суду, згідно з яким, уточнивши свої вимоги, просив стягнути з відповідачів грошову компенсацію за порушення майнових авторських прав на твір у розмірі, який з урахуванням суми відшкодування моральної шкоди складає 3746776,00грн., та вилучити з продажу книгу "Диагноз с первого взгляда. Самодиагностика на основе осмотра лица и тела".

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім судовим рішенням, а саме ухвалою господарського суду міста Києва від 20.02.2012 зі справи № 9/271-59/261 (суддя Картавцева Ю.В.) позов залишено без розгляду.

У квітні місяці 2012 року позивач звернувся із заявою про перегляд ухвали господарського суду міста Києва від 20.02.2012 зі справи № 9/271-59/261 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2012 зі справи № 9/271-59/261 (суддя Гавриловська І.О.) відмовлено у задоволенні зазначеної заяви позивача.

Не погоджуючись з ухвалами суду першої інстанції від 20.02.2012 та 05.09.2012 у зазначеній справі, позивач звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2012 (колегія суддів у складі: суддя Доманська М.Л. -головуючий, судді Пантелієнко В.О. і Гарник Л.Л.) відмовлено позивачу у відновленні строку на апеляційне оскарження.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України скаржник просить ухвалу апеляційного господарського суду від 27.09.2012 у даній справі скасувати, а справу передати на розгляд до апеляційної інстанції. Скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Даного висновку суд дійшов на підставі такого.

Згідно з частиною першою ст.93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

За приписами частини другої ст.93 ГПК України апеляційна скарга, подана після закінчення строків установлених статтею 93 цього Кодексу, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до приписів статті 53 ГПК України господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.

Відмовляючи у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 20.02.2012, суд виходив з того, що позивач звернувся зі скаргою лише 17.09.2012, тобто пропустив строк апеляційного оскарження судового рішення і не довів існування тих обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску цього строку.

Такі висновки апеляційного суду наявними матеріалами справи не спростовуються і не суперечать вимогам чинного законодавства.

Щодо іншого судового рішення, яке також було оскаржено позивачем в апеляційному порядку, судом встановлено, що ухвала місцевого господарського суду була винесена 05.09.2012, тому перебіг строку для подання апеляційної скарги стосовно цієї ухвали почався 06.09.2012 та закінчився 10.09.2012.

Наведені обставини були належним чином враховані апеляційним судом, який, відмовляючи у задоволенні клопотання щодо відновлення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 05.09.2012, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність поважних причин, які б могли вплинути на своєчасність вчинення такої процесуальної дії позивачем.

У цьому зв'язку, врахувавши факт присутності позивача у судовому засіданні 05.09.2012, а також взявши до відома вимоги статті 87 ГПК України, згідно з якою повне рішення та ухвала має надсилатися тим учасникам судового процесу, які брали у ньому участь, але не були присутні у судовому засіданні, апеляційний суд обґрунтовано не взяв до уваги посилання позивача на час отримання ним копії оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

З огляду на наведене доводи заявника касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції вимог норм процесуального права є безпідставними і до уваги не беруться.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2012 зі справи № 9/271-59/261 залишити без змін, а касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 -без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко