Постанова

від 13.12.2012 по справі 28/5005/8083/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2012 року Справа № 28/5005/8083/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К. - доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Чохи Л.В.

при секретарі: Лазаренко П.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Кошова В.І. представник, довіреність №01/3 від 03.01.12;

від відповідача: Євтушок Т.А. представник, довіреність б/н від 01.11.12;

від відповідача: ОСОБА_1. представник, довіреність б/н від 01.11.12;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "М3 Карго" м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2012 року у справі № 28/5005/8083/2011

за позовом приватної юридичної фірми "Гестор" м. Запоріжжя

до товариства з обмеженою відповідальністю "М3 Карго" м. Дніпропетровськ

про стягнення 50 289 грн.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 22.11. по 13.12.2012 року (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2012 року (суддя Манько Г.В.) позов приватної юридичної фірми "Гестор" задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Авторент" на користь приватної юридичної фірми "Гестор" 40 730 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 7173 грн. 33 коп. інфляційних втрат, 2028 грн. 60 коп. річних, 499 грн. 32 коп. державного мита, 234 грн. 32 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В решті суми позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду товариство з обмеженою відповідальністю "Авторент" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального і матеріального права.

У відзиві на апеляційну скаргу приватна юридична фірма "Гестор" просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду від 29.03.2012 року без змін.

21.11.2012 року товариством з обмеженою відповідальністю "М3 Карго" подано клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття рішення Вищим господарським судом України за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України від 03.06.2010 року у справі № 13/392/09 за нововиявленими обставинами.

Клопотання відповідача мотивоване наступним.

Свої позовні вимоги приватна юридична фірма "Гестор" обґрунтовує тим, що 27.04.2009 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "НИВА" відвантажило на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авторент" 132,460 т. зерна пшениці за договором поставки від 24.04.2009 року №50 на суму 132 460 грн., в рахунок отриманої 24.04.2009 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Авторент" суми попередньої оплати - 147 000 грн. 28.04.2009 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "НИВА" на підставі платіжного доручення №317 повернуло товариству з обмеженою відповідальністю "Авторент" 55 270 грн. (за невідвантажений залишок товару). Отже, позивач заявив до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "М3 Карго" 40 730 грн. (132 460 грн. + 55 270 грн. - 147 000 грн. = 40 730 грн.), право вимоги якої приватна юридична фірма "Гестор" набула в якості нового кредитора від сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "НИВА" на підставі договору відступлення права вимоги від 14.02.2011року.

Предметом спору у справі №13/392/09 були позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Авторент" до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "НИВА" про стягнення 147 000 грн., які безпідставно отримані останнім у зв'язку з тим, що товариство з обмеженою відповідальністю "Авторент" не отримувало від сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "НИВА" зерно пшениці на виконання договору поставки від 24.04.2009 року №50. Рішенням господарського суду Запорізької області було повністю задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Авторент" та зобов'язано сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "НИВА" повернути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авторент" зазначену суму. Проте, постановою апеляційної інстанції, залишеною без змін постановою касаційної інстанції у справі №13/392/09, рішення господарського суду Запорізької області було скасовано, відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Авторент" у задоволенні позову.

Тобто, зазначеними постановами Запорізького апеляційного господарського суду і Вищого господарського суду України було фактично визнано, як встановлений факт, поставку сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "НИВА" 132,460 т. зерна озимої пшениці (за договором поставки від 24.04.2009 року №50) на суму 132 460 грн. на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Авторент" на підставі товарно-транспортних накладних та довіреності від 15.04.2009 року №3, а помилкове перерахування товариством з обмеженою відповідальністю "Авторент" 147 000 грн. на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "НИВА" визнано як попередню оплату.

Під час апеляційного та касаційного перегляду справи №13/392/09, Запорізький апеляційний господарський суд і Вищий господарський суд України не мали можливості дослідити висновок №2756/2757-11 комплексної почеркознавчої і технічної експертизи документів, складений Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз через два роки від дати цих постанов, а саме 31.01.2012 року.

02.11.2012 року товариством з обмеженою відповідальністю "М3 Карго" було подано до Вищого господарського суду України заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 03.06.2010 року у справі №13/392/09 за нововиявленими обставинами (з урахуванням висновку судової почеркознавчої експертизи).

На думку відповідача позовні вимоги приватної юридичної фірми "Гестор" у даній справі №28/5005/8083/2011 про стягнення з відповідача суми основного боргу - 40 730 грн., річних та інфляційних втрат, за своєю правовою суттю є протилежними вимогам товариства з обмеженою відповідальністю "Авторент" у господарській справі №13/392/09 про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "НИВА" суми безпідставно отриманих коштів - 147 000 грн. в рамках виконання одного господарського зобов'язання - договору поставки від 24.04.2009 року №50. Позовні вимоги приватної юридичної фірми "Гестор" є похідними від вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Авторент", тому що у даній справі позовні вимоги приватної юридичної фірми "Гестор" ґрунтуються на дійсності вимог нового кредитора у зобов'язанні за поставкою товару. Проте у справі №13/392/09 ставиться під сумнів сам факт отримання товариством з обмеженою відповідальністю "Авторент" такої поставки товару - зерна пшениці.

Зазначене клопотання судовою колегією відхиляється з таких підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Згідно ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Одним з належних доказів, що підтверджує факт одночасного розгляду Вищим господарським судом України іншої справи, пов'язаної з даною справою, в даному випадку, є ухвала про прийняття та призначення до розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 03.06.2010 року у справі № 13/392-09. Проте така ухвала товариством з обмеженою відповідальністю "М3 Карго" разом з клопотанням про зупинення провадження у конкретній справі не надана, тобто у провадженні іншого суду справа № 13/392-09 не розглядається.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.11.2012 року проведено заміну відповідача у справі з товариства з обмеженою відповідальністю "Авторент" на товариство з обмеженою відповідальністю "М3 Карго", згідно наданого відповідачем 21.11.2012 року протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Авторент" від 29.05.2012 року № 1/12, якими було прийнято рішення про зміну найменування останнього на товариство з обмеженою відповідальністю "М3 Карго" (державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи здійснено 03.08.2012 року).

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, встановлення судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню приймаючи до уваги наступне.

24.04.2009 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "НИВА" і товариство з обмеженою відповідальністю "Авторент" уклали договір поставки № 50 з доданою до нього специфікацією № 1, відповідно до якого сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "НИВА" взяло на себе зобов'язання поставити 147 тон озимої пшениці 4-го класу за ціною 1000 грн. за тону, а товариство з обмеженою відповідальністю "Авторент" - прийняти та оплатити цю партію озимої пшениці (т.1, а.с. 10-12). Пунктом 4 специфікації передбачена стопроцентна попередня оплата цієї партії товару, а п. 3 специфікації - обов'язок продавця поставити партію товару у строк до 30.04.2009 року.

Платіжним дорученням від 24.04.2009 року № 173, на виконання умов договору поставки від 24.04.2009 року № 50, товариство з обмеженою відповідальністю "Авторент" перерахувало сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "НИВА" суму 147000 грн., вказавши призначення платежу: "за озиму пшеницю у фізичній вазі" (т.1, а.с. 13). Після одержання суми попередньої оплати у сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "НИВА" виникло зобов'язання поставити зерно озимої пшениці у кількості, передбаченій договором.

27.04.2009 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "НИВА" передало товариству з обмеженою відповідальністю "Авторент" 132 тони 460 кг зерна озимої пшениці на суму 132460 грн. (132,460 тони х 1000 грн.) Товар передано за товарно-транспортними накладними від 27.04.2009 року (т.1, а.с. 14-18).

Зерно озимої пшениці у кількості 132460 кг було прийнято відповідачем.

Факт поставки зерна озимої пшениці 27.04.2009 року за договором поставки від 24.04.2009 року №50 у кількості 132,460 тон встановлений Запорізьким апеляційним господарським судом у постанові від 12.02.2010 року по справі № 13/392/09, яка постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2010 року у цій же справі залишена без змін (т.1, а.с. 21-27).

Таким чином, фактично за договором від 24.04.2009 року № 50 було поставлено 132,460 т. зерна озимої пшениці на суму 132460 грн., а попередня оплата була здійснена за 147 тон зерна у сумі 147000 грн.

28.04.2009 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "НИВА" платіжним дорученням №317 перерахувало товариству з обмеженою відповідальністю "Авторент" суму 55270 грн., вказавши призначення платежу: "повернення коштів за неотриману озиму пшеницю згідно договору від 24.04.2009 року № 50" (т.1, а.с. 19).

В результаті проведеного сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "НИВА" аналізу розрахунку сторін за договором поставки від 24.04.2009 року № 50 з'ясувалося, що сума 55270 грн. перерахована помилково, оскільки фактично сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "НИВА" повинно було повернути відповідачеві суму 14540 грн. (147000 грн. - 132460 грн.)

Отже, сума 40730 грн. (55270грн. - 14540 грн.) отримана відповідачем без достатньої правової підстави (безпідставно).

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Це положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Листом від 30.09.2009 року № 233 сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "НИВА" пред'явило товариству з обмеженою відповідальністю "Авторент" вимогу про повернення безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 40730 грн. (55270 грн. - 14540 грн.), яка, відповідно до відмітки на повідомленні про вручення поштового відправлення, отримана відповідачем 05.10.2009 року (т.1, а.с. 20, у т.ч. на звороті).

14.02.2011 року за договором відступлення права вимоги, укладеним між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "НИВА" та приватною юридичною фірмою "Гестор", сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "НИВА" передало позивачу право вимагати від відповідача повернення суми 40730 грн., пред'явленої вимогою від 20.09.2009 року № 233 (т.1, а.с. 8).

Відповідно ст. 514 Цивільного кодексу України приватна юридична фірма "Гестор" є новим кредитором у зобов'язанні по поверненню одержаних товариством з обмеженою відповідальністю "Авторент" без достатньої правової підстави грошових коштів у сумі 40730 грн.

02.03.2011 року приватною юридичною фірмою "Гестор" на адресу відповідача було надіслано листа - вимогу № 50 про сплату 40 730 грн. за вказаними реквізитами. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення ця вимога одержана товариством з обмеженою відповідальністю "Авторент" 29.03.2011 року (т.1, а.с. 9, у т.ч. на звороті).

У відповідь на вказану вимогу відповідач листом від 30.03.2011 року запросив у позивача документи, що підтверджують борг.

27.04.2011 року позивач листом № 76 направив відповідачу витребувані документи, які останнім отримані 17.05.2011 року, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції.

В силу ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач зобов'язаний виконати обов'язок по поверненню безпідставно набутих грошових коштів у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто у строк до 12.10.2009 року (з урахуванням первісно направленої вимоги сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "НИВА" від 30.09.2009 року №233 про повернення коштів).

Доказів повернення коштів в сумі 40 730 грн. ані сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "НИВА", ані приватній юридичній фірмі "Гестор", як новому кредитору, відповідачем не надано.

Отже, з 12.10.2009 року має місце прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з повернення грошових коштів у сумі 40730 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 2 028 грн. 60 коп. річних з 12.10.2009 року по 10.06.2011 року, а також втрати від інфляції з жовтня 2009 року по травень 2011 року.

Сума інфляційних втрат господарським судом визначена правильно.

Посилання скаржника на висновки судової експертизи від 31.01.2012 року щодо відсутності власних підписів колишнього директора ОСОБА_1 на довіреності № 3 і товарно-транспортних накладних від 27.04.2009 року не є підставою для скасування рішення суду, оскільки ці висновки, як правильно зазначено в рішенні господарського суду Дніпропетровської області, не спростовують доводів позивача щодо наявності фактів поставки товару і здійснених сторонами розрахунків, встановлених попередніми судами при розгляді справи № 13/392/09.

27.08.2011 року Пологівським РВ ГУМВС України в Запорізькій області винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно директора сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "НИВА" за ознаками злочину, передбаченого ст. 358 Кримінального кодексу України (підроблення документів) (т.1, а.с. 135-137).

Зважаючи на викладене, підстави для скасування рішення суду, на думку колегії суддів, відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2012 року у справі № 28/5005/8083/2011 залишити без змін, а скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "М3 Карго" без задоволення.

Головуючий суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя Л.В. Чоха

повний текст постанови виготовлений 18.12.12р.