Постанова

від 11.12.2012 по справі 2а-13338/12/0170/11

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2012 р. о 11 годині 34 хвилини Справа №2а-13338/12/0170/11

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., за участю секретаря судового засідання Магері М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління Держкомзему України у м. Ялта АРК,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2

про спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Управління Держкомзему України у м. Ялта АРК про зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 0111900000:01:009:0345, площею 0,0100 га, державний акт серії ЯИ № 720438, реєстраційний номер 010900700526, розташовану у АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу шляхом внесення записів у Поземельній книзі та у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі згідно із постановою Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Ялтинського міського суду від 15.03.12р. у справі № 0124/752/2012 № 2/0124/646/2012 визнаний недійсним виданий ОСОБА_2 державний акт серії ЯИ № 720438 на право власності на земельну ділянку площею 0,0100га, розташовану у АДРЕСА_1. Відповідач на звернення від 21.05.12р. та від 16.08.12р. відмовився виконувати судове рішення з підстав відсутності судового рішення про зобов'язання вчинити дії щодо відміни реєстрації у Книзі реєстрації. На підставі п. 27, 28 постанови КМ України від 09.09.2009р. № 1021 позивач просить позов задовольнити.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим 26.11.2012 відкрите провадження в адміністративній справі та закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду, та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2.

Також ухвалою суду від 26.11.2012р. задоволено частково клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову; заборонено Управлінню Держкомзему України у м. Ялта АРК вчиняти будь-які дії, пов'язаних із внесенням записів у Книгу записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі відносно земельної ділянки, яка розташована у АДРЕСА_1, площею 0,0100га, кадастровий номер 0111900000:01:009:0345.

У судове засідання надійшла заява позивача про розгляд справи за його відсутності, також позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, будь-яких клопотань суду не надав.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, будь-яких клопотань суду не надано.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до Земельного кодексу України (далі -ЗК України) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Статтею ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Статтею 126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Судом встановлено, що заочним рішення Ялтинського міського суду від 15.03.12р. у справі № 0124/752/2012; № 2/0124/646/2012 визнано недійсним, виданий ОСОБА_2 04.12.09р. державний акт на право власності серії ЯИ № 720438, реєстраційний номер 010900700526 на земельну ділянку площею 0,0100га, яка розташована у АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу, кадастровий номер 0111900000:01:009:0345.

Оскільки зазначене судове рішення набрало законної сили, встановлені ним факти є преюдиційними.

Так, у заочному рішенні суд зазначив, що рішенням Ялтинської міської ради № 544 від 15.04.09р. ОСОБА_2 надано дозвіл на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0100 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1, з послідуючою передачею у власність, на землях Ялтинської міської ради.

Крім того, рішенням Ялтинської міської ради № 368 від 22.07.2009р. проект землеустрою ОСОБА_2 затверджено, а 04.12.2009р. ОСОБА_2 видано державний акт на право власності серії ЯИ № 720438, реєстраційний номер 010900700526 на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 0111900000:01:009:0345.

Правомірність вищевказаних рішень міської ради та дійсність державного акту ОСОБА_2 оскаржені ОСОБА_1 до суду.

У зв'язку із цим постановою Ялтинського міського суду від 23.09.2010р. у справі № 2а-5476/10 прийнято рішення про задоволення позову: по-перше. визнано протиправним та скасовано рішення 25 сесії 5 скликання Ялтинської міської ради № 544 від 15.04.09р., яким затверджено матеріали по вибору місцезнаходження земельної ділянки та надано ОСОБА_2 дозвіл на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 0,0100 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1, на землях Ялтинської міської ради; по-друге, визнано протиправним та скасовано рішення 26 сесії 5 скликання Ялтинської міської ради № 368 від 22.07.2009р., яким ОСОБА_2 надано у власність вищевказану земельну ділянку; по-третє, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 серії ЯИ № 720438.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011р. постанову Ялтинського міського суду від 23.09.210р. у справі № 2а-5476/2010 змінено шляхом виключення із резолютивної частини абз. 4 щодо визнання недійним державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 серії ЯИ № 720438. В іншій частині постанову залишено без змін.

Також Севастопольським апеляційним адміністративним судом прийнято ухвалу від 06.12.2011р., якою закрито провадження в частині визнання недійсним держаного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 серії ЯИ № 720438 та надано роз'яснення про можливість звернення із цими позовними вимогами до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

У зв'язку із цим ОСОБА_1 звернувся до Ялтинського міського суду, який у справі № 0124/752/2012; № 2/0124/646/2012 заочним рішенням від 15.03.12р. позовом задовольнив та визнав недійним державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 серії ЯИ № 720438.

ОСОБА_1 для подальшого встановлення своїх прав на спірну земельну ділянку звертався до Управління Держкомзему в м. Ялта АРК, який у листах від 21.05.12р. та від 16.08.12р. повідомив про відмову в скасуванні реєстрації державного акту, оскільки надані судові рішення не встановлюють обов'язок Управління здійснити або утриматись від здійснення дій щодо державної реєстрації прав на земельну ділянку.

Не погодившись із таким рішенням відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позивних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо законності дій відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, суд зобов'язаний перевірити, чи здійснено такі дії на підставі закону в межах повноважень, безсторонньо та добросовісно.

Предметом спору у справі є фактична відмова відповідача вчинити дії щодо скасування запису про державну реєстрацію документу, що посвідчує право на земельну ділянку, що зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Відповідно до статті 202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Відповідно до статті 204 Земельного кодексу України державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно із п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України» встановити, що до 1 січня 2013 року державна реєстрація, зокрема, права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Пунктом 2.8 розділу 2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 №174, зареєстрованим Міністерством юстиції України 25.07.2003 за №641/7962, передбачено, щовидача державного акта на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договору оренди (суборенди) землі супроводжується внесенням запису про державну реєстрацію до відповідних розділів книги реєстрації.

З 01.01.2011 набув чинності Порядок ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 №1021 (надалі - Порядок). Відповідно до пункту 4 Книга відкривається та ведеться у паперовому вигляді -територіальним органом Держкомзему, в електронному вигляді - операторами - структурними підрозділами державного підприємства "Центр державного земельного кадастру".

Згідно із пунктами 22, 23 Порядку запис про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, в розділі Книги записів скасовується (поновлюється) посадовою особою на підставі рішення суду.

Скасування (поновлення) запису здійснюється шляхом внесення до автоматизованої системи відомостей про скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів посадової особи, яка скасувала (поновила) запис, і формування з використанням автоматизованої системи нових аркушів Книги записів, що засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою територіального органу Держземагентства.

Таким чином, повноваження щодо реєстрації та скасування реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку у паперовому вигляді віднесені до компетенції територіального органу Держкомзему.

Суд зазначає, що право власності на земельну ділянку ОСОБА_2, площею 0,0100 га, розташовану по АДРЕСА_1 на землях Ялтинської міської ради, виникло на підставі рішення 26 сесії 5 скликання Ялтинської міської ради № 368 від 22.07.2009р.

Зазначена підтверджується наступними нормами.

Згідно до частин 1 та 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Повноваження органів в цій частині розмежовані пунктом 12 розділу X Земельного кодексу України (чинний на момент передачі земельної ділянки), в якому вказано, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Стаття 83 Земельного кодексу України встановлює, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Відповідно до п. 30 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції місцевих рад відноситься прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Отже, правовстановлюючим документом, який є підставою для реєстрації права власності на землянку ділянку за ОСОБА_2 було рішення Ялтинської міської ради № 368 від 22.07.2009р.

Постановою Ялтинського міського суду від 23.09.2010р. у справі №2а-5476/10, яке набрало законної сили, зазначене рішення міської ради скасовано, а відтак, відсутня підстава для наявності державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2

Суд зауважує позивачу, що державний акт на земельну ділянку є документом, який посвідчує право на земельну ділянку, тобто він підтверджує його наявність у конкретної особи, проте, цей документ не встановлює самого права на землю. У даному випадку правовстановлюючим документом є рішення ради, яка уповноважена розпоряджатися землями комунальної власності та надавати їх у власність або користування іншим особам.

Відповідно до ч.1 ст.193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Статтею 194 цього Кодексу визначено, що призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Згідно статті 195 Земельного кодексу України встановлено, що основними завданнями ведення державного земельного кадастру є: а) забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки; б) застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок; в) запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

Статтею 196 Земельного кодексу України передбачено, що державний земельний кадастр включає: а) кадастрове зонування; б) кадастрові зйомки; в) бонітування ґрунтів; г) економічну оцінку земель; ґ) грошову оцінку земельних ділянок; д) державну реєстрацію земельних ділянок; е) облік кількості та якості земель.

Із системного аналізу вищезазначених норм випливає, що державна реєстрації прав на земельні ділянки є складовою частиною державного земельного кадастру, до завдань якого у свою чергу віднесено забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки.

Наявність у державному реєстрі, тобто у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки, відомостей про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, при відсутності правовстановлювального документу на таку земельну ділянку, не відповідає ані меті, ані завданням, які покладено законом на відповідача як суб'єкта владних повноважень щодо забезпечення ведення державного земельного кадастру, зокрема щодо повноти відомостей про всі земельні ділянки.

У зв'язку із скасуванням рішення Ялтинської міської ради № 368 від 22.07.2009р., на підставі якого видано державний акт на землю та здійснено реєстрацію у Книзі записів реєстрації державних актів за реєстраційним номером 010900700526, зазначений запис підлягає скасуванню, тому як відомості про право на земельну ділянку не відповідають фактичній передачі цього права.

Як встановлюється положеннями ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. Відтак, припинення цього права відбувається з моменту скасування державної реєстрації.

Пунктом 22 Порядку зазначається, що єдиною підставою для скасування запису про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку в розділі Книги записів про державну реєстрацію прав на землю є рішення суду.

Відповідно до ст. 105 КАС України позовні вимоги до суб'єкта владних повноважень можуть бути у формі зобов'язання відповідача прийняти рішення або вчинити певні дії.

Отже, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання вчинити дії щодо скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 0111900000:01:009:0345, площею 0,0100 га, державний акт серії ЯИ № 720438, реєстраційний номер 010900700526, розташовану у АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 11.12.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАКС України постанову складено 17.12.2012 р.

Керуючись ст.ст. 122, 158, 160-163 КАС України , суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Управління Держкомзему в м. Ялта АРК вчинити дії щодо скасування запису про державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 720438 від 04.12.2009р., виданого на ім'я ОСОБА_2, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010900700526.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.