Ухвала

від 17.12.2012 по справі 2938-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

17.12.2012Справа №5002-12/2938-2011

За заявою боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Антарес», м. Сімферополь

про порушення справи про банкрутство.

Суддя Іллічов М.М.

Представники:

Від ПАТ КБ "Приватбанк"- Закусілов А.Ю., довіреність № 1749-О від 31.05.12, представник;

Ліквідатор - Юрченко Д.Ю., арбітражний керуючий

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Крим-Антарес» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із заявою про порушення відносно нього справи про банкрутство у відповідності до ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження у справі було порушено ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.07.2011.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.07.2011 відповідно до положень ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Юрченко Дмитра Юрійовича.

На виконання постанови Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.07.2011 було подано оголошення про початок ліквідаційної процедури по справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Крим - Антарес», яке було надруковане в газеті «Голос України » № 145 від 06.08.2011.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2011 року затверджений реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Антарес».

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 грудня 2011 року клопотання ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Антарес» арбітражного керуючого Юрченка Д. Ю. задоволено та скасовано обмеження щодо розпорядження нерухомим майном: нежилим приміщенням загальною площею 90,7 кв.м., яке розташоване на першому поверсі літера «А» та складається з нежилих приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, які належать банкрутові - Товариству з обмеженою відповідальністю «Крим-Антарес» (ідентифікаційний код 30317600) на праві власності та знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 138.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 лютого 2012 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.12.2011 у справі №5002-12/2938-2011 залишено без змін.

01 березня 2012 року до Господарського суду Автономної Республіки Крим надійшло клопотання публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» від 27.02.2012 вих. №27/02-12 щодо призначення ліквідаційної комісії банкрута.

19 березня 2012 року до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла скарга публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» від 16.02.2012 вих. №16/02-12 на бездіяльність ліквідатора боржника арбітражного керуючого Юрченко Дмитра Юрійовича.

28 березня 2012 року до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшов звіт ліквідатора щодо проведення ліквідаційної процедури.

12 квітня 2012 року до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла скарга публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» вих.. №12/04-12 від 12.04.2012 , згідно якої заявник просить суд визнати незаконними дії ліквідатора Юрченко Д.Ю. по реалізації майна банкрута (лінії по виробництву гіпсокартону); визнати, що ліквідаційна процедура банкрута проведена ліквідатором Юрченко Д.Ю. протиправно, з порушенням вимог ст. 22-23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; винести окрему ухвали з приводу незаконних дій ліквідатора у ліквідаційної процедурі банкрута; направити окрему ухвалу до відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції МЮУ в АР Крим для проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого Юрченко Д.Ю.; зобов'язати ліквідатора невідкладно на протязі двох тижнів) скликати збори кредиторів для утворення комітету кредиторів та надання зборами кредиторів оцінки діяльності ліквідатора; призначити рецензування звіту про оцінку майна.

26 квітня 2012 року до суду надійшло клопотання за підписом представника ПАТ КБ «Приватбанк» щодо відсторонення арбітражного керуючого Юрченко Д.Ю. від виконання повноважень ліквідатора з протоколами зборів кредиторів та комітету кредиторів від 26.04.12 р.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2012 скарги ПАТ КБ «Приватбанк» на дії та бездіяльність ліквідатора, клопотання публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» залишені без задоволення.

У зв'язку з оскарженням ПАТ КБ «ПриватБанк» ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2012 за наслідками розгляду скарги на дії ліквідатора та направленням матеріалів справи №5002-12/2938-2011, судом було відкладено розгляд справи до повернення матеріалів справи №5002-12/2938-2011 до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2012 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задоволення частково, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 та ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2012 у справі №5002-12/2938-2011 скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

31 жовтня 2012 року до суду надійшла заява ПАТ КБ «Приватбанк» щодо визнання недійсним договору купівлі - продажу від 25.10.2011 №1/2011.

Вказана заява мотивована тим, що ліквідатор позбавив банк, як кредитора та заставодержателя майна банкрута, можливості будь яким чином ознайомитись з оцінкою майна та уклав спірний договір без припинення його обтяження і без згоди банку як обтяжувала майна, чим порушив норми цивільного законодавства України, отже договір купівлі - продажу від 25.10.2011 підлягає визнанню недійсним.

14 листопада 2011 року до суду надійшли відзив ліквідатора на заяву про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 25.10.2011 №1/2011 та письмові пояснення ліквідатора у справі, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» заяву про визнання недійсним договору купівлі -продажу від 25.10.2011 №1/2011 підтримав у повному обсязі.

Ліквідатор у судовому засіданні проти задоволення заяви щодо визнання спірного договору недійсним заперечував, посилаючись на її безпідставність, необґрунтованість та непідтвердженість доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши представлені докази, суд встановив.

Проведеною інвентаризацію активів TOB «Крим - Антарес» встановлено наявність ряду активів, у тому числі виробничої лінії для виготовлення гіпсокартону, продуктивністю 2000000 кв. м./ рік 2007 року випуску.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку наданих проведених TOB «Имя Плюс» вартість виробничої лінії для виготовлення гіпсокартону склала 361 886,83 грн. Проведеною рецензією від 23.02.2012 року звіту про незалежну оцінку (рецензент TOB «Брокерська контора «Новий город» Швам О.М.) встановлено, що звіт в цілому відповідає вимогам нормативно правових актів по оцінки майна.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

За відсутності комітету кредиторів і відповідно порядку продажу майна продаж виробничої лінії для виготовлення гіпсокартону здійснювався шляхом проведення аукціону 24 жовтня 2011 року за адресою м. Сімферополь Автономної Республіки Крим в Україні, вулиця Київська, буд. 138.

Оголошення про проведення аукціону було розміщено у газети «Кримское время».

25 жовтня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крим Антарес» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Юрченко Дмитра Юрійовича, що діє на підставі постанови Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.07.2011 у справі №5002-12/2938-2011 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Катеко» (Покупець) був укладений договір купівлі - продажу №1/2011.

Відповідно до пункту 1 договору, Продавець продає, а Покупець купує наступне майно, що включено до ліквідаційної маси, а саме: виробнича лінія для виготовлення гіпсокартону, продуктивністю 2000000 кв. м./ рік 2007 року випуску, виробник КНР, комплектності згідно Додатку №1, вартістю - 365505,45 грн.

На підставі акту прийому - передачі від 25.10.2011 Продавець передав, а Покупець прийняв виробничу лінію для виготовлення гіпсокартону, продуктивністю 2000000 кв. м./ рік 2007 року випуску.

За результатами проведення аукціону виробничу лінію для виготовлення гіпсокартону було реалізовано за 365505,83 грн.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 26 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що всі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

При цьому суд зауважує, що переважне право заставного кредитора на задоволення вимог за рахунок заставного майна передбачено абзацом 2 частини 2 статті 26 Закону, яким встановлено, що майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до п. 1 ч. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею: 1) у першу чергу задовольняються: а) вимоги, забезпечені заставою.

Відповідно до банківських виписок кошти від продажу предмету застави було в повному обсязі перераховано заставодержателю - ПАТ «Приватбанк». Отже, право ПАТ КБ «ПриватБанк», як заставодержателя під час продажу майна порушено не було.

Відповідно до вимог пункт 6 частини 1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Таким чином, під час здійснення ліквідатором покладених на нього обов'язків, щодо задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, майнові активи боржника, визнаного банкрутом, мають бути вільними від будь-яких обмежень щодо розпорядження ними, оскільки одним з завдань ліквідаційної процедури є продаж майна боржника з метою задоволення визнаних вимог кредиторів.

Виходячи зі змісту статей 22, 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом набирає законної сили з дня її прийняття, у даному випадку це 21.07.2011 року.

Отже, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню. Це пов'язано з тим, що у процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута. Тому майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обтяжень.

При цьому, зняття заборон та арештів з майна боржника, в порядку статті 33 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є безумовним, і стосується будь-яких органів і посадових осіб.

Суд зазначає, що відповідно до норм ч. 9 ст. 7, ст.ст. 16, 51 Закону про банкрутство створення комітету кредиторів у процедурі банкрутства боржника, що ліквідується власником, не є обов'язковим, оскільки формування та створення комітету кредиторів, як органу, що представляє інтереси всіх кредиторів у справі про банкрутство, здійснюється на стадії розпорядження майном, яка в процедурі банкрутства боржника, що ліквідується власником, відсутня.

Закон не зобов'язує ліквідатора боржника, що ліквідується власником ініціювати проведення зборів кредиторів, надавати звіт окремим кредитором щодо виконаної роботи у ході ліквідаційної процедури.

Також слід зазначити, що відповідно до норм статті 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку, а ліквідатор у справі про банкрутство не може нести відповідальність за достовірність оцінки майна, виконаної оцінювачем. При укладанні договору застави незалежна оцінка майна не проводилась, технічний стан об'єктів не оцінювався.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 2015 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судом встановлено дотримання ліквідатором при укладенні спірного договору вимог норм спеціального закону, який має пріоритетне значення.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 34 Господарського процесуального кодексу України, передбачає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наведені заявником обставини не тягнуть за собою визнання недійсним, вчиненого в межах процедури банкрутства, правочину,

На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 3-1, 5, 24, 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 25.10.2012 №1/2011 відмовити.

Суддя М.М. Іллічов