Постанова

від 14.12.2012 по справі 5023/3450/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2012 р. Справа № 5023/3450/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача -Марченко О.П. (довіреність №02-07/213 від 09.02.2012р.)

відповідача -Андрусенко А.О. (довіреність б/№ від 15.11.2012р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Харків (вх. № 3625Х/2-6) на рішення господарського суду Харківської області від 29 жовтня 2012 року у справі № 5023/3450/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський інститут підготовки кадрів",м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "УСК-Інвест", м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" , м. Київ в особі Харківської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, м. Харків

про визнання виконавчого напису нотаріуса незаконним та таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012р. позивач, ТОВ «Харківській інститут підготовки кадрів»звернулось до господарського суду з позовом про визнання незаконним та таким, що не відповідає виконанню виконавчого напису №926 від 19.04.2012р., вчиненого Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською Катериною Валентинівною.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29 жовтня 2012 року у справі № 5023/3450/12 (суддя Смірнова О.В.) позов задоволено повністю. Визнано незаконним та таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса від 19 квітня 2012 року за реєстровим номером 926, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською Катериною Валентинівною. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1073,00 грн. витрат з оплати судового збору

Відповідач ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 29 жовтня 2012 року у справі № 5023/3450/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що в рішення помилково зроблений висновок, що виконавчий напис є незаконним, оскільки вчинений на підставі іпотечного договору, а зобов'язання виникли на підставі кредитного договору, який, при цьому, не засвідчений в нотаріально. Також апелянтом вказано, що твердження позивача стосовно того, що виконавчий напис нотаріуса №926 був вчинений за наявності у боржника спору з кредитором щодо суми боргу, тобто ця заборгованість не має характеру безспірності. Крім того, апелянтом зазначено, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає способам захисту прав та інтересів передбачених чинним законодавством.

У запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «Харківський інститут підготовки кадрів»просить апеляційний суд залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, що 28.01.2008 року між Акціонерно -комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" -кредитор, (правонаступником якого є відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УСК-Інвест»- позичальник, укладено договір кредиту № 820/1-27/21-02-8/003, за умовами якого кредитор надав позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строкові, платності та цільового характеру використання у сумі 3600000,00 грн. зі сплатою 14,5% процентів річних та комісій.

З метою забезпечення вищевказаного кредитного договору 29.01.2008р. між відповідачем - іпотекодержатель та ТОВ «Харківській інститут підготовки кадрів»- позивач - іпотекодавець, укладено іпотечний договір № 820/3-27/21-02-8/12 про передачу в іпотеку іпотекодержателю нерухомого майна належного позивачу - іпотекодавцю, перелік якого вказаний в п. 1.1 договору іпотеки (а.с. 16-19 т. 1). Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7

Відповідно до вимог частини 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно із частиною 1 статті 7 цього ж Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно із договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

На підставі вищевказаного іпотечного договору позивач надав відповідачеві в іпотеку нежитлові приміщення підвалу № 1-8, першого поверху - № 1-74, другого поверху - № 1-33, площею 2694,4 кв.м, в літ."А-2", а також нежитлові будівлі літ. "А-1", "Ж-1", "В-1", "И-1", "Е-1", "Д-1", "Б-1", "Г-1", площею 327,1 кв.м, загальною площею майна -3021,5 кв.м, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, буд.4-А.

19.04.2012 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вчинено виконавчий напис за реєстровим № 926, яким запропоновано звернути стягнення на вищевказані об'єкти нерухомого майна, що належать позивачу та становлять предмет іпотеки за іпотечним договором № 820/3-27/21-02-8/12 від 29.01.2008 року, на загальну суму стягнення 3120204,81 грн.

26.06.2012 року за заявою відповідача старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішення Управління ДВС ГУЮ в Харківській області Верещагіною Є.А. відкрите виконавче провадження №33218417 по виконанню вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до приписів статті 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно статті 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Спірний виконавчий напис вчинено 19.04.2012 року на підставі листа ПАТ "Укрсоцбанк" від 19.04.2012 року № 19.1-14/84-2208. В якості наявності підстав для вчинення нотаріального напису, відповідачем до заяви надано Іпотечний договір від 29.01.2008 р. № 820/3-27/21-02-8/12, договір кредиту від 28.01.2008р. №820/1-27/21-02-8/003, розрахунок заборгованості по вказаному Договорі, повідомлення ПАТ «Укрсоцбанк»№11.4/67-4463 від 23.08.2009 р. про сповіщення ТОВ «Харківській інститут підготовки кадрів»про вимогу про усунення порушень, повідомлення ПАТ «Укрсоцбанк»№11.4/67-2627 від 18.09.2009 р. про сповіщення ТОВ «Харківській інститут підготовки кадрів»про вимогу про усунення порушень.

Отже, враховуючи, що Закон України "Про нотаріат" є спеціальним законом, який регулює характер даних правовідносин та чітко встановлює строк позовної давності у один рік, виконавчий напис нотаріуса є таким, що вчинений після спливу строку позовної давності, що є порушенням вимог вказаного Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Так, згідно цього Переліку, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Пунктом 283 Інструкції встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріуса подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника -фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі, якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.

Тобто, відповідно до вищенаведених норм обов'язковою умовою для вчинення виконавчого напису є безспірність майнових вимог до боржника.

Відповідно до пункту 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і цього не спростовано в апеляційній інстанції, станом на час вчинення спірного виконавчого напису заборгованість позивача перед відповідачем не була безспірною, оскільки дана заборгованість на той час була предметом судового спору в межах справи №5023/2442/11, яка розглядалася господарським судом Харківської області, Харківським апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом України. Також про факт спірного характеру заборгованості свідчать письмові заперечення та скарги, які подавались представником іпотекодавця під час розгляду справи № 5023/2442/11. Факт наявності спору щодо стягнення заборгованості за рахунок предмета іпотеки був відомий відповідачу на момент вчинення виконавчого напису, оскільки його представники брали участь у судовому розгляді справи № 5023/2442/11.

Таким чином, відповідач на момент звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису приховав факт оспорювання заборгованості позивачем та не надав нотаріусу документів, які б підтвердили цей факт, а натомість всупереч приписам статті 88 Закону України "Про нотаріат" звернувся до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису щодо стягнення спірної заборгованості за рахунок предмета іпотеки.

Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачені правові гарантії реалізації власником свого права володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном ( право власності). Згідно з частиною 7 зазначеної статті діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, вчинення виконавчого напису відповідачем є його правом, відповідно до умов договору іпотеки та Закону України "Про іпотеку". Дане право відповідача не оспорюється позивачем. Однак, звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису при наявності судового спору щодо розміру заборгованості є порушенням позивачем порядку звернення стягнення на майно позивача, що надає підстави позивачеві звернутися до суду за захистом свого права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно встановлено, що приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 допущено порушення приписів статті 88 Закону України "Про нотаріат", оскільки з моменту пред'явлення вказаних вище вимог ПАТ "Укрсоцбанк" сплило більше одного року. На момент вчинення виконавчого напису нотаріусом (19.04.2012 року) заборгованість ТОВ «УСК-Інвест»за договором кредиту № 820/1-27/21-02-8/003 від 28.01.2008 року була спірною.

Крім того, суд першої інстанції правомірно зазначив, що виконавчий напис, який оскаржується, за своїм змістом не відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до приписів статті 89 Закону України "Про нотаріат" у виконавчому написі повинен зазначатися, крім іншого, строк, за який провадиться стягнення.

Поняття строку на законодавчому рівні закріплене нормою статті 251 Цивільного кодексу України, яка визначає, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Згідно зі статтями 252 та 253 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, колегія суддів вважає, що вказівка у виконавчому написі на те, що стягнення проводиться станом на 02.06.2009 року не є визначенням строку, за який проводиться стягнення, оскільки не містить даних про дату початку перебігу строку.

Твердження відповідача, що обраний позивачем у даній справі спосіб захисту та інтересів не відповідає законодавчо встановленим способам захисту спростовується нормами чинного законодавства.

Так, згідно з приписами статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статуту суб'єкта підприємницької діяльності: мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно до приписів частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Перелік способів захисту прав і інтересів, зазначений у вказаних нормах, не є вичерпним; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно приписів статті 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до приписів статті 50 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосується такі дії чи акти.

Частиною 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

Тобто, Господарський процесуальний кодекс України встановлює можливість та порядок розгляду спорів за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Частиною 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно приписів статті 1 Закону України "Про нотаріат" нотаріат в України -це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно статті 34 цього Закону нотаріальною дією, що вчиняє нотаріус, зокрема, є вчинення виконавчих написів.

Статтею 50 Закону "Про нотаріат" передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Згідно статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 6 цього Закону визначено підвідомчість справ третейським судом, а саме, третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України ( пункт 11 статті 6).

Отже, враховуючи, що статтею 50 Закону України "Про нотаріат" передбачено можливість оскарження нотаріальних дій виключно до суду, тому висновок про можливість передачі до третейського суду спір в цій частині Укрсоцбанку не є обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив відповідачу у задоволенні його клопотання про застосування третейського застереження.

Враховуючи наведені обставини справи та норми права, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваного рішення нормам чинного законодавства та матеріалів справи на підставі чого рішення господарського суду у справі № 5023/3450/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача -без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1, ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 29.10.2012р. по справі №5023/3450/12 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст підписаний 12.12.2012 р.

Головуючий суддя Фоміна В.О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.