Постанова

від 18.12.2012 по справі 5023/3991/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«17»грудня 2012 р. Справа № 5023/3991/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А.,

суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Ісаєвій А.Ю.,

за участю представників сторін:

позивача -представник Чалкова Г.Л. за довіреністю № 59 від 28.09.2012 року,

відповідача -представник Громов Є.І. за довіреністю від 27.01.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль Інвест», м. Харків, (вх.№ 3729Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 17.10.2012 у справі №5023/3991/12,

за позовом -Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль Інвест», м. Харків,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

04.09.2012 року до господарського суду Харківської області звернулось Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль Інвест»штрафу та пені у сумі 68 000,00 грн. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.10.2012 року (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Аваль Інвест»на користь Державного бюджету України 34 000,00 грн. штрафу, 34 000,00 грн. пені та 1609,50 грн. судового збору.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17.10.2012 року та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм чинного законодавства.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що про факт прийняття оскаржуваного рішення господарського суду йому стало відомо 31.10.2012 року.

Окрім того, апелянт вважає, що Антимонопольний комітет України як і його територіальні відділення є органом державної влади та суб'єктом владних повноважень і за логікою КАС України його рішення мають оскаржуватися в адміністративних судах за відповідною процедурою. Враховуючи приписи частини 2 статті 19 КАС України, ТОВ «Аваль Інвест»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення від 27.03.2012 року № 34-к адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2012 року у справі № 2а-6454/12/2070 адміністративний позов товариства задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення від 27.03.2012 року № 34-к ХОТВ АМК України про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд залишити апеляційну скаргу ТОВ «Аваль Інвест»на рішення господарського суду Харківської області від 22.10.2012 року у справі № 5023/3991/12 без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Адміністративна колегія Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши справу № 2/20-169-11 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, прийняла рішення від 27.03.2012 року № 34-к, яким визнала, що ТОВ «Аваль Інвест»розмістивши в рекламах № 1 та № 2 неповну рекламну інформацію щодо надання позик шляхом замовчування окремих суттєвих умов надання цих послуг, вчинило порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене статтею 15-1 Закону України «Про захист від добросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, а саме: повідомлення суб'єктом господарювання через іншу особу невизначеному колу осіб в рекламі неповних відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів, що можуть вилинути на наміри цих осіб щодо придбання послуг цього суб'єкта господарювання.

За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, згідно з рішенням, на відповідача був накладений штраф у розмірі 34 000,00 грн.

Частиною 2 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»встановлено, що штраф повинен бути сплачений у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, листом № 02-26/2-1520 від 02.04.2012 року на адресу відповідача направлено вимогу про виконання рішення № 34-к від 27.03.2012 року. Згідно з відміткою на копії вищевказаного листа останній отримано представником відповідача за дорученням 02.04.2012 року ( а.с. 12).

Відтак, відповідач повинен був в строк до 04.06.2012 року включно сплатити штраф за рішенням № 34-к від 27.03.2012 року.

Частиною 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»рішення органів Антимонопольного комітету України може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України, і відтак -господарським, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»розглядаються господарськими судами.

До того ж відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно - правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Це стосується й розгляду справ за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів названого Закону. Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Розгляд справ за участю органів Антимонопольного комітету України здійснюється господарськими судами на загальних засадах рівності перед законом і судом та змагальності, визначених статтями 4-2 і 4-3 ГПК України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і цього не спростовано в апеляційній інстанції, станом на 17.10.2012 року жодних документів на підтвердження сплати штрафу, а також щодо звернення відповідача до господарського суду стосовно визнання недійсним рішення № 34-к від 27.03.2012 року по справі № 2/20-169-11 суду не надано.

Відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Згідно розрахунку пені, зробленому позивачем у відповідності до приписів частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», остання за період з 04.06.2012 року по 23.08.2012 року склала 41 300 грн., але враховуючи приписи цього ж Закону , що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, сума пені склала 34 000,00 грн. Загальна сума заборгованості склала 68 000,00грн.

Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відповідно до пункту 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства», вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт не оскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак, господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до приписів статті 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними та фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені та зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

З огляду на наведені обставини справи та норми права, колегія суддів дійшла висновку про правомірність і обґрунтованість задоволення позовних вимог позивача судом першої інстанції і стягнення з відповідача 34 000,00 грн. штрафу та 34 000,00 грн. пені на користь Державного бюджету України.

Посилання апелянта на те, що рішення адміністративної колегії № 34-к від 27.03.2012 року по справі № 2/20-169-11 скасоване постановою Харківського окружного адміністративного суду і тому за ним неможливо стягнення, не може бути прийнято колегією суддів до уваги, оскільки,справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Щодо посилання апелянта на те, що про існування даного спору він дізнався тільки 31.10.2012 року, колегія суддів зазначає, що такі твердження спростовуються матеріалами справи, а саме: рекомендованим повідомленням про вручення уповноваженому представнику ТОВ «Аваль Інвест»- Чаплигіну, ухвали господарського суду Харківської області від 06.09.2012 року про призначення розгляду даної справи на 03.10.2012 року (а.с.18) та рекомендованим повідомленням про вручення уповноваженому представнику ТОВ «Аваль Інвест»- Бережній, ухвали господарського суду Харківської області від 03.10.2012 року про

відкладення розгляду даної справи на 17.10.2012 року ( а.с.26).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі. Рішення господарського суду Харківської області від 17.10.2012 року по справі №5023/3991/12 прийнята у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством, при повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, а викладені у рішенні суду висновки відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль Інвест»залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.10. 2012 року у справі № 5023/3991/12 залишити без змін.

Дана постанова Харківського апеляційного господарського суду набуває чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 18.12. 2012р.

Головуючий суддя О.А. Пуль

суддя Я.О.Білоусова

суддя В.С.Хачатрян