Ухвала

від 11.12.2012 по справі 6/306

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" грудня 2012 р. м. Київ К-27068/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лисенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2010 року

у справі № 6/306

за позовом Берегометського сільського споживчого товариства

до Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області,

за участю Прокуратури Чернівецької області

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Берегометське сільське споживче товариство (позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області (відповідач) про визнання недійсним рішення № 0001482300 від 15 липня 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 20 лютого 2009 року в задоволенні позову відмовлено у зв'язку з його безпідставністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2010 року апеляційну скаргу Берегометського ССТ задоволено. Постанову Господарського суду Чернівецької області від 20 лютого 2009 року скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено. Скасовано рішення № 0001482300 від 15 липня 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2010 року та залишення в силі постанови Господарського суду Чернівецької області від 20 лютого 2009 року.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової адміністрації в Чернівецькій області проведено перевірку магазину, що належить позивачу, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт № 240010182304 від 26 червня 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0001482300 від 15 липня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 906 155,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 6 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з незабезпеченням зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій протягом трьох років після їх закінчення.

Крім того, встановлено порушення Берегометським ССТ статті 10 Закону № 265/95-ВР, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі -Постанова № 1336) з огляду на непроведення розрахункових операцій через зареєстрований і опломбований реєстратор розрахункових операцій із роздрукуванням відповідних розрахункових документів після досягнення ним граничного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (робіт, послуг) в розмірі 75 000,00 грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено відповідальності за порушення терміну переходу на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстратора розрахункових операцій після досягнення підприємствами споживчої кооперації граничного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (робіт, послуг) в розмірі 75 000,00 грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ.

Колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції неправомірним у зв'язку з наступним.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, щодо підтвердження виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР передбачено, що у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Відповідно до статті 10 Закону № 265/95-ВР перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки України і Державної податкової адміністрації України.

Абзацом 1 пункту 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, зокрема, для роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва, -75 000,00 грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).

Відповідно до пункту 2 Термінів переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121, діяльність суб'єктів підприємницької діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким згідно з Постановою № 1336 дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, і розмір річного обсягу розрахункових операцій яких не перевищує граничного розміру, встановленого зазначеною постановою, переводиться на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій в термін -один місяць з дати перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій.

Таким чином, оскільки, позивач у визначений термін не перейшов на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та не проводив розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів на загальну суму в розмірі 181 163,00 грн., то рішення № 0001482300 15 липня 2008 року в частині застосування до позивач штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 905 815,00 прийнято відповідачем правомірно.

Що стосується позовних вимог Берегометського ССТ про скасування рішення № 0001482300 15 липня 2008 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340,00 грн., то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в їх задоволенні, оскільки, факт порушення позивачем пункту 6 статті 3 Закону № 265/95-ВР підтверджується актом перевірки № 240010182304 від 26 червня 2008 року та, відповідно, не спростовано позивачем.

Отже, суд апеляційної інстанції помилково скасував постанову суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області задовольнити.

Скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2010 року, а постанову Господарського суду Чернівецької області від 20 лютого 2009 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.