Постанова

від 20.01.2009 по справі 8/334

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/334

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20.01.2009                                                                                           № 8/334

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Ропій  Л.М.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від прокуратури - Хруленко О.В.- старший прокурор відділу військової прокуратури Центрального регіону України, посв. № 658 від 23.07.2007;

від позивача - Гомон О.О.- представник, дов. № 220/1151д від 29.12.2008;

 від відповідача - Антоненко Г.О. - представник, дов. № 48-07 від 09.01.2009,

Фастовець В.В. - представник, дов. № 48-09 від 09.01.2009,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Завод 410 Цивільної авіації"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 11.09.2008

 у справі № 8/334  

 за позовом                               Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

 до                                                   Державне підприємство "Завод 410 Цивільної авіації"

 про                                                   стягнення 27318,65 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 23.12.2008 розгляд апеляційної скарги відкладено на 20.01.2009.

Розпорядженням В.о. голови Київського апеляційного господарського  суду від 19.01.2009 № 01-23/1/4 змінено склад колегії суддів.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2008 у справі №8/334 позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 13 396,58 грн. пені, 9 139,73 грн. штрафу; в доход Державного бюджету України - 225,90 грн. державного мита, 70,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що відповідач не виконав зобов'язання у встановлений договором строк, оскільки додатковою угодою № 1 до державного контракту від 15.10.2007 № 247/1/07/117 сторони погодили строк надання послуг до 30.12.2007, а відповідач виконав зобов'язання лише 11.04.2008; оскільки сторони продовжили строк виконання зобов'язання відповідачем до 30.12.2007 та 11.04.2008 сторонами був складений і підписаний акт здавання-приймання наданих послуг, то пеню слід розраховувати за період з 31.12.2007 по 10.04.2008.

Відповідач в апеляційній скарзі просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2008 у справі № 8/334 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та позовну заяву Заступника військового прокурора Центрального регіону України залишити без розгляду і задоволення.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник посилається на те, що розгляд справи відбувався за відсутності представників прокуратури та позивача, які не повідомили суд про причини неявки та не надали документи, зазначені в ухвалі про порушення провадження у справі; суд не скористався правом про відкладення розгляду справи, передбаченим ст. 77 ГПК України.

На думку заявника, судом не враховано ряд важливих обставин, а саме: всупереч ст. 43 ГПК України судом не надано оцінки тій обставині, що позивачем, не зважаючи на норми ч. 2 ст. 193 ГК України, ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону України "Про державне оборонне замовлення", не виконано прохання відповідача надати аванс для придбання в Російській Федерації ремонтно групових комплектів (далі - РГК) для ремонту гвинтів, хоча відповідач повідомив, що знаходиться в скрутному фінансовому становищі і не має вільних оборотних коштів для придбання РГК.

Заявник посилається на те, що судом не було застосовано ч.ч. 3, 4 ст. 219 ГК України, хоча ненадання авансу згідно з додатковою угодою для закупівлі РГК, необхідних для ремонту повітряних гвинтів АВ-72 серії 02 замовника, є обставиною, передбаченою в ч. 3 ст. 219 ГК України; про наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 219 ГК України, відповідачем повідомлено листом № 54-43/654 від 17.01.2008.

Заявник вважає, що судом безпідставно не застосовано ч.ч. 2, 3 ст. 226 ГК України.

Заявник стверджує, що на час розгляду справи – 18.08.2008, предмету спору не існувало, оскільки відповідач своїми силами і за свої кошти закупив необхідні ремонтні комплекти, відремонтував повітряні гвинти та передав їх замовнику, 11.04.2008 був підписаний акт передання.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників прокуратури, позивача, відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Прокурором пред'явлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 27 318,65 грн. штрафних санкцій за прострочення виконання умов державного контракту від 15.10.2007 № 247/1/07/117.

Як вбачається з матеріалів справи, державний контракт № 247/1/07/117 з державного оборонного замовлення (за кошти Державного бюджету України) від 15.10.2007 укладено з протоколом розбіжностей, які погоджені сторонами, про що вказано безпосередньо у самому протоколі розбіжностей.

Згідно з п. 1.1 державного контракту № 247/1/07/117 відповідач, за контрактом виконавець, зобов'язався надати послуги в інтересах позивача, за договором замовника, з ремонтно-відновлювальних робіт з продовження ресурсу повітряного гвинта АВ-72 серії 02А (без заміни лопатів) (далі – виріб), у терміни та обсягах, які вказані у специфікації виконання робіт, що додається до цього контракту і є його невід'ємною частиною (додаток 1 до контракту), а позивач – прийняти та оплатити відремонтовані вироби.

Пунктом 2.7, у погодженій сторонами редакції протоколу розбіжностей до державного контракту № 247/1/07/117, встановлено, що строк виконання капітального ремонту виробів складає 30 календарних днів з дати підписання акту приймання-передання виробів для надання послуг.

Сторонами 21.12.2007 укладено додаткову угоду № 1 до державного контракту № 247/1/07/117, пунктом 2 якої передбачено, що у зв'язку із затримкою постачання ремонтного комплекту з підприємств Російської Федерації у специфікації виконання робіт до державного контракту № 247/1/07/117 встановлюється строк виконання послуг до 30.12.2007.

29.10.2007 складено приймально-здавальний акт на передання повітряних гвинтів АВ-72 в ремонт, а 11.04.2008 позивачем підписаний акт передання-приймання наданих послуг про те, що згідно з державним контрактом № 247/1/07/117 відповідачем надані послуги (виконані роботи) з проведення ремонтно-відновлювальних робіт з продовження ресурсу повітряних гвинтів АВ-72 серії 02А (без заміни лопатів), №№ 04Л77, СЧ9Л1420, на загальну суму 131 338,99 грн., у т.ч. ПДВ 21 889,83 грн.

Відповідно до п. 3.6 державного контракту № 247/1/07/117 датою виконання відповідачем зобов'язання по наданню послуг є дата підписання сторонами акту приймання наданих послуг та актів приймання-передання виробів.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Така ж норма закріплена і в ст. 526 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.ст. 546, 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою; виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 5.1 державного контракту № 247/1/07/117 сторони передбачили, що за порушення строків виконання зобов'язання згідно з п. 2.7 контракту відповідач сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином вимоги про стягнення пені та штрафу за порушення строку виконання відповідачем зобов'язання про надання послуг відповідають нормам законодавства та умовам державного контракту № 247/1/07/117 з додатками і додатковою угодою № 1.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо періоду прострочення зобов'язання у зв'язку зі зміною сторонами строку надання послуг та встановленням його до 30.12.2007 в додатковій угоді № 1 до державного контракту № 247/1/07/117.

Із доводами апеляційної скарги немає підстав погодитись, зважаючи на викладене та такі обставини.

Відповідач на вимогу ухвал апеляційного господарського суду від 08.12.2008 та 23.12.2008 не надав належних доказів надсилання листа № 54-43/654 від 17.01.2008, в якому відповідач просив вжити заходів для здійснення попередньої оплати послуг з ремонту повітряних гвинтів, тому посилання на звернення до позивача із таким проханням є недоведеним матеріалами справи.

Надана відповідачем 09.01.2009 довідка його посадової особи про передання вищезазначеного листа разом із іншими документами посадовій особі позивача, не має юридичної сили доказу, оскільки цей документ складено зацікавленою особою.

Крім того, ані постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 № 1404 "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", ані додатковою угодою № 1 до державного контракту № 247/1/07/117 не встановлено обов'язку замовника здійснювати попередню оплату або надавати аванс, а лише вказано про можливість того, що замовники можуть передбачати попередню оплату за наявності викладених у зазначених постанові та додатковій угоді № 1 умов, до яких фінансове становище осіб, якими надаються послуги, виконуються роботи, не віднесено.

У розділі 6 державного контракту № 247/1/07/117 сторони передбачили певні обставини, які є підставою для звільнення їх від відповідальності за часткове чи повне невиконання обов'язків за цим контрактом. Однак із матеріалів справи не вбачається та позивач не посилається на наявність підстав, які передбачені розділом 6 державного контракту.

Також статтею 7 Закону України "Про державне оборонне замовлення" від 03.03.1999 № 464 зі змінами не встановлено обов'язку надавати виконавцеві замовлення аванс чи здійснювати попередню оплату за послуги.

Таким чином підстав для застосування норм ч.ч. 2, 3, 4 ст. 219 ГК України немає.

Оскільки позивачем пред'явлено позов не про відшкодування збитків, підстави для застосування норм ч.ч. 2, 3 ст. 226 ГК України відсутні.

Та обставина, що на час розгляду справи відповідачем виконано свій обов'язок щодо передання послуг, не усуває факту прострочення виконання зазначеного зобов'язання, також відповідачем добровільно суму санкцій позивачеві не перераховано, тому і предмет позову, яким є вимога про стягнення санкцій за допущене прострочення виконання зобов'язання, на час розгляду позову продовжував існувати.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, отже якщо суд дійде висновку, що обставини справи надають можливість вирішити спір у даному судовому засіданні, то відсутні підстави для відкладення розгляду справи. Крім того, відповідно до ст.104 ГПК України така обставина, як невідкладення розгляду справи за умови прийняття правильного рішення, не може бути підставою для його скасування або зміни.

Із матеріалів справи не вбачається наявності тих обставин, які статтею 81 ГПК України передбачені підставами залишення позову без розгляду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є таким, що відповідає нормам законодавства та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2008 у справі № 8/334 залишити без змін, а скаргу без задоволення.

2. Справу № 8/334 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 22.01.09 (відправлено)