Ухвала

від 17.01.2012 по справі 2а-3359/10/2470

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-3359/10/2470

Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.

при секретарі: Марчаку А.В.

за участю представників сторін:

позивача (апелянта) - Алби І.В.

відповідача - Ілика Р.І., Молонюк Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Боянівка" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Боянівка" до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Боянівка" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення № 0001700231/0 від 11.10.2010 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у т. ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 230996,00 грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року в задоволенні адміністративного суду відмовлено.

З постановою суду першої інстанції позивач не погодився, подав апеляційну скаргу, вважаючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Просив рішення суду скасувати і прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представники відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечили, у зв'язку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне:

Згідно зі ст. 198 ч.1 п. 1, 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При винесенні спірного рішення, на думку колегії суддів, судом першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно розглянуто справу, правильно встановлено обставини, яким суд разом з наданими доказами дав правильну оцінку і суд прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Суд першої інстанції виходив з того, що на підставі направлень № 022509 від 16.08.2010 р., № 022741 від 14.09.2010 р. та відповідно до плану - графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, спеціалістами відповідача проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 30.06.2010 р., за результатами якої 27.09.2010 р. складено акт за № 3052/23-1/14273138.

Відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення вимог п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 пп. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.9 ст.5, п.п. 11.3.1. п. 11.3 ст. 11 п. .5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток всього у сумі 21965561,00 грн., у тому числі за 2008 р. на 25623094,00 грн., за 2009 р. - 36242379,00 грн., за І квартал 2010 р. - 24282677,00 грн., за півріччя 2010 р. - 21965561,00 грн.; п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.7а) п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого товариством завищено податок на додану вартість, заявлений як бюджетне відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (р.25.2 Декларації) за липень 2008 р. в сумі 230996,00 грн.; занижено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (р. 25.2 Декларації) всього у сумі 1309397,00 грн., в тому числі за лютий 2009 р. в сумі 83410,00 грн., березень 2009 р. в сумі 233003,00 грн., квітень 2009 р. в сумі 190317,00 грн., травень 2009 р. в сумі 231332,00 грн., липень 2009 р. в сумі 304338,00 грн., серпень 2009 р. в сумі 207480,00 грн., вересень 2009 р. в сумі 59517,00 грн.; занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 Декларації з ПДВ) за червень 2010 р. на суму 1106836,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми «В1» № 0001700231/0 від 11.10.2010 р., яким, з посиланням на порушення п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.7а) п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», зменшено суму бюджетного відшкодування (у т. ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 230996,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням, позивачем оскаржив його до суду.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що частина залишку, від'ємного значення за липень 2008 року, фактично сплачена позивачем постачальникам товарів (послуг) у попередніх звітних періодах, не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, за даними перевірки склала 109003,00 грн., за даними позивача - 339999,00 грн. Відхилення складає 230996,00 грн.

За даними товариства відповідно до додатку № 2 «Довідка щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» до декларації з ПДВ за липень 2008 р. звітні періоди, у яких виникла сума залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду є травень 2008 р. (44893,00 грн.) та червень 2008 р. (295106,00 грн.).

За даними перевірки звітний період, у якому виникла сума залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду) є травень 2008 р. (109003,00 грн.) Фактично оплачений податковий кредит за травень 2008 р. в червні 2008 р., по сумах ПДВ, що не потребували направленню запитів склав 109003,00 грн.

Сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за липень 2008 року за даними перевірки склала 109003,00 грн., за даними підприємства - 339999,00 грн. Розбіжність виникла внаслідок порушень викладених в п.3.2.1 акта перевірки, що вплинуло на значення рядків 18.1 та 18.2 Декларації з ПДВ за червень 2008 р.

Перевіркою встановлено, що на порушення вимог п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті порушень, викладених в п.3.2.1 акта перевірки № 3052/23-1/14273138 від 27.09.2010 року позивачем завищено податок на додану вартість, заявлений як бюджетне відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за липень 2008 р. в сумі 230996,00 грн.

Як вбачається з матеріали справи, за результатами попередньої документальної перевірки, застосування позивачем особливого порядку оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом), визнано податковим органом неправомірним. Перевіркою валові доходи TOB «Боянівка» визначено відповідно до п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.П Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» по першій із подій (даті зарахування коштів). Такі висновки податкового органу, постановою Господарського суду Чернівецької області від 09.07.2010 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2011 р., по справі №2/1 за позовом TOB «Боянівка» до ДПІ у м. Чернівці про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнано обґрунтованими і такими, що відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 254 КАС України).

Згідно ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, постанова Господарського суду Чернівецької області від 09.07.2010 р., залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2011 р., в справі № 2/1 за позовом ТОВ «Боянівка» до ДПІ у м. Чернівці про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень на час розгляду цієї справи набрала законної сили, а тому Чернівецьким окружним адміністративним судом згідно з правилами, встановленими ч. 1 ст. 72 КАС України, не перевіряються обставини, які були встановлені судовими рішеннями в іншій адміністративній справі.

Згідно акту попередньої перевірку до валових доходів включено кошти, отримані як попередня оплата від TOB «Ріліон - Компані», на загальну суму 40461001,00 грн., в т. ч. ПДВ 6743500,17 грн., до складу валових доходів за півріччя 2008 р. (II квартал) необхідно включити різницю між договірною ціною та попередніми оплатами в розмірі 7630552,00 грн. (без ПДВ). Позивачем до складу валових доходів по декларації за півріччя 2008 р. в рядок 01.6 «інші доходи» включено лише 1931386,66 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.04.2008 р. по 30.06.2010 р. встановлено їх заниження всього у сумі 1336903,00 грн., в т. ч. за квітень 2008 р. в сумі 59534,00 грн., за травень 2008 р. в сумі 60734,00 грн., за червень 2008 р. в сумі 1144630,00 грн. та за вересень 2009 р. в сумі 72005,00 грн.

Перевіркою встановлено, що на порушення вимог п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», TOB «Боянівка» не здійснювалось нарахування податкових зобов'язань з ПДВ щодо частки вартості проданого Гіпермаркету продуктів харчування TOB «Ріліон -Компані» в сумі 1139833,00 грн.

Згідно матеріалів акту попередньої перевірки донараховано податкові зобов'язання по ПДВ з попередньої оплати, отриманої від TOB «Ріліон -Компані» в якості завдатку за Гіпермаркет продуктів харчування в сумі 40461001,00 грн., в т. ч. ПДВ 6743500,17 грн. Тому, висновок податкового органу про те, що до податкового зобов'язання по ПДВ за червень 2008 р. необхідно включити різницю в частині ПДВ між договірною ціною та попередніми оплатами в розмірі 1526110,40 грн. (без ПДВ), колегія суддів вважає обґрунтованим. Позивачем до складу податкового зобов'язання по ПДВ за червень 2008 р. включено лише 386277,33 грн.

Отже, на порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем занижено податкові зобов'язання за червень 2008 р. на 1139833,00 грн. щодо частки вартості проданого Гіпермаркету продуктів харчування.

Що стосується доводів ТОВ «Боянівка» про порушення ДПІ у м. Чернівці вимог чинного законодавства при застосуванні звичайних цін, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, плановою виїзною перевіркою позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 30.06.2010 р. встановлено, що в порушення п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» ТзОВ «Боянівка» занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість по операціях з надання послуг оперативної оренди Гіпермаркету продуктів харчування внаслідок визначення бази оподаткування нижче за звичайні ціни.

Позивачем надано в оренду TOB «Ріліон-Компані» Гіпермаркет продуктів харчування, а саме: згідно договору оренди від 26.05.2006 р., додаткових угод до договору оренди №1 від 19.12.2006 р., №2 від 12.01.2007 р. та акту прийому - передачі в липні 2007 р. ТОВ «Боянівка» передало в оренду TOB «Ріліон-Компані» нежитлове приміщення загальною площею 12000 м2 (надалі-Гіпермаркет), яке знаходиться у торгово - виставковому комплексі «Боянівка» за адресою м. Чернівці, вул. Хотинська, 43. Орендна плата становить 24000,00 грн. за місяць, у т. ч. 4000,00 грн. податку на додану вартість. Це ж саме нежитлове приміщення загальною площею 12000 м2 згідно договору суборенди № б/н від 15.12.2006 р. TOB «Ріліон-Компані» надає в оренду TOB «Караван». Сума орендної плати 33,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5,50 грн.) за 1 м2, загальна сума 396000,00 грн., щомісяця.

Разом з тим, TOB «Караван» нежитлове приміщення загальною площею 12000 м2 згідно договору піднайму № б/н від 15.02.2007 р. (акт прийому - передачі від 01.07.2007 р.) надає в оренду TOB «Караван - Чернівці» (м. Чернівці, вул. Хотинська,43, ідентифікаційний код 34573861). Сума орендної плати 34,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5,67 грн.) за 1 м2, загальна сума 408000,0 грн. щомісяця. При цьому, даний договір погоджений директор ТОВ «Боянівка» Равлюком Дмитром Флоровичем.

Таким чином, одне і те саме нежитлове приміщення загальною площею 12000 м2 (за адресою м. Чернівці, вул. Хотинська, 43) ТОВ «Боянівка» здано в оренду з розміром орендної плати за 24000,00 грн. щомісячно, при тому, що TOB «Караван» це ж нежитлове приміщення здано в оренду з розміром орендної плати за 408000,0 грн., щомісячно. В даному випадку база оподаткування по податку на додану вартість визначається за звичайними цінами, тобто виходячи із розрахунку 408000,0 грн. щомісячно. Згідно розрахунку, сума заниженого ПДВ склала 125065,00 грн.

Вищевикладена обставина виявлена податковим органом ще під час проведення попередньої виїзної позапланової перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2008 р., результати якої оформлено актом за № 2528/23-2/14273138 від 17.07.2008 р.

Судовими рішеннями, зокрема постановою Господарського суду Чернівецької області від 09.07.2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2011 року, в справі № 2/1 за позовом ТОВ «Боянівка» до державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень, дано правову оцінку правомірності визначення податковим органом податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціях з надання послуг оперативної оренди Гіпермаркету продуктів харчування внаслідок визначення бази оподаткування нижче за звичайні ціни.

Як вбачається із вказаних судових рішень, ТОВ «Боянівка» протиправно, в порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість по операціях з надання послуг оперативної оренди гіпермаркету продуктів харчування внаслідок визначення бази оподаткування нижче за звичайні ціни.

Оскільки, судові рішення набрали законної сили, судом згідно з правилами, встановленими ч. 1 ст. 72 КАС України, не перевіряються обставини, які були встановлені судовими рішеннями в іншій адміністративній справі.

Тому, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог позивача.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Боянівка", - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року, -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 23 січня 2012 року .

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Білоус О.В.

Курко О. П.