Постанова

від 06.12.2011 по справі 2а-3359/10/2470

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а-3359/10/2470

11:36 год.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Левчука Д.С.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Боянівка" до державної податкової інспекції в м. Чернівці про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Боянівка» (далі - позивач, ОСОБА_6 «Боянівка») звернулось в суд з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Чернівці (далі - відповідач, ДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення № 0001700231/0 від 11.10.2010 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у т. ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 230996,00 грн.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлений позов та просили суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідачем подано письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити, зазначаючи, що оскаржуване рішення прийнято правомірно внаслідок недотримання позивачем вимог податкового законодавства.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили у його задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Боянівка»(58018, м. Чернівці, провул. Складський, 8, ідентифікаційний код 32790920) зареєстроване виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 27.12.2006 р. та взяте на податковий облік в органах державної податкової інспекції у м. Чернівці 15.01.2007 р. (Т.1 а.с. 9, 224 - 227).

22.01.2008 р. Державною податковою інспекцією у м. Чернівці позивачу видано свідоцтво №100091260 про реєстрацію платника податку на додану вартість (Т.1 а.с. 10).

Основними видами діяльності позивача є оптово-роздрібний продаж будівельних матеріалів на внутрішньому ринку України; будівництво будівель; надання послуг оренди будівель, транспортних засобів.

На підставі направлень № 2965 від 18.06.2008 р., № 2605 від 03.07.2008 р., наказу ДПА у Чернівецькій області № 243 від 18.06.2008 р., наказу ДПА у Чернівецькій області № 253 від 03.07.2008 р., заяви ТОВ «Боянівка»№ 596 від 18.06.2008 р. державною податковою інспекцією у м. Чернівці проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2008 р., за результатами якої 17.07.2008 р. складено акт за № 2528/23-2/14273138 (Т. 2 а.с. 187-231).

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення: № 000184231/0 від 29.08.2008 р., яким позивачу донараховано 5896721,00 грн. податку на додану вартість за основним платежем і 5983444,00 грн. штрафних санкцій, № 000185231/0 від 29.08.2008 р., яким позивачу донараховано 7537671,00 грн. податку на прибуток за основним платежем і 7739901,00 грн. штрафних санкцій, № 000060220/0 від 29.08.2008 р. про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 220500,06 грн., в т. ч. за основним платежем в сумі 73500,02 грн. та штрафні санкції на суму 147000,04 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх до Господарського суду Чернівецької області.

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 09.07.2010 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2011 р., в справі № 2/1 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Боянівка»до державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень № 000184231/0 від 29.08.2008 р., № 000185231/0 від 29.08.2008 р., № 000060220/0 від 29.08.2008 р. в задоволенні позову відмовлено повністю (Т. 1 а.с. 176-185, Т. 2 а.с. 4 - 8).

Як видно із вказаних судових рішень, судами встановлено, що ОСОБА_6 «Боянівка»в перевіряючому періоді здійснювало будівництво гіпермаркету продуктів харчування на базі об'єкту незавершеного будівництва державної власності -заводу технологічного обладнання, що в м. Чернівці по вул. Хотинська, 43.

26.05.2006 р. між позивачем та ОСОБА_6 «Ріліон-Компані»було укладено Попередній договір № 1 (із змінами від 26.05.2007 р.), предметом якого є зобов'язання сторін укласти в майбутньому у строк і на умовах, визначених цим договором, основний договір, з метою правомірного набуття ОСОБА_6 «Ріліон-Компані»права власності на гіпермаркет продуктів харчування, що знаходиться в м. Чернівці по вул. Хотинська, 43. Згідно з умовами попереднього договору позивач зобов'язувався не пізніше 20.04.2007 р. завершити будівництво та облаштування гіпермаркету, здати в експлуатацію Державній приймальній комісії, отримати акт про введення гіпермаркету в експлуатацію та провести державну реєстрацію права власності на нього. З метою забезпечення укладання основного договору ОСОБА_6 «Ріліон-Компані»зобов'язувалось перерахувати ОСОБА_6 «Боянівка»завдаток на загальну суму 47300000,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 7883333,00 грн. Після виконання позивачем умов попереднього договору, ОСОБА_6 «Боянівка»та ОСОБА_6 «Ріліон-Компані»зобов'язувались укласти основний договір (договір купівлі-продажу), предметом якого є передача позивачем ОСОБА_6 «Ріліон-Компані»гіпермаркету продуктів харчування, яке набуває право власності на супермаркет з моменту державної реєстрації основного договору.

На виконання умов попереднього договору ОСОБА_6 «Ріліон-Компані»у період з 09.06.2006 р. по 14.04.2007 р. перерахувало ОСОБА_6 «Боянівка»завдаток в сумі 40461001,00 грн., у т.ч. 6743500,17 грн. податку на додану вартість. Зазначені кошті частково були використані ОСОБА_6 «Боянівка»на надання директору і засновнику ОСОБА_6 «Боянівка»безпроцентної позики в сумі 26407406,00 грн.

Операції по будівництву і облаштуванню гіпермаркету оподатковувались ОСОБА_6 «Боянівка» як операції із виконання довгострокового контракту, валові доходи і податкові зобов'язання з ПДВ визначались відповідно до коефіцієнту виконання довгострокового контракту (незалежно від дати та суми надходження попередньої оплати), а витрати і податковий кредит - на рівні фактично оплачених (нарахованих) витрат, пов'язаних із виконання довгострокового договору. При цьому ОСОБА_6 «Боянівка»обрало особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюються за довгостроковим договором (контрактом).

В деклараціях по податку на прибуток до валових доходів від виконання довгострокових договорів позивачем включено доходи на загальну суму 39417214,00 грн.

Відповідно до акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 22.06.2007 р., який затверджений рішенням Чернівецької міської ради № 498/11 від 25.06.2007 р., гіпермаркет продуктів харчування прийнято в експлуатацію, вартість об'єкту 35850400,00 грн. На даний об'єкт отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 17.07.2007 р. відповідно до рішення виконкому Чернівецької міської ради від 25.06.2007 р. № 498/11 (зареєстрований за ОСОБА_6 «Боянівка»). Відповідно до бухгалтерської довідки № 14069 від 01.07.2007 р. гіпермаркет оприбутковано позивачем як об'єкт незавершеного будівництва.

В платіжних дорученнях ОСОБА_6 «Ріліон-Компані»на перерахування грошових коштів в розмірі 40461001,00 грн. в призначенні платежу зазначено: частина завдатку по попередньому договору № 1 від 26.05.2006 р., укладеному з МКП «Боянівка», в т.ч. ПДВ. Кожне платіжне доручення на перерахування коштів від ОСОБА_6 «Ріліон-Компані»містить в призначенні платежу текст про сплату податку на додану вартість, що в свою чергу свідчить про те, що відбулася подія із зарахування коштів від покупця на банківський рахунок продавця як оплата товарів, що підлягають поставці та є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Пунктом 5.1 Попереднього договору ОСОБА_6 «Боянівка»надано можливість без обмежень використовувати кошти, отримані від ОСОБА_6 «Ріліон-Компані», з моменту отримання, а саме: «Сторона-1 має право використовувати кошти, отримані згідно пункту 2.2.1 цього Договору, на виконання своїх грошових зобов'язань перед третіми особами, у т. ч. повністю або частково не пов'язаних з будівництвом гіпермаркету».

Таким чином, документально підтверджується, що ОСОБА_6 «Боянівка»отримало від ОСОБА_6 «Ріліон-Компані»не лише завдаток на підтвердження зобов'язання укладення майбутньому основного договору (договору купівлі-продажу гіпермаркету, а і часткову оплату основного договору (договору купівлі-продажу гіпермаркету) у вигляді грошових коштів у розмірі 40461001,00 грн., в т. ч. ПДВ.

Таким чином, ОСОБА_6 «Боянівка» при будівництві гіпермаркету повинно відобразити даний гіпермаркет в складі основних засобів (підприємство володіє свідоцтвом на право власності та надає дане приміщення в оренду). Позивачем завищено валові витрати в сумі 35850400,00 грн. на вартість витрат по виготовленню, будівництву власних основних фондів .

Часткова оплата основного договору (договору купівлі-продажу гіпермаркету) у вигляді грошових коштів у розмірі 40461001,00 грн., в т. ч. ПДВ 6743500,16 грн., які ОСОБА_6 «Боянівка»отримало від ОСОБА_6 «Ріліон-Компані»підлягає включенню до валових доходів та податкових зобов'язань з податку на додану вартість у період надходження за правилом першої події.

В листах Державної податкової адміністрації України від 14.12.2004 р. № 626/4/15-2410, від 11.05.2006 р. № 8842/7/15-0317, від 12.04.2007 р. №4047/5/15-01 (на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 14.03.2007 р. № 102149/1/1-1) були надані роз'яснення щодо порядку оподаткування операцій за договорами купівлі-продажу нерухомості, у яких гарантією виступає завдаток.

Згідно вказаних податкових роз'яснень завдаток, отриманий платником податку у грошовій формі, який виступає гарантією укладення договору купівлі-продажу нерухомості, включається до валового доходу такого платники податку відповідно до норм пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно договору купівлі-продажу гіпермаркету від 21.05.2008 р., який укладено між ОСОБА_6 «Боянівка»(продавець) та ОСОБА_6 «Ріліон-Компані»(покупець), предметом договору є наступне: продавець передає у власність, а покупець набуває у власність гіпермаркет продуктів харчування на умовах даного договору.

Тобто, будівля гіпермаркету перейшла до складу основних фондів покупця на підставі договору купівлі-продажу.

Таким чином, за своєю правовою природою договір від 21.05.2008 р., який укладено між ОСОБА_6 «Боянівка»(продавець) та ОСОБА_6 «Ріліон-Компані»(покупець), не є договором на виготовлення та будівництво будівлі гіпермаркету, тобто не є договором будівельного підряду у сфері капітального будівництва, а є договором купівлі-продажу нерухомого майна. Предметом цього договору не є продаж результатів будівельних робіт в капітальному будівництві на замовлення ОСОБА_6 «Ріліон-Компані». Відсутнє також документальне оформлення приймання-передачі завершених робіт (об'єкта будівництва) відповідно до типових первинних документів (ф. № КБ-2, ф. № КБ-3).

Перевіркою також встановлено, що в порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» ТзОВ «Боянівка»занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість по операціях з надання послуг оперативної оренди гіпермаркету продуктів харчування, внаслідок визначення бази оподаткування нижче за звичайні ціни.

Відповідно до п. 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. Згідно пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно підпукту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Отже, часткова оплата основного договору (договору купівлі-продажу гіпермаркету) у вигляді грошових коштів у розмірі 40461001,00 грн., в тому числі ПДВ 6743500,16 грн., які позивач отримав від ОСОБА_6 «Ріліон-Компані», підлягає включенню до валових доходів та податкових зобов'язань з податку на додану вартість у період її надходження за правилом першої події.

Суди дійшли висновку про те, що відображення в податковому обліку ОСОБА_6 «Боянівка»господарських операцій, що стосуються взаєморозрахунків з ОСОБА_6 «Ріліон-Компані»за попереднім договором № 1, укладеним між сторонами 26.05.2006 р. та додатковою угодою № 1 від 27.03.2007 р. до нього, як операцій, що пов'язані з виконанням довгострокових договорів (контрактів), не відповідає вимогам законодавства України, яким регулюється укладення господарських договорів та спеціального Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Позивачем при будівництві гіпермаркету продуктів харчування неправомірно застосовано норми:

п. 7.10 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР - оподаткування доходів від виконання довгострокових договірних зобов'язань;

п.п. 7.3.7 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань виконавця з контрактів, визначених довгостроковими відповідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є дата збільшення валого доходу виконавця довгострокового контракту.

В податковому обліку доходи по вказаних операціях мають бути відображені відповідно до п.п. 11.3.1 п.11.З ст. 11 Закону № 334/94-ВР по першій із подій (даті зарахування коштів).

Податкові зобов'язання по податку на додану вартість повинні бути відображені відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР по першій із подій (даті зарахування коштів). Позивачем - ОСОБА_6 «Боянівка»здійснено виготовлення власних основних фондів, щодо яких не мали відображатись валові доходи та валові витрати з декларації з податку на прибуток.

На підставі направлень № 022509 від 16.08.2010 р., № 022741 від 14.09.2010 р. та відповідно до плану - графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, спеціалістами відповідача проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 30.06.2010 р., за результатами якої 27.09.2010 р. складено акт за № 3052/23-1/14273138 (Т.1 а.с. 8-98).

За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем:

- п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п. 5.1 пп.5.2.1 п.5.2, п. 5.9 ст.5, п.п.11.3.1. п. 11.3 ст. 11 п.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток всього у сумі 21965561,00 грн., у тому числі за 2008 р. на 25623094,00 грн., за 2009 р. - 36242379,00 грн., за І квартал 2010 р. - 24282677,00 грн., за півріччя 2010 р. - 21965561,00 грн.;

- п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.7а) п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого товариством завищено податок на додану вартість, заявлений як бюджетне відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (р.25.2 Декларації) за липень 2008 р. в сумі 230996,00 грн.; занижено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (р. 25.2 Декларації) всього у сумі 1309397,00 грн., в тому числі за лютий 2009 р. в сумі 83410,00 грн., березень 2009 р. в сумі 233003,00 грн., квітень 2009 р. в сумі 190317,00 грн., травень 2009 р. в сумі 231332,00 грн., липень 2009 р. в сумі 304338,00 грн., серпень 2009 р. в сумі 207480,00 грн., вересень 2009 р. в сумі 59517,00 грн.; занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 Декларації з ПДВ) за червень 2010 р. на суму 1106836,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми «В1»№ 0001700231/0 від 11.10.2010 р., яким, з посиланням на порушення п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.7а) п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», зменшено суму бюджетного відшкодування (у т. ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 230996,00 грн. (Т.1 а.с. 7).

Не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням, позивачем оскаржив його до суду.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з таких підстав.

Згідно преамбули Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (в редакції, що діяв на момент в спірних правовідносин, далі -Закон № 168/97-ВР) цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до положень п.1.6 та 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.3.1 п.п. 7.3 ст.7 Закону № 168/97-ВР визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми,розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що частина залишку від'ємного значення за липень 2008 р., фактично сплачена позивачем постачальникам товарів (послуг) у попередніх звітних періодах, не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, за даними перевірки склала 109003,00 грн., за даними позивача - 339999,00 грн. Відхилення складає 230996,00 грн.

За даними позивача відповідно до додатку № 2 «Довідка щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»до декларації з ПДВ за липень 2008 р. звітні періоди, у яких виникла сума залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду) є травень 2008 р. (44893,00 грн.) та червень 2008 р. (295106,00 грн.).

За даними перевірки звітний період, у якому виникла сума залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду) є травень 2008 р. (109003,00 грн.).

Фактично оплачений податковий кредит за травень 2008 р. в червні 2008 р., по сумах ПДВ, що не потребували направленню запитів склав 109003,00 грн.

Сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за липень 2008 р. (рядок 25.2 Декларації) за даними перевірки склала 109003,00 грн., за даними підприємства - 339999,00 грн.

Розбіжність виникла внаслідок порушень викладених в п.3.2.1 акта перевірки, що вплинуло на значення рядків 18.1 та 18.2 Декларації з ПДВ за червень 2008 р.

Документальною перевіркою встановлено, що на порушення вимог п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті порушень, викладених в п.3.2.1 акта перевірки № 3052/23-1/14273138 від 27.09.2010 р. позивачем завищено податок на додану вартість, заявлений як бюджетне відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (р. 25.2 Декларації) за липень 2008 р. в сумі 230996,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, за результатами попередньої документальної перевірки, застосування позивачем особливого порядку оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом), визнано додатковим органом неправомірним. Перевіркою валові доходи ТОВ «Боянівка»визначено відповідно до п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»по першій із подій (даті зарахування коштів).

Такі висновки податкового органу, постановою Господарського суду Чернівецької області від 09.07.2010 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2011 р., по справі №2/1 за позовом ТОВ «Боянівка»до ДПІ у м. Чернівці про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнано обґрунтованими і такими, що відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 254 КАС України).

Згідно ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Отже, постанова Господарського суду Чернівецької області від 09.07.2010 р., залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2011 р., в справі № 2/1 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Боянівка»до державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень на час розгляду цієї справи набрала законної сили, а тому Чернівецьким окружним адміністративним судом згідно з правилами, встановленими ч.1 ст. 72 КАС України, не перевіряються обставини, які були встановлені судовими рішеннями в іншій адміністративній справі.

Оскільки, відповідно до матеріалів акту попередньої перевірку до валових доходів включено кошти, отримані як попередня оплата від ТОВ «Ріліон -Компані», на загальну суму 40461001,00 грн., в т. ч. ПДВ 6743500,17 грн., до складу валових доходів за півріччя 2008 р. (II квартал) необхідно включити різницю між договірною ціною та попередніми оплатами в розмірі 7630552,00 грн. (без ПДВ). Позивачем до складу валових доходів по декларації за півріччя 2008 р. в рядок 01.6 «інші доходи»включено лише 1931386,66 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.04.2008 р. по 30.06.2010 р. встановлено їх заниження всього у сумі 1336903,00 грн., в т. ч. за квітень 2008 р. в сумі 59534,00 грн., за травень 2008 р. в сумі 60734,00 грн., за червень 2008 р. в сумі 1144630,00 грн. та за вересень 2009 р. в сумі 72005,00 грн.

Документальною перевіркою встановлено, що на порушення вимог п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ «Боянівка»не здійснювалось нарахування податкових зобов'язань з ПДВ щодо частки вартості проданого Гіпермаркету продуктів харчування ТОВ «Ріліон -Компані»в сумі 1139833,00 грн.

Відповідно до матеріалів акту попередньої перевірки донараховано податкові зобов'язання по ПДВ з попередньої оплати, отриманої від ТОВ «Ріліон - Компані»в якості завдатку за Гіпермаркет продуктів харчування (ОСОБА_3 «313», Кредит «681»), в сумі 40461001,00 грн., в т. ч. ПДВ 6743500,17 грн. Тому, висновок податкового органу про те, що до податкового зобов'язання по ПДВ за червень 2008 р. необхідно включити різницю в частині ПДВ між договірною ціною та попередніми оплатами в розмірі 1526110,40 грн. (без ПДВ), суд вважає обґрунтованим. Позивачем до складу податкового зобов'язання по ПДВ за червень 2008 р. включено лише 386277,33 грн.

Таким чином, на порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем занижено податкові зобов'язання за червень 2008 р. на 1139833,00 грн. щодо частки вартості проданого Гіпермаркету продуктів харчування (1526110,40 грн. - 386277,33 грн.).

Доводи позивача про порушення відповідачем вимог чинного законодавства при застосуванні звичайних цін, суд не бере до уваги з наступних підстав.

Згідно п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», що у разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більш ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг ) визначається за звичайними цінами. База оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни .

Відповідно до пункту 1.18 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». У випадку, коли товари продаються за цінами, нижчими за звичайні ціни, незалежно від рівня цін придбання таких товарів, то база оподаткування податку на додану вартість має визначатися на рівні звичайних цін.

Пунктами 1.20.1, 1.20.2, 1.20.8 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, що діяв на момент спірних правовідносин) визначено, що звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Плановою виїзною перевіркою позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 30.06.2010 р. встановлено, що в порушення п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»ТзОВ «Боянівка»занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість по операціях з надання послуг оперативної оренди Гіпермаркету продуктів харчування внаслідок визначення бази оподаткування нижче за звичайні ціни.

ОСОБА_6 «Боянівка»надано в оренду ТОВ «Ріліон-Компані»Гіпермаркет продуктів харчування, а саме: згідно договору оренди від 26.05.2006 р., додаткових угод до договору оренди №1 від 19.12.2006 р., №2 від 12.01.2007 р. та акту прийому - передачі в липні 2007 р. ОСОБА_6 «Боянівка»передало в оренду ТОВ «Ріліон-Компані»нежитлове приміщення загальною площею 12000 м 2 (надалі Гіпермаркет), яке знаходиться у торгово - виставковому комплексі «Боянівка» за адресою м. Чернівці, вул. Хотинська, 43. Орендна плата становить 24000,00 грн. за місяць, у т. ч. 4000,00 грн. податку на додану вартість.

Це ж саме нежитлове приміщення загальною площею 12000 м 2 згідно договору суборенди № б/н від 15.12.2006 р. ТОВ «Ріліон-Компані»надає в оренду ТОВ «Караван»(м. Київ,вул. Лугова, 9, ідентифікаційний код 32307835). Сума орендної плати 33,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5,50 грн.) за 1 м 2 , загальна сума 396000,00 грн., щомісяця.

В свою чергу ТОВ «Караван»нежитлове приміщення загальною площею 12000 м 2 згідно договору піднайму № б/н від 15.02.2007 р. (акт прийому - передачі від 01.07.2007 р.) надає в оренду ТОВ «Караван - Чернівці»(м. Чернівці, вул. Хотинська,43, ідентифікаційний код 34573861). Сума орендної плати 34,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5,67 грн.) за 1 м 2 , загальна сума 408000,0 грн. щомісяця. При цьому, даний договір погоджений директор ОСОБА_6 «Боянівка»ОСОБА_7.

Тобто, одне і те саме нежитлове приміщення загальною площею 12000 м 2 (за адресою м. Чернівці, вул. Хотинська, 43) ОСОБА_6 «Боянівка»здано в оренду з розміром орендної плати за 24000,00 грн. щомісячно, при тому, що ТОВ «Караван»це ж нежитлове приміщення здано в оренду з розміром орендної плати за 408000,0 грн., щомісячно. В даному випадку база оподаткування по податку на додану вартість визначається за звичайними цінами, тобто виходячи із розрахунку 408000,0 грн. щомісячно. Згідно розрахунку, сума заниженого ПДВ склала 125065,00 грн. (Т.1 а.с. 31-32 ).

Вказана обставина виявлена податковим органом ще під час проведення попередньої виїзної позапланової перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2008 р., результати якої оформлено актом за № 2528/23-2/14273138 від 17.07.2008 р. (Т.2 а.с. 187-231, 219-220).

Судовими рішеннями, зокрема постановою Господарського суду Чернівецької області від 09.07.2010 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2011 р., в справі № 2/1 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Боянівка»до державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень -рішень, дано правову оцінку правомірності визначення податковим органом податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціях з надання послуг оперативної оренди Гіпермаркету продуктів харчування внаслідок визначення бази оподаткування нижче за звичайні ціни.

Як слідує із вказаних судових рішень, ОСОБА_6 «Боянівка»протиправно, в порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість по операціях з надання послуг оперативної оренди гіпермаркету продуктів харчування внаслідок визначення бази оподаткування нижче за звичайні ціни.

Оскільки, судові рішення набрали законної сили, судом згідно з правилами, встановленими ч.1 ст. 72 КАС України, не перевіряються обставини, які були встановлені судовими рішеннями в іншій адміністративній справі.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом не встановлено порушення відповідачем зазначених критеріїв при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому вказане рішення не підлягає скасуванню.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні з боку відповідача надано достатньо аргументів та доводів, які свідчать, що оскаржуване рішення прийняте на підставі, в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України стягненню з позивача не підлягають.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19 та 129 Конституції України, ст. ст. 2, 70, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 05.12.2011 р.

Суддя В.К. Левицький