Ухвала

від 03.02.2012 по справі 36/388

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 лютого 2012 р. № 36/388

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Малетича М.М., Заріцької А.О., Козир Т.П., Кота О.В., Шевчук С.Р., розглянувши заявупублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Володимирський" про перегляд Верховним Судом України постанови у справі за позовом до про Вищого господарського суду України від 22.06.2011 № 36/388 Міжрегіональної академії управління персоналом ( у формі АТЗТ) 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристично -оздоровчий комплекс "Академія", 2.Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Володимирський", 3.Акціонерного комерційного банку "Європейський" визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.11.2010, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011, позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним в повному обсязі договір поруки; в позові в частині позовних вимог, заявлених до ПАТ "КБ "Володимирський" відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2011 касаційну скаргу ПАТ "КБ "Володимирський" залишено без задоволення, постанову Київський апеляційного господарського суду від 01.02.2011 та рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2010 у справі № 36/388 - без змін.

Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Володимирський" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 22.06.2011 у даній справі.

Заявник просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 22.06.2011 у справі № 36/388 та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 27.04.2010 у справі №29/293-09, від 22.09.2010 у справі №6/629, від 02.02.2011 у справі №11/66-10-3108, від 26.01.2011 у справі №45/209, від 22.09.2008 у справі №8/7пд та на постанову Верховного Суду України від 06.06.2011 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 22.06.2011 у справі №36/388, на яку подана заява про перегляд, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову щодо визнання недійсним в повному обсязі договору поруки, укладеного між позивачем, ТОВ «Туристично -оздоровчий комплекс «Академія»та АКБ «Європейський», оскільки у фінансового директора позивача були відсутні належні повноваження на підписання спірного договору та відсутнє наступне схвалення договору позивачем. Щодо відмови в частині заявлених позовних вимогах до ПАТ КБ «Володимирський»(заявник) суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій, оскільки заявник не є стороною спірного договору, тобто не є учасником спірного матеріального правовідношення, а тому не може бути відповідачем у даному спорі.

Приймаючи постанову від 27.04.2010 у справі №29/293-09, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову щодо визнання недійсним з моменту вчинення договору поруки, оскільки предметом доказування в даній справі з боку позивача був факт обізнаності відповідача 1 про наявність обмежень повноважень щодо представництва позивача та обов'язкового затвердження угод загальними зборами, що позивачем доведено не було.

Приймаючи постанову від 22.09.2010 у справі №6/629, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову щодо визнання недійсним рішення загальних зборів та іпотечного договору, оскільки рішення загальних зборів відповідача, оформлене протоколом, є актом, а не угодою. Крім того, іпотечний договір не підписувався позивачем (генеральним директором) та позивач не надав доказів на підтвердження того, що рішення загальних зборів, оформлене протоколом, прийнято з порушенням норм чинного законодавства і прав позивача, а також не надав доказів невідповідності іпотечного договору вимогам законодавства.

Приймаючи постанову від 26.01.2011 у справі №45/209, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову щодо визнання недійсним договору купівлі -продажу, оскільки підписавши спірний договір, директор позивача діяв в межах наданих йому повноважень, а сам по собі факт незатвердження спірного договору загальними зборами позивача після його підписання не тягне за собою його недійсність, оскільки у разі, якщо в установчих документах товариства право виконавчого органу товариства на укладення договору не обмежено, факт незатвердження договору після укладення не зумовлює його недійсності.

Таким чином, судове рішення, про перегляд якого подано заяву, і судові рішення Вищого господарського суду України, на які здійснюються посилання, свідчать про відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу постанов суду касаційної інстанції, в залежності від яких суди касаційної інстанції дійшли відповідних висновків.

Постановами Вищого господарського суду України від 02.02.2011 у справі №11/66-10-3108 та від 22.09.2008 у справі №8/7пд, на які посилається заявник, касаційні скарги задоволено частково, судові рішення скасовано, а справи направлені на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

У зв'язку з чим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому відповідні постанови не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому розділом XII-2 ГПК України, і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 цього Кодексу.

Колегія суддів не може взяти до уваги посилання на постанову Верховного Суду України від 06.06.2011, як на доказ неоднакового застосування норм матеріального права, оскільки заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування лише судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції.

Встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

За змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ 2 Господарського процесуального кодексу України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Таким чином, в порядку, встановленому розділом ХІІ 2 Господарського процесуального кодексу України, правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 14 -111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Володимирський" у допуску справи № 36/388 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяМ.М. Малетич Судді А.О. Заріцька Т.П. Козир О.В. Кот С.Р. Шевчук

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)