Ухвала

від 17.12.2012 по справі 1/257

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

"17" грудня 2012 р. Справа №1/257

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Авдеєва П.В.

Гаврилюка О.М.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 17.12.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.11.2012 року

за скаргою публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот»

на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції

у справі № 1/257 (суддя Мельник В.І.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот»

до публічного акціонерного товариства «Київенерго»

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.11.2011 року у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» про внесення змін до договору - відмовлено повністю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.11.2012 року скаргу публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві залишено без задоволення.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, публічне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Ратушняка С.Ф. від 27.06.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження за наказом № 1/257 та зобов'язати державного виконавця відкрити виконавче провадження.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2012 року для розгляду апеляційної скарги у справі № 1/257 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Яковлєва М.Л., суддів Авдеєва П.В., Куксова В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 року у справі № 1/257 апеляційну скаргу було прийнято до провадження і призначено розгляд на 17.12.2012 року.

У зв'язку з перебуванням суддів Яковлєва М.Л. та Куксова В.В. у відпустці, розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 1/257 колегію суддів у складі головуючого судді Майданевича А.Г., суддів Авдеєва П.В., Гаврилюка О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року у справі № 1/257 прийнято апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до провадження і призначено розгляд справи на 17.12.2012 року.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» на підставі ст. 96 ГПК України надало суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги позивача на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.11.2012 року у справі № 1/257 відмовити повністю, а ухвалу залишити без змін.

Представник позивача був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення, якими підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 09.11.2012 року скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Ратушняка С.Ф. від 27.06.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження на наказом № 1/257 та зобов'язати державного виконавця відкрити виконавче провадження.

Представник відповідача в судовому засіданні надав свої пояснення та просив ухвалу господарського суду міста Києва від 09.11.2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» - без задоволення.

Представник ВДВС в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене, а також наявність в матеріалах справи всіх необхідних для перегляду ухвали доказів, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутністю представника ВДВС. Проти чого також не заперечували представники сторін, які були присутні у судовому засіданні.

Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, апеляційною інстанцією враховуються вимоги частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про необхідність залишити без задоволення апеляційну скаргу ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.04.2012 року судом першої інстанції видано по вказаній справі наказ (а.с. 107-108, т. 2).

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві прийнято постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 27.06.2012 року ВП 33206380 (а.с. 26-27, т. 3).

Зазначена постанова мотивована тим, що наказ суду від 17.04.2012 року містить у своїй мотивувальній частині фрагменти друкованого тексту, різні за змістом, які незаповнені проміжки в тексті. Також у наказі не зазначено дату у відповідній графі документу.

Таким чином державний виконавець прийшов до висновку, що виконавчий документ не може бути прийнято до виконання підрозділами ДВС України у зв'язку з невідповідністю вимогам законодавства. Також було зазначено, що виконавчий документ не містить індивідуального ідентифікаційного номеру як стягувача так і боржника.

Крім того, зазначеним наказом не передбачено можливості вжиття заходів примусового характеру до його виконання, без жодного зобов'язання боржника вчинити будь-які примусові дії. Отже, відсутність заходів примусового виконання, виключає можливість проведення виконавчих дій.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.11.2012 року скаргу публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві залишено без задоволення.

Відповідно до ст.ст. 2, 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби (далі - державні виконавці). Примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими є виконавчі листи, що видаються судами та накази господарських судів.

Нормами статті 115 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому цим кодексом та Законом України «Про виконавче провадження».

Пунктами 1, 3 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, серед іншого, судові накази у господарських справах.

Згідно з пунктом 6.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов'язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно з статтею 116 ГПК і пунктом 1 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» є наказ.

Вимоги до виконавчого документа визначені в статті 18 Закону (в редакції, яка діяла станом на 27.06.2012 року), зокрема, у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Крім того, відповідно до п. 3 Інструкції, затвердженої наказом Мінюсту від 02.04.2012 року № 512/5 «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень» виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 18 Закону.

Відповідно до підпункту в) пункту 3.3 цієї ж Інструкції відсутність ідентифікаційного коду суб'єкта господарювання - стягувача або боржника (для юридичних осіб) допускається, якщо законодавством країни, на території якої зареєстровано юридичну особу, не передбачено присвоєння юридичній особі ідентифікаційного коду.

Як вбачається з матеріалів справи у наказі суду відсутнє місцезнаходження боржника та стягувача, ідентифікаційний коди суб'єктів господарської діяльності стягувача та боржника.

Щодо здійснення заходів примусового виконання рішень, то наказом суду вони не передбачені, оскільки відповідно до ст. 32 Закону заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Натомість, з судового наказу не вбачається у чому саме державний виконавець повинен був здійснити зобов'язання боржника вчинити будь-які примусові дії.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону, є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Колегією суддів було досліджено відповідний наказ та встановлено, що він не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином державним виконавцем правомірно та на виконання п. 6 статті 26 Закону, яким передбачено, що у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону, відмовлено у відкритті виконавчого провадження.

Частиною 6 пункту 7 роз`яснення Президії ВГСУ № 04-5/365 від 28.03.2002 року визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Згідно вимог ст. 121-2 ГПК України сторони мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на вищезазначені обставини судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що скарга публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Публічним акціонерним товариством «Судноплавна компанія «Укррічфлот» не надано докази та належним чином не доведено правомірність вимог апеляційної скарги про скасування ухвали місцевого господарського суду від 09.11.2012 року.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія не бере їх до уваги, оскільки прийшла висновку про їх необґрунтованість. Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, апелянтом не було надано суду апеляційної інстанції.

За даних обставин, оскаржувана ухвала господарського суду міста Києва від 09.11.2012 року у справі №1/257 є законною та обґрунтованою, прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.11.2012 року у справі № 1/257 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 09.11.2012 року у справі № 1/257 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 1/257 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Майданевич А.Г.

Судді Авдеєв П.В.

Гаврилюк О.М.