cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" грудня 2012 р. Справа № 5011-42/10698-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіМирошниченка С.В., суддів:Барицької Т.Л., Губенко Н.М., розглянувши касаційну скаргуЗаступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної ради та Комунального підприємства Київської обласної ради "Київоблкіно" на ухвалугосподарського суду міста Києва від 04.09.2012 та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.10.2012 у справі№ 5011-42/10698-2012 господарського суду міста Києва за позовомЗаступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної ради та Комунального підприємства Київської обласної ради "Київоблкіно" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Євро геймс технолоджі Україна" простягнення 49 282,47 грн. судовому засіданні взяли участь представники: - прокуратури Томчук М.О. (прокурор відділу ГПУ), - Київської обласної ради Косуха Є.І., - Комунального підприємства Київської обласної ради "Київоблкіно" повідомлений, але не з'явився; - відповідача повідомлений, але не з'явився; Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 25.12.2012 №03.07-05/1002 сформовано наступний склад колегії суддів для розгляду даної справи, а саме: головуючий суддя Мирошниченко С.В., судді: Барицька Т.Л., Губенко Н.М.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2012 (суддя Паламар П.І.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2012 (судді: Скрипка І.М., Остапенко О.М., Коршун Н.М.), залишено без розгляду позов заступника прокурора Київської області (надалі прокуратура) в інтересах держави в особі Київської обласної ради (надалі позивач 1) та Комунального підприємства Київської обласної ради "Київоблкіно" (надалі позивач 2) на підставі п. 1 ст. 81 ГПК України.
Прокуратура, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх судових інстанцій норм процесуального права, просить ухвалу та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким позов прокуратури задовольнити.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, прокуратура в інтересах держави в особі Київської обласної ради та Комунального підприємства Київської обласної ради "Київоблкіно" звернулася до господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати, інфляційних втрат, 3% річних за договорами оренди №№17/08, 18/08, 19/08 від 07.07.2008.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок невиконання відповідачем вказаних договорів оренди щодо своєчасної сплати орендної плати, а також інших визначених договором платежів, позивачі 1 та 2 повною мірою не можуть здійснювати покладені на них обов'язки, чим завдається істотна шкода інтересам держави та громади, адже умовами договорів оренди передбачено, що сплачувана за ними орендна плата сплачується так: 50% позивачу 1 та 50% позивачу 2.
Залишаючи без розгляду поданий прокуратурою позов, місцевий господарський суд, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, послався на те, що прокуратурою фактично подано позов в інтересах позивача 2, оскільки вимоги стосуються комунального майна; спірні правовідносини не пов'язані із захистом інтересів держави, а стосуються інтересів та прав територіальної громади на комунальну власність, а тому, поданий позов слід залишити без розгляду на підставі п. 1 ст. 81 ГПК України.
Вищий господарський суд України не погоджується із такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.
Згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних у даній справі судових рішень) обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у судовому процесі, визначаються вказаним Законом та процесуальним законодавством України.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначені засади представництва прокуратурою інтересів держави в суді, яке полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.
За приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
В рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 вказано, що із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", державну політику щодо майна, яке знаходиться в комунальній власності, здійснюють органи місцевого самоврядування.
Згідно із ст. 327 Цивільного кодексу України, управління майном, що знаходиться в комунальній власності, здійснюють територіальна громада і створені нею органи місцевого самоврядування.
Статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" управління об'єктами житлово-комунального господарства віднесено до власних повноважень органів місцевого самоуправління. Виконання органами місцевого самоврядування власних повноважень здійснюється у тому числі через створені ними підприємства.
Відповідно до п. 1.1. статуту Комунального підприємства Київської обласної ради "Київоблкіно" (далі -Підприємство) засноване на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області і є комунальним унітарним підприємством. Київська обласна рада (далі -засновник) від імені та в інтересах зазначених територіальних громад здійснює правомочності з володіння, користування, розпорядження та управління Підприємством. Підприємство безпосередньо підпорядковується Київській обласній раді і входить до її сфери управління. Майно Підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється ним на праві господарського відання.
Згідно з п. 4.3. статуту підприємство (позивач 2), у встановленому законом порядку, за згодою засновника (позивача 1) має право продавати, передавати, обмінювати, надавати в оренду належне йому майно та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу.
Прибуток підприємства після сплати податків та інших обов'язкових платежів, в тому числі платежів, пов'язаних з розподілом частини прибутку залишається в розпорядженні Підприємства. Частина прибутку, яка підлягає сплаті Підприємством на користь обласного бюджету Київської області, встановлюється засновником.
Як вбачається із договорів оренди, за якими стягується заборгованість, зокрема, із п.п. 3.3., які є ідентичними, орендна плата перераховується орендарем у розмірі 100% на розрахунковий рахунок орендодавця (позивач 2) щомісячно не пізніше 5 числа на умовах попередньої оплати, 50% орендної плати за нерухоме майно орендодавець перераховує до обласного бюджету.
Отже, засновником позивача 2 є відповідач 1, тобто, органом управління майном позивача 2 є позивач 1; орендна плата за договорами оренди, за якими стягується заборгованість у даній справі розподіляється таким чином: 50% орендної плати спрямовується позивачу 1, 50% - позивачу 2.
Водночас, судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що недотримання відповідачем умов договорів оренди завдає шкоди економічним інтересам територіальної громади Київської області, а відтак, у спірних правовідносинах інтереси держави та позивачів 1 та 2 у справі збігаються повністю, що спростовує висновок судів попередніх інстанцій про невірне визначення прокурором позивачів у даній справі та слугує підставою для скасування прийнятих у даній справі судових рішень, з передачею справи до місцевого господарського суду для розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної ради та Комунального підприємства Київської обласної ради "Київоблкіно" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2012 та ухвалу господарського суду міста Києва від 04.09.2012 у справі №5011-42/10698-2012 скасувати і справу направити до господарського суду міста Києва для розгляду.
Головуючий суддя С.В. Мирошниченко
Судді Т.Л. Барицька
Н.М. Губенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2012 |
Оприлюднено | 29.12.2012 |
Номер документу | 28303151 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Барицька T.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні