cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2014 року Справа № 5011-42/10698-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Мирошниченка С.В., суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Геймс Технолоджі Україна" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 та на рішеннягосподарського суду міста Києва від 19.03.2013 у справі№ 5011-42/10698-2012 господарського суду міста Києва за позовомЗаступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі : 1.Київської міської ради; 2.Комунального підприємства Київської обласної ради "Київоблкіно"; доТовариства з обмеженою відповідальністю "Євро Геймс Технолоджі Україна" простягнення 49 282,47 грн. в судовому засіданні взяли участь представники: - Київської міської ради повідомлений, але не з'явився; - Комунального підприємства Київської обласної ради "Київоблкіно" Косуха Є.І.; - відповідача Преснякова І.В.; - прокуратури повідомлений, але не з'явився; Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати від 13.01.2014 №02-05/12 змінено склад колегії суддів, в провадженні якої знаходилась дана справа та сформовано наступний склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя - Мирошниченко С.В., судді: Барицька Т.Л (доповідач), Картере В.І.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.03.2013 у справі № 5011-42/10698-2012 (суддя Сівакова В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 (судді: Куксов В.В., Гончаров С.А., Майданевич А.Г.), позов задоволено повністю, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Геймс Технолоджі Україна" (надалі - відповідач) на користь Комунального підприємства Київської обласної ради "Київоблкіно" 38 549,40 грн. основного боргу, 7 384,80 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 3 348,27 грн.
Відповідач, не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Сторони належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом даного спору є вимога Заступника прокурора Київської області про стягнення з відповідача (орендаря) на користь Комунального підприємства Київської обласної ради "Київоблкіно" (орендодавця) 49 282,47 грн. заборгованості за договорами оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, яка складається з: 38 549,40 грн. основного боргу, 7 384,80 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 3 348,27 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежно виконувались взяті на себе зобов'язання згідно договорів оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області № 17/08, № 18/08, № 19/08 від 07.07.2008.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що вони є правомірні та обґрунтовані.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07.07.2008 між Комунальним підприємством Київської обласної ради "Київоблкіно" (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено наступні договори оренди:
- договір оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області № 17/08 (договір № 17/08), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення, площею 116,55 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3 для розміщення офісу;
- договір оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області № 18/08 (договір № 18/08), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення, площею 35,80 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3 для розміщення офісу;
- договір оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області № 19/08 (договір № 19/08), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення, площею 45,50 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3 для розміщення офісу.
Відповідно до актів приймання-передачі нежитлових приміщень в оренду від 01.08.2008 орендодавець передав, а орендар прийняв зазначені вище приміщення.
Сторонами погоджено, що договори укладено на 1092 дні, що діють з 07.07.2008 до 03.07.2011 включно (п. 10.1. договорів).
Відповідно до п. 5.8. договорів орендар зобов'язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Пунктом 3.1. договорів встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати (орендна плата може бути встановлена за домовленістю сторін, але не менше розміру визначеному на підставі Методики), затвердженої Київською обласною радою і становить без ПДВ за перший місяць: згідно з договором № 17/08 становить 9 129,75 грн.; згідно з договором № 18/08 становить 2 804,33 грн.; згідно з договором № 19/08 становить 2 085,42 грн.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.
Відповідно до п. 3.2. договорів орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Згідно з п. 3.3. договорів орендна плата перераховується орендарем у розмірі 100% на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 5 числа на умовах попередньої оплати, 50% орендної плати за нерухоме майно орендодавець перераховує до обласного бюджету.
Кінцевий розрахунок за кожний місяць оренди проводиться орендарем, після коригування орендної плати на індекс інфляції, згідно виставленого рахунку протягом 3 днів з дня отримання рахунку.
Відповідно до п. 3.4. договорів у випадку користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку орендної плати, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України.
Згідно з п. 5.7. договорів орендар зобов'язався нести витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна.
Як вбачається з додатку № 1.2. - розрахунок витрат, пов'язаних з утриманням будинку та додатку № 1.3. - розрахунок витрат, пов'язаних з утриманням земельної ділянки, сторонами погоджено розмір відповідних витрат:
- за договором № 17/08: витрати, пов'язані з утриманням будинку - 67,60 грн. (без ПДВ); витрати, пов'язані з утримання земельної ділянки - 503,00 грн. (без ПДВ);
- за договором № 18/08: витрати, пов'язані з утриманням будинку - 20,76 грн. (без ПДВ); витрати, пов'язані з утримання земельної ділянки - 154,50 грн. (без ПДВ).
- за договором № 19/08: витрати, пов'язані з утриманням будинку - 26,39 грн. (без ПДВ); витрати, пов'язані з утримання земельної ділянки - 196,37 грн. (без ПДВ).
У разі припинення договору майно повертається орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п. 2.4. договорів).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до актів прийняття-передачі нежитлового приміщення у зв'язку з припиненням договорів, орендар повернув, а орендодавець прийняв:
- 24.07.2009 згідно з договором № 18/08 нежитлове приміщення площею 35,80 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3 на першому поверсі адміністративного будинку;
- 14.08.2009 згідно з договором № 17/08 нежитлове приміщення площею 116,55 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3 на першому поверсі адміністративного будинку;
- 14.08.2009 згідно з договором № 19/08 нежитлове приміщення площею 45,50 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 3 на першому поверсі адміністративного будинку.
Комунальним підприємством Київської обласної ради "Київоблкіно";були виставлені відповідачу наступні рахунки-фактури: № СФ-374 від 10.06.2009 (оренда за червень 2009 року) на суму 19 079,33 грн.; № СФ-375 від 10.06.2009 (витрати, пов'язані з утриманням будинку, електроенергія, водопостачання, вивіз сміття, охорона) на суму 1 726,64 грн.; № СФ-376 від 10.06.2009 (витрати, пов'язані з утриманням земельної ділянки) на суму 1 152,56 грн.; № СФ-513 від 09.07.2009 (орендна за липень 2009 року) на суму 18 417,95 грн.; № СФ-514 від 09.07.2009 (витрати, пов'язані з утриманням будинку, електроенергія, водопостачання, вивіз сміття, охорона) на суму 1 638,16 грн.; № СФ-515 від 09.07.2009 (витрати, пов'язані з утриманням земельної ділянки) на суму 1 152,56 грн.; № СФ633 від 13.08.2009 (оренда за серпень 2009 року, витрати, пов'язані з утриманням будинку, витрати, пов'язані з утриманням земельної ділянки, електроенергія, водопостачання, вивіз сміття, охорона) на суму 8 747,00 грн. Загальна сума за вказаними рахунками-фактурами складає 51 914,20 грн.
З наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення № 168 від 15.06.2009 вбачається, що відповідач здійснив часткову оплату оренди приміщення за червень 2009 року згідно з рахунком-фактурою № СФ-374 від 10.06.2009 в розмірі 10 000,00 грн., а відповідно до платіжного доручення № 199 від 05.08.2009 - здійснив оплату згідно з рахунками-фактурами № СФ-375 від 10.06.2009 та № СФ-514 від 09.07.2009 в розмірі 3 364,80 грн., всього 13 364,80 грн.
Докази оплати інших рахунків-фактур, виставлених відповідачу, зазначених вище, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно за плату на певний строк.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до п. 3. ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов'язань зі сплати позивачу орендної плати, витрат на утримання будинку, земельної ділянки та комунальних послуг, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності у відповідача заборгованості за відповідними договорами оренди та додатковими угодами до них на заявлену позивачем суму.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.
Отже, як встановлено судами, та знайшло своє підтвердження в суді касаційної інстанції, оскільки відповідач порушив виконання грошового зобов'язання, то, відповідно, і вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3 348,27 грн. та 7 384,80 грн. інфляційних втрат в силу наведених норм є обґрунтованими.
Посилання заявника на те, що вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи актів здачі-приймання робіт за липень 2009 року, у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування орендної плати та інших пов'язаних платежів, не приймаються судом до уваги, оскільки факт користування відповідачем орендованими приміщеннями у спірних період встановлено судами попередніх інстанцій; враховуючи встановлені ст. 111 7 ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
До того ж належні до сплати суми пов'язані з орендою за липень 2009 року на підставі рахунку-фактури № СФ-514 від 09.07.2009 (витрати, пов'язані з утриманням будинку, електроенергія, водопостачання, вивіз сміття, охорона) були сплачені відповідачем та не є предметом даного спору, а тому наявність чи відсутність акту здачі-приймання вказаних робіт за липень 2009 року не має значення для вирішення даного спору. Водночас акти здачі-приймання відповідних робіт за червень та серпень 2009 року (оплата яких є предметом даного спору) наявні в матеріалах справи.
Доводи скаржника про те, що у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" від 15.05.2009 він не міг використовувати об'єкти оренди за призначенням у спірний період, оскільки не міг здійснювати господарську діяльність, передбачену його статутом, а тому на підставі статті 762 ЦК України підлягає звільненню від сплати орендної плати за весь час протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, також не приймаються судом до уваги, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до орендодавця з проханням звільнити його від сплати орендної плати у зв'язку з неможливістю використання об'єкта оренди за призначенням або з пропозицією розірвати договір у зв'язку з істотною зміною обставин. Крім того, з п. 2.1. договорів вбачається, що відповідні приміщення передавались в оренду з метою розміщення офісу.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий та апеляційний господарські суди в порядку ст.ст. 4 7 , 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін.
Отже, доводи касаційної скарги не спростовують правомірних висновків судів попередніх інстанцій, що покладені в основу прийнятих у даній справі судових рішень, а тому не є підставою для їх скасування.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Геймс Технолоджі Україна" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 та рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 у справі № 5011-42/10698-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя С.В. Мирошниченко
Судді Т.Л. Барицька
В.І. Картере
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2014 |
Оприлюднено | 22.01.2014 |
Номер документу | 36721836 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Барицька T.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні