Рішення
від 02.01.2013 по справі 9/5005/17014/2011
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.12.12р. Справа № 9/5005/17014/2011

За позовом відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський м'ясокомбінат»(м. Дніпропетровськ)

до управління Пенсійного фонду України в Самарському районі міста Дніпропетровська (м. Дніпропетровськ)

про розірвання договору оренди будинку та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Татарчук В.О.

Секретар судового засідання Білан О.В.

Представники:

від позивача -Гришин М.А. пасп. серії АК № 129781

від відповідача -Радкевич Т.Б., дов. № 133/09-13 від 12.03.12 р.; Коваль О.В., дов. № 3473/09-13 від 06.07.12р.

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровський м'ясокомбінат»звернулось з позовом до управління Пенсійного фонду України в Самарському районі міста Дніпропетровська про (з урахуванням уточнень):

- визнання розірваним договір оренди будинку від 05.04.2004, укладеного між ВАТ «Дніпропетровський м'ясокомбінат»та управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська;

- зобов'язання відповідача повернути позивачу будівлю, розташовану за адресою: 49022, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 22а.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- 05.04.2004 між сторонами по справі було укладено договір оренди будинку;

- згідно акту прийому-передачі від 09.04.2004 позивачем передано в оренду будівлю загальною площею 581,2кв.м., розташовану за адресою: 49022, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 22а;

- господарським судом Дніпропетровської області відкрито ліквідаційну процедуру по справі № Б26/10/06 про визнання банкрутом ВАТ «Дніпропетровський м'ясокомбінат»;

- наслідки визнання боржника банкрутом визначено ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою, зокрема, передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу;

- згідно з п. 2 ст. 781 ЦК України та п. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем;

- за приписами ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом;

- ВАТ «Дніпропетровський м'ясокомбінат»направив на адресу відповідача лист № 47 від 18.07.2011 з проханням розглянути пропозицію про зміну чи розірвання спірного договору, однак відповідь на вказаний лист позивачу не надійшла;

- відповідач не оплатив позивачу орендну плату за останні чотири роки підряд;

- статтею 782 ЦК України передбачено право наймодавця на відмову від договору найму та право вимагати повернення речі у випадку, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд;

- листом № 68/646-11 від 26.08.2011 позивач повідомив відповідача про відмову від спірного договору у зв'язку з невнесенням наймачем плати за користування майном протягом більш як трьох місяців підряд та запропонував звільнити будинок, наданий в оренду за договором згідно розділу 8 договору;

- відповідно до п. 2 ст. 782 ЦК України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від позову.

Відповідач заперечує проти позову з огляду на наступне:

- управлінням було сплачено орендну плату за 2007 рік -25.12.2007, за 2008-2010 -09.02.2012 в повному обсязі з пенею, що свідчить про виконання умов п. 9.3 договору;

- відсутні підстави для розірвання спірного договору;

- з урахуванням положень ст. 770 ЦК України відсутні перешкоди щодо реалізації будівлі, розташованої за адресою: 49022, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 22а;

- позивач здійснює поточну господарську діяльність, про що свідчить останній наданий розрахунок сум єдиного внеску в якому вказано, що на підприємстві працює 26 осіб, яким нарахована заробітна плата в розмірі 47366,79грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2011 по справі № 9/5005/17014/2011 позов задоволено, визнано розірваним договір, що був укладений 05.04.2004 між ВАТ «Дніпропетровський м'ясокомбінат»та управлінням Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська щодо оренди будівлі загальною площею 581,2 кв. м, що знаходиться за адресою: 49022, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 22а та зобов'язано управління повернути позивачу вказану будівлю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 вищевказане рішення суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.10.2012 наведені рішення і постанова судів першої та апеляційної інстанцій скасовані з передачею справи на новий розгляд.

В наведеній постанові Вищого господарського суду України зазначено наступне.

Висновок господарських судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для розірвання договору оренди є передчасним, зробленим без встановлення всіх обставин справи в їх сукупності.

При встановленні підстав для розірвання договору найму повинні враховуватись приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом; а також приписи ст. 652 ЦК України, якою передбачено зміну або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.

Задовольняючи позов про розірвання договору оренди з посиланням на ч. 2 ст. 652 ЦК України судами попередніх інстанцій наявність одночасно чотирьох умов для розірвання спірної угоди, визначених вищевказаною нормою не встановлено, доказів у розумінні ст. 33 ГПК України, які б підтверджували дані обставини та визначені законом умови не наведено.

Господарськими судами ототожнено ліквідацію як спосіб припинення юридичної особи та ліквідацію як одну з судових процедур банкрутства, яка може і не завершитися ліквідацією юридичної особи; судами належним чином не досліджувалось питання про необхідність продажу саме спірної будівлі, а не іншого майна банкрута для задоволення вимог кредиторів; та з урахуванням приписів ст. 770 ЦК України не обґрунтовано неможливість зміни власника речі, переданої у найм, без розірвання договору.

Судами не взято до уваги, що відповідно до умов договору розмір орендної плати за весь об'єкт, що орендується, в цілому складає 1грн. за 1 календарний рік орендного користування; не надано оцінки тому, чи завдається позивачу несплатою 1грн. орендної плати за 1 рік орендного користування така шкода, внаслідок завдання якої (шкоди) позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору; судами не надано оцінки доводам відповідача про те, що загальна сума видатків Пенсійного фонду на ремонтні роботи орендованої будівлі протягом дії договору склала 982884,50грн., та чи була сторонами передбачена можливість зарахування цих видатків в рахунок орендної плати.

Таким чином, господарський суд першої інстанції не мав правових підстав для застосування ч. 2 ст. 651 ЦК України, як підстави розірвання в судовому порядку договору у зв'язку з несплатою орендних платежів, оскільки ч. 3 цієї статті, так само як і ст. 782 цього Кодексу встановлює для таких випадків право на односторонню відмову від договору.

Пред'явлення позову про дострокове розірвання договору оренди з мотивів невнесення орендної плати не відповідає способам захисту цивільних прав наймодавця.

Саме вказані обставини були підставами для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2011 і постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 та направлення справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи сторони підтвердили свої вимоги та заперечення.

У судовому засіданні 25.12.2012 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

05.04.2004 між ВАТ «Дніпропетровський м'ясокомбінат»(Орендодавець) та управлінням Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська (Орендар) укладено договір оренди будинку (далі -договір).

Відповідно до розділу 1 договору, цим договором регулюються правовідносини, пов'язані із передачею орендодавцем орендареві у строкове платне користування будинку загальною площею 581,2 кв.м., що знаходиться за адресою: 49022, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, б.22-а.

09.04.2004 комісія з представників позивача і відповідача провела обстеження об'єкта передачі, що знаходиться за адресою: 49022, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, б.22-а. За актом приймання-передачі від 09.04.2004 об'єкт був переданий відповідачу для договірного використання.

За умовами п. 4.1 договору, строк орендованого користування встановлений у 20 років з моменту прийняття об'єкта оренди за актом здачі-приймання.

Листом № 68/646-11 від 26.08.2011 позивач повідомив відповідача про відмову від спірного договору у зв'язку з невнесенням наймачем плати за користування майном протягом більш як три місяці підряд, запропонував звільнити будинок, наданий в оренду за договором згідно розділу 8 договору.

Суд вважає за необхідне відмовити у задоволені позову з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не виконані вимоги вищенаведеної норми та не доведений факт наявності підстав для розірвання спірного договору.

Згідно з ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 10.1 договору від 05.04.2004 встановлено, що договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично порушує умови договору і свої зобов'язання за договором.

Відповідно до ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

- наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

- наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

- наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

- наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Позивачем не доведена наявність вказаних підстав для розірвання спірного договору.

Крім того, ВАТ «Дніпропетровський м'ясокомбінат»стверджує, що відповідач не виконував зобов'язання з оплати оренди, що є істотним порушенням договору.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1 статті 782 ЦК України визначено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до п. 5.1 договору розмір орендної плати за весь об'єкт, що орендується в цілому складає 1грн. за один календарний рік орендного користування.

Судом встановлено, що відповідачем було погашено заборгованість за спірним договором за період 2007-2010р.р., що підтверджується копіями платіжного доручення від 25.12.2007 та квитанції від 09.02.2012 у розмірі 6,77грн. В тому числі була сплачена пеня згідно умов договору в розмірі 1,77грн.

Враховуючи, що відповідачем сплачено заборгованість, а сума орендної плати є незначною, не можна стверджувати про те, що позивач значною мірою позбавлявся того, на що він розраховував при укладенні договору. В даному випадку не можна вести мову про істотне порушення відповідачем умов договору.

Враховуючи викладене вище, та факт того, що загальна сума видатків Пенсійного фонду на ремонт орендованої будівлі протягом дії договору склала 982884,50грн, суд вважає, що відсутні підстави для застосування ч. 2 ст. 651 ЦК України для розірвання спірного договору.

На виконання вимог постанови Вищого господарського суду України від 09.10.2012 встановлено, що договір оренди будинку від 05.04.2004 не передбачає можливості зарахування наведених видатків в рахунок орендної плати.

Договір містить лише положення про те, що (п.п. 8.7, 8.8 договору):

- здійснені орендарем окремі покращення об'єкту, що орендується є власністю орендаря;

- у випадку, коли орендар здійснив за власний рахунок та за згодою орендодавця покращення, невіддільні без шкоди для об'єкту, що орендується, він має право після припинення дії договору на відшкодування вартості цих покращень.

Також, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

На думку суду, позивачем не доведена наявність одночасно чотирьох умов для розірвання спірного договору, визначених наведеною нормою. Фактично має місце лише перебування позивача у стадії банкрутства і в такому випадку можна вести мову тільки про наявність однієї умови, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 652 ЦК України.

Наведене виключає можливість розірвання спірного договору на підставі ч. 2 ст. 652 ЦК України.

Щодо посилань позивача на необхідність припинення договору найму на підставі ч. 2 ст. 781 ЦК України у зв'язку наявністю справи про банкрутство ВАТ «Дніпропетровський м'ясокомбінат»суд зазначає наступне.

Наведеною нормою встановлено, що договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється у результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Порядок самоліквідації юридичної особи встановлений ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України, порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2006 у справі № Б26/10/06 ВАТ «Дніпропетровський м'ясокомбінат»визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Гришина М.А.

Виходячи з вимог ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі - Закон), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону до боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства:

розпорядження майном боржника;

мирова угода;

санація (відновлення платоспроможності) боржника;

ліквідація банкрута.

Нормами Закону передбачено, що судова процедура ліквідації завершується, зокрема, прийняттям господарським судом ухвали про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, при цьому, якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи -банкрута; якщо ж майна банкрута вистачило, щоб задовольнити всі вимоги кредиторів, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність (ч.ч. 2, 3 ст. 32 Закону).

Таким чином, процедура ліквідації боржника може мати наслідком, як припинення юридичної особи, так і може не завершитись ліквідацією останньої.

Також, суд враховує, що згідно ст. 1 Закону ліквідація -це припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Враховуючи викладене є відмінними поняття ліквідації як способу припинення юридичної особи та ліквідації як однієї з судових процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Однак, позивачем не доведена неможливість зміни власника об'єкту оренди без розірвання спірного договору.

На думку суду перебування товариства в процедурі банкрутства та можлива подальша продаж майна товариства не можуть бути підставами для розірвання спірного договору оренди.

Викладені обставини свідчать про необґрунтованість вимог позивача, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено -29.12.2012

Суддя В.О. Татарчук

СудГосподарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення02.01.2013
Оприлюднено02.01.2013
Номер документу28321823
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —9/5005/17014/2011

Ухвала від 06.12.2012

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Татарчук Володимир Олександрович

Постанова від 14.03.2013

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Сизько Ірина Анатоліївна

Рішення від 02.01.2013

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Татарчук Володимир Олександрович

Ухвала від 25.12.2012

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Татарчук Володимир Олександрович

Ухвала від 08.11.2012

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Татарчук Володимир Олександрович

Постанова від 09.10.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Погребняк В. Я.

Ухвала від 14.09.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Погребняк В. Я.

Постанова від 25.06.2012

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Тищик Ірина Валентинівна

Ухвала від 15.06.2012

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Тищик Ірина Валентинівна

Рішення від 02.02.2012

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Подобєд Ігор Миколайович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні