Постанова

від 14.03.2013 по справі 9/5005/17014/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2013 року Справа № 9/5005/17014/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)

суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,

при секретарі судового засідання: Турбуєвій А.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гришин М.А. ліквідатор, постанова по справі №Б26/10/06 від 05.09.2006р.; Котенко Г.Б представник, довіреність №б/н від 12.11.2012р.;

від відповідача: Коваль О.В. представник, довіреність №1168/09/16 від 11.03.2013р.; Радкевич Т.Б. представник, довіреність №1258/09/13 від 14.03.2013р.; Парубець О.І. начальник управління, наказ №65-ОС від 06.03.2013р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський м'ясокомбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012р. у справі №9/5005/17014/2011

за позовом відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський м'ясокомбінат", м.Дніпропетровськ

до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ

про розірвання договору оренди будинку та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2011 року ліквідатор відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський м'ясокомбінат" (далі ВАТ "Дніпропетровський м'ясокомбінат") Гришин М.А. звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська про розірвання договору оренди будинку від 05.04.2004р., укладеного між ВАТ "Дніпропетровський м'ясокомбінат" та Управлінням Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська, та про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська повернути ВАТ "Дніпропетровський м'ясокомбінат" будівлю, розташовану за адресою: 49022, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, б.22 а.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2012р. по справі №9/5005/17014/2011, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2012р., позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.10.2012р. у справі №9/5005/17014/2011 касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська задоволено частково, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2011р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2012р. по справі №9/5005/17014/2011 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2012р. справу №9/5005/17014/2011 прийнято до провадження.

22.11.2012р. позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, де позивач просить визнати розірваним договір оренди будинку від 05.04.2004р., укладений між ВАТ "Дніпропетровський м'ясокомбінат" та Управлінням Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська, та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м.Дніпропетровська повернути ВАТ "Дніпропетровський м'ясокомбінат" будівлю, розташовану за адресою: 49022, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, б.22 а (т.2 а.с.21-22).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012р. по справі №9/5005/17014/2011 (суддя Татарчук В.О.) в позові відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог господарський суд виходив з того, що позивачем не виконані вимоги ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України та не доведений факт наявності підстав для розірвання спірного договору.

Не погодившись з рішенням господарського суду, ліквідатор ВАТ "Дніпропетровський м'ясокомбінат" Гришин М.А. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012р. по справі №9/5005/17014/2011 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що відповідач не виконував свої зобов'язання по договору оренди будівлі в частині оплати, станом на 01.11.2011р. не була оплачена орендна плата за 2007р., 2008р., 2009р., 2010р. в загальній сумі 04, 00 грн.; погашення заборгованості відбулось після отримання відповідачем листа про відмову від договору оренди та після звернення з позовом до суду; судом неправильно застосовано норми ст. 782 Цивільного кодексу України.

В запереченні на апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012р. по справі №9/5005/17014/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

05.04.2004р. між ВАТ "Дніпропетровський м'ясокомбінат" (орендодавець) та Управлінням Пенсійного фонду України в Самарському районі м.Дніпропетровська (орендар) укладений договір оренди будинку, відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю у строкове платне користування будинок загальною площею 581, 2 кв. м., що знаходиться за адресою: 49022, м.Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, б.22 а (розділ 1 договору).

Право власності позивача на нерухоме майно, що є предметом оренди, підтверджено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2008р. по справі №27/41-08 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28.10.2008р.

За умовами п. 4.1 договору, строк орендного користування складає 20 років з моменту прийняття об'єкта оренди за актом здачі-приймання.

09.04.2004р. комісія з представників сторін провела обстеження об'єкта передачі, який за актом приймання-передачі від 09.04.2004р. був переданий відповідачу.

Відповідно п. 5.1 договору, розмір орендної плати за весь об'єкт, що орендується, в цілому складає 01, 00грн. за один календарний рік орендного користування.

В п. 10.1 договору сторонами погоджено, що договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично порушує умови договору і свої зобов'язання за договором.

Згідно ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

Статтею 783 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Позивачем не наведено відповідних обставин та не доведено наявність передбачених ст. 783 Цивільного кодексу України підстав для розірвання спірного договору.

Відповідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За приписами ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Загальна сума видатків відповідача на ремонт орендованої будівлі протягом дії договору склала 982 884, 50грн. (т.1 а.с.75), проте, договір оренди будинку від 05.04.2004р. не передбачає можливості зарахування наведених видатків в рахунок орендної плати.

Листом №68/646-11 від 26.08.2011р. позивач в особі ліквідатора повідомив відповідача про відмову від договору оренди в зв'язку з невнесенням орендарем плати протягом більш як три місяці підряд, запропонував звільнити будинок, наданий в оренду, згідно розділу 8 договору.

Господарським судом встановлено, що відповідач платіжним дорученням від 25.12.2007р. та квитанцією від 09.02.2012р. на загальну суму 6,77грн. погасив заборгованість за спірним договором за період 2007-2010р.р., сплативши також пеню згідно умов договору в розмірі 01,77грн.

Отже, відповідачем сплачено заборгованість. До того ж, сума орендної плати є незначною, тому не можна стверджувати про завдання позивачу шкоди, внаслідок якої він значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладанні договору, тобто, про істотне порушення відповідачем умов договору.

Відповідно ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

При цьому, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

В даному випадку позивачем не доведена наявність одночасно чотирьох умов для розірвання спірного договору, визначених наведеною нормою.

Щодо посилання скаржника на перебування у стадії банкрутства, то ч. 2 ст. 781 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2006р. у справі №Б26/10/06 ВАТ "Дніпропетровський м'ясокомбінат" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Гришина М.А.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції на час розгляду справи господарським судом, ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що судова процедура ліквідації завершується, зокрема, прийняттям господарським судом ухвали про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, при цьому, якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута; якщо ж майна банкрута вистачило, щоб задовольнити всі вимоги кредиторів, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність (ч. 2, ч. 3 ст. 32 Закону в редакції на час розгляду справи господарським судом).

Відповідно ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Таким чином, поняття ліквідація як спосіб припинення юридичної особи та ліквідація як одна з судових процедур банкрутства, яка може і не завершитися ліквідацією юридичної особи, не є тотожними.

Відповідно ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

На підставі вищевикладеного господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не доведена неможливість зміни власника об'єкту оренди без розірвання спірного договору, а перебування ВАТ "Дніпропетровський м'ясокомбінат" в процедурі банкрутства та можливий подальший продаж майна не можуть бути підставами для розірвання спірного договору оренди.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський м'ясокомбінат", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012р. у справі №9/5005/17014/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.М. Герасименко

Суддя І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складено 18.03.2013р.)