Постанова

від 06.09.2012 по справі 2-557

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-557 Головуючий у суді у 1 інстанції - Васянович В.М. Номер провадження 22-а/1890/18822/12 Суддя-доповідач - Собина Категорія - 99

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Собина О. І.,

суддів - Ведмедь Н. І., Таран С. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Глухові Сумської області

на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 17 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Глухові Сумської області

про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 17 травня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в м. Глухові Сумської області (далі-Управління) на користь позивача недоплачену суму підвищення до пенсії як дитині війни з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р., з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. на загальну суму 2763,25 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Управління на користь позивача 171 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на необґрунтованість прийнятого рішення, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводить, що поклавши на відповідача обов'язок виплати підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, суд не прийняв до уваги положення ст.7 зазначеного Закону про те, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - частковій зміні.

Судом першої інстанції вірно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач має статус дитини війни.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік » дію статті 6 Закону України N 2195-IV зупинено на 2007 рік із урахуванням статті 111 цього Закону.

Проте Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону N 489-V.

Пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» внесені зміни, визначена надбавки дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Разом із цим, у силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи пріоритетність Законів над підзаконними актами, відповідач у період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р., з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. мав проводити нарахування підвищення до пенсії позивачу у розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом обґрунтовано до уваги не взято, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.

Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

За таких обставин, правильними є висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р., з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р.

Враховуючи те, що позов вирішено в порядку ЦПК України та виходячи з характеру і змісту спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що позивачем не пропущений строк звернення до суду.

Поряд з цим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду в частині визначення конкретних сум до стягнення. Відповідно до статей 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.

Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанцій повинен був визнати такі дії відповідача протиправними та зобов'язати відповідача діяти відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення з відповідача конкретних сум, визначивши їх у невірному розмірі.

Поряд з цим, вирішуючи питання розподілу судових витрат суд безпідставно вважав цей спір майновим та помилково стягнув з Управління у дохід держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а не у передбаченому Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року №1258 (у редакції на час ухвалення рішення) розмірі для вимог немайнового характеру - 37 грн.

За таких обставин з відповідача на користь держави потрібно стягнути 37 грн. на відшкодування вказаних судових витрат.

Крім того, суд не врахував, що відповідно до п.п. «д» п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», вимоги немайнового характеру позивачеві потрібно було оплачувати у розмірі 8,50 грн. Оскільки відповідач відповідно до п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» звільнений від оплати цих судових витрат, то в силу ст.88 ЦПК України їх слід компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.195, 197, п.2 ч.1 ст.198, ст.ст.201, 205, 207 КАС України, Законом України "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві положення "Закону України "Про судоустрій та статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами", колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Глухові Сумської області задовольнити частково.

Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 17 травня 2010 року змінити.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Глухові Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р., з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. включно з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Глухові Сумської області на користь ОСОБА_2 37 грн. на відшкодування судових витрат, понесених у суді першої інстанції.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 8 грн. 50 коп. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий -

Судді -