Ухвала

від 22.11.2012 по справі 2-153

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-153 Головуючий у суді у 1 інстанції - Кондратенко Номер провадження 22-ц/1890/2229/12 Суддя-доповідач - Кононенко Категорія - 43

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого - Кононенко О. Ю.,

суддів - Білецького О. М., Семеній Л. І.,

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажпроект» та ОСОБА_1

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 жовтня 2012 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажпроект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку і прибудинкової території,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 жовтня 2012 року позов ТОВ «Спецмонтажпроект» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Спецмонтажпроект» заборгованість з експлуатаційних витрат з обслуговування (утримання) будинку і прибудинкової території по АДРЕСА_1 у сумі 313,59 грн. та 214,60 грн. на повернення судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням суду, вважаючи його таким, що ухвалене внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи та недоведеності обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Вказує, що за весь період обслуговування будинку, в якому вона мешкає, з березня 2002 року по жовтень 2010 року позивач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій, а неодноразові скарги на його адреси з цього приводу залишались без належного реагування. При цьому зазначає, що неналежне відношення позивача до виконання взятих на себе зобов'язань повторювалось із року в рік. Тенденцій щодо покращення його діяльності не вбачалось. Вказує, що саме ці обставини змусили її відмовиитись від подальшого укладення договірних зобов'язань з позивачем щодо надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

В апеляційній скарзі позивач ТОВ «Спецмонтажпроект», вважаючи дане рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Зазначає, що судом при ухваленні рішення було порушено ч.3 ст. 213 ЦПК України, оскільки було взято до уваги незрозумілу квитанцію, надану відповідачем, у якій не зазначено призначення платежу і яка не може бути доказом сплати боргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_1, яка підтримала доводи своєї апеляційної скарги, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги позивача, пояснення представника позивача ТОВ «Спецмонтажпроект» - Чередніченка С.О., який підтримав доводи своєї апеляційної скарги та заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, вивчивши матеріали справи і, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Спецмонтажпроект» є юридичною особою і суб'єктом господарювання на підставі договору, укладеного 4 жовтня 2006 року з Управлінням житлово-комунального господарства Сумського міськвиконкому, а також рішень виконкому Сумської міської ради від 31 жовтня 2006 року № 580 « Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для балансоутримувачів та виконавців послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території житлового фонду, що перебуває у комунальній власності», та від 29 травня 2007 року № 272 «Про внесення змін до додатку № 13 рішення виконкому від 31 жовтня 2006 року № 580», в період з 1 березня 2002 року по жовтень 2010 року включно здійснювало технічне обслуговування будинку по АДРЕСА_1, в приватизованій квартирі № 56 якого проживає відповідач ОСОБА_1(а.с. 10-21).

Відповідно до довідки про заборгованість перед ТОВ «Спецмонтажпоект» з утримання будинку і прибудинкової території споживача ОСОБА_1, станом на 1 жовтня 2010 року утворилась заборгованість за надані послуги у сумі 520,08 грн. (а.с. 8-9).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, місцевий суд правильно виходив з того, що право позивача на отримання плати за надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій порушене. Відповідач ОСОБА_1 не довела обставин, на які вона посилалася як на підставу своїх заперечень та не надала доказів неналежного виконання позивачем своїх обов'язків.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. ст. 1, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. У відповідності до ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем і відповідачем існують цивільні правовідносини, в яких відповідач є споживачами послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, від споживання вказаних послуг не відмовлялася, договір на надання таких послуг не укладала, внаслідок чого надання їй послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відбувалося на підставі встановлених тарифів. Сплату послуг відповідач проводила частково. Факт наявності заборгованості і її розмір підтверджується довідкою-розрахунком боргу.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обгрунтованості позову ТОВ «Спецмонтажпроект», оскільки розрахунок заборгованості за надані послуги, який міститься у довідці, відповідачем не спростовано.

Крім того, у порушення вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів про неналежне надання позивачем послуг з обслуговування житла, зокрема, актів-претензій щодо неякісних чи не наданих, або наданих не в повному обсязі послуг, натомість ТОВ «Спецмонтажпроект» надав суду акти фактично виконаних робіт та наданих послуг за 2007-2010 роки, зокрема, акти на періодичну перевірку і прочистку димових і вентканалів за 2007-2010 роки (а.с. 50-53), акти здачі-приймання виконаних робіт з дезінсекції та дератизації за 2008-2010 роки (а.с. 54-66), акт приймання виконаних підрядних робіт з внутрішніх сантехнічних робіт за вересень 2010 року (а.с. 67-68), акти приймання виконаних підрядних робіт з ремонту інженерних мереж за 2009-2010 роки (а.с. 69-70, 71-72, 75-76), акти приймання виконаних підрядних робіт з ремонту покрівлі за 2007-2009 роки (а.с. 73-74, 77-78, 85-86), акти приймання виконаних підрядних робіт з демонтажу та прокладання трубопроводів водопостачання за березень 2007 року та листопад 2008 року (а.с. 79-80, 87-88), акт приймання виконаних підрядних робіт з покраски дитячого майданчику за квітень 2008 року (а.с. 81-82), акт приймання виконаних підрядних робіт з ремонту трубопроводу за травень 2007 року (а.с. 83-84). Тому, посилання заявника апеляційної скарги у цій частині не можуть бути взяті до уваги колегією суддів.

Колегія суддів вважає, що сума заборгованості відповідача по оплаті послуг з утримання будинку і прибудинкової території судом першої інстанції обґрунтовано зменшена на 206,49 грн. і до стягнення визначена сума 313,59 грн.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що з метою погашення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги, 30 листопада 2005 року ОСОБА_1 був переданий ТОВ «Спецмонтажпроект» розрахунковий чек на суму 206,49 грн. від 24 листопада 2005 року, який був виданий Ощадбанком України у вигляді компенсації за знецінення коштів колишнього СРСР і пред'являвся для погашення боргу по оплаті комунальних послуг.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги позивача, що вказаний документ не є доказом погашення наявної заборгованості по оплаті за послуги з утримання будинку і прибудинкової території відповідачем ОСОБА_1, оскільки в копії розрахункового чеку серії АВ № 849573 ВАТ «Ощадбанк» від 24 листопада 2005 року на суму 206,49 грн. вказано призначення платежу: на погашення заборгованості за надані послуги (квартплата) із зазначенням відповідного коду (а.с. 47-48).

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо відсутності письмового договору між нею та ТОВ «Спецмонтажпроект», на думку колегії суддів, не є підставою для звільнення її від обов'язку сплачувати за житлово-комунальні послуги.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 фактично користувалась послугами даного товариства та нею частково сплачувались кошти за утримання будинку та прибудинкової території на рахунок ТОВ «Спецмонтажпроект», що підтверджується копіями наданих суду відповідачем квитанцій (а.с. 100-114).

До того ж, відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Факт надання позивачем комунальних послуг ОСОБА_1 не спростувала, у зв'язку з чим повинна оплатити спожиті послуги.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, на думку колегії суддів, також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажпроект» та ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набрала законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -